Каталог статей

Головна » Статті » Вчитель вчителю » Християнська етика в українській культурі [ Додати статтю ]

День Святого Миколая

День Святого Миколая

 

1 клас

 

Мета: виховання учнів на основі загальнолюдських гуманістичних цінностей: добра, правди, любові, справедливості, совісті; поглиблення знань про добро; розвиток уміння визначати добро; виховання схильності до доброзичливості та людяності, розширення світогляду, виховання любові до людей.

Обладнання: клас прибраний виготовленими прикрасами: янголятками та "дружніми овечками", гірляндами із кольорового та сріблястого паперу, сріблястим дощиком.

Янгол І. Давно-давно, 1600 років тому, жив у місті Мирах, у Малій Азії, хлопець Миколай. Нічого не бракувало малому Миколі – ні гарного одягу, ні смачної їжі. Але не мав він ні тата, ні мами. Хлопчик ріс під опікою чужих людей. Але коли виходив він із свого гарного будинку та грався з дітьми, то бачив, у яких темних глиняних хатках вони мешкали. Чув, що вони спали на глиняних долівках і нерідко лягали спати голодні.

Янгол 2. Був у Миколи старий учитель, що вчив його молитися, читати й писати. Одного разу читав він разом з учителем Святе Письмо, а було там написано: "Коли ти робиш добро, то нехай твоя правиця не відає, що робить лівиця..."

Миколай. Учителю, поясни мені, як це розуміти?

Учитель. Це так, сину, коли ти робиш добро іншому, не треба про це нікому оповідати. Краще не хвалитися своїми добрими вчинками.

Янгол І. Це було пізньої осені. Миколі вже було відомо, що багато діток у його околиці сидять голодні в нетоплених хатах. Он родина старого Олександра. Мати лежить хвора, у Петруся немає черевиків, а рано він бачив, як мала Софійка збирала на дорозі галузки, щоб запалити в печі.

Миколай. Не можу я спокійно спати, коли інші діти голодні, коли їм зимно в хаті.

(Встав і пішов до комори тихенько, щоб ніхто не чув і не бачив, набрав у торбинку харчів – муки, олії кілька пляшок, повні кишені сухих яблук і слив, а у своїй скрині відшукав пару теплих панчіх та нові капці. Ще її кілька товстих полін захопив – все поскладавши у велику торбу).

Щоб ніхто не здогадався і не побачив, що він задумав зробити, Миколайко вдав, що йде вже спати, сказавши своїй няні:

Миколай. Я вже помолився, добраніч, няню! Іду вже спати.

(І коли всі заснули, він вийшов з торбою та пішов до хатини старого Олександра. Поклав торбину на порозі та й побіг швиденько назад).

Олександр. Хтось дарунки приніс... Кому ж мені дякувати? Дякую тобі, Господи, за подарунки... (і заплакав).

Янгол І. Слуги Миколині почали спостерігати, що зникають харчі та одяг, ще дрова. І стали охороняти вночі Миколине добро. Одного разу, коли хлопчик тільки наготував торбу й вийшов зі свого подвір'я, слуга наздогнав Миколу.

Слуга. Куди ж це несеш цю торбину? Вона ж тяжка, не під силу тобі!

Миколай. Там діти голодні! Я не можу заснути, як згадаю їх голодних у неопаленій хаті! Зробивши цей добрий вчинок, спокійно я засинатиму, мені стане легше.

Янгол 2. Минули роки, виріс Микола, здобув освіту і не хотів зберігати своє майно для себе. Віддав усе бідним людям. Сам же став священиком і скрізь чинив тільки добро, вчив людей те саме чинити для доброго самопочування.

Янгол 1. За це Бог дав йому силу творити щораз більше добра. Микола лікував хворих, допомагав невинним, що перебувають у в'язницях, кожному в потребі йшов назустріч. Всі знали й любили Миколу. А коли він помер, то Церква причислила його до святих.

Янгол 2. А тепер діти моляться до Святого Миколая, щоб допоміг їм бути добрими – й щоб за те вони були нагороджені. Вони чекають у ніч з 18 на 19 грудня, щоб почути срібні дзвіночки на санчатах, якими їде до них Святий Миколай.

Янгол І. Кажуть, що тоді радіє місяць на небі й всміхається, бо він знає, що в цю ніч усі радіють. І ті, що роблять подарунки, і ті, кому їх роблять. Бо найбільше щастя в житті – це робити добро.

Янгол 2. Коли замерзла річка

І став біленький гай,

Зайшов у темну нічку

На землю Миколай.

Янгол І. Від хати і до хати

Снігами через лід

Спішить, спішить завзято

Старенький сивий дід.

Янгол 2. Він в шапці-невидимці,

У теплім кожушку,

Приніс усім гостинці

У чарівнім мішку.

Янгол І. Дітки, 19 грудня День пам'яті святого Миколая у якого ми вчимося доброті і щедрості.

Янгол 2. Ми вам всім бажаємо бути добрими, турботливими, милосердними.

Янгол 1. А святий Миколай обов'язково приїде до вас з подарунками.

(Діти виконують українську народну пісню "Ой, хто-хто Миколая любить").

 

Кравець Л. М., вчитель ЗНЗ № 90 м. Києва

http://shkoladobra-edu.org.ua/

Категорія: Християнська етика в українській культурі | Додав: [ADM]Irina (07.06.2009)
Переглядів: 1513 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Никнейм Кащенко Ірина Петрівна (ADM[Irina]) зарегистрирован!