Каталог статей

Ми матір називаємо святою

Сценарій свята у 1 класі

Зал святково прибраний. На задньому плані ікона Божої Матері, прибрана рушниками, збоку – заповідь Господня – "Шануй батька свого і матір свою, щоб довгими дні були твої на землі".

У центрі портрет Тараса Григоровича Шевченка, вишитий рушник і слова:

"І на оновленій землі

Врага не буде, супостата,

А буде син, і буде мати, і будуть люди на землі".

(Звучить пісня "Чорнобривці", діти, одягнені в українські костюми, заходять до зали).

Господиня: Добрий день, шановна родино! Саме родина, бо сьогоднішнє свято – це єднання нас у родину.

Господар: Шановні батьки, діти, вчителі, гості! Запрошуємо вас до нашої господи на хліб та сіль, на слово щире, на родинне Свято Матері.

(Пісня "Про маму").

1-й учень: Щороку другої неділі травня весь світ відзначає День Матері. А починалося все так...

2-й учень: Маленька американка Анна Джарвіс дуже рано втратила найдорожчу в світі людину – маму... Дівчинка була певна, що її мама найкраща у світі. Минув час, вона виросла і зрозуміла, що для кожної людини її мама – най... най... най...

3-й учень: "То чому б для усіх мам не створити найкраще у світі свято? – думала вже доросла Анна Джарвіс. Ось так у травні, у 1910 році і з'явилося свято – День Матері.

4-й учень: Свято Матері має в Україні триєдину суть. У цей день ми складаємо шану найдорожчій в світі людині – своїй матусі. Цього дня ми вшановуємо й Божу Матір – Діву Марію та свою Вітчизну – неньку-Україну.

5-й учень: У багатьох мовах світу слово "мама" починається літерою "м". Не вірите? Переконайтесь! Майка – болгарська; Матка – польська, чеська; Мама – румунська; Мітір – грецька; Мор – норвезька; Me – в'єтнамська; Мудер – голландська; Мутер – німецька; Мадре – іспанська, італійська; Мазе – англійська; Ман – португальська; Мер – французька.

6-й учень: Перед тим, як тут з'явитись,

На цій сцені, в цьому залі,

Ми хвилин, напевно, з тридцять

Перед дзеркалом стояли –

Перевірили всі банти,

Кожен ґудзик, кожну складку,

Щоб було у нас на святі,

Любі жінки, все в порядку!

І ранесенько всі встали,

Ці рядочки повторяли,

Щоб батьки могли радіти,

Які гарні у них діти.

Спасибі вам, рідні мами,

Що ви тут сьогодні з нами.

До вас наше перше слово.

Всі: Матусі, будьте здорові!!!

Ми старались, ми спішили,

І пісні, і танці вчили,

Вірші всім вам почитаєм,

Потанцюєм, заспіваєм.

(Танок "Українська полька").

Хто нас, діти, міцно любить,

Хто ласкаво так голубить,

Не стуля вночі очей,

Дбає все про нас, дітей?

Всі: Мама дорогенька!

Хто колиску нам гойдає,

Хто нам пісеньку співає,

Хто нам казочку розкаже,

Забавочками розважить?

Всі: Мама золотенька!

Як ви, діточки, ліниві,

Неслухняні та пестливі,

Як буває іноді –

То хто сльози ллє тоді?

Всі: Все вона, рідненька!

Пісня "Подарунок для мами".

Яке найкраще слово в світі?

Раз мудрий хтось спитав людей.

"Здоров'я" – відповів недужий.

"Ні, молодість, – сказав старий.

"Найкраще – хліб – жебрак говорить.

"Перемога", – відповів солдат.

"Найкраще – воля – "раб промовив,

"Ні – правда!" – вигукнув мудрець.

Аж тут озвався несміливо

Сирітка, ще малий хлопчак:

" Найкраще в світі слово – мама!"

І всі сказали: "Мама?! Так!!!"

Матінко – голубочко ! Люба моя квіточко!

Руки твої лагідні ! Тепленькі, як літечко!

Матінко – голубонько, Калинонько пишная!

Добре в тебе серденько –

Скільки в ньому ніжності!

Матінко – голубонько, Зіронько ясненька!

Ти моя красунечко! Ти така гарнесенька!

У моєї неньки руки золотенькі,

Роботящі, вмілі,

Спритні в кожнім ділі!

У моєї мами очі променисті,

Як блискучі зорі, як озера чисті.

У моєї мами губки-полунички,

Усмішка ласкава, дуже гарне личко!

У моєї мами руки золоті!

Очі карі, вії довгі і густі.

А моя матуся схожа на веселку,

Бо така чудова і така весела.

А моя – як ніжний лісовий дзвіночок!

Ніжні в неї руки, ніжний голосочок!

А моя матуся, гарна, як калинка,

В неї чорні брови,

Губки, як малинка.

Моя мамочка привітна,

Гарна, ніжна, як весна,

І ласкава, і тендітна,

Ніби пролісок вона!

Ваші мами гарні,

З вами згоден я.

Та найкраща мама

Все ж таки моя!

Всі: І моя красуня!

Ніде правди діти!

Мабуть, тут зібрались,

Всі красуні світу!

Кожен любить свою маму,

Бо вона найкраща сама,

Найдорожча нам людина –

Люба мамочка, єдина!

І тому ми вам бажаєм,

Щоб як квіти ви цвіли,

Щоб завжди здорові, гарні

І щасливі ви були!

(Українська народна жартівлива пісня "Із сиром пироги").

Ой маю я три матері,

Та всі три хороші, –

Три матері, як три квітки,

Як три красні рожі!

Перша мати –

Непорочна, як лілея біла,

Із Дитятком-Немовлятком, Пречистая Діва.

Друга мати – це найкраща на світі країна,

Земля наша, наша славна ненька – Україна.

Третя мати – що ж про неї гарного сказати?

Це ласкава, люба, мила, рідна моя мати...

Є у кожної дитини

Матінка єдина,

Та, що любить нас і дбає,

Розуму навчає.

Є у кожної дитини,

Навіть сиротини,

Наша мати солов'їна –

Рідна Україна.

І у кожного серденька

Є і буде жити

Божа Мати – наша ненька,

Мати всього світу.

(Виходять діти із запаленими свічками в руках, стають біля образу Матері Божої).

Пречиста Мати,

Просять діти вірні, –

Сповни наші просьби,

Сердечні, покірні.

Мати Божа, Мати Єдина,

І в тебе була люба дитина.

Ти свого сина ревно любила,

До свого серця щиро тулила.

Тобі, о Мати, найкраще знати,

Чим для дитини є серце материне,

Добре, зичливе,

Щире й привітне,

Тому до тебе шлю ці молитви.

Дай нашим мамам прожити в мирі,

Дай їм здоров'я, додай їм сили,

Щоб з нас потіхи і слави дожили.

Українці, в кожний час

Господь ласкаво дивиться на нас,

Все дивиться з заквітчаних ікон,

Як прокидаємось й лягаємо на сон.

В здоров'ї тата й маму зберігай,

Сестричці й братикові щастя дай,

Зроби, щоб всі вдоволені були,

На лихо-горе раду щоб знайшли.

Благослови наш любий рідний дім

І всіх-усіх, хто проживає в нім,

І неньку нашу, і садок-розмай,

І наш народ, і рідний край,

І ті могили, що в полях стоять,

І героїв, які в тих могилах сплять.

Під пишним килимом із квітів і трави

На віки-вічні, Боже, прослави!

(Пісня "Молитва за Україну").

Дівчину вродливу юнак покохав,

Дорожчої неї у світі не мав.

І клявся, божився, що любить її

Над сонце, над місяць, над зорі ясні.

"Тебе я кохаю. За тебе умру...

Віддам за кохання і неньку стару!"

Та мила його не боялась гріха,

Була, як гадюка, зрадлива, лиха.

Всміхнулась лукаво і каже йому:

"Не вірю, козаче, коханню твому.

Як справді кохаєш, як вірний єси,

Мені серце неньки живе принеси".

І стався опівночі злочин страшний:

Мов кат, витяг серце у матері син...

І знову до милої, з серцем в руках,

Побіг, і скажений гонив його жах!

Ось-ось добігає, не чуючи ніг...

Та раптом спіткнувся і впав на поріг.

І серденько неньчине кров'ю стекло,

І ніжно від жалю воно прорекло...

Востаннє озвалось до сина в ту мить:

"Мій любий, ти впав...Чи тобі не болить?"