Каталог статей

Продовження

Заспівай мені, мамо... Заспівай мою дитячу колискову, мою колискову-барвінкову, у яку переливається твоя любов.

Матусина пісня біля колиски... У цей час твориться найбільша таємниця людського буття – переливання в душу дитини найщиріших материнських почуттів.

Цієї пісні не може бути без мами - найдорожчої, найріднішої, для кожного з нас людини.

Думаю, усім нам хочеться послухати мамину добру казку, що в дитинстві до кожного заглядала в "шибку сивими очима", послухати колискову, яку співала нам рідна матуся.

Як дітей колишеш ти недремно,

То не раз змахнеш краплину поту.

То ж прислів'я мовить недаремно:

"Хто не мав дітей – не мав клопоту".

Мамин день – це велике свято, адже все починається від мами, її пісні, доброї казки, ніжної колискової…

Ой, щоб спало, щастя знало.

Ой, щоб росло, не боліло,

На серденько не кволіло,

Соньки-дрімки в колисоньки,

Добрий розум в голівоньки.

Заспівай мені, мамо моя,

Як бувало колись над колискою.

Буду слухати, слухати я

І стояти в задумі берізкою.

(Дівчатка, промовляючи до ляльок).

Спи, мій малесенький, спи, мій синок,

Я розкажу тобі безліч казок!

Нащо ти віченьки знову розкрив?!

Спи, моя пташко, то вітер завив.

Спи ж, мій малесенький, годі гулять...

Зайчики білі давно уже сплять.

Спи, моя дитино золота,

Спи, моя тривого кароока,

В теплих снах ідуть в поля жита,

І зоря над ними йде висока.

Спи, моя дитино, на порі.

Пісні сплять і сонна яворина...

Так, як небо в нашому Дніпрі,

Так в тобі не спить хай Україна.

Калина плаче у гаю –

У неї гілка зламана,

І я чомусь не впізнаю

Веселу пісню мамину.

У неї зламане крило –

Мабуть, в сильце піймалася.

Мене на світі не було,

А пісня та співалася.

Іще бабуся і дідусь її у гості кликали.

Я пісні їхньої навчусь,

Як виросту великою.

Її співатиму відтак

Колись своєму синові.

І пісня мамина, як птах,

Злетить над Україною.

(У виконанні дівчаток звучить пісня "Колискова", група дівчаток виконує танок з ляльками).

Нелегка то справа – виховувати дітей... Дуже часто мами наші втомлюються, адже вони багато працюють, а тут ще й ми дошкуляємо – то не слухаємось, то оцінку погану принесли, тоді мамам не до жартів, але сьогодні ми вас трошечки розвеселимо... Віночок жартів від 1-го класу!

Сиве волосся

– Ти неможливий, синку! Від твоєї неслухняності в мене сивіє волосся!

– А ти, мабуть, мамо, теж не була слухняна, коли була малою, адже бабуля зовсім сива!

Таємниця

– Здається, синку, ти вчора не був у школі? – питає мати.

– Це тобі, напевно, вчителька сказала? Ох, ці жінки... ніколи вони не вміють тримати язика за зубами.

Мама знає

– Мамо, ти знаєш ту вазу, яка переходить у нашій родині із покоління в покоління?

– Авжеж, знаю то й що?

– Так от, моє покоління її щойно розбило.

Назавтра

– Знову мокрі черевики? –

Лає Вітю мати, –

Ти, мабуть, в усіх калюжах

Устиг побувати?

– Що ви, мамо, – каже Вітя, –

Не хвилюйся дуже, –

Ще й на завтра залишилось

Чотири калюжі.

А пам'ятаєте легенду? Створив Бог чоловіка. Звичайно, йому було дуже нудно одному, і тоді Господь вирішив створити жінку. Проблема була в тому, що весь людський матеріал пішов на чоловіка. Тоді Бог взяв кілька яскравих променів сонця, всі чарівні фарби зір, задумливий смуток місяця, красу лебедя, грайливість кошенят, граційність газелі, ласкаве тепло хутра, притягальну силу магніту. Змішав все разом, а потім додав туди: холодне мерехтіння зірок, впертість віслюка, в'їдливість мухи, зажерливість акули, ревнивість тигриці, сміливість пантери, кровожерливість п'явки, отруйність змії, дурман опіуму, безпощадність стихії. Все це змішав, оформив фігуру і вдихнув у неї життя. Як наслідок – вийшла жінка. Цю жінку Бог передав чоловікові і промовив: "Бери її такою і не намагайся переробити, блаженствуй з нею все життя і терпи муки від неї до самої смерті".

(Пісня "Рідна мати моя").

Бабуся! Чи є на світі краща людина? Ні! Скільки вона не доспала ночей, голублячи онучат! Подивіться у бабусині очі, які вони щирі! Це погляд добра і любові, то ж у цей святковий день ми хочемо привітати і наших бабусь.

Моя бабуся люба, гарна й мила,

Вона найкраща від усіх людей.

І хоч вона вже трохи посивіла,

Але так щиро любить нас, дітей.

Бажаєм вам сто років жити ,

Без сліз, без горя, без журби!

Хай з вами буде щастя і здоров'я

На многі літа, назавжди.

Хай в житті вам радість буде,

Процвітайте, як той цвіт.

Дай же, Боже, любим бабцям

Многих, добрих, щасних літ.

Сміється сонце – я сміюсь,

Всміхається бабуся,

Я в добрі очі їй дивлюсь –

Ніяк не надивлюся.

Хай вам сонце сміється,

Хай добро вам ведеться,

Хай годинник вам повільно лічить вік,

А Бог дарує многих, благих літ.

Пісня "Наші побажання".

1-й ведучий: Кохані матусі і рідні бабулі!

Хай довгі літа накує вам зозуля!

2-й ведучий: Кінчається свято,

Прощається свято,

Прощатись нам слід.

3-й ведучий: Бажаєм вам радості,

Щастя й любові,

Бажаєм, щоб завжди

Були ви здорові!

4-й ведучий: Щоб настрій завжди був

Веселий, хороший,

Щоб в кожній кишені

Водилися гроші!

5-й ведучий: Ми любимо за все вас:

За строгість, за ласку,

Хай буде життя ваше

Світлим, як казка!

6-й ведучий: Роде наш красний!

Роде наш прекрасний!

Будьте здорові щодня і щоночі,

Хай світяться щастям

Завжди ваші очі!

7- й ведучий: Наймиліші, найрідніші!

Щиро любимо ми вас!

А тепер ловіть хутчіше

Поцілуночки від нас!

(Усі діти підбігають до мам, вручають їм подарунки, свято закінчується танком).

Аксентьєва Л. А., вчитель ШДС "Калинка" м. Києва

http://shkoladobra-edu.org.ua/