Каталог статей
| Головна » Статті » Вчитель вчителю » Християнська етика в українській культурі | [ Додати статтю ] |
Продовження Зима. Що ж, гарно ви про мене розповіли, багато знаєте. Дякую вам, діти, час нам із сніжинками до роботи братися, щоб порадувати всіх біленькими сніжними килимами. Скувати треба річки льодом, щоб на ковзанах діти покатались, а то самі кажете, що незабаром весна. Виходить під музику. Вчитель. Пішла Зима виконувати свою роботу. Нехай ще потішиться своєю владою. Хто знає, може десь по дорозі вона зустрінеться з Весною. А ми з вами подивимось, що відбувається в царстві звірів і квітів, що заснули на зиму. Ведмідь (глухо). Гуг-гу, щось довго це триває, Холодний вихор завіває, Зимі не видно ще кінця – Хотів би вже збудитись я. Їжак. Це правда, досить того сну, І я вже мрію про весну. Фіалка (ніжним голосочком) Що клопіт вам, це й я признаю, Та важко і в підземнім краю Всім нам, беззахисним квіткам. Як довго стужа потриває, Коріння нам позамерзає. То навесні ми не зійдемо, Від стужі марно пропадемо! Зайчик (вбігає, сумно) Вихор прислав мене сюди Й велів усім переказати, Що вічно будете ви спати. Бо, каже він і кажуть люди, Що ніби вже Весни не буде! Всі (злякано). Ой, лишенько, ой лихо нам! Зайчик. Велів переказати вам, Що відтепер Зима з вихрами Вже пануватиме над нами. Всі (у розпачі). Ой, лишенько, ой, лихо нам! Посланець Весни (вбігає). Що тут за плач, що тут за крики? Це промінь сонця нам доніс, Що плаче і зітхає ліс. І що ти, Вихре, всіх лякаєш, Що владу вже над світом маєш! Вихор. А може, ні? Чи це брехня? Ні! Вже не прийде та весна! Посланець Весни (урочисто). Оце тобі я нагадаю: Посланець я весни. Мерщій іди собі звідсіль, Зникай з лісів, зникай з полів, Бо як не підеш по-добру... Вихор. То що ти зробиш? Не піду! Посланець Весни. Закличу сонце проти тебе – І сам розтопишся від себе! Вихор злякався, подався назад і зник. Всі (втішно). То не пусті про Весну мрії?! Посланець Весни. Не тратьте віри, ні надії! Лягайте й тихо спочивайте, Весни ясної дожидайте! Я вже подбав, сніги упали І землю всю поприкривали, Щоб вас Мороз не досягнув, Весну просив я – не забув, Щоб цього року не барилась, Щоб вас будити поспішилась. Всі. Про неї мріймо уві сні – Привіт, привіт від нас Весні! Посланець Весни. Привіт Весні я передам, А на прощання скажу вам: Щоб духом не занепадали, В найважчий час Весни чекали! Всі співають веснянку "Благослови, мати!" Благослови, мати, весну закликати! Весну закликати, зиму проводжати! Весну закликати, зиму проводжати! Зимочка в візочку, літечко в човночку. Вчитель. Звірята сподіваються, що Весна сьогодні переможе, і незабаром вони радітимуть привітному сонечку. А що ж відбувається тим часом у селі, що роблять дівчата і хлопці? Зараз ми про це дізнаємось. На сцену виходять діти і звірятка, прислухаються до зеленого шуму, гомону пташиного. Найменше дівчатко виходить наперед, простягає рученята до сонечка, Весну закликаючи. Благослови, мати, весну закликати! Весну закликати, зиму проводжати! Весну закликати, зиму проводжати! Зимочка в візочку, літечко в човничку. Всі діти співають пісню "Щебетала пташечка". Щебетала пташечка під віконечком, Сподівалась пташечка весни з сонечком: "Прилинь, прилинь, чарівна весна красная, Як легенька хмарочка в небі ясная. Осип луки перлами, вкритий росами, Розлийся джерелами стоголосими!" Щебетала пташечка під віконечком, Сподівалась пташечка весни з сонечком. Дівчата (після пісні). Хлопці! Хлопці. Що? Дівчата. Чи ви, хлопці, дужі? Хлопці. Та ще які! Дівчата. Як ви такі дужі, то виносьте Зиму! Хлопці зі звірятами виносять "Зиму" – солом'яне опудало на довгій тичці. Дівчата за допомогою червоних стрічок зображають вогонь. Всі гуртом спалюють опудало, промовляючи кілька разів, від повільного до швидкого темпу: Хай вогонь палає, Зиму з'їдає. З'їв вогонь Зиму. Діти, прощаючись, промовляють до глядачів: Ми гуляли увесь день, Побороли Зиму, Ось які ми сильні! – А зима розтала І її не стало! Всі. Час усім нам додому! (Кланяються, співають пісню). Ой минула вже зима, Снігу, льоду вже нема. Ой нема, ой нема Снігу, льоду вже нема. Ой нема, ой нема Снігу, льоду вже нема. Прилетіли журавлі Й соловеєчки малі. Ой малі, ой малі, Соловеєчки малі. Ой малі, ой малі, Соловеєчки малі. Лугом квіти вже цвітуть, Вівці травку вже пасуть. Ой пасуть, ой пасуть, Вівці травку вже пасуть. Ой пасуть, ой пасуть, Вівці травку вже пасуть. Всі веснянку співаймо, Весну рясну вітаймо, Вітаймо, вітаймо, Весну красну вітаймо. Вітаймо, вітаймо, Весну красну вітаймо. Лагойда Н. М., старший вчитель ЗНЗ № | |
| Переглядів: 1527 | Рейтинг: 0.0/0 |
| Всього коментарів: 0 | |