Каталог статей
Головна » Статті » Вчитель вчителю » Християнська етика в українській культурі | [ Додати статтю ] |
Христос воскрес і дух наш воскресає Сценарій свята Мета заходу: ознайомити з традиціями святкування Великодня, розвивати фантазію учнів при розписуванні писанок. Обладнання: розмальовані дерев'яні писанки, українські вишиті рушники, Великодній кошик із писанками та крашанками. Учитель: У календарі українського народу багато свят. Великдень – одне з найбільших свят християн, воно святкується навесні і пов'язане з Воскресінням Ісуса Христа. 1-й учень: Вдягла весна мережану сорочку, Умившись і звільнившись від турбот, І підіймає волошкові очі до вищих, до церковних позолот. 2-й учень: Душа стає в цю днину молодою, Забувши, що слова бувають злі, І повняться старання добротою На ранньому скоромному столі. 3-й учень: Великдень всіх нас на гостини просить. Малює сонце полотно небес, І крашанку, як усмішку, підносить: Христос Воскрес! – Воістину Воскрес! Учитель: Великдень – великий день Воскресіння Христового. Здавна цей день вважався днем повного очищення Землі і людей. Велике значення має свято Воскресіння Христа, а особливо для нашого українського народу. Українці, що ступили на шлях свого відродження, бачать у світлому Христовому Воскресінні символ свого відродження, символ національного Воскресіння. 4-й учень: Ми дуже любим весь наш край і любим Україну, Її лани і зелен гай, в саду рясну калину. Там соловейко навесні співає між гілками. Та й ми співаємо пісні, змагається він з нами. 5-й учень: Що за день чудовий Воскресіння, Сповнений любові і надій! За чиїмось мудрим повелінням світ довкола враз помолодів. Прямо в хату ллється сонця повінь, вже давно такої не було. 6-й учень: А душа моя стає раптово, наче біле лебедя крило. Хоче в небо визволення ради із пітьми, що застує мені. Учитель: Великоднє свято дуже яскраве та багате своїми обрядовими атрибутами. Особливо писанками, які вважалися символами життя. Не менш важливе місце займає і хліб наш насущний. Хай завжди він буде в хаті, на кожнім столі в обрамленні вишитого рушника. І найпершою молитвою нашої духовності воздається хвала Богові за хліб. Слава Тобі, Господи, що ми дочекалися Великодня, а з ним і освяченої Паски, і свяченого яйця. 1-й учень: Писанки писалі всі, особливо дівчата. Розписуючи писанки, дівчинка купала кожне яєчко у фарбах, розмальовувала так, щоб сподобались писанки мамі. Ця гарна традиція розмальовувати писанки на Великодні свята збереглася і тепер. 2-й учень: Писанки були Великоднім дарунком при "христосуванні". Люди віталися вигуком "Христос воскрес!", тричі цілувалися, обмінювалися писанками. 3-й учень: Наші предки вірили, що писанка має магічну силу, приносить добро, щастя, достаток, захищає людину від усього злого. Писанки також носили і на могили своїх рідних. 4-й учень: З писанок чи крашанок розпочинався Великодній сніданок у кожній оселі. А коли вмитися водою, в якій є червона крашанка, то будеш весь рік гарним і здоровим. Фізкультхвилинка. Ось іде до нас весна. Все навколо ожива. Підсніжники прокидаються, проліски посміхаються. Пташки прилітають, діти вибігають, на луках стрибають. Учениця: Гарна писанка у мене – мабуть, кращої нема! Мама тільки помагала, малювала я сама. Змалювала диво-пташку, вісім хрестиків дрібних, І малесенькі ялинки, й поясочок поміж них. Хоч не зразу змалювала, – зіпсувала п'ять яєць, Та як шосте закінчила, тато мовив: "Молодець!". Я ту писанку для себе для зразочка залишу, А для мами і для тата дві ще кращих напишу! Інсценізація дівчатами уривка "Великодній четвер". – Йде Великдень, йде, дівчата! Будемо писанки писати. Писаночки-крашаночки напишемо аж сім коробочок. – А й справді! Сьогодні ж Великодній четвер! Якраз писанки писати! Писанки, розмальовані в цей день, будуть довго зберігатися. – Дівчата, а де ж ми фарби візьмемо? – Ось я маю жовту. А виварила її з кори дикої яблуньки, що росте в мене в садочку. – А мене бабуся навчила робити зелену фарбу. Для цього треба мати луску молодого соняшника. А ще принесла темну – із дубової кори. – А я принесла фіолетову – з кори чорної вільхи. Учитель: До нас у гості завітали писаночки. Зараз вони про себе нам щось і розкажуть. (Виходять дівчата в костюмах писанок). Усі писанки: Стук, стук, стук, обережно, бо в кошику тісно! Стук, стук, стук, обережно, від жари аж млосно. Червона писанка: Я сидіти тут не хочу, на підлогу собі скочу. Зелена писанка: Ходімо швидше, вилізаймо, пісню гарну заспіваймо! (Виконують українську народну пісню "Писанка"). Червона писанка: В буряках мене купала, на червоне змалювала. Зелена писанка: У траві мене варила, назелено закрасила. Жовта писанка: Мене вбрала у лушпину, у цибулеву свитину. Коричнева писанка: У шкірці яблука мочила, це додало мені сили. Біла писанка: Я біленькою зосталась, тільки квіточок набралась. Червона писанка: А мене квітчають червоні хустинки. Зелена писанка: Мене вкривають зелені листочки. Жовта писанка: Мене у жовті узори прибрала. Коричнева писанка: На мене коричневих цяток наклала. Біла писанка: А я така гарна й не передати! Усі разом: Усі ми гарненькі – і хочемо сказати: Христос воскрес! – шепочуть квіти, Лунає шелест їх по лузі. Христос воскрес! – українські діти, Радійте всі – ви наші друзі! Учитель: Як гарно, що і сьогодні живе в Україні традиція зустрічати весну писанками. Справжня писанка народжується довго. Роздивимося барвисте яйце. Чого тут тільки нема! На писанці можна побачити знайомі рослини, різноманітні геометричні малюнки і навіть зображення тварин. А придивіться до кольорів барвистої писанки. Яскраві, соковиті фарби якнайкраще передають весняну палітру. Ясно-жовтий колір символізує сонце, весняне тепло; блакитний – небо, повітря, чисту воду; зелений – воскресіння природи, розмаїтість рослинного світу; бронзовий – родючу матінку-землю; червоний – радість, любов, святковий настрій. Ваша справа – не забути звичай предків. Фарбування, нанесення візерунків на писанки. Аналіз робіт. Підсумок заходу. Петрик В. І., вчитель школи-інтернату № | |
Переглядів: 1971 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0 | |