Каталог статей

Продовження

Господиня. Трішки відпочили. А тепер час збирати кошика, який ми до церкви святити підемо. Покладемо ми до кошика і сир, і масло, і хрін, і ковбаски. Але найголовніше – ми повинні покласти паску, крейду, писанку та свічку.

Виходять паска, крейда, писанка, свічка.

Паска (гордо). Та що там говорити!

Важливіша я тут!

Без мене вас святити

До церкви не підуть.

Я головна на святі,

Мій рід йде з давнини.

Шанують нас віками

І славлять щовесни.

Та й Паскою Великдень

Звуть люди на землі!

Тоді і день великий,

Як паска на столі...

Крейда. Я теж, як ви, свячена.

Лиш з церкви принести –

На дверях, хоч не вчена,

Малюю я хрести.

Писанка. Я писанка-красуня,

Вся в рисках і квітках,

Красу митців несу я, їх славлячи в віках.

Мене кладуть у свято

На пишному столі,

Щоби моїм убранством

Втішалися малі!

Без мене цеє свято

Не буде тим, чим є!

Бо ж писанка багато

Вам радості дає.

Свічка (до всіх). О. знати ми повинні

Шану собі й другим,

Любов, як ту святиню,

Нести до серця всім.

Свята – це дні єднання

З родиною родин,

Це наше спільне знам'я,

Бо ми народ один!

Господиня. Тепер все, як слід. Можемо нести кошик до церкви і посвятити.

Вибігають 3 учні.

– А можна я кошика до церкви понесу?

– А можна я? (Сперечаються). – Ні, я!

Господиня. Понесе той, хто найцікавішу загадку загадає.

1. Людей до церкви скликає,

А сам у ній не буває. (Дзвін)

2. Є деревце – не полінце.

Багато дірочок має,

Весело співає. (Сопілка)

3. Кинути вгору – то біле,

Кинути на землю – то жовте. (Яйце).

Господиня. Всі загадки добрі! А кошика будемо нести по черзі. (Йдуть, забирають кошик). Звучить музика. З'являються декорації  церкви. Троє учнів читають вірш.

1-й. Вдягла весна мережану сорочку

У день святий, звільнившись від турбот,

І піднімає волошкові очі

До вищих, до церковних позолот.

2-й. Великдень всіх нас на гостини просить,

Малює сонце золото небес,

І крашанку, як усмішку підносить...

Христос воскрес! Воістину воскрес!

3-й. І дзвони засріблилися завзяті,

І ніби покотилось між людьми: –

Христос воскрес! Чи, може, на цім святі

Із бездуховності воскресли ми?!

Звучить магнітофонний запис дзвонів. Всі встають (виходять із церкви). Перед сценою шестеро дітей. В руках тримають запалені свічки.

Христос воскрес!

1. Співає жайворонок з небес:

"Христос воскрес! Христос воскрес!"

2. У небо дзвін гуде з села:

"Христос воскрес! Йому хвала!"

3. В проміннях сонячних блакить:

"Христос воскрес! Його хваліть!"

4. Дзюрчить струмок – весняний дзвін:

"Воскрес Христос – Господній син!"

5. Радіють діти у вінках:

"Христос воскрес на небесах!"

6. І вся земля, мов той вінок –

З чудесних трав, дітей, квіток!

І в серці радість через край:

Воскресли поле, річка, гай!

І лине пісня до небес:

"Христос воскрес! Христос воскрес!"

Господиня. Дай нам силу й розум, щоб ми в школі добре вчились.

Віру в тепле, серце чисте, щоб неправді не корились.

Нам усім даруй здоров'я, згоду учнівській родині.

Дай твій захист, волю й долю добрим людям в Україні.

Учні сходять зі сцени із свічками.

1-й учень. От і зустріли ми Великдень.

2-й учень. Це свято буває завжди весною, яка приходить разом з теплим сонечком, травичкою і квіточками.

3-й учень. Радіє природа, радіють люди, дорослі й малі.

Сходять зі сцени. Вибігають три дівчинки.

1-а дівчинка. Вийди, Петре, на вулицю,

Винось скрипку під полою.

Винось скрипку під полою,

Заграй дівкам під вербою!

Виходить хлопчик із скрипкою.

 2-а дівчинка. Вийди, Грицю, на вулицю,

Винось бубон під полою.

Винось бубон під полою,

Заграй хлопцям під вербою!

Виходить хлопчик із бубонцями.

3-я дівчинка. Вийди, Іване, на вулицю,

Вийди, Іваночку,

Винеси сопілочку

Та й заграй весняночку.

Виходить хлопець із сопілочкою, всі діти танцюють під мелодію веснянки. Вибігають троє дівчат і троє хлопчиків. Дівчатка дарують хлопчикам писанки. Хлопці – букетики верболозу. Дівчата: "Христос воскрес!". Хлопці: "Воістину воскрес!"

Господиня. Закінчуються Великодні свята, і наше свято також скінчилось. То дай нам, Боже, у полі роду, а в хаті згоду.

Мирного і голубого вам неба,

Запашного теплого хліба на вашому столі,

Джерельної води у спеку,

І ніколи ніякої біди у житті.

Учениця. Любі гості! На прощання

Ви прийміть від нас вітання,

В дарунок всі наші пісні

І ось ці пригощання.

Мазуренко І. Я., вчитель ЗНЗ № 83 м. Києва

http://shkoladobra-edu.org.ua/