Каталог статей

Українські писанки – символ Великодня

Сценарій свята

Хід свята

Під звуки пісні-гаївки діти в українському національному одязі заходять до класу. За столом маленька господиня розписує писанку.

Учитель. Що це ти робиш, маленька господиня?

Ведуча. Розмальовую писанку, бо радісний прийшов день.

Дзвенять дзвони: понад міста, понад села

Лине вісточка весела.

Ясне сонечко над селом,

Наче писанка, зійшло.

Вибігайте з хати, діти!

Як сьогодні не радіти?

Вийдем-вийдем на горбок,

Заспіваєм гаївок,

Що весна вже воскресла,

Нам Великдень принесла.

Учитель. Дякую тобі, маленька господине, за прекрасні слова, за гарно розмальовану писаночку. То вже ж, мабуть, час і гаївку заспівати?

Діти. Так.

Виконується пісня-гаївка.

Учитель. А можна тебе запитати, маленька господине, що це за день – Великдень?

Ведуча. Великдень – одне з найбільших свят християн. Святкується воно на Україні ще з X століття навесні й пов'язане з воскресінням Ісуса Христа, тому й має назву Великий день, або Великдень. Дівчата, розкажіть про цей день, будь ласка.

Виходять дівчата і читають вірші про Великдень.

1-а дівчина. Вдягла весна мережану сорочку,

Умившись і змінившись від турбот,

І піднімає волошкові очі

До вищих, до церковних позолот.

2-а дівчина. Душа стає в цю днину молодою,

Забувши, що слова бувають злі,

І повняться старання добротою

На ранньому скоромному столі.

3-я дівчина. Великдень всіх нас на гостини просить.

Малює сонце золото небес

І крашанку, як усмішку підносить.

Христос воскрес!

Діти (хором) Воістину воскрес!

4-а дівчина. І дзвони засріблилися завзяті,

І ніби покотилось між людьми: –

Христос воскрес!

Чи, може, на цім святі

Із бездуховності воскресли ми?

Діти обмінюються крашанками, засвічується свічка.

Учитель. Дякую, діти. Дозволь мені, шановна господине, продовжити свято. Святої неділі скрізь звучить піднесене вітання "Христос воскрес!". У відповідь чується радісне "Воістину воскрес!". За давньою традицією після такого вітання люди тричі цілуються і вручають одне одному писанки – великий дар.

Учень. А чи знаєте ви, що святіше за хліб? (Паска).

Учитель. Символом паски, початком усього живого у Воскресіння Христове стало яйце. У наших предків яйце було символом весняного відродження природи, зародження життя, продовження роду. За легендою, найперше яйце мало всередині не жовток з білком, а зародок цілого світу. Життя, яке зберігалось в яйці, потрібно було захистити від злих сил, тому тонку шкаралупку яйця покривали фарбою, різноманітними малюнками-символами.

Учні загадують загадки гостям.

• В одній бочці – два тіста, а не змішуються. (Яйце). У фарбах катається, до церкви збирається. (Крашанка).

Учитель. Крашанка – це яйце одного кольору. Але всі кольори мають певне значення. Діти демонструють крашанки і розповідають про них.

1-й учень. Червоне яйце означає радість життя, любов до молодих, надію на одруження.

2-й учень. Жовте яйце означає місяць і зорі, у господарстві – врожай.

3-й учень. Блакитне яйце – небо, повітря, здоров'я.

4-й учень. Зелене – відкриття природи, багатство і плодоріддя землі, врожай.

5-й учень. Чорне з білим – поминання душ померлих, подяка за охорону від злих сил.

Учитель. Крапанка розмальовується воском чи фарбою, які кладуть краплинами. Крашанки характерні для Західної України.

Орнамент на дряпанці видряпується гострим предметом. Мальованка розмальовується пензликом.

Писанка – це яйце, розмальоване за допомогою писака (маленької трубочки), в якого заливається розтоплений віск. Цим воском наносять візерунки, потім кладуть у найсвітлішу фарбу, знов малюють, але вже інший візерунок, й кладуть в трохи темнішу фарбу, далі – ще в темнішу. Потім писанку підігрівають. І з тієї хвилини, як на яйце нанесено весь візерунок, воно перестає бути простим яйцем, а стає святковою писанкою.

Діти, а які повір'я існують про писанку, хто мені допоможе згадати?

Учні розповідають повір'я.

1. Пофарбоване, розмальоване яйце вважали оберегом.

2. 3 писанок, крашанок починався великодній сніданок у кожній українській сім'ї.

3. Освячену писанку з давніх-давен клали до першої купелі немовляти, щоб воно зростало в силі.

4. Будуючи нову хату, в кожному кутку клали по писанці. Предки вважали, що писанка охороняє оселю від пожежі, блискавки та різних напастей.

5. Дівчата вмивались водою, в яку опускали крашанку чи писанку, щоб бути рум'яними.

6. Писанки клали в землю, щоб родилося жито, пшениця.

7. Під поріг стайні клали теж писанки, щоб добре велося худобі.

8. Крашанки й писанки служили для святкових розваг, ігор молоді та дітей.

Ось деякі з них (розповідь дітей з імпровізаціями).

Гра "В блудька".

Один з гравців клав крашанку на землю і відміряв п'ять кроків. Іншому гравцеві зав'язували очі, тричі обертали навколо себе і змушували зробити п'ять кроків. Потім він намагався дотягнутися до крашанки рукою. Якщо дотягався, то забирав її собі.

Гра "В дряпка".

Гравця відводили далеко від крашанки, і він, закриваючи шапкою обличчя, намагався підійти до неї.

Гра "Битки".

Гравці "стукали" крашанками попарно. Чиє яйце розбилося, той гравець і програв.

Учитель. Покажімо цю гру, діти, разом!

Діти стали у кільце,

В кожного в руках яйце.

Юлі випало на славу

Розпочати гру-забаву,

Дуже милу, престару

Великодню гру.

Ходить дівчина кільцем

І постукує яйцем.

Що не стукне – трісь і трісь, –

Яйця тріскаються скрізь –

І ось раптом яйце – хрусь! –

Гру продовжує Петрусь.

Стукнув всього разів три

І так само вийшов з гри.

За Петром пішов Максим,

Декілька дівчат за ним.

В Олі писанка ціла,

Оля в грі перемогла!

Учитель. Треба пам'ятати, що їсти паску можна лише свячену.

Розповідь учнів з показом плакатів, на яких зображені символи.