Прощавай, школа!

Сценарій випускного вечора

Доброго вечора, дорогі друзі!

Щиро вітаю вас у цій гостинній залі. У цей особливий та незабутній вечір всі присутні, безперечно, щасливі та горді, що виростили, виховали, навчили таких прекрасних дітей.

На останній своїй лінійці випускники сказали: “Ми з вами ніби в класики зіграли, а чверть життя на світі прожили”. Справді, зі швидкістю блискавиць пролітає наше життя. Тож давайте сьогодні спробуємо запам’ятати кожну мить, кожну посмішку, кожне слово.

Увага! Запрошуємо до зали випускників _____ року! 

(Під музику заходять випускники з класними керівниками)

Мовчать каштани, стомлені і мляві,

Та ось під них, у царство тишини,

Ввірвалися чорняві і біляві,

Блакитноокі дочки і сини.

І вже каштанам ніколи дрімати,

І місяць не надивиться згори

На їх носи, рум’яні і кирпаті,

На витівки, на жарти дітвори.

І небо теплотою глибиніє,

І радість наливається в серця –

Сміються, гомонять, радіють, мріють,

Заквітчані й замріяні сонця. (В. Симоненко)

Вітаємо випускників _______ школи !!!

Надійшла урочиста хвилина відкриття вечора, присвяченого прощанню зі школою і врученню атестатів випускникам 2002 року!

Прошу всіх встати. Звучатиме Гімн України!        

Цей день, дійсно, щасливий для всіх присутніх у цій залі. Для випускників, тому що вони мріяли про нього ще з 1 вересня.

Щасливий для викладачів, адже процес творення завершився. І кожен відчуває у собі частинку Божественного, відчуває себе Пігмаліоном, який створив свою неповторну Галатею.

Ми думаєм про вас. В погожі літні ночі,

В морозні ранки і вечірній час,

І в свята гомінкі, і в дні робочі

Ми думаєм, випускники, про вас.

Ні, то не сум промінить риса кожна,

То творчість б’є з натхненних наших віч,

А творчість завжди мрійна і тривожна,

Немов травнева неспокійна ніч.

Ні, сонний спокій зовсім нам не сниться,

Ні, нас не вабить ніжна тишина –

Прийдешнє осяває наші лиця,

Неспокій творчий з вічністю єдна.

Ми думаєм про вас. В погожі літні ночі,

В морозні ранки і вечірній час,

І в свята гомінкі, і в дні робочі,

Нащадки дорогі, ми захищаєм вас!

Я хочу, щоб ми привітали оплесками тих, хто разом з вами, любі випускники, ділив радість нового відкриття, читав невідомі книги, досліджував світ людської культури, а отже, був поруч всі ці роки.

Вітайте вчителів школи!

Щасливий цей день і для директора нашої школи, бо саме з вами, дорогі випускники, з нашим інтелектуальним та професійним майбутнім, пов’язані і мрії, і сподівання.

Тож слово надається _______________.

Знов доводиться нам проводжати із сумом

Наших любих дітей в самостійне життя.

Вже дорослими стали і цвітуть випускниці-красуні,

І для хлопців відкрилось нове майбуття.

Хай віднині для вас буде щедрою доля,

І добром, як зерном, кожен день пророста,

І не знайте ніколи ні біди, ні жорстокого болю,

Ну, а нам напишіть хоч одного листа.

Буйно квітне кругом наше сонячне місто,

І природа віта і запрошує вас.

Хай злітають до неба голоси ваші юні і чисті,

І до ранку звучить цього танцю музика для вас. (Віолетта Дворецька)

Танець   

Любі випускники! Чи довгими, чи цікавими для вас були ці 10 шкільних років?! Мабуть, з погляду сьогоднішнього дня вони вам здаються десятьма сторінками чудової казки, повної пригод, несподіванок, загадок. І цю казку ви щойно прочитали... У такі хвилини, зазвичай, буває радісно, адже ви досягли того, до чого так прагнули, дізнались, який же він, цей щасливий кінець.

Але і сум теж охоплює душу, тому що закінчилися пригоди, доводиться прощатися з улюбленими головними героями.

Час від часу вам захочеться погортати книжку та пригадати прочитані глави.

Ось сторінка ______ рік, і ви знову дивуєтесь бажанню маленьких хлопчиків та дівчаток ходити до школи, терпінню вчительки, яка наполегливо повторює назви компонентів при відніманні: зменшуване, від’ємник, різниця.

Не менш цікавою була сторінка ______ року. Нова школа, нові враження, нові друзі.

А сторінка _____ року знову несе пригоди. Ви познайомились з новими класними керівниками. Комусь пощастило, і протягом шести років поруч була одна людина. А хтось сиротів, а потім намагався звикнути до нової класної мами: протестував, обурювався або переживав і страждав. Але в решті решт разом ходили в театри, на екскурсії, готувалися до Дня народження школи, святкували перемоги в спортивних змаганнях, отже, ставали одне одному рідними.

І на останній сторінці всі зможуть прочитати відверте зізнання випускника 2____ року.

Чому смуток з тобою поруч

Часто ходить у світлі дні?

Певне, є в тебе біль і горе,

Невідомі зовсім мені.

Хоч на щастя життя багате,

Але кожну людину ждуть

І печалі, і сум, і втрати,

І не можна їх обминуть.

Але к бісу цю мудрість убогу!

І догадки під три чорти!

Я бажаю, щоб всю дорогу,

Все життя усміхалась ти.

Щоб ніколи сльоза на вії

Не світилася, мов роса.

Хай же щастям завжди ясніє

Некриклива твоя краса.

Я не йму тобі зовсім віри,

Як сумною побачу тебе, -

Небо в сутінь буває сірим,

А насправді воно – голубе.

Слово надається класному керівнику ___ класу – ________________.

Ну от і все прочитано чудову казку про школу. Залишився лише епілог.

Шкільні останні дні, погожі і сумні.

Шкільні останні дні бентежать вашу душу.

Хоч ти їх не чекав, тепер одне лиш мусиш

Прийняти все, як є, ... шкільні останні дні

Шкільні останні дні, здавалось, так далеко.

Шкільні останні дні у кожного свої.

Вам вийти за поріг, здавалося, так легко.

Ще крок – і відійдуть шкільні останні дні.

Вони вас здоженуть без всякого прогнозу,

Проллють чисті сльози і змиють каламуть.

А в серці і в душі – передчуття морозу.

Пройшло шкільне життя, шкільні останні дні.

Для вручення атестатів запрошуємо цю сцену директора нашої школи – ________________.

Слід зазначити, що атестати сьогодні будуть вручатися за певними номінаціями.

Отже, запрошуємо на сцену Золоту надію нашої школи, учнів, які закінчили школу з золотими медалями. (Під туш виходять випускники-медалісти)

Наступна номінація – Срібна надія. До неї увійшли випускники, які закінчили школу зі срібними медалями. (Вихід під туш)

До наступної номінації – Наша надія – увійшли учні, які досягли високого рівня у засвоєнні шкільних предметів, і ми, дійсно, покладаємо на них великі надії.

Наступна номінація – Олімпійська надія – це ті, хто прославляв ім’я нашої школи у спортивних змаганнях.

Номінація Молодий дослідник об’єднала тих, хто брав участь в олімпіадах, писав роботи для Малої Академії Наук.

Наступна номінація – Міс та Містер. Запрошуємо тих, хто брав участь у цьому конкурсі.

Є серед випускників і Художники. Це вони останню ніч перед святом проводять з пензлем у руках.

А тепер запрошуємо на сцену Невгамовних. Тих, хто писав сценарії, влаштовував конкурси, словом, тих, кому просто не сидиться без діла.

Номінація – Золота середина. До неї входять ті, хто втілює в життя всі ідеї, які народжуються у невгамовних..

Є у нас особлива номінація – Найекстравагантніша учениця. До неї увійшли ___________.

Наступна номінація - Творчі особистості (поети, співці,  звуко- та телеоператори)

1.      письменниця _____________

2.      телеоператор _____________

3.      звукооператор _____________

4.      співець, соловейко школи ______________ .

Є у нас Господарі та Господині. Це люди відповідальні та надійні, які завжди допомагали класним керівникам.

А тепер запрошуємо Фінансистів, тих, хто вміє рахувати гроші та зберігати їх.

Почесна та особлива номінація є у нас - Права рука класного керівника. До неї увійшли: _________________ .

Екстерн

Серед вчителів, які працюють в 11-х класах ми провели опитування з метою визначення кандидатури на особливу номінацію – Людина випуску.

Отже, вітайте переможця!

Саме цим випускникам надається право внести прапор школи.

Тож під Гімн школи прошу внести прапор.                                   

Гімн школи

Я гадаю, що не помилюсь, якщо скажу, що всі батьки зараз пишаються своїми дітьми, а ті, в свою чергу, вдячні батькам за любов, підтримку та допомогу. І нехай не завжди ми щедрі на слова вдячності, любові, та все ж таки головне те, що ми відчуваємо.

А перекази, які писали випускники цього року доводять, що всі вони люблять і цінують своїх батьків і завжди готові їм допомагати.

Ярмолай Юлія Анатоліївна

“Я дуже люблю свою маму і не уявляю життя без неї. Як добре пригорнутися до її грудей, відчути тепло рук, які ніжно притискають до свого серця. Ці невтомні мамині руки! Скільки роботи вони виконують! Золоті руки, чарівні! Вони вміють вгамувати біль, зняти втому, розвеселити.

Як добре, коли є мама, добра, мила і ніжна, є, до кого іти за порадою. Вона ніколи не злукавить, не скривдить і завжди захистить.

Це Берегиня, яка ніколи не вимагає від нас нічого, а сама задля нас жертвує всім – навіть життям.

Народна мудрість вчить: “Шануй батька й неньку – все буде гладенько!” адже тільки за допомогою їхніх порад ми уникаємо багатьох помилок у житті, прокладаємо вірний шлях у майбутнє.

Матерів ні купити, ні заслужити. Тож бережіть їх і шануйте. Пам’ятайте, що ранню старість і хвороби приносить не стільки важка праця, як сердечні рани, хвилювання, наша негідна поведінка, недобрі слова. Мама все вибачить, все переживе: і образи, і біль, і горе, але вразливе материнське серце гоїться дуже довго. Тому не варто легковажно ставитися до любові мами, а слід берегти і приумножувати її.”

Черкас Євгенія Олександрівна

 “Мати – саме та людина, яка своїм прикладом вчить ніжності і вірності, любові до ближнього.

У мене саме така мама. Пам’ятаю її схвильоване обличчя, схилене наді мною, коли я хворіла, очі, наповнені слізьми, тугою. Здається, якби вона могла, то забрала від мене на себе хворобу. А з якою любов’ю вона зачісувала мені косу, проводжаючи у перший день вересня до школи. А як ходила вранці тихесенько, навшпиньки, щоб не збудити мене. А скільки недоспаних ночей у неї за плечима! З ранку до вечора вона на роботі з дітьми (мама працювала в школі), а приїжджаючи додому ще знаходила час і сили , щоб допомогти мені, коли я просила, а вже пізно ввечері і вночі перевіряла зошити та готувалась до у<