Каталог статей

Проблеми, які можуть виникнути в обдарованої дитини

Перш за все обдарована дитина надзвичайно чутлива і завдяки цьому, вразлива. Так як вона дуже швидко всмоктує все, що відбувається навколо, так само вона сприймає все, що відбувається навколо неї чи стосовно неї. Будь-яке найменше охолодження стосунків з однолітками, недостатня увага з боку вчителів чи батьків сприймається як звинувачення у чомусь або, навіть, як відторгнення. Будь-який незначний подразник з боку інших може сприйматися надзвичайно бурхливо, зі сльозами, бажанням усамітнитися, де б ніхто не заважав переживати почуття власної провини. Такі діти надзвичайне гостро переживають і прояви соціальної несправедливості в суспільстві. У таких випадках не слід промовляти «Нічого не вдієш», «Такий складний час» та інше... Краще допомогти прийняти участь у громадському житті, щоб не знищити бажання щось робити у майбутньому взагалі.

Також ці діти можуть дуже гостро реагувати на інших, хто не поділяє чи не розуміє їхніх прагнень і Домагань, чи на тих, чий темп роботи значно відрізняється від темпу обдарованої дитини. Обдаровану дитину необхідно навчити сприймати людей такими, якими вони є, і найкраще це робити за принципом «Інший - не значить поганий». Для цього обов'язково відзначайте значимість кожної людської особистості і підкреслюйте позитивні риси і досягнення інших. Іноді обдаровані діти, що виростають у сім'ях із певним «ореолом» своєї виключності, коли коло їхнього спілкування у дорослому житті значно ширшає і виявляється, що існують й інші, не менш здібні, розвинені і талановиті люди, просто «ламаються». У них буквально опускаються руки і, виявляється, вони зовсім неспроможні до конкуренції. Намагайтеся виховати терпляче і разом з тим стійке ставлення до стресів, що виникають від оточуючих, щоб вона у майбутньому не втратила прагнення до перемог і вирішення проблем через те, що може потрапити до несприятливого оточення, де пануватимуть заздрість, нерозуміння чи байдужість.

Прагнення обдарованої дитини до досконалості також повинно мати свою межу. Воно не має бути виснажливим, і цілі, які ставляться, повинні бути досяжними обов'язково. Обдаровані діти дуже критично ставляться до власних досягнень, вони часто лишаються незадоволеними власними здобутками і на цьому підґрунті можуть з'явитися відчуття власно: неадекватності чи низька самооцінка. Здатність захоплюватися улюбленою справою «до кінця», зосередженість і наполегливість у досягненні поставленої мети також мають бути дозованими, інакше, а ми, дорослі це знаємо, мета може перетворитися на недосяжну досконалість.

http://s-osvita.com.ua/