Урок 27
Тема: Божа і людська мудрість у камені та фарбах.
Мета: Ознайомити учнів з історичною пам’яткою української культури–храмом Божим Софійським Собором та його роллю в житті українського народу. Розвивати інтерес до інших культурних пам’яток нашої держави. Виховувати бережливе ставлення до всього, що створене на честь Бога.
Обладнання: ікони, свічка, кольорові ілюстрації Софії Київської.
Хід уроку
І. Вступна частина.
1. Християнське привітання.
2. Спільна молитва.
3. Повторення вивченого.
- Які звичаї пов’язані з пасхальними святами?
- Чому святкувалась Старозаповітна Пасха? Що вона означає?
- Чим закінчується Великодня Літургія в храмах?
- Чому на Радоницю всі християни йдуть на кладовище?
- Як треба поводитись біля могили померлих?
4. Повідомлення теми і мети уроку.
- Сьогодні ми познайомимося з вами, як люди увіковічують Божу Мудрість у Храмах та іконах, для чого потрібні храми на землі.
ІІ. Основна частина.
1. Актуалізація опорних знань.
- Куди люди ходять, щоб помолитися Богу про допомогу, попросити в Нього прощення за свої гріхи, подякувати за добро, яке він дає?
- Хто будував ці храми?
2. Бесіда вчителя.
- Спочатку я хочу розповісти вам, діти, що таке храм, про його структуру.
Храм – це споруда, що стінами виростає із землі, а куполами поривається до неба, символізує Царство Боже в єдності трьох його сфер – Божественної, Небесної і Земної. Тому храм має тричленну структуру – олтар або вівтар, власне храм і притвор.
Олтар – це символ Божественної Сфери – місце перебування Триєдиного Бога, Святая Святих храму, доступна лише священнику. Тут міститься Святий Престол, на якому готується хліб і вино до таїнства причастя.
Від середньої частини храму олтар відділяється іконостасом, який складається з кількох рядів ікон та має троє воріт. Середні ворота – Царські, бо через них невидимо в Святих Дарах проходить Цар Слави – Ісус Христос.
Власне храм, або середня частина храму, де перебувають віруючі в час служби Божої, - символізує Небесну сферу – місце небесного буття ангелів і праведних людей, котрі заслужили вічного життя доброчесністю і доброчинністю.
Притвор – вхідна частина храму, де віруючі, внутрішньо зосередившись, готують себе до молитви і слухання служби божої, - символ земного буття, яке перебуває між добром і злом, між праведністю і гріхом. Так і в притворі людина подумки бореться з власною гріховністю за утвердження своїх чеснот.
3. Знайомство з призначенням храму.
- А тепер у вступі до теми на с. 124 прочитайте про призначення храму Божого.
- Так для чого люди приходять до храму?
4. Віртуальна подорож до Києва, до перлини світового мистецтва Софії Київської.
Діти читають текст на с. 124-125 вголос ланцюжком. Складання плину до тексту:
а) свідчення літопису про історію зведення храму;
б) зовнішній вигляд храму та історичні функції, які він виконував;
в) внутрішня будова і оформлення храму;
г) Матір Божа Оранта та Ісус Христос Пантократор – головні мозаїки храму;
д) фрески храму;
е) підсилення звуку в храмі.
5. Аналіз тексту та знайомство з іменами Оранти та Ісуса Христа.
ІІІ. Підсумкова частина.
1. Узагальнення вивченого.
- Як образно називають храм?
- Які події в давнину відбувалися в храмі?
- Як ви вважаєте, чому Богоматір назвали «Непорушною стіною»?
- Що треба знати, щоб зрозуміти живопис у храмі?
2. Домашнє завдання .
Відвідати Свято – Покровський храм в с.м.т. Широке та недільну школу при храмі, де докладніше дізнатися про те, що означає Хрест Господній та Божа Матір Покрова, що встановлені на подвір’ї храму.
3. Спільна молитва.
Рудик О.В. – вчитель початкових класів Широківської загальноосвітньої школи №1
| 