Каталог статей

Під музичний супровід з демонстрацією відеоматеріалу підготовлені учні показують літературно-музичну композицію.
Учениця 1. На тому місці, де тепер стоїть красень Київ, були колись ліси і поля. Жили там поляни й володіли своїми родами, кожен на своїх місцях. Прийшли туди три рідні брати - Кий, Щек і Хорив та їхня сестра Либідь. Стали вони над Дніпром, і найстарший Кий сказав:
- Ось тут побудуємо оселі і жити будемо, купців зустрічати.
Вирубали вони ліс і побудували перші хати. А забудоване місце обнесли ровом і обгородили частоколом. Назвали місце на честь старшого брата Києвом - місто Кия. І розбудувався Київ. І став славетною столицею нашої держави.
Учениця 2. Андрій Первозванний- один із дванадцяти апостолів, покликаний Ісусом Христом у апостольські ряди (звідси - Андрій Первозванний). За легендою, проповідував християнство балтійським та причорноморським народам, зокрема, скіфам, був розіп'ятий на хресті у грецькому містечку Патри.
У "Повісті минулих літ" переказується легенда про прихід Андрія Первозванного на Київські гори. "Коли Андрій навчав у Синопі, прийшов у Корсунь і побачив, що з Корсуня близько до Дніпрового гирла.,. І в'їхав у гирло Дніпра і поплив уверх по Дніпру. І сталося так, що він затримався на березі Дніпра у підніжжі гір. А на другий день встав і сказав своїм учням, що були з ним: "Ви бачите ці гори? Саме на цих горах має засяяти Божа благодать, тут має постати великий город! І вийшов на гори, благословив їх, поставив хрест і помолився Богу". Ось так розказує легенда про початок Древнього Києва.

За проектом Растреллі на мальовничих берегах Дніпра було збудовано собор Святого Андрія Псрвозванного, який і досі є окрасою нашої' столиці.
Учень (представляє княгиню Ольгу).
Княгиня Ольга - дружина київського князя Ігоря. ІІравила в малолітстві сина Святослава і під час його походів. Придушила повстання древлян. 955 (або 957) року прийняла християнство. Тільки нечисленні із святих жон християнської історії удостоїлись великої' честі -лику рівноапостольних. Ще менше знайдеться в історії жінок, які за могутністю державного розуму, за організаторськими здібностями можуть зрівнятися з нашою княгинею.
Учениця (в образі княгиніі Ольги);
Як вранішня зірка перед сходом сонця
І як зоря перед світом,
Сіяла вона, як місяць вночі.
Хай буде воля Божа.
Коли Бог захоче помилувати рід мій
І землі Руськії,
Хай вкладе їм у серце бажання Бога,
Як то і мені Бог дарував.
Учень: Те, що жило в Ользі, воскресло в її онукові Володимирові, котрий ріс на її руках (виходить учень в образі князя Володимира, кланяється Ользі, стає поруч, в руках - тризуб).
Учениця: (представляє князя Володимира):
Володимир - онук Ольги, незаконно народжений син Святослава і Малуші, в 980 році "сів на столі отця свого в Києві". Правив 35 років. З них 28 прожив у святому хрещенні.
У стародавньому Херсонесі, де кожен камінь пам'ятав Андрія Первозванного, відбулося вінчання святого рівноапостольного Володимира і блаженної Анни грецької. І ввійшла Русь у лоно Вселенської церкви.
Учень (в образі Святого Володимира):
Велю звергнути язичництво: порубати і
попалити Ідолів, а на їх місце на пагорбках церкви поставити,
храми на підвищених місцях, у вигинах річок.
І бути множеству училищ книжних,
і бути з цих пір множеству любомудрих філософів.
Побудувати міста і фортеці, мости будувати, гаті гатити, воювати і подолати печенігів поганих.
Об'єднати землі слов'янські.
В мирі, злагоді жити, захищати скривджених, шанувати батьків своїх.
Учениця:
Слава тобі, Володимире,
Слава тобі невмируща
І слово вдяки щире,
Що з'єднав нашу землю,
Наш Володимире!
Що беріг границь широких
Полками своїми,
Що опіку, ніби крила,
Розпростер над всіми.
Не дав сильним знущатися,
Ні кривди творити:
Добре було нашим предкам
Під тобою жити.
А найбільша слава
І вдяка без міри,
Що ти нам указав сонце Христової віри,
Князь Володимир:
Передаю Вам наймогутнішу державу Європи і цей Тризуб-символ єдності Сонця, Повітря і Води - триєдиної сили.
Князь Володимир передає Тризуб юнакові, який розповідає історію створення цього державного символу.

Герб - символічний знак, який відображає історичні особливості країни. Офіційна емблема держави.
Опис герба подано в Конституції, стаття 20. Великий Державний Герб України встановлюється з урахуванням малого Державного Герба України та герба Війська Запорізького Законом, що приймається Верховною Радою України.
Головним елементом великого Державного Герба України є знак Княжої Держави Володимира Великого - малий Державний символ України. Малим Державним Гербом України затверджено золотий Тризуб на синьому щиті. Малий державний Герб розмішується на печатках органів державної влади, грошових знаках, посвідченнях, бланках.

Існують найрізноманітнішні трактування тризуба:
- символ княжого роду
- скіпетр скіфських царів
- норманський сокіл;
- стилізована квітка-трисвічник;
- схематичне зображення слова "свобода";
- символ влади над трьома світами (небесним, земним, підземним);
І, нарешті, герб держави Володимира Святого.

Тризуб символізує Київську Русь. У 1918 році став гербом Української Народної республіки. Державний герб Української Держави Павла Скоропадського і часів Директорії. У 1939 році Тризуб признано Сеймом як державний герб Карпатської України.

Таким чином, враховуючи історичні традиції, Верховна Рада України 19 лютого 1992 р. затвердила малий герб України - Тризуб, що було закріплено в Конституції України, стаття 20.

У виконанні групи дівчат звучить пісня Н. Шостак "Це моя земля".
Навкруги я озирнуся-луги і поля,
Щиро я тобі всміхнуся, моя земля,
Мелодійна рідна мова-казки і пісні
Зігрівають ніжно душу мені.
Білі хати мальовничі стоять у саду,
Шлях до них завжди по пам'яті я знайду.
І лелеки на даху в'ють гніздо своє -
Буде серце пам'ятати моє.
Приспів:
Це моя земля,
Цс твоя земля -
Неповторна і єдина.
Це моя земля,
Це твоя земля -
Україна, Україна.
Повертаюся до тебе завжди і здаля,
Моя рідна Батьківщино, моя земля.
Пригорнуся вірним серцем до тебе я,
Незрівнянна Україно моя.
Навкруги я озирнусь - гори і моря,
За красу твою молюся - моя земля,
Над тобою чисте небо і мирний світ-
Хай так буде сотні, тисячі літ.
Приспів.

Прапор - це офіційна емблема держави, що символізує її суверенітет. Державний Прапор України - це стяг із двох рівновеликих смуг синього і жовтого кольорів. Українське сполучення синього і жовтого кольорів-одне з найдавніших серед сучасних національних прапорів.Воно походить від Герба Галицько-Волинського князівства, землі, яку у ХП столітті літописці називають Украйною. У другій половині ХШ століття на прапорі з'являється золотий лев на синьому тлі. У 1410р. ополчення Львівської землі брало участь у Грюнвальдській битві під синьою корогвою із-зображенням золотого лева, що піднімається на скелю. Згодом золотий лев на синьому тлі став гербом Руського воєводства, що було створено у 1434р. і об'єднало Львівську, Галицьку, Сяноцьку та інші землі. Головна Руська Рада - орган, що представляв національний рух українського населення в Галичині, у жовтні 1848р. проголосила свої'м гербом золотого лева на блакитному тлі й синьо-жовтий прапор.
Жовто-синій (із жовтою смугою вгорі) був державний прапором УНР. Після перевороту П. Скоропадського порядок кольорів було змінено на синьо-жовтий. Таким він залишився і за часів Директорії.
Синьо-жовтий прапор був національним прапором українського народу в Галичині. 28 січня 1992 р. синьо-жовтий прапор було визнано Державним Прапором України, що закріплено в 20 статті Конституції.
Прапор — це честь Держави. Поважайте національні символи України. (Відеокадри державного прапора над приміщенням Верховної Ради.)
Група учнів па (фоні стенду з дєржавною символікою)

Гімн - це урочиста пісня, котра символізує Державу і є одним із атрибутів державності.
16 січня 1992 р. Державним Гімном України була затверджена, написана у 1863 р. українським композитором Михайлом Вербицьким, пісня "Ще не вмерла Україна" на слова П. Чубинського.
П. Чубинський - автор вірша "Ще не вмерла Україна", український інтелігент ліберально-демократичних поглядів. Виріс на Київській землі, закінчив юридичний факультет Петербурзького університету. Вірш "Ще не вмерла Україна” був одразу заборонений царською владою. Чубинського заслано до Сибіру.
Українська молодь виконувала твір Чубинського на мотив сербського гімну. Вперше "Ще не вмерла Україна" було надруковано у журналі "Мета" разом із творами Т. Г. Шевченка, і українська громадськість сприйняла цей текст як Шевченківський.
Виконана пісня "Ще не вмерла Україна" вперше в 1864 р. у спектаклі "Запорожці" Львівського українського центру. Хор співав цю пісню так чудово, що за бажанням публіки її виконали вдруге. Це була пісня Михайла Вербицького - мелодія майбутнього національного гімну.
М. Вербицький, як і П. Чубинський, - український інтелігент, що вийшов з народу. Народився він у 1825 р. в селі Улюч поблизу Перемишля. Музичну освіту здобув у школі півчих у Перемишлі й у Львівській духовній семінарії. У 1840-х рр. був регентом церковних хорів у Львові та Перемишлі, а з 1852 р. жив у рідному селі. Тут він писав інструментальну, а також хорову музику, у тому числі на слова Т. Шевченка. Композитор, хороший диригент і музичний діяч, був одним із перших композиторів-професіоналів у Галичині.
Державшій Гімн як офіційний символ держави виконується на початку офіційних зустрічей на вищому рівні, під час прийняття військової присяги, під час спортивних змагань.
Конституцією України затверджена музична версія Національного Гімну. Слова Державного Гімну України передбачається затвердити окремим законом. У зв'язку з цим проголошено конкурс.
Гімн слухають стоячи, проявляючи повагу до державних символів.

Учень 4 читає вірш В. Симоненка:
Земле рідна!
Мозок мій світліє,
І душа ніжнішою стає,
Як твої сподіванки і мрії
У життя вливаються моє.
Я живу тобою і для тебе,
Вийшов з тебе, в тебе перейду,
Під твоїм високочолим небом
Гартував я душу молоду!

Ми ще раз перегорнули сторінки історії. Бо символи нашої держави ввібрали в себе нелегку, але славну історію українського народу.
Як же ми ставимося до них, до цієї святині? Зараз я прошу висловити ці думки вголос.
(Учні висловлюють свої думки).
Учениця читає вірш П. Тичини:
Я єсть народ, якого Правди сила
Ніким звойована ще не була.
Яка біда мене, яка чума косила! -
А сила знову розцвіла.
Щоб жить - ні в кого права не питаюсь.
Щоб жить -я всі кайдани розірву.
Я стверджуюсь, я утверждаюсь,
бо я живу.

Звучить Гімн України.

Авторське право: журнал "Рідні джерела”, Нр 1/2004
А. П. Великоцька, вчитель історії, Н. Ф. Іванко вчитель української мови й літератури
http://www.interklasa.pl/portal/dokumenty/r_mowa/strony_ukr02/metodyka/m01.htm