Каталог статей

Батьківщина

Україна — це моя рідна земля. Вона розбуджена бурхливою грозою. Красива й уквітчана ця земля весною. Щедра і різнобарвна восени. Строга і засніжена зимою. Солодка і пахуча в теплі літні дні. Понад дорогами стоять явори багатирями. Високі гори вдивляються в синю височінь. Сивовусий Дніпро пливе через усю українську землю. Він поспішає розказати Чорному морю про гостинність її народу. (59 слів)

Верба диктант

Верба. Звичайне собі дерево. Але скільки з ним пов’язано цікавих історій!
Верба стала своєрідним символом українського народу. Великий Кобзар на засланні в далекій Орській фортеці висадив саме вербову гілочку. Він доглядав її, оберігав від пекучого проміння сонця. Ця тоненька гілочка нагадувала йому рідну, улюблену Україну. На знак великої поваги до Тараса Григоровича Шевченка казахський народ оберігає ту вербу і сьогодні.

Весна у лісі

Радісна, гомінка і пахуча весна. Дзвінко співають птахи. Теплий вітер пробігає у верховітті. З’явилися паростки молодої трави. Голубими та білими пролісками вкрилися галявинки. Збігали по купинках мурашки. Вилетіли із зимового притулку перші джмелі.
Ліс одягається в зелене вбрання. Скоро зацвіте на узліссі черемха. Защебе- чуть дзвінкоголосі солов’ї. Прилетять і закують зозулі.
Гарна, радісна, весела весна в лісі! (59 слів)

Весна

Весною ми пішли до лісу. Зійшло сонце. Подихнув легенький вітерець. Всі дерева в лісі заспівали. Кожне співало свою пісню. Береза співала ніжну пісню, а горобина – сумну. У дуба була мужня пісня, а у верби задумлива. Ось які пісні ми почули.

Голос жайворонка

Маленька пташка, як грудка землі, низько висіла над полем. Тріпала крильцями на місці напружено. Часто і важко тягнула вгору невидиму струну від землі аж до неба. Струна тремтіла і гурчала.
Тоді, скінчивши, падала тихо вниз, натягала другу з неба на землю. Єднала небо з землею в голосну арфу і грала на струнах симфонію поля. (56 слів)

Диктант на тему травень

Травень – місяць квітів і пісень. Усе на землі замаяне зеленню. Усе радіє теплому сонцю. Літають у своїх клопотах бджоли. Прокинулись птахи. У гаях витьохкують солов’ї. щедро лічить усім довгі літа зозуля. Жайворонок піснею зустрічає новий день. Після теплих дощів розквітає в небі барвиста райдуга

Їжаки

Під ялинкою Михась знайшов гніздо їжачків. У ньому було четверо малят. Через п’ять днів Михась вирішив навідати їх. Цікаво, як живуть їжачки?

На стежці хлопчик побачив мертву їжачиху. Хтось загриз її. Підійшов Михась до гнізда. Там на м’якій купині лежали голодні їжаченята.

Щодня носив Михась їжачкам молоко і хліб. Звірятка брали їжу з рук. Так Михась виходив своїх їжаченят. (60 слів)

Клен

Проснувся клен. Відчув, що весна наближається. Вона йде полями. А ластівки на крилах несуть її барвисті стрічки. Зітхнув клен, розправив плечі. Зазеленіли на ньому бруньки.

Ліс

Добре пригріває вже весняне сонечко. Підсихає в лісі земля. Все навколо оживає.

Веселіше співають птахи. Їх уже багато прилетіло. Набубнявіли пуп’янки на галузках. Полетів перший метелик. Це кропивниця.

Повилазили мурашки — й одразу до роботи. Вони знищують лісових шкідників. І цим допомагають зберігати ліс.

А хто це гріється на камінчику? Ящірка. Вона теж корисна.

Літо

Хотілося мені літо побачити. Яке воно? Дідусь обіцяв показати. Цілими днями я ходив сам не свій. Коли це вже дід мені літо покаже? Та ось одного разу дід наказав збиратися. Вирушили тією дорогою, що вела в поле. Яку ж красу я побачив! Тут і лан квітучих соняхів, і густа кукурудза, і зелений горох, і біла гречка, і море пшениці. Так ось воно яке літо! (64 слова)

Початок гарного літа

Засяяло у барвистому травневому вінку біле мереживо. Це весна передає червню чародійні ключі від щедрого літа. Кучеряві діброви мліють від веселих барв великого свята природи.

У густих верболозах не втихають солов’ї. На тихе плесо річки випливає качина сімейка.

Жовтим букетом пишається болотяне верболіззя. Пишні луги пропахли медовим ароматом. Бавляться на них метелики з самого ранку й до смеркання. (60 слів)

Прилетіли лелеки

Біля Миколчиного будинку росло високе дерево. На ньому влаштували гніздо лелеки.

Миколка любив спостерігати за красивими птахами. Спочатку лелека сиділа у гнізді — насиджувала яйця. Потім вилупились пташенята. Миколка бачив, як батьки турбувалися про них.

Щодня лелеки літали на болото, ловили там жаб, вужів і приносили своїм пташенятам. А вечорами птахи стояли на краю гнізда й відпочивали. (57 слів)

Про Петрика

Петрик ішов стежкою в саду. Бачить, біжить назустріч кудлатий собака. Петрик злякався. Хотів тікати. Раптом до нього притулилося кошеня. Воно підняло голову і жалібно нявчить. Петрик взяв кошеня на руки, розгнівався на собаку і пішов йому назустріч. Собака злякався і утік.

Про сім'ю ведмежат

На осяяну сонцем лісову галявину вивела ведмедиха своїх маленьких ведмежат. Зупинилась. Чи все спокійно в лісі?

Туляться до матері маленькі ведмежата. Страшно їм у величезному лісі. Лише недавно вибралися з теплого барлога. Прислухаються ведмежата, як шумить вітер у верховітті дерев. На висохлій сосновій гілці дятел вистукує барабанний дріб.

Будуть ведмежата звикати тепер до рідного лісу, гратися, кататися по м’яких купинах і лазити на дерева. (66 слів)
 

Рідна Батьківщина

Рідний край! Дорога серцю земля батьків і дідів наших. Безмежні степи, зелені ліси, блакитні небеса. Хіба є на світі щось дорожче за Вітчизну?

Вулиця в пишних каштанах і кленах. По ній ти щодня ходиш до школи.

Зі стежки до школи, з шкільної парти, з першої картинки в абетці, з берізки біля хати починається твоя Батьківщина. (55 слів)

ІІ семестр

Наша Україна

Широко простяглася нашарідна країна.Прекрасні її землі.

Відкраю докраю наїї просторах визріває золотиста пшениця.Зеленіють безмежні поля цукрових буряків.Любо вітають нас золотими шапками стрункі соняшники.Вітер розчісує коси пишної кукурудзи.На степових просторах розгулюють великі стада худоби.Запашні сади оточують наші міста і села.Блискучі рейки залізниць густою сіткою вкривають землі України.Багато в Україні заводів, фабрик, електричних станцій.

Любіть на бережіть свою Україну!

(71 слово)