Каталог статей

Продовження

Український віночок

Український віночок – не просто краса, а й оберіг, „знахар душі”, бо в ньому є така чаклунська сила, що болі знімає, волосся береже.

            Впліталося до віночка багато квітів, вишня, ружа, калина, безсмертник, деревій, незабудки, чорнобривці, любисток, волошка, ромашка.

            Найпочесніше місце належало деревію. Ці дрібненькі маленькі квіточки здалеку нагадують велику квітку, її називають у народі деревцем. Коли квіти перецвітають вітер розносить насіння далеко-далеко.

            Та хоч би де проросла ця рослина, вона  завше цвіте. Тому й люди шанують її як символ нескореності.

            А барвінок до людської оселі, до городу тягнеться. Взимку відвар барвінку п’ють від простуди, влітку барвінком прикрашають святковий хліб, хату, плетуть весільні букетики. У народі його вважають символом життя.

            А безсмертник дарує здоров’я нашому роду людському  Квіти вишні та яблуні -  символ материнської любові. А калина – символ краси та дівочої вроди, символ України.       

Святкова зустріч

  Кожного року у нас святкують день визволення села від фашистів. Цього року на свято завітало багато ветеранів війни. Ми запросили їх до школи. На грудях у ветеранів виблискували ордени і медалі. В руках майоріли червоні гвоздики.

            Ветерани поділилися спогадами про Велику Вітчизняну війну. Школярі влаштували для ветеранів концерт. Дзвінко лунали воєнні пісні. Учні читали вірші і танцювали.

      Довго ми будемо пам’ятати цю зустріч.

*****

    Наші предки будували замки, щоб боронити рідну землю від нападників. На горі вони ставили міцні будівлі, оточували їх високим кам’яним муром. На мурах були бійниці, через які люди давали відсіч чужинцям.

     Добре відомі замки в Луцьку, Хотині, Кам’янці-Подільському, Хусті, Острозі, Олеську.

     Були замки в Києві та Львові. У замках, які збереглися, тепер музеї. Замки треба берегти! Це наша історія. (60 слів)

                                                                   (За Д.Чередниченком)

Завдання

1.               Дібрати і записати заголовок.

2.               У І абзаці підкреслити іменники у множині.

3.               Знайти і підкреслити спонукальні речення.

                                                              ******

     Багато води впливло відтоді, як на цих берегах оселилися сильні й сміливі люди.  Спорудили вони над річкою місто і дали йому ім’я Київ. Чи мало друзів було в міста, чи мало було й недругів. Не раз вороги-чужинці зазіхали на багатства Києва, руйнували й палили його.  Але він, неначе невмирущий богатир, оживав знову й знову. І тепер стоїть красенем над Дніпром усім на добро і радість. (64 слова)

                                                             (За І.Симаковичем)

Завдання

1.               Дібрати заголовок.

                                            ***********

Разом з пробудженням природи від зимового сну на нашій землі починається цикл народних весняних свят. Ці свята пов’язані з стародавніми віруваннями, звичаями.

            Народ наш у своїх казках створив чудовий образ весни – гарної молодої дівчини з вінком квітів на голові. Весна – бажаний гість, її закликають дівчата піснями – веснянками.

            Народний образ весни – це образ краси, сили, надії.

            Головним святом весни є Великдень. У цей день ми з глибокою вірою висловлюємо слова” Воскресне Україна!” (За О. Воропаєм) 71 слово

Завдання  Які весняні свята ти знаєш?

        Як святкують його твої рідні!

                                                         ******

      Тяжкою була історична доля української мови. Вона пройшла круті випробування і зараз лунає в устах народу.

      Мов коштовний діамант, огранили нашу мову силою свого таланту українські поети та письменники. Серед них Іван Котляревський, Тарас Шевченко, Леся Українка, Іван Франко, Олесь Гончар, Максим Рильський, Володимир Сосюра, Ліна Костенко та інші.

                Шануй і бережи рідну мову, як рідну природу! Вона життєдайне джерело, яке бере свої сили з глибин святої української землі.

Завдання

1.                     Дібрати  і записати заголовок.

2.                     Підкреслити спонукальні речення.

3.                     Розібрати слова ІСТОРИЧНА, УКРАЇНСЬКОЇ, ПРОЙШЛА ЗА  БУДОВОЮ.

                                               УКРАЇНСЬКА   ПІЧ

                    Краса супроводжує українця протягом усього життя. Гордістю кожної оселі була піч. Майстрував її найкращий пічник на селі. Піч займала багато місця, але його ніхто не шкодував, бо піч і обігріє, й нагодує, й обсушить. А як гарно пахне від неї  стравами, сушеними яблуками, насінням. А ще піч важлива тому, що пече хліб. Хліб пекла мати чи бабуся в середу або в п’ятницю. Тоді він особливо вдавався. Готові паляниці складали на столі, прикривали рушником. (75 слів) (за В.Скуратівським)

********

                 У козаків багато часу минало в походах і боях. Тому воєнне мистецтво в них завжди було на високому рівні. Окрім блискучої виучки їхніми постійними супутниками на ратних дорогах були дотепні вигадки. Вони вміли перебувати по кілька годин під водою, дихаючи через очеретини. На березі річки міг стояти ворожий табір, а в річці сиділи, чекаючи темряви, козаки. Наставала ніч, вони виходили з води й кидалися на ворога. (66 слів)  (За Д.Яровницьким)

********

       Багато уваги віддавали козаки сторожовим службам. На високому кургані в степу стояли на чатах молоді зіркоокі вартові  й пильно вдивлялися вдалину. Забачивши десь ворога, вони швидко запалювали в котлі смолу. Стовп чорного диму здіймався до неба. Помітивши його, запалювала смолу сторожа з іншого кургану. І коли в українських степах з’являлася орда, чорні димові стовпи застеляли увесь простір, аж до самих дніпрових порогів. Важко було заскочити козаків зненацька. (67 слів)   (За Д.Яровницьким)

********

РІЧКА СТУГНА

       Під Києвом заліг змій. Жителі села Трипілля та міста Києва щодня мусили давати дітей на обід цьому змієві.    

       От настала черга вести дочку й київському князю. І хоч побивався він дуже та не хотів, а таки віддав дитину душогубові. Але змій князівну ту не з’їв. Сподобалася йому дівчина. Вона ж довідалася, як можна цього змія вбити, написала листа, прив’язала до голуба та й відправила в Київ. У Києві ковалі Дем’ян та Кузьма викували великого плуга, запрягли у цього плуга змія і почали ним орати. (86 слів)   (За легендою)

НАРОДНИЙ ГЕРОЙ

    Це було ще за часів кріпацтва. Кармелюк ненавидів панів і завжди допомагав бідним людям.

    Часто якийсь бідак виходить було у двір, а під порогом у хусточці лежать гроші.

     Радіють люди,  що Кармелюк приніс їм гостинець. Одного разу бідна вдова із своєю дочкою вели на ярмарок продавати останню корову. Зустрів їх Кармелюк. Він дізнався, що вдова немає й шматочка хліба для маленьких дітей, а тому веде продавати останню корову.

    Кармелюк дав вдові грошей, щоб та купила дітям хліба, а корову щоб не продавала.

     Багатьох людей врятував Кармелюк від голодної смерті. Про нього народ складав пісні. (97 слів)    (За легендою)

                                                     *******

      Козацтво – дивовижне явище  у всій світовій історії. За лічені хвилини вміли козаки зробити неприступну фортецю зі свого табору. Вони міцно зв’язували вози між собою. Далі викопувався глибокий рів і насипався вал. Ворожа кіннота вже ніяк не могла увірватися в табір. Козаки вели прицільний вогонь по нападниках. Відомо багато випадків, коли вони тижнями висиджували в цих фортецях. Ворог не міг нічого з ними вдіяти.

(63 слів)         (За Д.Яровницьким)

РІЧКА ЛИБІДЬ

            Річка Либідь пішла від сліз Либеді, дочки якогось київського князя. Вона була чудова. З усіх країв світу з’їжджались  молоді лицарі,  князі й королевичі просити її руки. Та княжна й чути не хотіла про весілля. Королевичі порадились між собою, здвигнули плечима, припоясали булатні мечі, сіли на своїх  вірних коней і роз’їхалися.

Пусто й сумно зробилося в княжому палаці. Не стало ні хоробрих лицарів, не прекрасних королевичів. Минуло кілька літ. Помер князь. Сумним було життя молодої дівчини. Дні й ночі вона плакала. З цих сліз і пішов струмочок, який називається Либіддю. (92 слів)  (За народної легенди)

ЗАПОРІЗЬКА СІЧ

          Був час, коли всю нашу землю загарбали й поділили між собою сусідні держави. Нестерпно стало жити українському людові в неволі. І почав він утікати у пониззя Дніпра, за пороги,  де були дикі степи.

      Втікачі називали себе козаками, тобто вільними людьми. На островах, що лежали посеред бистрої Дніпрової води, вони заснували Запорізьку Січ. Це було грізне бойове укріплення. Його оперізували високі земляні вали, глибоченний рів та сторожові вежі. Підступи до Січи пильно охороняли дозорці.

     Козацьке товариство обирало з – поміж себе кошового отамана. Очолюване ним військо було як одна сім’я.   (89 слів)  (За А.Кащенком)