Каталог статей

Тема. ДОБРО І ЗЛО В НАШІЙ ДУШІ

Мета:

·  визначити й окреслити суть категорій «добро» і «зло»; допомогти усвідомити значення добра як життєвого вибору в духовному становленні особистості, що таке совість і сором, як пов'язані почуття совісті й відповідальності перед собою та перед іншими;

·  спонукати дітей замислитися над тим, чому важливо знати думку інших про себе та коли люди відчувають провину;

·  формувати вміння сприймати оцінку своїх вчинків іншими і наводити приклади такої оцінки;

·  виховувати почуття відповідальності за свої вчинки.

I.       Організаційна частина

II.      Актуалізація опорних знань учнів

1. Гра «Добери прислів'я».

Завдання. Доберіть із довідки прислів'я, які можна використати у наведених ситуаціях:

1. Бабуся Ганна сиділа на лавці. Вона чула, як неподалік сперечалися Дмитрик і Толя. Кожен із хлопчиків переконував іншого, що має право першим прочитати книжку, яка сьогодні надійшла до шкільної бібліотеки. Дмитрик говорив про свого батька-льотчика, а Толя про свою маму-лікаря. Головні герої книжки — пілот і лікар... Бабуся Ганна, вислухавши їхню суперечку, усміхнулася і сказала...

2.  Маринка давно мріяла про таку ляльку, як у Зої. У крамниці ще залишалася одна така ж... На день народження мама обіцяла її купити. Та коли дівчинка з мамою прийшли до магазину, на вітрині ляльки вже не було. Побачивши сльози на очах Маринки, продавець загадково посміхнулася і, ніби чарівниця, винесла ляльки, які щойно привезли для продажу. Серед них дівчинка побачила таку ляльку, таку — аж подих перехопило! «Ось цю ми й візьмемо, — сказала мама. — Бачиш...».

Довідка. Справжнє щастя завжди попереду. Батьком-матір'ю не хвались, а хвалися честю.

2. Притча про доброго самарянина.

Учитель. Один чоловік спускався з Єрусалима до Єрихона й потрапив до рук розбійників, що його обдерли й побили тяжко та й пішли геть, зоставивши майже мертвого. Випадково йшов якийсь священик тією дорогою, побачив він його й, збочивши, пройшов мимо. Так само й левіт прийшов на те місце, глянув на нього й пройшов мимо. Але один самарянин, що був у дорозі, зненацька натрапив (на нього) й, побачивши його, змилосердився. Він приступив до нього, перев'язав йому рани, полив їх оливою й вином, потім посадив його на власну скотину, привів до заїзду й доглянув його. На другий день він вийняв два динари, дав їх господареві й мовив: «Доглядай його, і те, що витратиш на нього більше, я заплачу тобі, коли повернуся». Хто з оцих трьох, на вашу думку, був ближнім тому, що потрапив розбійникам у руки? (Євангеліє від Луки 10: 30-36).

Запитання:

·       Про що йдеться у притчі?

·       Що означає «бути хорошим ближнім»?

·       Яким критерієм керувався Ісус для визначення праведності?

·       Як ви думаєте, чому священик і левіт не допомогли потерпілому?

·       Що потрібно було подолати самарянину, щоб допомогти потерпілому мандрівникові з Іудеї?

·       Як ви думаєте, чи змінилося ставлення мандрівника до самарян після цього випадку?

·       Наведіть приклади милосердя, допомоги, добрих справ, про які ви чули або знаєте?

·       Яку добру справу ви б хотіли зробити людям?

III. Повідомлення теми, мети та завдань уроку

1. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Учитель. Очевидно, ви не раз чули вислови «жити по совісті», «працювати по совісті», «судити по совісті», «говорити по совісті».

Запитання:

·       Що, на вашу думку, вони означають?

·       Що називається совістю?

На сьогоднішньому уроці ми з'ясуємо ці непрості питання, переконаємося, що совість і сором — це регулятори людської поведінки, що совість взаємопов'язана з відповідальністю людини перед собою.

Кожній людині важливо знати думку інших про себе, бо вона оцінює свої вчинки очима сторонньої людини. Іноді вона відчуває провину, тому їй буває соромно...

2. Робота за темою уроку.

            2.1. Ситуація для обговорення.

Учитель. Старенька бабуся їде в трамваї. Вона щойно одержала свою невелику пенсію і підраховує, скільки треба заплатити за електроенергію, водопостачання та інші побутові послуги.

У цей час двоє підлітків витягують у неї із сумки гаманець. Це помічає контролер. Він підходить і просить показати квитки. Звичайно, квитків у хлопців немає, але за них заступається бабуся: вона ладна заплатити за них.

Запитання:

·Чи вчинили б і ви так само, як бабуся?

·Як ви думаєте, про що думали підлітки, коли бабуся за них заступилася?

3. Завдання для роздумів.

Учитель. У кожної людини є внутрішній потенціал добра і зла. Кожний вчинок чи думка є вибором того або іншого. Але, здійснюючи шляхетні й гарні вчинки, людина може керуватися негативними мотивами:

·бажанням зарекомендувати себе з кращого боку;

·змусити гарно говорити про себе;

·отримати схвалення, подяку, нагороду;

·підвищити свій рейтинг тощо.

При цьому людина не переймається високою ідеєю і щирим бажанням допомогти; внутрішньо вона залишається байдужою до проблеми того, кому допомагає. Тому в християнстві найвищу цінність має та доброчинність, яка робиться від чистого серця.

Запитання. Чи завжди ви керуєтеся щирими почуттями у своїх шляхетних вчинках?

Завдання. Наведіть приклади, коли ваша допомога була щирою.

4. Вправа «Як ви розумієте вислови?».

1.     «Те, що в нас є два ока, не полегшує нашої долі: одне око служить, щоб бачити хороші сторони життя, а друге — щоб бачити погані» (Вольтер).

2.     «Людина ніколи не буде доброю, доки не зрозуміє, яка вона погана або якою поганою вона могла б стати» (Г. К. Честертон).

3. «Зло протистоїть добру навіть тоді, коли добро хоче допомогти тим, хто став на шлях зла» (Ч. Айтматов).
4. «Є те, що потрібне цим людям навіть більше, ніж їжа й дах над головою. Це —розуміння того, що вони комусь потрібні, хтось їх кохає. Вони розуміють, що, навіть якщо їм залишилося жити всього кілька годин, їх люблять. Господи, зроби нас гідними служби людям усього світу, які живуть і помирають у злиднях і голоді» (Мати Тереза). 

5. Робота над оповіданням «Є ще одне найніжніше деревце».

1)        Читання вчителем.

Учитель. Мама з Катрусею поливають яблуньки в саду. Десять яблуньок, під кожну — по десять блакитних відерець. Щоб зеленіли, квітли і родили. Катруся вже закінчує перший клас, вона добре вміє рахувати. І ось за її підрахунками виходить: під яблуньку вже вилили десять блакитних відерець, а мама виливає ще й одинадцяте.

—  Скільки ж треба вилити під кожну яблуньку? — питається Катруся.

—  Десять, — відповідає мама.

—  А чому ж Ви під кожну яблуньку виливаєте ще й одинадцяте відерце? — дивується Катруся.

— Бо є ще одне — найніжніше деревце, — каже, усміхаючись, мама. — Його теж треба полити, щоб вічно зеленіло.

—  Що ж це за деревце?

—  Совість (В. Сухомлинський).

2)        Обговорення.
Запитання:

· Що здивувало Катрусю?

· Яку відповідь на своє запитання дістала вона від матері?

· Чому совість — це найніжніше деревце, яке слід плекати?

6. Робота в групах (3 хв)

Завдання. Скласти Кодекс совісті учня, скориставшись порадами В. Сухомлинського.

Кодекс совісті учня

1. Роби так, як має бути, не для годиться, не тому, що хтось побачить твої добрі вчинки і похвалить тебе, а за велінням власної совісті.

2. Бути справжньою людиною наодинці зі своєю совістю значно важче, ніж на людях, що оцінюють твої вчинки, схвалюють добро й засуджують зло.

3. Звітувати перед своєю совістю значно важче, ніж перед іншою людиною.

4. Якщо ти наодинці із собою робиш щось погане і думаєш, що про це ніхто не знатиме, то помиляєшся. Будь гранично чесним із собою.

5. Бажання зробити добро тільки заради того, щоб тебе похвалили, означає, що на чистому тілі твоєї совісті з'являється плямочка.

6. Совість — річ надзвичайно тонка, ніжна і примхлива. Якщо потурати її примхам, вона стає жорстокою. Треба володіти своєю совістю, тоді вона стане мудрим і благородним вартовим учинків, поведінки, усього життя.

7. Володійте своєю совістю, виховуйте в собі вимогливість.