Каталог статей

ТЕМА: Форми земної поверхні.

МЕТА: Ознайомити учнів з формами земної поверхні місцевості, корисними копалинами, ґрунтами, водоймами своєї місцевості, навчити визначати лівий і правий береги річки; річки;
розвивати спостережливість, уміти аналізувати і виховувати бережливе ставлення до природи, любов до рідної землі.

ОБЛАДНАННЯ: паперові коробочки для збирання зразків корисних копалин, ґрунту; гербарні папки.

Хід уроку

I. Підготовка до екскурсії.
Визначення місця проведення екскурсії; об'єктів вивчення (форми земної поверхні, грунту, водоймів ); який матеріал треба зібрати (зразки корисних копалин, грунту, рослин водойм)
Ознайомлення учнів із завданням екскурсії.
Повторення вивченого матеріалу про форми земної поверхні, грунти, водойми.

II. Проведення екскурсії.
1. Спостереження за змінами, що відбулися в природі у день проведення екскурсії під час походу до визначеного місця.
2. Ознайомлення учнів з формами земної поверхні своєї місцевості:
А) Слово вчителя: - (вчитель читає вірш Л.Компанієць ,,Найкраща в цілім світі”)
Люблю я в рідному краю
Веселі співанки пташині,
і річки бистру течію,
і руту-м’яту при долині.
Пропахлі вітром колоски,
гінке-гінке безмежне поле,
і мамин хліб,
і ті стежки,
Як ними вранці йду по школи.
І перші проліски в гаю,
і щедре сонечко в блакиті.
Люблю Вітчизну я свою,
Вона - найкраща в цілім світі.
Б) Бесіда за змістом вірша.
В) Висновок.

- Так, наша Вітчизна гарна й багата, велика. Територія України займає площу 603,7 тис. км2. Своєю формою вона нагадує, серце, яке Дніпро ділить на дві частини. Коли розглядаємо географічну карту, то бачимо, що безліч голубих жилок пульсують на її просторах. Це - річки. А ще бачимо зелений і коричневий колір. Це - гори і рівнини.

В основному територія України - рівнинна, більшу частину її займають низовини. Є й височини, щоправда,не вищі за 300 м. Лише Карпатські, а Кримські гори підносяться до 1500м.
Характерною ознакою рельєфу нашої області є рівнинність. Сумська область знаходиться в Північно-Східній частині України. Поверхня рівнини -хвиляста, розділена широкими долинами багатьох рік, ярами та балками. Висота 150-180 м (найвища - 226 м).

Ріки області відносяться до басейну Дніпра. Найбільші з них - Десна, Сейм, Сула, Псел, Ворскла. На Сумщині багато озер і водосховищ. Серед них озеро Шелеховське – пам’ятник природи республіканського значення. А тепер уважно роздивіться навколо.

- Які форми земної поверхні нас оточують?
- Назвіть частини горба (Вершина, схил, підніжжя).
- Який схил у горба? Підійдіть ближче до яру.
- Як утворився яр?
- Чи продовжує він рости?
- Як захистити форми поверхні від яроутворення?

3. Ознайомлення .учнів_з ґрунтами_даної місцевості.
- Підійдіть ближче до яру. Уважно придивіться до протилежного схилу.
- Що ви помітили?
- Так, верхній шар схилу темний, а нижній - світліший.
- Чому ж так? Давайте викопаємо по грудочці землі і уважно її роздивимося.
- Що ви помітили в цій грудочці?
- Молодці, ви дуже спостережливі. У цій грудочці Іванко знайщов черв’яка, а Олеся - комашинку, майже у всіх у вас корінці рослинок, а у Наталки ще й личинка комашки.
- Багато віків тому, на території нашого краю поселилися землероби, люди, які обробляли землю, вирощували сільськогосподарські культури. Вони бачили, що ґрунти нашого краю родючі, на них можна вирощувати високі врожаї пшениці, жита, кукурудзи та інших культур. Хто був уважний, той почув, як я назвала верхній родючий шар землі?
- Так, це слово – «ґрунт»
- Отже, що таке ґрунт? Чому шар родючий? Де береться пожива в ґрунті для рослин?
(Діти роблять висновки, що, відмираючи, рослини і тварини утворюють перегній).
ґрунт - це дуже склепний організм, який постійно утворюється і змінюється. В ньому безперервно відбуваються процеси творення і руйнування.
Підраховано, що для створення шару ґрунту завтовшки 2-3 см при сприятливих умовах потрібно від 200 до 1000 років.

,,Слідопити” повідомляють цікаву інформацію про ґрунт.

А) Процес утворення ґрунту довгий і складний. Під впливом тепла і холоду, вологи і живих організмів, гірські породи руйнуються, розпушуються, на них проростає рослинність. Відмираючи, рослини і тварини утворюють перегній. Темний перегній перемішується з подрібненою гірською породою і утворює ґрунт.

Б) В утворенні ґрунту беруть участь коріння рослин та дощові черви, тварини, личинки різних комах, які живуть в ньому. В грунті є дрібні організми, які можна побачити тільки під мікроскопом, їх дуже багато, вони спричиняють дальші зміни перегною. З перегною утворюються солі, дуже потрібні для живлення рослин.. У нашій місцевості дуже поширені чорноземи і дерново-підзолисті ґрунти.

В) Грунти є цінним багатством нашого краю. Земля, не тільки годувальниця,
а й постачальник сировини для багатьох галузей промисловості - харчо¬вої, текстильної, швейної, взуттєвої.
- А тепер візьміть невеличку грудочку землі і покладіть її в коробочку.
На наступному уроці природознавства ми розглянемо її під мікроскопом і дізнаємося багато нового про ґрунт.

4. Ознайомлення з корисними копалинами даної місцевості.
- Подивіться, що ми бачимо на дні яру? (Глину)
- А вище? (Пісок)
- А чи потрібні людям глина і пісок?
- Для чого?
- Отже, вони приносять користь. Пісок і глина - корисні копалини.
- А які ви ще знаєте корисні копалини?
- Як їх люди видобувають?
А чи впливає видобування корисних копалин на природу?
(Слово "Слідопиту") Україна багата на різноманітні корисні копалини. Всього тут розвідано понад 80 різноманітних корисних копалин, які видобувають більше, ніж з 4000 родовищ.
Наша область багата на нафту, газ, вапняки, крейду, гальку, буре вугілля, торф.
- Які корисні копалини видобувають в нашому місті? (Пісок, глину, нафту, газ)
- Візьміть зразки піску і глини.

5. Ознайомлення із джерелом – початком витоку річки; визначення правого і лівого берегів річки.
А) Розповідь вчителя про джерельце, джерельну воду (чисту, прозору).
Б),,Слідопит" розповідає оповідання А.Сахарова "Джерельце"
В) Зараз в далеке плавання відправимо нашого кораблика (дерев’яного,
картонного або паперового), якого змайстрували на уроках трудового навчання.
Спустимо його на воду і помандруємо з ним. Екскурсія продовжується вздовж річки Ворскла. Річка стає повноводнішою, там, де приєднуються до неї інші струмочки. (Вчитель знайомить учнів, як треба визначити лівий і правий береги).
- Який берег вищий?
Кораблик наш пливе по Ворсклі, впаде в Дніпро, а потім аж у Чорне море. Щасливого йому плавання!
Г) - Які дерева ростуть біля річки? Які рослини? Викопайте по одному виду рослин у гербарну папку.
Д) - Які тварини живуть у річці?
- Як люди використовують і охороняють річкову воду?

III. Підсумки екскурсії.
- Закінчилася наша екскурсія.
- Що нового ви дізналися?
- Які форми земної поверхні переважають у нас, які ґрунти, корисні копа¬лини?
- Чи любите ви своє місто? Чому?
- Яким би ви хотіли бачити своє місто в майбутньому?
- Що для цього треба? А чи можна забувати про природу?
Ви зробили правильні висновки: без природи ми - ніхто. Природа в нас одна. Вона така беззахисна перед бурхливим людським господарюванням. Бережімо її, рятуймо, рятуймо чисте повітря. Рятуймо воду - в морях, океанах, в малих і великих річках. Рятуймо рідкісних птахів - тих, що зникають в полях, у лісах, на морях. Рятуймо злаки. А потім рятуймо квіти. Рятуймо світанки від кіптяви, пари й димів. Рятуймо тишу, щоб в тиші мовчати й радіти. Рятуймо землю, а також рятуймо небо. Рятуймо мрії.
- Від кого рятувати? Від себе, поки це не пізно і можна хоч щось вберегти.