Каталог статей
| Головна » Статті » Обдарована дитина » Різні аспекти цього питання | [ Додати статтю ] |
Індивідуальна робота вчителя із здібними та обдарованими дітьми з математики
Індивідуальна робота вчителя із здібними та обдарованими дітьми з математики 1.Психолого-педагогічні основи роботи з обдарованими та здібними учнями Обдарована дитина - це дитина, яка виділяється яскравими, очевидними, іноді видатними досягненнями (або має внутрішні передумови для таких досягнень) в тому або іншому виді діяльності. Обдаровані діти в будь-якому суспільстві мають розглядатися як національне надбання й розраховувати на особливі соціальні права. Такі діти повинні бути об'єктом спеціальних педагогічних і соціальних програм, оскільки найбільші сподівання на покращення умов життя й розквіту нації пов'язані саме з обдарованою молоддю. Обдарована дитина – це дитина, що виділяється яскравими незвичайними, іноді видатними досягненнями (або має внутрішні передумови для таких досягнень) в тому чи іншому виді діяльності. Відповідно до даних психологічних досліджень обдарованими є не більше 5% дітей. Разом з тим, беручи до уваги генетично закладені в кожній дитині здібності й різноманіття видів обдарованості, можна припустити, що потенційно кожна дитина – обдарована. Обдаровані діти, які явно або неявно виділяються серед своїх однолітків пізнавальною активністю і здатністю до творчості, вимагають особливого підходу. Створення умов для розкриття потенціалу учнів, виховання творчої особистості і реалізації обдарованості в дорослому житті стає невідкладним завданням загальноосвітніх установ. Інтелектуальні здібності - пізнавальний інтерес - ерудиція - нестандартність мислення - здатність до абстрагування - діалектичне бачення - багата лексика Творчий потенціал - ініціативність - оригінальність - цілеспрямованість - наполегливість - допитливість - самоаналіз - неординарність підходів Психофізичні властивості - високий рівень національної свідомості, духовної культури - почуття відповідальності - активність - загальнолюдські якості Світоглядні цінності - інтуїтивність - чуттєве сприйняття природні потреби в розумовій праці - природні задатки Досвід роботи з обдарованими дітьми показує, що, на першому етапі їх необхідно відшукати серед безлічі учнів. Які ж їх ознаки? -Дуже допитливі, активно досліджують навколишній світ; -У ранньому віці здатні простежувати причинно -наслідкові зв'язки, робити правильні висновки; -Легко справляються з пізнавальною невизначеністю, із задоволенням сприймають складні довгострокові завдання; -Не можуть терпіти, коли їм нав'язують готову відповідь; -Можуть тривалий час концентрувати свою увагу на одній справі; -Властиве надто розвинуте почуття справедливості; -Добре розвинуте почуття гумору; -Постійно намагаються вирішувати проблеми, які їм поки що „ не під силу", й у вирішенні деяких із них домагаються успіху; -Для них характерні перебільшені страхи, оскільки вони здатні уявити собі безліч небезпечних наслідків подій; -Надзвичайно схильні до немовних проявів почуттів, емоцій інших людей; -Часто володіють екстрасенсорними здібностями; -Негативно оцінюють себе; -Більшість із них спить менше від своїх однолітків, вони раніше відмовляються від денного сну. Наступний етап - розробка особистісно орієнтованого підходу до навчання обдарованих школярів. Талановиті діти завжди хочуть чогось нового, більш складного, інакше вони втратять інтерес до предмету. Тому система їх навчання повинна відрізнятися від системи навчання інших дітей. Вони працюють з наукової, статистичної та енциклопедичної літературою, розвиваючими кросвордами, вирішують цікаві завдання, виконують експерименти, відвідують спецкурси. Вчителі-наставники, які працюють з обдарованими дітьми, активно використовують індивідуальний підхід, що враховує в першу чергу здібності учнів. Така робота повинна бути систематичною, особливо на перших порах, коли необхідно закласти основи, фундамент знань. Подальший розвиток підлітка залежить від його самостійної роботи: адже якщо в якийсь момент він не захоче САМ вирішувати завдання з родзинкою, зусилля наставника будуть марні. Далі необхідно розвинути в обдарованої дитині психологію лідера. Важливо, щоб він не соромився показувати свої здібності, не боявся висловлювати свої думки. З цією метою на уроках проводяться рольові ігри, брейн-ринги, свята творчості, вікторини, інтелектуальні ярмарки, групи очолюють сильні учні. Вони допомагають вчителю організовувати відкриті уроки і класні заходи. Формування творчої особистості, розвиток індивідуальних здібностей і таланту є пріоритетним напрямком навчально-виховного процесу школи. У дошкільному віці виявляється спеціальна обдарованість, ознаками якої є особливі здібності до певного виду діяльності. Як правило, їх класифікують на такі групи: Математичні здібності — це здатність утворювати на математичному матеріалі узагальнені, згорнуті, гнучкі й обернені асоціації та їх системи. До складових таких здібностей слід віднести: - здатність до формалізації математичного матеріалу, відокремлення форми від змісту, абстрагування від реальних ситуацій і їх кількісних відношень та просторових форм; оперування структурами відношень і зв'язків; - здатність до узагальнення матеріалу; - здатність до оперування числовою і знаковою символікою; - здатність до логічних міркувань, пов'язаних з потребою доводити, робити висновки; - здатність до переходу від прямого до оберненого ходу думки; - гнучкість мислення незалежно від впливу шаблонів. Заняття з математики сприяють тренуванню особливого виду пам'яті, що спрямована на узагальнення, творення логічних схем, формалізованих структур, виховують здатність до просторових уявлень. Умови успішної роботи з обдарованими учнями: 1. Усвідомлення важливості цієї роботи кожним членом колективу і посилення у зв'язку з цим уваги до проблеми формування позитивної мотивації до навчання. 2. Створення та постійне вдосконалення методичної системи роботи з обдарованими дітьми. 3. Визнання колективом педагогів і керівництвом школи того, що реалізація системи роботи з обдарованими дітьми є одним з пріоритетних напрямків роботи школи. 4. Виявлення обдарованих дітей повинно починатися вже в початковій школі на основі спостереження, вивчення психологічних особливостей, мови, пам'яті, логічного мислення. Принципи роботи з обдарованими дітьми. - індивідуалізація навчання (наявність індивідуального плану навчання учнів вищий рівень); - принцип випереджальне навчання; - принцип комфортності в будь-якій діяльності; - принцип різноманітності пропонованих можливостей для реалізації здібностей учнів; - зростання ролі позаурочної діяльності; - принцип розвиваючого навчання; - принцип максимального різноманітності наданих можливостей для розвитку особистості; - принцип зростання ролі позаурочної діяльності; - принцип індивідуалізації та диференціації навчання; - принцип створення умов для спільної роботи учнів при мінімальному участю вчителя; - принцип свободи вибору учням додаткових освітніх послуг, допомоги. Якості, якими має володіти вчитель для роботи з обдарованими дітьми . 1. Бути доброзичливим і чуйним. 2. Уміння будувати педагогічну діяльність на основі результатів психодіагностики особистості дитини, з огляду на її індивідуальні й вікові особливості. 3. Мати високий рівень інтелектуального розвитку. 4. Мати широке коло інтересів, добрі організаторські здібності; 5. Уміння створювати ситуацію успіху, умови для самореалізації особистості учня, стимулювати творчість дитини; 6. Бути готовим до виконання різноманітних обов'язків, пов'язаних із навчанням обдарованих дітей. 6. Мати педагогічну і спеціальну освіту. 7. Володіти почуттям гумору. 8. Мати живий та активний характер. 9. Виявляти гнучкість, бути готовим до перегляду своїх поглядів і до постійного самовдосконання. 10. Мати творчий, можливо, нетрадиційний особистий світогляд. 11. Бути цілеспрямованим і наполегливим. 12. Володіти емоційною стабільністю. 13. Уміти переконувати. 14. Мати схильність до самоаналізу. 15.Уміння використовувати у своїй діяльності інноваційні методи та технології навчання й розвитку дітей. Сприяють ефективній роботі з обдарованими дітьми творчі методи, які використовуються в педагогічній діяльності: - повага до бажання учнів працювати самостійно; - вміння утримуватись в процесі творчої діяльності; - надання дитині свободи вибору галузі застосування свої здібностей, методів досягнення мети; - індивідуальне застосування навчальної програми залежно від особливостей учня; - заохочення роботи над проектами, запропонованими самими учням; - виключення будь-якого тиску на дітей, створення розкріпаченої атмосфери; - схвалення результатів діяльності дітей в одній галузі метою спонукати бажання випробувати себе в інших галузях діяльності; - підкреслювання позитивного значення індивідуальних відмінностей; - надання авторитетної допомоги дітям, які висловлюють відмінну від інших точку зору і у зв’язку з цим відчувають тиск з боку ровесників; - добування максимальної користі з хобі, конкретних захоплень та індивідуальних нахилів; - терпиме ставлення до можливого безладдя; - заохочення максимальної захопленості у спільній діяльності; - переконання учнів, що вчитель є їхнім однодумцем, а не ворогом. 2. Індивідуальна освітня програма Зміст роботи з обдарованими учнями визначається в рамках кожної з навчальних дисциплін, однак загальними вимогами до відбору навчальних програм виступає відповідність програми специфіці школи як навчального закладу, у разі відсутності такої програми серед опублікованих можливе коректування існуючих програм або створення авторських програм. Зміст навчального матеріалу має налаштовувати учнів на безперервне навчання, процес пізнання повинен бути для таких дітей самоціним. А головне, потрібен поступовий перехід до навчання не стільки фактами, скільки ідей і способів, методами, що розвиває мислення, яке спонукає до самостійної роботи, орієнтує на подальше удосконалення і самоосвіту, поступове прояв тієї мети, для досягнення якої вони докладають стільки духовних, інтелектуальних і фізичних зусиль. Для оптимального розвитку обдарованих учнів повинні розроблятися спеціальні розвиваючі програми з математики в рамках індивідуальної програми навчання обдарованого учня. У навчанні обдарованого учня може реалізовуватися стратегія прискорення (мається на увазі в першу чергу зміна швидкості навчання), в роботі з такими учнями можна використовувати швидке просування до вищих пізнавальним рівнів в області математики. Стратегія прискорення не універсальна. Вона потребує поєднанні зі стратегією збагачення (поглиблення). Обдарований учень повинен отримувати додатковий матеріал до традиційних курсів, великі можливості розвитку мислення, креативності, умінь працювати самостійно. Тому програми для обдарованих учнів повинні бути орієнтовані на більш складний зміст, спрямовані на збільшення знань в конкретній області і на розвиток розумових операцій. Індивідуальна освітня програма - це програма освітньої діяльності учня, складена на основі його інтересів і освітнього запиту, і фіксуюча освітні цілі та результати. Призначення індивідуальної освітньої програми - Сприяти самовизначенню учня в тій чи іншій предметної області; - Допомогти учневі скласти проект свого освітнього шляху у вибраній області; показати перспективи розвитку даній предметній області; - Представити проблемність предметної області, різні підходи і точки зору з їх подальшим обговоренням; - Створити умови для організації навчально-дослідницької діяльності з урахуванням індивідуальних інтересів ; - Розширити освітній простір учня профільного або предпрофильного класу; - Допомогти учневі оволодіти технікою самоорганізації, необхідними для реалізації свого освітнього рівня. Таблиця 2. Функції індивідуальної (навчальної) програми Нормативна Фіксує навантаження учня, закріплює порядок вивчення матеріалу і звітність за нього Інформаційна конкурсу, олімпіаді Містить інформацію про самостійну навчальну діяльность учня по освоєнню навчального матеріалу або підготовку до конкурсу, олімпіаді, до вступу у ВНЗ Мотиваційна Визначає цінності, цілі та результати діяльності школяра Організаційна Визначає види самостійної діяльності учня, форми взаємодії педагога і учня Функція самовизначення Допомагає перевірити свої здібності в пов'язаної з професійним вибором діяльності затвердитися у виборі або змінити його Етапи роботи: Прогностичний: постановка проблеми і завдань на шляху її рішення (освоєння нової теми, на які знання і вміння треба вийти); складання плану вирішення проблеми (способи придбання знань і умінь, пошук та освоєння матеріалу та ін.). Организационо-координаційний: допомогу і співпрацю вчителя в плануванні освітнього простору; координація навчальної та дослідницької діяльності учня педагогом-предметником. Рефлексія над способами і результатами діяльності учня. Освітня програма, як правило, містить розділи : -цілі та цінності освітньої програми (чому складена, на досягнення яких цілей спрямована); - адресність освітньої програми (для кого призначена); - міні-навчальний план, який містить інваріантну і варіативну частини змісту освіти в кожному конкретному випадку (скільки годин відводиться на вивчення змісту як в теорії, так і на практиці), а також пояснювальна записка до нього; - навчально-тематичне планування і зміст навчального матеріалу, опис організаційно-педагогічних умов, педагогічних технологій, застосовуваних для реалізації освітньої програми; - систему форм атестації, контролю та обліку досягнень учнів; - опис очікуваних освітніх результатів освоєння освітньої програми. Переносячи цей підхід на конкретного учня, можна запропонувати наступний варіант: 1. призначення освітньої програми (визначає учень); 2. мета освітньої програми (визначає учень); 3. характеристика навчальної програми (становить педагог чи можливий варіант спільного проектування навчальної програми); 4. опис організаційно-педагогічних умов, педагогічних технологій, застосовуваних для реалізації освітньої програми (становить педагог); 5. систему форм та термінів атестації, контролю та обліку досягнень, форм звітності за видами діяльності учня (складають педагог і учень); 6. опис форм навчальних практик, передбачуваних проектів, тем дослідницької діяльності (складають педагог і учень); 7. опис очікуваних освітніх результатів освоєння освітньої програми (визначає учень або педагог і учень). Пріоритетними формами взаємодії вчителя та учня стають індивідуальні форми супроводу і підтримки учнів: тьюторство, консультування і модерування. Сутність моделі навчання на основі ІНП полягає в тому, що відсутній традиційний виклад матеріалу викладачем, навчальна функція замінюється консультуванням, яке може здійснюватися як у реальному, так і в дистанційному режимі. Консультування зосереджено на вирішенні конкретної проблеми. Передбачається, що консультант або знає готове рішення, яке він може наказати консультируемому, або він володіє способами діяльності, які вказують шлях вирішення проблеми. Головна мета педагога в такій моделі навчання - навчити учня «вчитися». Функції індивідуальної (навчальної) програми Нормативна: фіксує навантаження учня, закріплює порядок вивчення матеріалу і звітність за нього. Інформаційна: містить інформацію про самостійну навчальну діяльность учня по освоєнню навчального матеріалу або підготовку до конкурсу, олімпіаді, до вступу у ВНЗ. Мотиваційна: визначає цінності, цілі та результати діяльності школяра. Організаційна: визначає види самостійної діяльності учня, форми взаємодії педагога і учня. Функція самовизначення:допомагає перевірити свої здібності в пов'язаної з професійним вибором діяльності затвердитися у виборі або змінити його. Етапи роботи: Прогностичний: постановка проблеми і завдань на шляху її рішення (освоєння нової теми, на які знання і вміння треба вийти); складання плану вирішення проблеми (способи придбання знань і умінь, пошук та освоєння матеріалу та ін.). Организационо-координаційний: допомогу і співпрацю вчителя в плануванні освітнього простору; координація навчальної та дослідницької діяльності учня педагогом-предметником. Рефлексія над способами і результатами діяльності учня. Освітня програма, як правило, містить розділи : -цілі та цінності освітньої програми (чому складена, на досягнення яких цілей спрямована); - адресність освітньої програми (для кого призначена); - міні-навчальний план, який містить інваріантну і варіативну частини змісту освіти в кожному конкретному випадку (скільки годин відводиться на вивчення змісту як в теорії, так і на практиці), а також пояснювальна записка до нього; - навчально-тематичне планування і зміст навчального матеріалу, опис організаційно-педагогічних умов, педагогічних технологій, застосовуваних для реалізації освітньої програми; - систему форм атестації, контролю та обліку досягнень учнів; - опис очікуваних освітніх результатів освоєння освітньої програми. Переносячи цей підхід на конкретного учня, можна запропонувати наступний варіант:
1. призначення освітньої програми (визначає учень); 2. мета освітньої програми (визначає учень); 3. характеристика навчальної програми (становить педагог чи можливий варіант спільного проектування навчальної програми); 4. опис організаційно-педагогічних умов, педагогічних технологій, застосовуваних для реалізації освітньої програми (становить педагог); 5. систему форм та термінів атестації, контролю та обліку досягнень, форм звітності за видами діяльності учня (складають педагог і учень); 6. опис форм навчальних практик, передбачуваних проектів, тем дослідницької діяльності (складають педагог і учень); 7. опис очікуваних освітніх результатів освоєння освітньої програми (визначає учень або педагог і учень). Пріоритетними формами взаємодії вчителя та учня стають індивідуальні форми супроводу і підтримки учнів: тьюторство, консультування і модерування. Сутність моделі навчання на основі ІНП полягає в тому, що відсутній традиційний виклад матеріалу викладачем, навчальна функція замінюється консультуванням, яке може здійснюватися як у реальному, так і в дистанційному режимі. Консультування зосереджено на вирішенні конкретної проблеми. Передбачається, що консультант або знає готове рішення, яке він може наказати консультируемому, або він володіє способами діяльності, які вказують шлях вирішення проблеми. Головна мета педагога в такій моделі навчання - навчити учня «вчитися». Моделі консультування: експертне проектне процесне Педагог оцінює роботу, Супроводжує навчально- Супроводжує учня при виконану учнем дослідницьку та проектну проходженні ІНП. роботу учня При складанні індивідуальних програм потрібно врахувати проблеми обдарованих дітей: - неприязнь у школі часто з’являється тому, що навчальна програма нудна і нецікава для обдарованої дитини; - ігрові інтереси – обдарованим дітям подобаються складні ігри і нецікаві ті, якими захоплюються їхні ровесники. Як наслідок – дитина опиняється в ізоляції; - заглиблення у філософські проблеми – для обдарованих дітей є характерним замислюватися над такими явищами, як смерть, потойбічне життя, релігійні вірування набагато частіше, ніж для інших дітей; - невідповідність між фізичним, інтелектуальним та соціальним розвитком – обдаровані діти частіше віддають перевагу спілкуванню із дітьми старшого віку. Через це їм важко бути лідерами, бо вони поступаються фізичним розвитком; - прагнення до досконалості – для обдарованих дітей характерна внутрішня потреба досконалості – вони не заспокоюються, доки не досягнуть бажаного; - почуття незадоволеності – вони критично ставляться до своїх досягнень, мають низьку самооцінку; - нереальні цілі – вони часто ставлять перед собою завищені цілі, не маючи можливості досягти їх, переживають; - надмірні чутливість, вразливість; - потреба в уважному ставленні дорослих. Індивідуальна програма розвитку, 7 клас. Мета програми: Узагальнити, систематизувати, розширити і поглибити знання учня по предмету, сформувати потребу до науково-дослідницької діяльності в процесі активної самостійної роботи і забезпечити максимальний розвиток його інтелектуальних і творчих здібностей. Завдання програми: - Сформувати стійкі знання з предмета; - Виховати пізнавальну активність, вміння набувати знання і творчо ними розпоряджатися; - Виробити уміння проводити повне обґрунтування в ході теоретичних міркувань; - Вдосконалювати уміння вирішувати завдання підвищеної складності; - Засвоїти ряд позапрограмових тем; - Підготувати учня до навчання в класі физико - математичного напрямку; - Підготувати до міської предметної олімпіаді. Зміст навчального курсу: 1. Логічні завдання. Вивчення логіки сприяє розумінню краси, формує вміння міркувати, привчає до точності математичної мови, показує витонченість математичних міркувань, сприяє творчому розвитку особистості. У зміст даного розділу входять: - завдання, що вирішуються за допомогою перетворення вимоги до постановки задачі та їх алгоритми рішення; - завдання, що вирішуються за допомогою таблиці істинності; - завдання, що вирішуються на основі усвідомлення вихідних даних. 2. Модулі. Поняття модуля - одне з ключових в курсі математики. При цьому традиційно випускники допускають помилки в завданнях з модулем при написанні ЗНО, що відбувається, ймовірно, через недостатню кількість подібних завдань в підручниках математики. Введення поняття модуль приходится на 6-й клас, з практичним же застосуванням властивостей модуля для вирішення різних завдань учні стикаються значно пізніше. Очевидно, що для засвоєння суті цього поняття та формування навичок роботи з ним раціональне введення різних завдань протягом всього періоду навчання математики, і учні 7-х класів цілком готові до вирішення деяких з них. Передбачається вивчення наступних тем: - рішення лінійних рівнянь з модулем; - побудова графіків функцій, що містять знак модуля. 3. Нестандартні методи рішення рівнянь. Рішення рівнянь - одна з ключових компетенцій в курсі математики, однак стандартні підручники математики для 7 класу містять достатьно вузький діапазон видів рівнянь і прийомів, застосовуваних при їх вирішенні. В рамках даного курсу є можливість розглянути такі цікаві та корисні методи (зазвичай розглядаються в курсі математики у більш старших класах), як: - графічний метод рішення рівнянь; - рішення рівнянь з використанням умови існування дробу; - рішення рівнянь з використанням рівності дробу нулю; - рішення діофантових рівнянь. 4. Знайомство з параметром. Завдання з параметром - один з найскладніших блоків змісту шкільного курсу математики, традиційно викликають у учнів труднощі при рішенні. При цьому в останні роки завдання олімпіад різного рівня не обходяться без подібних завдань. Вивчення математики в класах профильного і поглибленого рівнів припускає перше знайомство з параметром буквально з сьомого класу. Введення даного блоку необхідно, оскільки завдання з параметром, як деякі інші привчають до глибокого всебічного аналізу поставленої задачі, добре розвивають логічне мислення і формують математичну культуру в цілому. Основні теми даного блоку: - рішення лінійних рівнянь з параметром; - знайомство з графічним методом вирішення завдань з параметром. 5. Текстові завдання підвищеної складності. У зміст даного блоку включені завдання, традиційно викликающі найбільші труднощі в учнів при написанні ДПА та ЗНО, і при цьому завдання, умови яких досить цікаві і сприяють розвитку інтересу до вивчення предмета, а також формують уміння людини застосовувати знання в нестандартній ситуації і в практиці: - завдання на концентрацію і процентний вміст - завдання на процентний приріст і обчислення «складних відсотків»; - завдання на роботу і продуктивність праці; - завдання на рух. Планування курсу I. Логічні задачі (5 год.) 1. Поняття «логічна завдання». Історія їх виникнення -1 2. Логічні завдання, розв'язані «з кінця» - 1 3. Завдання, що вирішуються на основі таблиці істинності - 1 4. Завдання, що вирішуються на основі усвідомлення вихідних даних - 1 5. Рішення логічних завдань різних типів - 1 II. Модулі (8 год.) 6. Рішення лінійних рівнянь з модулем виду - 1 7-8. Рішення лінійних рівнянь з модулем виду - 2 9-10. Рішення лінійних рівнянь з модулем виду - 2 11. Побудова графіків функцій, що містять знак модуля - 1 12. Рішення завдань з модулем - 1 13. Контрольна робота №1 по темі «Модулі» - 1 III. Нестандартні методи рішення рівнянь.(8 год.) 14-15. Графічний метод рішення рівнянь - 2 16-17. Рішення рівнянь з використанням умови істота-вання дробу - 2 18-19. Рішення рівнянь з використанням рівності дробу нуля - 2 20. Рішення діофантових рівнянь (рівнянь у цілих числах) - 1 21. Рішення лінійних рівнянь з двома змінними -1 22. Контрольна робота №2 по темі «Рівняння» 1 IV. Знайомство з параметром (5 год.) 23. Рішення завдань, що підводять до введення поняття параметр - 1 24-25. Лінійні рівняння з параметром - 2 26. Графічний метод рішення рівнянь з параметром - 1 27. Контрольна робота №3 по темі «Параметр» - 1 V. Текстові задачі підвищеної складності (7 год.) 28-29. Задачі на концентрацію і процентний вміст - 2 30. Задачі на процентний приріст і обчислення «складних відсотків» - 1 31-32.Задачі на роботу і продуктивність праці, завдання на спільну роботу - 2 33. Задачі на рух - 1 34. Контрольна робота №4 по темі «Текстові задачі » - 1 35. Підсумкова контрольна робота - 1 | |
| Переглядів: 25800 | Рейтинг: 5.0/1 |
| Всього коментарів: 0 | |