Івасикова абетка
У домі, під сонцем, між кленів крислатих, жив хлопчик Івасик із мамою й татом. Він чемний був хлопчик. Уранці, лиш встане, він киці дасть їсти і рибку догляне. Погляне, чи всі його речі в порядку. Він все починав не з кінця - а з початку. То віршик він вивчить, то книжку читає, то мамі, то татові щось помагає. Коли куди-небудь виходив із хати - біляву голівку любив причесати. Радіють і тато, і мама із сина і кажуть: "Яка у нас добра дитина!".
Та раптом з Івасиком сталася зміна. Не можуть впізнати батьки свого сина.
Уже на годиннику майже десята, а хлопець не хоче із ліжка вставати.
- Івасику, йди поможи трошки мамі!
Вже сонце за південь, а хлопець в піжамі. І рибки ще зранку нічого не їли. І киця гуляти іще не ходила.
Не хоче він більше охайно вдягатись, ані умиватись, ані розчесатись, ще й каже:
"Не буду я більш підстригатись!".
- Івасю, йди спати!
- Я спати не хочу! - і хусткою киці зав'язує очі.
Він хоче, щоб влітку ішов йому сніг. На кожне прохання відказує: "Ні!".
Ходять тато і мама по хаті сумні. Від хлопчика тільки і чують, що ні. Одне тільки "Ні!".
Тільки "Ні!". Тільки "Ні!".
Та раптом замисливсь татусь на хвилину.
- Стривай, - каже мамі, -та ж нашого сина нам хтось замінив на нечему цього! Ходім, пошукаємо сина свого! А ти, чужий хлопче, із нами ходім. Батьків твоїх знайдем. І знайдем твій дім.
- Я ваш, - каже хлопець. -А мама: "О, ні!".
- Я ваш, ось погляньте! - А тато: "Ні! Ні !У нас була добра і чемна дитина. Тебе поміняв хтось на нашого сина".
В Івасика сльози набігли на очі.
- У іншому домі я жити не хочу! Я дуже люблю своїх маму і тата, і прошу я вас хоч два дні почекати. Як два вже не можна - то тільки один. Я вам докажу, що я справжній ваш син!
- Ну, як? - подивилася мама на тата. - А може, і справді хоч день почекати?
А тато подумав і каже, що ні.
- Чекати ми будем не день, а три дні!
Івасик цілує і маму, і тата. До люстра волосся іде причесати. Любиму абетку дістав із-під ліжка і вирішив: "Вивчу напам'ять цю книжку!". З підлоги усі позбирав свої речі. Читати почав... - та настав уже вечір.
І каже Івасик до мами і тата: "Піду до сусіда я - поки ще спати. Живе в них патлатий ледачий хлопчина. А мали ж вони колись доброго сина. Скажу їм, що, може, патлатий хлопчина замінений кимсь на їх власного сина!"
Івасикова абетка
Аа [а]
АКУЛА
Акула - це велика риба,
Живе в морськім і океанськім глибі.
У неї зуби й дужий хвіст.
Акули треба людям берегтись.
Бб [бе]
БДЖОЛА
Літає бджілка з квітки на квітку.
Тяжко працює бджілка улітку.
Літає бджілка в садку і в полі -
Буде на зиму меду доволі.
Вв [ве]
ВИВІРКА
З гілки на гілку вивірка скаче.
Скочить на землю неначе м'ячик:
Хвостик пухнастий та бистрі ніжки.
Вивірка дуже любить горішки.
Гг [ге]
ГОРОБЕЦЬ
Горобчик сів на стовпчик.
Із хати вийшов хлопчик.
Цвірінькає горобчик:
"Це вийшов гарний хлопчик!"
Ґґ [ґе]
ҐАВА
На дереві крякає ґава.
- Кра-кра! - каже ґава-роззява,-
Роззявою кожний мене називає
Тому, що я рота до вух роззявляю.
Дд [де]
ДЯТЕЛ
Дятел в кору стук та стук.
Може, там сховались жук
Чи комаха, чи черв'як -
Дятел їсти їх мастак!
Ее [е]
ЕМУ
На довжелезних двох ногах
По зоопарку ходить птах.
Це - ему, австралійський струсь -
Читає з напису Петрусь.
Єє [є]
Єнот
Кожну нічку, коли люди всі поснуть
Два єноти на прогулянку ідуть.
Аж до ранку будуть швендяти вони
В теплих хутрах два єноти-пустуни.
Жж [же]
ЖУК
Жук, жук, чорний жук
Чує дятлів стук та стук.
Краще, жуче, утікай,
Бо настане тобі край.
Зз [зе]
ЗАЄЦЬ
Зайчик-стрибайчик капусту гризе.
Пишеться зайчик із літери "Зе".
В слові її треба "З" вимовляти -
Знає це зайчик від мами і тата.
Ии [и]
Ніякі риби ні тварини ні птахи
Не починаються у нашій мові з "И".
Але в кінці та в середині слова
Потрібне дуже "И" у нашій мові.
Іі [і]
Iндик
На подвір'ї індичатко
Говорило каченяткам:
"Коли виросту великим -
Буду я тоді індиком!"
Її [ї]
ЇЖАК
Їжак починається з літери "Ї".
У нього порядки і звички свої.
Їжак, їжачиха й малий їжачок
Вдягнулися в одяг із гострих голок.
Йй [й]
ЙОРЖ
Узяв Андрій свої вудки,
Пішов із татом до ріки.
- Тут лиш йоржі та окуні,-
Він каже,- ловляться мені.
Кк [ка]
КІТ
Котик-муркотик на сонечку спить.
Мишка-шкрябушка в кутку шкряботить.
Котику-муркотику, сором тобі спати -
Треба мишку-шкряботушку з хати виганяти.
Лл [ел]
Лис
Лисичка-сестричка по лісі ходила.
Лисичка курятини з'їсти хотіла.
Та тільки лисичка до ферми добралась
Всі кури й курчата в курник поховались.
Мм [ем]
МИША
Миша-мама доню-мишку
Вчить читати рідну книжку.
Щоб у книжці зрозуміти кожне слово,
Мишка-доня добре вивчить рідну мову.
Нн [ен]
НОСОРІГ
Тому, що у мене є ріг,
Називаюся я носоріг.
На лобах по два роги буває у інших тварин,
А у нас, носорогів, на кожному носі - один.
Оо [о]
ОРЕЛ
Орел живе лише на волі.
Орли на скелях гнізда в'ють.
Людей, що борються за волю,
Орлами у народі звуть.
Пп [пе]
ПАПУГА
Папуга від орла інакший птах.
Папуги можуть жити у клітках,
Людей, що думки власної не мають,
Папугами в народі називають.
Рр [ер]
РАК
Рак - ніякий забіяка.
Та є пісенька про рака:
"Рак-рак, неборак,
Як ущипне - буде знак!"
Сс [ес]
СОЛОВЕЙКО
Соловейко - пташка невеличка,
Як горобчик, щиглик чи синичка.
Та один він тьохкає-співає.
В Україні кожний його знає.
Тт [те]
ТХІР
Опустів раптово двір -
Це гуляти вийшов тхір.
Запишавсь маленький тхір:
Ось який страшний я звір!
Уу [у]
УДАВ
До зміїного роду належить удав.
Він маленьких звірят на сніданок шукав.
Не знайшов ані жаб, ні пташат, ні зайчат,
Бо вони у цей день всі трималися хат.
Фф [еф]
ФАЗАН
В кольорове пір'ячко вбрались фазани,
А хвости розправили віялом вони.
У траві над річкою йде родина в ряд
Фазан з фазанихою й троє фазанят.
Хх [ха]
ХОВРАХ
Риє, риє ховрашок під землею хату.
Нанесе туди зерна ховрашок багато.
Добре буде ховрашкові зиму зимувати.
Риє риє ховрашок під землею хату.
Цц [це]
ЦАП
По місточку йшли назустріч два цапки.
Під місточком дно глибокої ріки.
Не хотів дороги дати цап цапку -
І попадали обидва у ріку.
Чч [че]
ЧАПЛЯ
Ходить чапля чап-чалап
На обід шукає жаб.
Може, й рибку десь знайде.
Чап-чалап - це чапля йде!
Шш [ша]
ШПАК
Шпак несе до нас весну із країв далеких.
Прилітають із шпаком ластівки й лелеки.
Вже шпаківню у садку змайстрували діти.
Прилетять до них шпаки у шпаківні жити.
Щщ [ща]
ЩУКА
Щука живе у озерах ставках і річках.
Щука на меншеньких рибок наводить страх -
Дуже вони їй під смак.
Щука - це риба-хижак.
Юю [ю]
ЮРОК
Юрок - з родини горобця.
Маленька пташечка оця
Живе в родині горобиній
Як і горобчик - в Україні.
Яя [я]
ЯЩІРКА
Ми - ящірки. В нас дуже бистрі ніжки.
На жаб та на вужів ми схожі трішки
І нас багато видів на землі:
Є ящірки великі і малі.
Ьь [м’який знак]
Як не крутись - чи так, чи сяк, -
Потрібний в мові м'який знак.
Як пишем "ґедзь" чи "горобець"
Стає він в слові на кінець.
Опубліковано з сайту "Весела Абетка"
| 