Учні мають прочитати текст мовчки і письмово виконати завдання. Для цього вчитель пропонує їм узяти в руки олівці. Після слова вчителя «Старт», учні розпочинають читання тексту. Через три хвилини вчитель говорить «Фініш» і учні ставлять олівцем крапку над словом, на якому зупинились. Далі учні дочитують текст і виконують запропоновані завдання.
Обсяг текстіу у 3 класі – 250-310 слів.
Спосіб читання мовчки оцінюється 1 балом за наявністю/відсутністю артикуляції під час читання.
Темп читання максимально оцінюється 3 балами. Вчитель враховує обсяг тексту, який учень встиг прочитати за три хвилини: повністю (3 бали), не менше 2/3 (2 бали), не менше половини (1 бал), менше половини (жодного бала).
Контрольна робота № 6 з літературного читання : читання мовчки
Варіант І
____________________________________________
1. Прочитай уважно текст.
В ГОСТЯХ У ВЕСНИ
У весняну пору я поспішаю в ліс у гості до весни.
Ранок теплий, сонячний. Дихає свіжістю земля. Сльозяться крихітні струмки, шукають дорогу до річечки. Ліс живе передчуттям зеленої повені листя і трав. Він посвітлів, виграє новими кольорами, звуками.
Чуєте? З вільшини долинає пісня: при-ди-кум... чай-пить... чай-пить... Та це ж співочий дрізд запрошує випити чаю! Дрозда підтримують і зяблик, і шпак. Вони радіють, повернувшись до рідного лісу. Синиця, яка ніколи не бачила заморських земель, дивиться на них з особливою заздрістю. А от вівсянка і досі не вірить, що настала весна. Сидить на сосновій гілці і все перепитує: «Чи це так? Чи це так?»
«Так, так, так», — відповідає їй дятел.
«Угу, угу», — підтакує кільчаста горлиця.
Йду лісовою стежкою і скрізь бачу прикмети весни. Серед чагарників пурхає кропив’янка. На крильцях — справжня веселка: чорні, жовті, коричневі розводи на червоному тлі, блакитна мережка. І раптом не стало метелика. Де ж він подівся? Ага, сів на торішню траву, склав крильця і став непомітним. Гарно замаскувався. А коли розгорнув крильця — у повітря знову злетіла барвиста квітка.
Побачив я і сонечко. Воно сиділо на сухому стеблі деревію і ніяк не могло відважитись на політ, хоч і піднімало червоні з чорними цятками надкрилля. Узяв я комашку в долоню і зігрів своїм диханням. Сонечко розправило крильця і зникло з очей.
Що не крок — то нова зустріч. На ялині руда білочка ласує шишкою. Помітила мене і сховалася за стовбур дерева. Я завмер на місці. Білці набридло ховатися, і за хвилину на мене дивилися лукаві чорні очиці-намистини.
У траві під кущем ліщини затаїлося зайченя: і не ворухнулось, коли я обережно пройшов мимо.
Цілий день бродив я лісом. А під вечір зяблик попередив мене: збирається на дощ. На гарну погоду він співає веселу пісеньку, а перед дощем починає одноманітно рюмити. Точна прикмета. Ще жодного разу не підвів мене пернатий барометр.
Пора йти додому.
Степан Мацюцький, 303 слова
2. Познач, де відбуваються описані події.
А у саду
Б у лісі
В у полі
3. З якого дерева долинала пісня дрозда?
А з дуба
Б з ялини
В з вільшини
4. Хто попередив оповідача, що збирається на дощ?
А зяблик
Б білочка
В зайченя
5. Кого оповідач розігрів своїм диханням?
А кропив’янку
Б сонечко
В зайченя
6. З’єднай стрілочками частини речень.
Серед чагарників ● ●пернатий барометр.
Ще жодного разу не підвів мене ● ● ласує шишкою.
Співочий дрізд запрошує ● ●на сухому стеблі деревію.
У траві під кущем ліщини ● ●випити чаю.
Сонечко сиділо ● ●пурхає кропив’янка.
На ялині руда білочка ● ● затаїлося зайченя.
7. Напиши, які прикмети весни описано у творі.
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Контрольна робота № 6 з літературного читання : читання мовчки
Варіант ІІ
__________________________________________________
1. Прочитай уважно текст.
КОМОРИ ТВАРИН
Прийшла осінь. У зелені коси беріз вплелися золотисті стрічки. Різнобарвним полум’ям горять осики, дикі груші. Червоніють китиці ягід на горобинах. На лісовій ліщині дозріли горіхи. Важкі коричневі жолуді падають з дубів. Лісовим мешканцям настав час заготовляти на зиму харчі.
Жовтогруді лісові миші наповнюють свої нірки насінням кленів, бруслини, жолудями, горіхами. Підземний звірок-сліпець зносить у спеціальні комори цибулини трав, корінці дерев. А якщо поблизу є город, то поспішає поповнити свої запаси картоплею. Немало її наховає у своєму кублі і водяний щур. Безперестанку з поля до нірки бігає з роздутими щоками хом’як. Зернини він носить в особливих защічних мішках. Цей гризун глибоко під землею зберігає іноді близько півпуда добірного зерна.
Моторні білочки ховають під мох, у дупла дерев лісові горіхи й жолуді, збирають і сушать на гілках гриби.
Чималі запаси жолудів заготовляють сойки — адже у вирій вони не відлітають.
Маленька степова миша, що зовні так схожа на хатню, влаштовує комору на поверхні землі. Збирає докупи насіння різних трав і зверху насипає земляний курганчик. Цю мишу так і прозвали «курганчиковою».
Про чорний день їжу іноді ховають також і хижі звірки та птахи. Сорокопуд, скажімо, наколює на гілки чагарників комах, мишенят, ящірок. Сови, коли випаде вдале полювання, ховають у дуплах пійманих мишей, полівок. Горностаї витягують на берег про всяк випадок жаб. Напіввисохлі жаби, буває, лежать під снігом усю зиму. А в голодний передвесняний день горностай розшукує і ласує ними.
Гризуни, що тягнуть у свої комори з полів і городів зерно та овочі, шкодять сільському господарству, їх треба знищувати. Та не всі звірі і птахи, що роблять запаси їжі, шкідливі. Білки, сойки, горіхівки заносять жолуді, горіхи далеко від плодоносних дерев. Частину своїх запасів вони не знаходять. А наступної весни за сотні метрів, а то й за кілька кілометрів, на місцях забутих «комор» виростуть молоденькі дубки чи кедри.
Так мимоволі тварини розводять на нових землях ліси.
Володимир Пархоменко, 302 слова
2. Познач, коли відбуваються описані події.
А восени
Б взимку
В навесні
3. У чому носить зернини у нірку хом’як?
А у полотняних торбинках
Б у картонних коробочках
В у защічних мішках
4. Хто з лісових мешканців може заготовляти на зиму картоплю?
А сорокопуди та сови
Б звірок-сліпець та водяні щурі
В білки, сойки, горіхівки
5. Як прозвали степову мишу ?
А курганчиковою
Б звірок-сліпець
В щур
6. З’єднай стрілочками частини речень.
Степова миша влаштовує комору ● ● комах, мишенят, ящірок.
Горностаї витягують на берег ● ● пійманих мишей, полівок.
Лісові миші наповнюють нірки ● ● жаб.
Сорокопуд наколює на гілки ● ● чималі запаси жолудів.
Сови ховають у дуплах ● ● на поверхні землі.
Сойки заготовляють● ● насінням кленів
7. Напиши, що найбільше тебе зацікавило в тексті.
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
|
