ЛІТЕРАТУРНЕ ЧИТАННЯ
3 клас
ІІ семестр
КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 7
Робота з літературним твором
І варіант _____________________________________________
КРАДЕНИЙ ВІЛ
Мав чоловік сина. От виріс хлопець та такий собі красень, хоч картину з нього малюй, а до роботи щось не дуже квапиться.
Якось питає в нього батько:
- Чи не пора, синку, за якесь діло братися?
А той стоїть і чухає потилицю:
- Та не знаю, тату, за що й братися…
- Гаразд, - озвався батько. – Підемо по світу, поглянемо, як інші живуть.
Може, й тобі якась там робота до серця припаде.
Ішли вони, йшли, вже й назад повернули, коли дивляться – під лісом віл пасеться.
- Я цього вола вкраду! – каже тоді син.
- Що ж, - зітхає батько, - то кради…
Зловив син вола, взяв на налигач і привів.
- Жени його додому. А я в село загляну – знайомого провідаю, - сказав
йому батько.
Повернувся пізно, а вже до того дня зарізали вола і зварили багату вечерю. Син затулив ряднами всі вікна, аби хтось не підглянув, і аж потому сів до столу.
- Стривай, - каже батько. – Спершу собі поміряємо шиї. Побачимо, хто
ліпше з нас погладшає.
Поміряли шиї, взялися за їжу. Батько – той їсть повагом, наче в гостях, а син поспішає, немов на пожежу. Загавкає собака, а він усе мерщій ховає до комори. І вночі не спав: весь час йому здавалося, що хазяїн вола об’явився.
Через місяць того вола з’їли. Повеселішав парубок.
- Ану, сину, - каже тоді батько, - поміряємо шиї.
Поміряли. У батька шия на два пальці більша, а в сина – тонша стала.
- Це тому, чоловічку, що ти крадене їв! – сміється з нього батько.
- А ви хіба купували, тату? – дивується син.
- Еге, я їв своє, тому і погладшав, - примружив старий очі. – Пам’ятаєш,
я в село заходив? Це тоді хазяїну я за вола односив гроші.
Син аж вирячився з дива.
- Ну, сину, - каже батько, - то, може, знову підеш вола красти?
- Ні, хай йому всячина! – сказав син. – Більше не буду красти. Радше
піду волами землю орати та хліб сіяти.
(297 слів)
___________
Налигач – мотузка, яку прив’язують до рогів худоби.
Завдання:
1. Жанр прочитаного твору.
А казка.
Б вірш.
В байка.
2. Чому батько згодився, щоб син украв вола?
А щоб приготувати багату вечерю;
Б щоб провчити сина;
В щоб подарувати знайомому.
3. Чому в сина шия тонша стала?
А бо він їв крадене;
Б бо він землю орав;
В бо він погано спав уночі.
4. Запиши дійових осіб твору.
__________________________________________________________________
5. Віднови послідовність пунктів плану відповідно до змісту твору.
⃝ Пошуки роботи.
⃝ Мав чоловік гарного сина.
⃝ Минув місяць.
⃝ Багата вечеря.
⃝ Більше не буду красти.
⃝ Крадіжка вола.
6. Чого вчить цей твір?
_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
ЛІТЕРАТУРНЕ ЧИТАННЯ
3 клас
ІІ семестр
КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 7
Робота з літературним твором
ІІ варіант _____________________________________________
Пилип Бабанський
ОБІЦЯНКА
Такий уже розумний отой чорний собачка Булька: як кажуть, тільки й того, що по-людськи говорити не вміє. У що б не грали діти - і Булька тут.
Якось повернувся Костик із школи, а в дворі граються хлопчики й дівчатка.
- Давайте розділимось на дві команди: хто швидше естафету пронесе,- запропонував Костик.
- Давай! - охоче підтримали його.
Та виявилось, що дітей - семеро, і всі хочуть грати. Виходить, в одній команді буде четверо, а в другій - лише троє. Так не годиться. І тоді Костик придумав:
- Четвертим беремо до себе Бульку!
Розставили всіх на етапах. Бульці також визначили місце. Але ж хіба він встоїть? Куди діти, туди й він.
Костик і тут знайшов вихід. Він першим узяв паличку-естафету і скомандував:
- Булька, за мною!
Як тільки вони добігли до того місця, де мав стояти собака, Костик сунув паличку йому в зуби:
- Булька, вперед
Пес притьмом кинувся до наступного етапу. Щоправда, там довелось його ловити й силою відбирати паличку, проте Костикова команда все одно перемогла.
Он який розумний собака Булька! Не дивно, що хлопчики й дівчатка з усього двору люблять його і щедро пригощають усякими ласощами.
От і сьогодні Костик, не дочекавшись обіду, шаснув у холодильник, схопив шматок ковбаси і вискочив у двір. Булька почув, що смачно пахне, підбіг, завертів хвостом.
- Що, ковбаски закортіло? - спитав Костик.
Гав! - підтвердив Булька, ще дужче закрутивши куцим хвостиком.
Костик висмикнув із землі якусь бадилину, кинув собаці.
- Булька, віднеси он до того гаража. Тоді матимеш ковбаску.
Собака з готовністю схопив бадилину і помчав її до гаража. А Костик відкусив тим часом шмат ковбаси і почав жувати. Повернувся Булька і сів, нетерпляче перебираючи лапами і виляючи хвостом. Усім своїм виглядом він говорив: «Наказ твій виконав. Давай ковбасу».
Та Костик незчувся, як останній шматочок ковбаси ковтнув сам.
- А ковбаски вже нема,- розгублено розвів він руками.
Гав! - коротко й вимогливо озвався Булька. Мовляв, нічого не знаю: пообіцяв - давай.
- Та ну тебе,- махнув Костик рукою і одвернувся. Булька забіг з другого боку і повторив:
- Гав!
Костик хотів було нагримати на Бульку, але побачив німий докір в його карих очах і зніяковів.
«Доведеться збігати додому по ковбасу»,- зітхнув хлопець і сказав собаці:
- Чекай, я зараз.
Збіг на третій поверх, заскочив на кухню і - до холодильника.
- Чого ти там нишпориш? - спитала мати, пораючись біля газової плити.
- Ковбасу шукаю.
- Обідати ось будемо. Борщ, сирники...
- Та я - Бульці.
- Не вмре твій Булька.
- Але ж я пообіцяв.
- Та немає ковбаси: ти останню доїв.
Костик вийшов на балкон, поглянув униз. Булька сидів перед під'їздом, нетерпляче повискуючи. Костикові защеміло серце, йому стало ніяково, що він обдурив Бульку. Як він міг таке вчинити? Він повернувся в кімнату, з досадою плюхнувся на канапу.
Рішення знайшлося несподівано. Костик кинувся на кухню.
- Мамо, дай грошей.
- Навіщо? - здивовано звела вона брови.
- Я ковбаси куплю.
- Не вигадуй!
- Я ж пообіцяв! - вигукнув Костик, і сльози навернулись йому на очі.
На щастя, прийшов тато, почув суперечку.
- Що ти пообіцяв? - спитав у Костика.
Той розповів.
- Справа серйозна,- роздумливо мовив тато. - Недобре вийшло у тебе, синку.
Костик похнюпився.
- Запам'ятай: перш ніж пообіцяти, добре зваж, чи зможеш ти виконати обіцянку. А якщо вже пообіцяв - перервись, а слова дотримай.
- Собаці? - усміхнулася мати.
- Кому і що б не пообіцяв - виконай,- твердо сказав тато.
- Ох, диваки ви мої,- зітхнула мати. - Он гаманець на столі. Візьми там та купи ліверної...
Продуктовий магазин був у їхньому ж будинку, тільки вхід з вулиці. За кілька хвилин Булька вже ласував ковбасою, а Костик з не меншим апетитом і в добрім настрої уминав мамин борщ.
Завдання
1. Визнач жанр цього твору
а) казка б) оповідання в) вірш
2.У що гралися діти?
а) хованки б) естафети в) квача
3. Що запропонував Костик?
а) грати у рухливі ігри б) грати у м’яча в) взяти Бульку у команду
4. Запиши дійових осіб твору
_______________________________________________________________________________________________
5. Познач цифрами послідовність подій:
___ Костик кинув бадилину собаці.
___Хлопчик ковтнув останній шматок ковбаси.
___Булька схопив і помчав до гаража.
___Костик схопив шматок ковбаси і вискочив у двір.
___ «Гав» - підтвердив собака, що хоче ковбаси
___Повернувся Булька і сів.
6. Випиши слова з тексту, які вказують на головну думку твору
|
