Логіка. Програма курсу для 2-4 класів загальноосвітньої школи

Скорочення часу на вивчення ряду предметів в умовах значного збільшення потоку наукової, технічної, політичної інформації, усе більше зростають вимоги до вчителя й учня в питанні оптимізації навчального процесу

Пропонуємо вивчення даної дисципліни з другого класу (після завершення періоду навчання грамоти) і по шостий клас включно.

Мета курсу: ознайомити учнів із законами та формами правильного мислення.

ЗАВДАННЯ

Ознайомити учнів: зі змістом основних логічних понять, законів логіки, логічних дій та операцій; із логічними прийомами отримання знань; з основними видами та принципами розв'язання логічних задач.

Логічними прийомами отримання знань виступають:

    * розгляд об'єкта, що вивчається, з різних сторін та виділення найбільшої кількості властивих йому ознак, рис, якостей тощо (на основі операцій аналізу та синтезу);

    * порівняння виділених рис, якостей, властивостей з метою вибору найбільш вагомих, головних (на основі логічних операцій порівняння й абстрагування);

    * установлення причинно-наслідкових зв'язків і залежностей;

    * формування нових положень (на основі операції узагальнення);

    * обґрунтування (доведення) їх правильності.

Розвивати в учнів уміння застосовувати правила та закони логіки до аналізу подій, явищ, до аналізу й оцінки своїх і чужих думок, формулювати та приймати обґрунтовані рішення, знаходити раціональний вихід зі скрутного становища; логічне мислення, просторові уявлення, винахідливість, кмітливість, зосередженість під час розв'язування практичних завдань.

ФУНКЦIЇ КУРСУ «ЛОГIКА»

Освітня (пізнавальна) - дозволяє учням самостійно отримувати нові знання на основі тих, які вони вже мають, оволодівати логічними прийомами та способами діяльності, розширює світогляд.

Виховна - сприяє формуванню вміння раціонально організовувати мислительну діяльність, самостійності у процесі отримання знань.

Розвивальна - розвиває логічне мислення, уміння розмірковувати, робити висновки, доводити; розвиває інтерес і потребу в нових знаннях.

Евристична - можливість самостійно «відкривати» нові знання, оволодівати новими прийомами діяльності.

ХАРАКТЕРИСТИКА СТРУКТУРИ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ

Пропонована програма охоплює основні поняття сучасної логіки та представляє собою таку модель вивчення курсу: поняття - судження - умовиводи - основні закони логічного мислення - дискусія та полеміка.

Програма складається з таких розділів: «Поняття», «Судження», «Умовиводи», «Планування дій», «Основні закони логічного мислення. Доведення і спростування». У кожному із цих розділів розглядаються певні види логічних задач.

Курс побудований за принципом поступового ускладнення матеріалу, циклічної побудови змісту навчання.

Курс починається розділом «Поняття». Основна мета цього розділу - дати учням систематичні відомості про поняття як форму мислення, сформувати в учнів знання про одну з найважливіших логічних дій - означення поняття. Розкривається зміст прийомів, що доповнюють означення «порівняння», «опис», «характеристика». Розглядаються логічні операції над поняттями «обмеження», «узагальнення», «поділ». Практичні завдання цього розділу спрямовані на навчання дітей порівнювати предмети за кольором, розміром, формою, матеріалом, а людей - за віком, зростом, розміщувати їх у певному порядку; знаходити спільне й відмінне, виділяти родові та видові ознаки, відшуковувати закономірності; усвідомлювати та виділяти структуру предмета.

Основна мета розділу «Судження» - розкрити зміст логічної форми мислення-судження; виробити в учнів уміння аналізувати судження та класифікувати їх. Дається поняття істини. Розглядаються істинні та хибні судження на матеріалі з різних освітніх галузей: математики, мови, природознавства; на прикладах з повсякденного життя. Розглядається логічний зміст сполучників «і», «або», «якщо..., то», частки «не». Дається означення логічних дій, відпрацьовується алгоритм побудови таблиць істинності для складних суджень. Розглядається предикат як мовне вираження властивості предмета чи відношень між предметами, а також як логічна функція, відповідно вводячи область визначення, область значень та область істинності предиката. На конкретних прикладах вводяться поняття квантора існування та квантора загальності.

Основна мета розділу «Умовиводи» - сформувати в учнів систематичні знання про умовивід та його види; виробити вміння користуватися готовими правилами виведення, аналізувати міркування, відрізняти правильні міркування від неправильних, знаходити в неправильних міркуваннях помилки та виправляти їх. Центральне місце відводиться простому категоричному силогізму. Розглядається його логічна структура, виділяються чотири фігури та схеми їх запису. Особлива увага звертається на загальні правила термінів і засновків. Виробляються практичні вміння побудови правильних міркувань, використовуючи як терміни поняття з різних освітніх галузей (перш за все математики та мови). Розглядаються скорочені та складні силогізми, ентимеми та полісилогізми, що часто зустрічаються у практичній діяльності людини; умовно-категоричні, суто умовні, розділово-категоричні, умовно-розділові умовиводи.

Основна мета розділу «Основні закони логічного мислення» - розкрити зміст законів: тотожності, суперечності, виключення третього, достатньої підстави; виробити в учнів уміння керуватися законами логіки у процесі пізнання та в повсякденному спілкуванні. Дається поняття про три типи законів: природні, нормативні та логічні. На прикладах показується, що логічне мислення має відрізнятися визначеністю, несуперечливістю, послідовністю, обґрунтованістю.

Основна мета розділу «Доведення і спростування» - систематизувати знання учнів про доведення та спростування. Розкриваються логічний зміст доведення, форми та способи доведення. Уводяться дія спростування та його види. Подаються правила та можливі помилки щодо тези, щодо аргументів і щодо демонстрації.

Основна мета розділу «Планування дій» - розкрити зміст алгоритмічних та евристичних прийомів інтелектуальної діяльності, що дозволить розвинути дивергентне мислення з притаманними для нього інтуїтивними процесами. На уроках математики учні переважно використовують тільки алгоритмічні прийоми інтелектуальної діяльності, бо точне слідування розпорядженням, алгоритмам дій забезпечує безпомилковий розв'язок певного виду математичних задач. На відміну від прийомів алгоритмічного типу евристичні прийоми орієнтуються не на формально-логічний, а на змістовний аналіз проблеми. Володіння логікою дій, яка містить прийоми як алгоритмічного, так і евристичного типу інтелектуальної діяльності, дає можливість учням включати в пошук розв'язання дотепні міркування й певне розмірковування, цілісно та синтетично уявити і завдяки цьому глибоко вникнути в ситуацію, спланувати свої дії на три-чотири кроки вперед, передбачити результат (навіть і негативний) і на основі цих умінь вибрати ланцюжок дій, який найбільш швидко та економно приведе до очікуваного результату. Про логіку дій як стратегію у вигляді психічного утворення, яке забезпечує «інтеграцію основних операцій у складні форми мислення», зазначав D. Dorner; як «мислительну стратегію пошуку аналогів, комбінування, реконструювання», а також як універсальну стратегію розумової діяльності - вітчизняний психолог В. А. Моляко. У даному розділі розглядається поняття «алгоритм».

Логічні задачі, які розглядаються в кожному розділі програми, розроблені на основі даних з різних галузей наук, узяті з практики людини, повсякденного життя. Деякі з них запозичені з різних джерел: Я. І. Перельман «Живая математика», Б. А. Кордемський «Математическая смекалка», Є. І. Ігнатьєв «В царстве смекалки», інші - складені автором. Вивчаючи задачі, які розв'язуються методом припущення та методом вилучення, учні поглиблюють знання з розділів «Поняття» та «Судження», розширюють свої інтелектуальні здібності, пізнаючи такі необхідні для освіченої людини логічні дії, як порівняння, аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення. Учні вчаться з логічної точки зору оцінювати зв'язки між поняттями в судженні. Розв'язування зазначених видів задач сприяє формуванню вмінь виражати свої думки визначено, несуперечливо, послідовно та обґрунтовано. У розділі «Планування дій» ми розглядаємо такі задачі: «задачі, які розв'язуються з кінця», «задачі на знаходження доданків при відомому значенні суми», «задачі на планування найгіршого варіанта». Зазначені задачі пов'язані з арифметичним матеріалом. Для їх розв'язання діти повинні володіти певними обчислювальними навичками, виконувати всі арифметичні дії, розв'язувати рівняння, тому ознайомлення з ними ми пропонуємо розпочати з третього класу. У даному розділі є також блок дослідницьких задач, куди входять: «задачі на розрізання», «креслення графів одним розчерком». Це задачі на моделювання, на пошук нового конструкторського вирішення, на винахід нових конструкцій, нових засобів діяльності. Розв'язування задач даного блоку сприяє розвиткові просторових уявлень дітей, пошуково-перетворюючого стилю мислення. У даному розділі ми розглядаємо ігрові логічні задачі, куди входять різноманітні числові ребуси, ребуси, пов'язані зі словами, задачі «як обіграти супротивника». У кожному розділі курсу є ряд проблемно-пошукових завдань, для розв'язання більшості з яких не потрібні ніякі спеціальні знання, вони не мають певних загальних способів, прийомів розв'язання. Це завдання на розвиток пізнавальних (психічних) процесів: пам'яті, уваги, уяви, швидкості реакції, асоціативності мислення.

ОСОБЛИВОСТІ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ

Пізнання учнями об'єктивного світу на уроках логіки має здійснюватися через конструктивну взаємодію між учителем та учнями. Специфіка конструктивної взаємодії в підсистемах «учитель- клас», «учитель-учень» полягає в тому, що основна увага вчителя спрямовується не на результат засвоєння певних знань, а на процес його досягнення. Зміст наукових понять під час конструктивної взаємодії з учителем не стільки укорінюється у свідомість кожного учня, скільки узгоджується зі змістом, що притаманний учневі в момент засвоєння. Його суб'єктивний зміст може збігатися, а може й розходитись із заданим, але він завжди в центрі уваги вчителя. Здійснення конструктивної взаємодії в підсистемах «учитель- клас», «учитель-учень» відбувається так: спочатку вчитель виявляє різні індивідуальні семантики розуміння учнем змісту поняття, яке він засвоює, потім колективне обговорення їх, вибір найточніших з точки зору науки, підкріплення власними міркуваннями.

У процесі колективно-розподільної діяльності в підсистемах «учитель-клас», «учитель-учень», «учень-учень», «учень-клас», спрямованої на пошук істини, відбувається рівномірний розвиток обох півкуль мозку учня, поєднання «лівопівкульного» раціоналізму та цілісного асоціативного інтуїтивного мислення. Надбання учнем нової інформації через мислення-спілкування з учителем та однокласниками, де істина постає як суперечка про істину, як діалог, постійний обмін знаннями, переживаннями між учасниками навчально-виховного процесу, породжує інверсію: учитель стає «учнем», а учень - «учителем».

Програма курсу «Логіка» розрахована на одну годину на тиждень з другого по шостий клас і пропонується як предмет варіативної частини навчального плану.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО РОБОТИ З ПРОГРАМОЮ

Реалізація програми здійснюється за навчальними посібниками, які заплановані окремо на кожний рік навчання. Уже вийшли друком у видавництві «Початкова школа» експериментальні навчальні посібники, рекомендовані Міністерством освіти і науки України: «Логіка. 2 клас», «Логіка. 3 клас», «Логіка. 4 клас». У проекті програма та навчальні посібники «Логіка. 5 клас» і «Логіка. 6 клас». Увесь матеріал у посібниках подається за темами. Завдання, які вміщено до кожної теми, це: приклади для докладного аналізу на уроках, що допомагають усвідомити (закріпити) теоретичний матеріал; індивідуальні завдання учням для самостійної роботи у класі та вдома. Усі завдання з тем «Завдання на повторення» (узагальнення та систематизація вивченого) поділено умовно на блоки-уроки (до восьми завдань у кожному). У кожному такому блоці подаються різні види завдань. Завдання «Перевір себе» учитель може використати як підготовчі перед контрольною роботою. Після контрольного уроку запланований урок - аналіз контрольної роботи. На таких уроках учитель може використовувати завдання з додаткових, які вміщено наприкінці кожного посібника.

Усі наукові терміни, які є у змісті програми, подаються виключно для вчителя!