Каталог статей

Котилася торба
З великого горба.
А в тій торбі
Хліб-паляниця.
Кому доведеться,
Той буде жмуритися.

Летів рій бджілок
зі ста лічилок.
Зійшлися діти,
давай лічити,
бо кожна бджілка,
немов лічилка:
кого укусить -
жмурити мусить.

Раз, два, три, чотири, п'ять!
Вийшов зайчик погулять.
Як нам бути, що робити?
Треба зайчика зловити.
Будем знову рахувати:
Раз, два, три, чотири, п'ять.
Зараз я іду шукать!

Бігли коні під мостами
З золотими копитами.
Дзень, брязь - вийшов князь!
Тут циганка ворожила,
Шматок сала положила.
Ось воно є - щастя твоє!

Бiля двору - дві Федори,
біля ґанку - дві Тетянки,
а на лузі - дві Ганнусі,
біля річки - дві Марічки.
Ой, дівчаток тих багато.
Порахуйте їх, малята.

Качка з річки йшла,
гурт качок вела:
це - качатко сиве,
це - як жовта слива,
це - брудненький квачик,
це - м'якенький м'ячик,
це - як вовни жменька,
це - кривеньке,
це - сніжок побіг...
Скільки ж їх усіх?

Гулі, гулі -
такі очі,
як моргулі.
чинки, чинки -
такі очі,
як мисчинки,
чата, чата -
такі очі,
як горщата.

Нашa совонька-сова
позабула всі слова.
На пеньку сидить,
очима лупає,
ногами тупає.
Туп-туп!

Ходила квочка
коло кілочка.
Водила діточок
біля квіточок! Квок!

Сітка, вітка,
дуб, дубки -
поставали козаки,
Шабельками брязь -
вийди, князь.