Каталог статей

Головна » Статті » Новини МОН України » Інформація та рекомендації вчителю [ Додати статтю ]

Організація навчально-виховного процесу у першому класі. (Продовження)

Продовження

 

Адаптаційний період співпадає зі сприятливими погодними умовами для проведення екскурсій та цільових прогулянок, у ході яких відбувається безпосереднє знайомство дітей з навколишнім світом. Тим самим забезпечується накопичення чуттєвого досвіду, реальних яскравих вражень, важливих для успішного пізнання навколишнього світу, у тому числі, соціального оточення дитини. Доцільно екскурсії і тематичні прогулянки цілеспрямовано проводити у системі уроків  ознайомлення дітей з навколишнім світом.

У зв’язку з тим, що основою вивчення музичного мистецтва учнями є найпростіші музичні жанри – пісня, танець, марш, їх інтонаційно-образні особливості, навчальна діяльність першокласників на уроках музики може включати в себе яскраво виражені ігрові елементи (пластичне інтонування, музично-ритмічні рухи, вільне диригування, гру на елементарних музичних інструментах, інсценування та розігрування окремих музичних творів, пісень тощо.  Це дозволить вчителю зробити уроки музики захоплюючими, цікавими, насиченими різноманітними формами діяльності учнів, допоможе усунути рухову пасивність і перевантаження дітей.

У період адаптації першокласників до систематичного шкільного навчання уроки образотворчого мистецтва відіграють особливу роль. Художня діяльність супроводжує всю життєдіяльність дитини. Дитина не стільки створює малюнок, скільки передає свій стан. Її художня діяльність передбачає творче співробітництво,  довірливість стосунків між учителем і учнем. Тому сама атмосфера і цілі художніх занять передбачають окремі ігрові форми спілкування.

Художні заняття у цей період можуть мати різні форми: прогулянки та екскурсії в парк чи в ліс з метою розвитку навичок сприймання, естетичного милування і спостережливості, а також збору природних матеріалів для наступних уроків з образотворчого мистецтва; екскурсії в майстерню народних умільців рідного краю, в художньо-краєзнавчий музей чи в музей народного декоративно-прикладного мистецтва; ігри.

Основне спрямування роботи на перших уроках трудового навчання включає в себе розширення сенсорного досвіду дітей, розвиток моторики рук, формування пізнавальних процесів (сприймання, уваги, пам’яті, мислення та ін.), координація рухів, формування початкових прийомів роботи з ручними інструментами тощо.

Частину уроків трудового навчання пропонується проводити у формі екскурсій та ігор. Екскурсія може включати ігри-змагання на розвиток окоміру, почуття кольору, форми. Уроки на свіжому повітрі можуть включати ігри та конкурси, пов’язані зі збиранням природного матеріалу. Можна провести уроки – конкурси чи театралізовані уроки з використанням виготовлених матеріалів.

При вивченні окремих навчальних предметів наповнюваність та поділ перших класів на групи здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки від 20.02.02 № 128 "Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах” із забезпеченням найбільш сприятливих умов для навчання, виховання і відпочинку учнів.

Законом України "Про загальну середню освіту" визначено тривалість уроків для учнів 1 класу. Вона становить 35 хвилин.

Тривалість перерв між уроками для учнів 1 класу  має бути не меншою 15-и хвилин, великої перерви після другого уроку – не менше 30-и хвилин, або двох малих перерв по 20 хвилин після другого і третього уроків. На великих перервах організовується харчування, активний відпочинок учнів.

Згідно з вимогами Державних санітарних правил і норм улаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу (ДсанПіН 5.2008–0)1 на п’ятнадцятій хвилині кожного з уроків проводиться фізкультхвилинка, що включає динамічні, дихальні вправи, вправи для збереження зору, пальчикова гімнастика тощо.

Учитель повинен весь час  стимулювати учнів у дотриманні правильної статури під час виконання письмових робіт за партою.

Навчання учнів першого класу здійснюється за робочим навчальним планом загальноосвітнього навчального закладу, складеного на основі Типових навчальних планів початкової школи з навчанням українською та мовами національних меншин (5 варіантів), затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 29.11.2005 №682.

Робочі навчальні плани спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов та предметів художньо-естетичного циклу розробляються за Типовими навчальними планами спеціалізованих шкіл цих типів, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 19.07.2005  № 239.

Гранично допустиме тижневе навантаження учнів 1 класу визначається відповідно до Типових навчальних планів МОН України від 29.11.2005 № 68 та ДсанПіН 5.2008 - 01.

Організація навчання здійснюється навчальними програмами, розробленими відповідно до Державних стандартів початкової загальної освіти та затвердженими Міністерством освіти і науки України 20.06.2006 р. (Програми для середньої загальноосвітньої школи, 1 - 4 класи, видавництво «Початкова школа»,  Київ, 2006 рік).

У навчально-виховному процесі з предметів інваріантної та варіативної складових навчального плану використовуються навчальні програми, підручники та навчально-наочні посібники, які мають відповідний гриф Міністерства освіти і науки України.

У процесі навчання одним з найважливіших завдань є формування у першокласників загальнонавчальних умінь і навичок.

Відповідно до вимог навчальних програм  для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів прийоми та  методи роботи з дітьми мають бути спрямованими на формування:

·   організаційних умінь і навичок (добирати обладнання для проведення уроку, розкладати його в необхідному порядку; включатися в роботу відразу після вказівки вчителя; дотримуватися єдиних вимог до оформлення письмових видів робіт; розрізняти основні елементи підручника (обкладинка, корінець, сторінка), користуватися закладкою, дотримуватися правильної постави під час читання і письма;

·   загальномовленнєвих (говорити в помірному темпі, чітко, вільно, виразно, з відповідною силою голосу; зосереджено слухати вчителя, відповідати на запитання за відомою і вільною моделлю, зв’язно передати почуте, побачене за допомогою трьох-чотирьох речень; з повагою звертатися до вчителя, учнів);

·   загальнопізнавальних (виділяти в предметах певні ознаки, розрізняти розмір, форму, колір, смак тощо; знаходити у двох об`єктів однакові, схожі і різні ознаки; зіставляти групи предметів за однією суттєвою ознакою, помічати вміння у спостережуваних об’єктах за орієнтирами, вказаними вчителем; за допомогою вчителя зробити висновок-узагальнення після виконання навчального завдання);

·   контрольно-оцінних умінь і навичок (знайти фактичну помилку в ході зіставлення результатів власної роботи зі зразком; оцінювати наслідки своєї діяльності за орієнтирами, вказаними вчителем (правильно, красиво, що саме; якщо помилився, то в чому, що треба змінити, чого уникати в наступній роботі і т. ін.)

Прийоми та  методи роботи з дітьми мають забезпечувати різноманітну активну практичну діяльність кожного учня. Ігрова діяльність має бути домінуючою під час навчання дитини у 1 класі.

Домашні завдання учням першого класу не задаються.

Навчальні досягнення учнів 1 класу оцінюються вербально.

(Методичні рекомендації щодо контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи, рекомендовані Міністерством освіти і науки України (лист МОН України від 30.08.2002 р. № 1/11-2927).

Під впливом різноманітних чинників шкільного життя позитивні уявлення про себе, сформовані у дитини в дошкільному віці, у першому класі піддаються серйозним випробуванням. Навчання пов’язане не лише з успіхами, а частіше з помилками, невдачами. Першокласник прагне утвердити себе в новій ролі, шукає опори у ставленні вчителів до себе, бажаючи, щоб дорослі помічали його позитивні якості. Тому оцінка здатна викликати в учня цілу гаму гострих переживань. Радість і задоволення досягненнями в навчанні створюють позитивний емоційний фон стосунків з учителем та однокласниками, покращують рівень засвоєння знань. Почуття гіркоти, невдоволення невдачами можуть спричинити зниження самооцінки, зневіру, конфлікт з оточенням.

Важливо на уроках створювати такі умови, коли б невдоволеність від невдачі спонукатиме дитину шукати кращі способи навчальної діяльності.  Педагогічна оцінка має бути тактовною; не акцентованою на невдачах дитини, а здатною створювати сприятливий емоційний фон для подолання труднощів. Важливо навчити учня  сприймати оцінку як показник рівня знань і вмінь, а також розуміти, що оцінюються його конкретні дії.

Важливе завдання  виховання  першокласників – цілеспрямоване  формування самооцінки.  За сприятливих умов навчання і виховання  у дітей починає формуватися правильна самооцінка, яка стосується особистісних якостей, досягнень і можливостей. Створюючи такі умови, слід враховувати  індивідуальні особливості кожного учня, і, перш за все, виділяючи ознаки,  які свідчать про тенденції формування у них самооцінки. 

Для дітей з  заниженою самооцінкою, сором’язливих, пасивних дуже важливими і значимими є оцінки, які дає учитель. Похвала, заохочення допомагають зняти негативний вплив невпевненості в собі, в той час як осудження – посилює його. Такій дитині важливо дати можливість  реально добиватися хороших результатів у роботі, а потім допомогти  правильно їх  оцінити  і в коректній формі привернути увагу однокласників.

Діти с виявленою завищеною самооцінкою зазвичай є схильними до демонстративності та домінування. По відношенню до них доречною є тактика стриманості, висловлена незначними знаками уваги. Якщо немає можливості уникнути зауваження, то його слід  висловити діловим тоном, не показуючи якихось емоцій.

Важливо помітити той момент, коли дитина в основному виправила свою помилку, щоб поставити її в однакові умови з іншими учнями.

В усіх випадках не слід протиставляти дітей один одному. Можна порівнювати лише певні досягнення учня. Стимулюючий характер носить порівняння роботи (відповіді, поведінки тощо) з тим, як працювала дитина раніше, проте не вдаватися до порівняння успіхів чи невдач окремих учнів.

Водночас доцільно вчити дітей здійснювати не лише самооцінку, а й взаємо оцінку, колективну оцінку. Це активізує навчальну роботу, допомагає формуванню в школяра зацікавленого ставлення до критики, висловленої на його адресу, зміцнює почуття своєї значущості в колективі, сприяє усвідомленню турботи про нього товаришів.

Вміло користуючись роботі з першокласниками педагогічною оцінкою, вчитель закладає основи для формування в них умінь  об’єктивно оцінювати хід і результати своєї діяльності, стимулює розвиток навчальних мотивів, створює атмосферу доброзичливих взаємин у класі, що необхідно для підтримування в учнів почуття власної гідності, доброти і чуйності, бажання працювати разом з однокласниками.

У класному журналі та в зошитах оцінки  в балах або в рівнях не виставляються. Недоцільним є використання будь-яких позначень для оцінюванні навчальних досягнень учнів 1 класу, оскільки вони з часом асоціюються у дитини з відповідним балом за встановленими критеріями оцінювання. Не оцінюються темп роботи учня, його особистісні якості та індивідуальні психічні процеси, зокрема, пам’ять, увага, сприймання тощо.

Ведення учнівських щоденників у 1 класі не рекомендовано.

Зміст та форма проведення навчальних екскурсій для учнів 1 класу визначені листом Міністерства освіти і науки України від 07.03.2001 р. № 1/9-97. Термін та тривалість проведення навчальних екскурсій встановлюється відповідно до рекомендацій  Міністерства освіти і науки України про організацію навчально-виховного процесу та порядок закінчення навчального року у загальноосвітніх навчальних закладах.

Відповідно до Інструкції про переведення та випуск учнів навчальних закладів системи загальної середньої освіти усіх типів та форм власності,  наказ МОН України від 05.02.2001 р. № 44, реєстрація в Міністерстві юстиції України 8 лютого 2001 року за № 120/5311 в кінці навчального року на кожного першокласника вчитель складає характеристику, яка заноситься до особової справи учня. У ній зазначається рівень розвитку учня та результати оволодіння ним усіма компонентами навчальної діяльності.

Усі учні 1 класу незалежно від річного оцінювання  переводяться до наступного класу. Водночас учні, які через поважні причини (хвороба, сімейні обставини), за результатами річного оцінювання мають навчальні досягнення нижчі середнього рівня можуть бути, як виняток, залишені для повторного навчання у 1 класі за рішенням педагогічної ради та за згодою батьків або осіб, які їх замінюють (п. 1.8; п. 1.11 Інструкції).

Відповідальність за безпеку життєдіяльності кожного учня на уроках,  під час перерв, на групах продовженого дня, дотримання вимог санітарних правил і норм несуть вчителі-класні керівники, вчителі-предметники, вихователі груп продовженого дня, адміністрація загальноосвітніх навчальних закладів.

Категорія: Інформація та рекомендації вчителю | Додав: [ADM]Irina (30.08.2010)
Переглядів: 3949 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 2.0/1
Всього коментарів: 1

Добавил: tanna
0

Велике спасибі за надану інформацію!
Дата публикации: 30.08.2010 в 18:43 Спам
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Никнейм Кащенко Ірина Петрівна (ADM[Irina]) зарегистрирован!