Каталог статей
Головна » Статті » Вчитель вчителю » Загальношкільні заходи | [ Додати статтю ] |
Передаймо нащадкам наш скарб - рідну мову Сценарій свята Мета: розширити уявлення про мову, підтримати інтерес до української мови, бажання знати її, оволодівати культурою мовлення; виховувати патріотизм, любов до рідної мови, народу, Батьківщини. Епіграф: Ну що б, здавалося, слова ...
Слова та голос - більш нічого
А серце б’ється, ожива, Як їх почує!.. Т.Г.Шевченко Обладнання: Конституція України, виставка книг про мову, портрети письменників, їх вислови про мову. Куточок «Символи України». Звучать пісні про Україну (аудіозапис) Учитель. Багато є таємниць у світі, і одна з найбільших - це мова. З раннього дитинства і до глибокої старості людина невіддільно пов'язана з мовою, єдиним знаряддям, що вивищує людину над світом, робить її нездоланною в пошуках істини. Найбільше і найдорожче добро в кожного народу - його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, у яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування. Учень. Ну що б, здавалося, слова ... Слова та голос - більш нічого. А серце б'ється - ожива, Як їх почує!.. Учитель. Ми з вами одержали у спадок багату, розвинену, мелодійнумову. Нею можна висловити все: і найглибші думки, і найпотаємніші почуття. Учень. Мова наша, мова – Пісня стоголоса! Нею мріють весни, Нею плаче осінь, Нею марять зими. Нею кличе літо. В ній криваві рими Й сльози "Заповіту" Учень. Ти постаєш в ясній обнові, Як пісня, линеш, рідне слово. Ти наше диво калинове, Кохана материнська мово. Учитель. Хай це свято мови буде невеличким внеском у копітку роботу держави по впровадженню в життя української мови. Думаю, що це свято ще раз доведе, що рідну мову треба вивчати, щоб добре володіти нею, розмовляти, рідну мову слід шанувати. У народі кажуть: "Скільки я знаю мов, стільки разів я людина". Так. Але опанувати скарбницями інших наук не може та людина, яка не знає своєї мови, її краси й багатства. Для нас рідною мовою є українська. Це мова нашої землі, що нас гріє, годує, землі, з якої ми проросли. "Мова - духовне багатство народу", - говорив Панас Мирний. Про значення мови в житті народу є багато влучних висловлювань у О. Гончара, М. Рильського, Д. Павличка. "Без мови рідної, юначе, й народу нашого нема", - казав В.Симоненко. Звучить пісня "Мамина вишня". Учень. Мова – це не мертвий камінь, а ніби дивовижне дерево – воно росте, зацвітає, змінюється. На території України – Руси склалася така ситуація: книги друкували церковно - слов’янською мовою, а народ говорив живою співучою розмовною. Серед тих, хто першим став писати живою розмовною мовою, зрозумілою простому народу, був Тарас Шевченко. Два учні читають напам’ять вірш В. Самійленка "Українська мова". Діамант дорогий на дорозі лежав, — Тим великим шляхом люд усякий минав, І ніхто не впізнав діаманта того, Йшло багато людей і топтало його. Але раз тим шляхом хтось чудовний ішов, — І в пилу на шляху діамант він знайшов. Камінець дорогий він одразу пізнав, І додому приніс, і гарненько, як знав, Обробив, обточив дивний той камінець І уставив його у коштовний вінець. Сталось диво тоді: камінець засіяв, І промінням ясним всіх людей здивував, І палючим вогнем кольористо блищить, І проміння його усім очі сліпить. Так в пилу на шляху наша мова була, І мислива рука її з пилу взяла. Полюбила її, обробила її, Положила на ню усі сили свої, І в народний вінець, як в оправу, ввела, І, як зорю ясну, вище хмар піднесла І на злість ворогам засіяла вона, Як алмаз дорогий, як та зоря ясна. І сіятиме вік, поки сонце стоїть, І лихим ворогам буде очі сліпить. Хай же ті вороги поніміють скоріш, Наша ж мова сія щогодини ясніш! Хай коштовним добром вона буде у нас, Щоб і сам здивувавсь у могилі Тарас, Щоб, поглянувши сам на створіння своє, Він побожно сказав: «Відкіля нам сіє?!» Учень. Саме Тарас Шевченко звів величезну будівлю української мови, звів своєю дивовижною книгою, ім’я їй - «Кобзар». В основу української літературної мови було покладено наддніпрянські говори. Та це і не дивно. Бо Шевченко народився на Київщині, а інший письменник, який першим заклав фундамент сучасної літературної мови, Іван Котляревський, був родом із Полтави. Про нього Тарас Григорович писав: Будеш, батьку, панувати, Доки живуть люди, Доки сонце в небі сяє Тебе не забудуть Котляревський вперше почав писати твори живою народною мовою.Це «Енеїда» та «Наталка Полтавка» Так Котляревський у щасливий час Вкраїнським словом розпочав писати, що виглядало за жарт не раз, та був у нім завдаток сил багатий. І вогонь, ним засвічений, не згас, а розгорівся, щоб усіх нас зігрівати. Саме Котляревському вдалося добитися визнання української мови як літературної, утвердити її у правах громадянства. Українська мова в його творах, мов коштовний самоцвіт, заіскрилася тисячами барв. Мандрівка по країні рідної мови Учень. Як добре звучить українська мова у прислів’ях, що виражають мудрість нашого народу Гра "Продовж прислів'я" Вік живи ... (вік учись). Вчення світло, а ... (невчення - тьма). Книга вчить, як ... (на світі жить). Хто дбає, той ... (і має). Праця чоловіка годує ... (а лінь марнує). Слово не горобець, вилетить ... (не впіймаєш). Більше діла - менше (слів). Які мамка й татко,... (таке й дитятко). Конкурс "Прямо чи влучно" Учні мімікою та жестами показують зміст фразеологізмів, а клас називає фразеологізм. 1. Ламати голову. 2. Тинятися з кутка в куток. 3. Відривати голову. 4. Довести до ручки. 5. Вдарити по кишені. 6. Води в рот набрати 7. Взяти ноги в руки. 8. Дивитися крізь пальці 9. Студити на воду. 10. Гладити по голівці 11. Очі колоти. 12. Втерти носа. 13. На лобі написано. 14. Водити за ніс. 15. Лазити рачки. | |
Переглядів: 2891 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 2.5/4 |
Всього коментарів: 1 | |
|
ble>