Каталог статей

Тема. Хотіла б я піснею стати!
Мета: розширити знання учнів про життєвий та творчий шлях видатної української поетеси Лесі Українки. Працювати над розвитком зв’язного мовлення, виразності читання. Спонукати учнів до пошуку і читання творів поетеси. Виховувати любов і повагу до творчості української поетеси, інтерес до художньої літератури, бажання охороняти природу..
Обладнання. Портрет Лесі Українки, квітка конвалія, картки із завданнями, українські костюми, відео фізкультхвилинки, мультимедійна презентація .
Форма уроку. Усний журнал.

Хід уроку:

І. Підготовка до сприймання нового матеріалу ( слайд 1)
1. Привітання гостей
- Доброго дня вам, світлої днини!
Хай кожен день для вас буде щасливим!
2. Читання вірша.
(Дівчинка в українському костюмі читає вірш « Хотіла б я піснею стати»)
Хотіла б я піснею стати
У сюю хвилину ясну,
Щоб вільно по світу літати,
Щоб вітер розносив луну.
Щоб геть аж під яснії зорі
Полинути співом дзвінким,
Упасти на хвилі прозорі,
Буяти над морем хибким.
- Діти, а хто написав цей вірш ?
- Сьогоднішній урок позакласного читання ми присвячуємо славній доньці України - Лесі Українці, яка є гордістю українського народу.
- Що ви очікуєте від уроку? (Гра «Мікрофон»)
- На всі ці запитання знайти відповідь допоможе нам усний журнал.
ІІ. Усний журнал.
Сторінка 1. « Біографічна» ( слайд 2)
- Давайте на кілька хвилин повернемось в минуле, до чудового Волинського краю в дитинство Лесі.
1). Інсценізація.
(На стільці сидить дівчинка, вишиває і співає пісню)
Хлопчик. -Лесю, що це ти вишиваєш?
Леся. -Вишиваю, Михайлику, рушничок на Великдень.
Хлопчик. - Який гарний буде!
Леся - Так, я хочу щоб він був кращий, ніж та сорочечка, що я таткові вишивала.
Хлопчик -Лесю, матуся кажуть, що ти дуже схожа на татка: і зовні і вдачею.
Леся - Мені б хотілося бути схожою на татка, бо він сильний, справедливий і лагідний.
Хлопчик -Лесю, ходімо трішки погуляємо з дітьми.
Леся. -Ходімо, тільки треба маму попередити.
(Дівчатка, присівши, плетуть віночки )
( Побачивши Лесю, зраділи.)
-Ой, Леся йде!
-Лесю, йди до нас віночки плести.
- В тебе завжди такі гарні виходять.
Леся -Мене моя улюблена тітонька Еля навчила вінки плести.
(Дівчатка одягають вінки. До них наближаються хлопчики.)
-Ой, дівчатка, які ви гарні! Справжні красуні!
- Це весна нас так гарно заквітчала.
1 учень: 1871 рік для української літератури дуже знаменитий. Цього року народилася Леся Українка, що згодом за словами Івана Франка стала наймужнішим поетом на всю Україну. Господь відвів їй 42 роки життя.
2 учень: У морозний лютневий день,25 лютого 1871 року, коли природа вже дихала весною, коли перші проліски з’являлись з втомленої зимою землі, в сім’ї Косачів у м. Звягелі (тепер Новоград Волинському) народилася донька, друга дитина в сім’ї і найстарша з 4 доньок.
( слайд 3)
3 учень: Сім’я була заможною і інтелігентною. Батько був юристом, головою земського суду, а мати – письменницею, збирачем українського фольклору. ЇЇ псевдонім – Олена Пчілка.
4 учень: Після народження Лесі мати захворіла на анемію та поїхала лікуватись за кордон, а дівчинка виховувалась з батьком. В 5 років він і переназвав її на Лесю. « Мене переназвали на Лесю…» - пише вона в листі до дядька за кордон.
( слайд 4)
5 учень: Мати Лесі жодного дня не працювала, все своє життя вона присвятила вихованню дітей. Їх у сім’ї було шестеро(4 доньки і 2 сина: Ольга, Оксана, Леся, Ісидора, Микола та Михайло) Із всіх дітей Леся найбільше була подібна до свого батька – і вродою і вдачею. Були вони добрі та лагідні, стримані та терплячі.
6 учень: Грамоти Леся навчилась дуже рано. У 4 роки вона вже добре читала. В 5 писала листи рідним. У 6 невтомна дівчинка сама вишиває улюбленому батькові сорочку. В цей же час вчиться грі на фортепіано, її гра була прекрасною. Леся жодного дня не сиділа за шкільною партою, її вчителькою була мама та наймані вчителі. Вони виховували у неї любов до України, рідної мови. Леся знала багато іноземних мов.
( слайд 5)
7 учень: Коли дівчинці було 9 років, заарештували в Росії її тітоньку Елю. Леся не спала всю ніч – тітоньку судитимуть, зашлють на каторгу, далеко від України. Тітоньку треба рятувати. Але як? Несподівано для самої Лесі, вночі з’являєься перший вірш «Надія»:
Ні долі, ні волі у мене нема,
Зосталася тільки надія одна:
Надія вернутись ще раз на Вкраїну,
Поглянуть іще раз на рідну країну,
Поглянути ще раз на синій Дніпро,-
Там жити чи вмерти, мені все одно.
Ні долі, ні волі у мене нема,
Зосталася тільки надія одна.
( слайд 6)
8 учень: Що це: поезія, вірш. Але ж вона не поетка, їй тільки 9 років. Мати, почувши вірш, зрозуміла, що відбулося і порадила доньці записувати все складене нею. Так в 9 років з’явився перший вірш, а в 13 перший друкований вірш «Конвалія». Тоді ж мати, порадившись з Лесею, дала їй псевдонім – Українка.
( слайд 7)
9 учень: У 1879 році батько купляє ділянку землі у с. Колодяжному (під Ковелем) і починає зводити будинок. Через три роки сім’я Косачів перебирається до цього села на постійне місце проживання.
( слайд 8)
10 учень: 6 січня 1881 року у Луцьку Леся з братиком Михайлом пішла на річку Стер подивитися як святять воду, там промочила ноги і дуже промерзла, застудилася і почала хворіти. Спочатку почала боліти права нога, потім ліва, згодом ліва рука. Лесю лікували мазями, ваннами, примочками, масажами, але хвороба якщо і відступала, то ненадовго. Це був туберкульоз кісток, який згодом перекинувся і на легені. Хвора рука не дала Лесі можливості стати піаністкою. Залишалося тільки слово. В цей час почалася за словами самої Лесі «тридцятилітня війна з хворобою». І чим безжаліснішою ставала хвороба тим сильнішою Леся.
Ні, я хочу крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Жити хочу! Геть думи сумні!
11 учень: Все життя Лесі перетворюється в суцільні мандри по світу в пошуках найкращих лікарів, клініки, операції. Лікування в Єгипті, Греції, Німеччині, Австрії, Італії, Швейцарії, Болгарії. Довгий час Леся жила в Одесі та Криму, а після заміжжя в Грузії. Але весь час думками поверталася до рідної України
( слайд 9,10)
12 учень: Полум’яне серце Лесі зупинилось на 42 році життя (1 серпня 1913 року) в грузинському місті Сурамі. Леся помирає на руках у матері між 1 і 2 годиною ночі. До України надходить звістка про те, що на Кавказі померла донька українського народу Леся Українка ( Лариса Квітка, уроджена Косачівна) . Поїздом тіло доправляють до Києва. Похована Леся у Києві на Байковому кладовищі. ( 10 хв)
Сторінка 2. «Квіти в Лесиному житті» ( слайд 11)
Дуже любила Леся квіти. Сім’я Косачів завжди мала свій квітник і дитячий город, який самі обробляли. І яких там квітів тільки не було…Пізніше багато творів вона присвятила квітам.
Коли Лесі виповнюється 13 років, починає друкуватися її поезія. Українською мовою заборонялось писати, бо цар видав наказ про заборону української мови. Отож Леся посилала вірші у Галичину, за кордон. Там у львівському журналі «Зоря» друкувались вірші юної поетеси за підписом «Леся Українка». А назву першого друкованого твору вам підкажуть ось ці квіти. Прочитаємо його. А ви уважно послухаєте і скажете, який жанр цього твору? ( Діти відривають пелюстки і читають вірш)
2). Робота над віршем « Конвалія»
1) Виразне читання вірша підготовленими дітьми в особах.
- Який настрій викликав вірш? Чому?
2) Довідкове бюро повідомляє:
(Наукова розповідь про конвалію).
Конвалія – одна з найулюбленіших квіток у багатьох народів. Її ще називають лілія - долин, лісовий язик. Вона цінна своїми лікувальними властивостями. Лікує серцеві хвороби, горло, нервові захворювання, очі. Існує легенда, що це перли щасливого сміху лісової мавки. Конвалія – це символ оновлення, вірності і ніжності.
Фізкультхвилинка
3). Мовчазне читання. (Розставте паузи, логічні наголоси)
4). Читання ланцюжком.
- Які слова потрібно виділити? ( Росла, вкоротили, понесли, пов’яла, схилилась, прощай, замовкла, кинула, минеться.)
5). Вибіркове читання
- Де росла конвалія? Що з нею сталось?
- Як почувалась квітка на балу? Що промовила квітка?
- Як ви розумієте вислови: « рука чоловіча віку вкоротила», « конвалії та музика бідне серце крає».
- Прочитайте останні рядки вірша. Як ви їх розумієте?
- Що хотіла Леся Українка сказати іншим людям і нам, написавши свій вірш?
Фізкультхвилинка ( відео)
Сторінка 3. « В дитячому крузі» ( слайд 12)
Чимало віршів Леся Українка написала для дітей і об’єднала їх спільною назвою. Щоб відгадати назву цієї збірки, вам необхідно «зібрати розсипані склади» ( В, кру, зі, тя, му, чо, ди) ( слайд )
Поезії для цієї збірки написані поетесою у 1884–1891 роках. Більшість з них пов'язана з природою. Починається цикл невеликими пейзажними творами. Картини природи з дивовижним світом річки, лісу, квітів, неба, поля, птахів і тварин відіграють важливу роль у розкритті внутрішнього світу героїв.
Вперше надруковано у збірці «На крилах пісень», 1893, під спільним заголовком «Дитячі» чотири поезії: «На зеленому горбочку…», «Літо краснеє минуло…», «Мамо, іде вже зима…», «Тішся, дитино, поки ще маленька…». За ними — поезія «Веснянка». У виданні 1904 р. всі ці вірші об'єднані в цикл під назвою «В дитячому крузі».
1)Гра «Збери лото» (в групах)
( Кожна група отримує карточки з написаними і розкиданими весняним вітерцем словами. Потрібно відновити рядки з віршів і сказати, з якого вони твору. Назвати порівняння. )
1гр.
І до білої хатинки,
Немов мати до дитинки,
Вийшло сонце, засвітило
І хатинку звеселило. («На зеленому горбочку».)
Стежечки по них маленькі, перевиті мов стрічечки
Збігаються до річечки. ( « Красо України, Подолля!»)
Ніч обгорнула біленькі хати,
Немов маленьких діточок мати. ( Вечірня година)
2 гр. Вона летіла хутко, мов стокрила
За нею вслід співучії пташки. ( « Давня весна»)
А де корабель наш пробіг,
Дорога там довга й широка,
Біліє, як мармур, як сніг,
І ледве примітна для ока. ( Вже сонечко в море сіда)
Ні долі, ні волі у мене нема,
Зосталася тільки надія одна! ( Надія)
3 гр. Вже сонечко в море сіда,
У тихому морі темніє (« Вже сонечко в морі сіда»)
Вітер весняний тихенько дише,
Немов тих діток до сну колише. ( Вечірня година)
Поблискують черешеньки
В листі зелененькім ( « Вишеньки»)
Сторінка 4. Мої улюблені поезії ( слайд 13)
Готуючись до уроку, учні за власним бажанням вивчили вірші Лесі Українки. Давайте їх послухаємо.
Як дитиною, бувало
Як дитиною, бувало,
упаду, собі на лихо,
то хоч в серце біль доходив,
я собі вставала тихо.
«Що болить?» – мене питали,
але я не признавалась –
я була малою горда, –
щоб не плакать, я сміялась.
На зеленому горбочку,
У вишневому садочку,
Притулилася хатинка,
Мов маленькая дитинка
Стиха вийшла виглядати,
Чи не вийде її мати.
І до білої хатинки,
Немов мати до дитинки,
Вийшло сонце, засвітило
І хатинку звеселило. Вишеньки
Поблискують черешеньки
В листі зелененькім,
Черешеньки ваблять очі
Діточкам маленьким:
Дівчаточко й хлоп’яточко
Під деревцем скачуть,
Простягають рученята
Та мало не плачуть.
Раді б вишню з’їсти,
Та високо лізти,
Ой, раді б зірвати,
Та годі дістати!
«Ой, вишеньки-черешеньки,
Червоні, спілі,
Чого ж бо ви так високо
Виросли на гіллі!»
«Ой, того ми так високо
Виросли на гіллі, –
Якби росли низесенько,
Чи то ж би доспіли?»

«Літо краснеє минуло…»
Літо краснеє минуло,
Сніг лежить на полі;
Діти з хати виглядають
В вікна… шкода волі!
Діти нудяться в хатині,
Нудять, нарікають:
«І нащо зима та люта? –
Все вони питають. –
Он все поле сніг завіяв,
Хоч не йди із хати!
У замкнуті дивись вікна,
Ніде й погуляти!
Сніг з морозом поморозив
Всі на полі квіти…
Десь зима та не скінчиться!»
Нарікають діти.
Ждіте, ждіте, любі діти!
Літо знов прилине,
Прийде мила годинонька,
Як зима та згине;
І заквітне наше поле,
І зазеленіє, –
Знов його весна прекрасна
Квіточками вкриє. «Красо України, Подолля!»
Красо України, Подолля!
Розкинулось мило, недбало!
Здається, що зроду недоля,
Що горе тебе не знавало!
Онде балочка весела,
В ній хороші, красні села,
Там хати садками вкриті,
Срібним маревом повиті,
Коло сел стоять тополі,
Розмовляють з вітром в полі.
Хвилюють лани золотії,
Здається, без краю, – аж знову
Бори величезні, густії
Провадять таємну розмову.
Он ярочки зелененькі,
Стежечки по них маленькі,
Перевиті, мов стрічечки,
Збігаються до річечки,
Річка плине, берег рвучи,
Далі, далі попід кручі…
Красо України, Подолля!
Розкинулось мило, недбало!
Здається, що зроду недоля,
Що горе тебе не знавало!..
Сторінка 5. Творча ( слайд 14 )
1) Гра «Доберіть риму».
Ми завжди були б щасливі,
І пахучі і … (красиві),
Якби в полі, в лісі, в лузі,
Бачили ми тільки … (друзів).
Тих, які б нас не топтали,
Без потреби … (не зривали).
Доглядали, поливали,
Ми б усіх вас … (дивували).
- Як ви гадаєте, хто звертається до нас у цьому вірші? Що вони вас просять? Як потрібно ставитися до природи?
Сторінка 6. Підсумкова ( слайд 15 )
- Якою ж була Леся Українка? (Талановитою, доброю, працьовитою, сміливою, мужньою, турботливою, терплячою, розумною, щирою…)
- Творчість Лесі Українки, її спадщина дуже багата та різноманітна.
Всі її поезії свідчать про велику любов до рідної землі, переживання за долю свого народу, віру в світле майбутнє. Ім’ям Лесі названо вулиці, театри, школи, Центральна бібліотека в місті Києві. Споруджено пам’ятники в Луцьку, Києві, Ялті, Сурамі, в одному з міст Канади.
- А що буде нашою найкращою шаною великій українській поетесі?
- Давайте прочитаємо на слайді:
Ідіть до Лесі не лише у свято,
Йдіть просто так – без пишності й прикрас,
Ідіть до неї - в Бога днів багато,
Вона завжди чекатиме на вас.
 

Презентація тут!
Урок розроблений Кирилюк Т.Ф., вчителем Хмельницького НВК№2