Каталог статей
| Головна » Статті » Презентації та відео матеріали » Я у світі | [ Додати статтю ] |
Видатні українці
| Тема. Славетні українці. Мета: поглибити знання учнiв про Україну; прищеплювати любов до рідного краю?почуття гордості за славних синів і дочок держави; розширити змiст поняття громадянин України; розвивати мовлення учнiв; виховувати патрiотичнi почуття приналежностi до українського народу. Обладнання: Мультимедійна презентація «Славетні українці» Девіз уроку: Усі ми – це наша родина, це наша сім’я, це наша Україна. Плакат: Україно моя, Україно,я для тебе у світі живу. Хід уроку І. Органiзацiя класу II. Основна частина уроку 1. Слово вчителя - Кожна людина з великою любов’ю і душевним трепетом згадує те місце, де вона народилася, де промайнуло її дитинство, дитинство з дивосвітом-казкою, з материнською ласкою у затишній батьківській оселі. То родинне вогнище, маленька батьківщина кожної людини. То її велике «Я», з якого починається людина, родина, батьківщина і вся наша велична й неповторна у світі Україна. Її красою захоплювались поети, художники та композитори. Багата славетними іменами та подіями й українська історія. Нашими національними символами є прадавні першокнязі київські та їхні на-щадки: княгиня Ольга, князі Святослав, Володимир Великий, Ярослав Мудрий, славний співець Боян, літописець Нестор, а в часи ближчі — славні козацькі гетьмани, кошові й полководці: Дмитро Вишневецький, Самійло Кішка, Петро Сагайдачний, Богдан Хмельницький. В Україні працюють учені, яких знає весь світ. Назвемо хоча б найвідоміші імена Княгиня Ольга Згідно з літописною традицією, Ольга була родом із Пскова і доводилася родичкою правлячому тоді на Русі князю Олегу. У 903 році її ще маленькою дівчинкою віддали заміж за Ігоря, сина Рюрика, майбутнього великого князя, якому на той час виповнилося 25 років. Восени 945 року Ігор вирушив за даниною до древлян, які і вбили князя. Залишившись із малолітнім сином Святославом, Ольга взялася за угаму-вання древлян. Помстилась за загибель чоловіка жорстокою розправою бл. 945 р. над деревлянами, які його вбили. Хитромудра княгиня наказала підвісити до лапок голубів тліючі лучини і відпустити їх. Птахи полетіли назад і місто запалало.Опір древлян було зламано, Правила Руссю в роки неповноліття свого сина Святослава (до кінця 50-х років X ст.). Упорядкувала збирання данини, організувала опорні пункти київської влади (погости). Близько 955 прийняла християнство, але не змогла зробити його державною релігією. 957 року відвідала Константинополь, де уклала угоду з імператором Константином VII Багрянородним Під час правління Ольги розширилося будівництво в Києві. 11 липня 969 року Ольга померла. ЇЇ поховали за християнським звичаєм. Правління Ольги було вирішальним поворотом в історії Київської Русі. Князь Володимир Великий Володимир Великий (правив з 980 року по 1014 рік). Після смерті князя Святослава трапилася усобной війна між його синами за право керувати київським престолом. В результаті цієї війни переміг князь Володимир. За часів Володимира в загальних рисах завершилося формування держави. Він приєднав до Києва східнослов'янські племінні князівства й союзи племен: хорватів і дулібів (981 p.), в'ятичів (982 p.), радимичів (984 р.) та ін. Видатний політик і адміністратор Володимир здійснив серію реформ. Спочатку він спробував реформувати язичництво, проголосивши Перуна верховним богом країни, а в 988 p., переконавшись у віджилості старої віри, запровадив на Русі християнство. У 988 р. Володимир допоміг візантійському імператорові Василію приборкати бунтівних феодалів. У вдячність за це і роз-раховуючи на допомогу в майбутньому, Василій видав за князя сестру, принцесу Анну. В останні роки X ст. Володимир зосередив зусилля на боротьбі з кочівниками-печенігами, що загрожували Русі з півдня. Він будував захисні вали й фортеці, не раз виходив з військом супроти печенігів і перемагав їх. Наприкінці життя проти Володимира повстали сини. Під час лаштування походу на Новгород проти Ярослава Володимир раптово помер 15 липня 1015 р. Князя поховано у зведеній за його велінням Десятинній церкві. Князь Володимир був видатним державним діячем і полководцем, одним із засновників Давньоруської держави. Він увійшов в історію і як Володимир Хреститель, що запровадив на Русі християнство, зробив його офіційно релігією в Київській державі. Князь Ярослав Мудрий Ярослав Мудрий (978-1054 pp.) - державний діяч, великий князь київський. Ярослав, син Володимира Святославовича, народився в 978 р. Ще у підлітковому віці батько відіслав його своїм намісником до Ростово-Суздальської землі, а згодом до Новгорода. Смерть Володи-мира Великого призвела до суперечки між його синами за київський князівський престол, яка закінчилася перемогою Ярослава та утверд-женням його в 1019 р. великим князем київським. Головним завданням Ярослава Мудрого був захист рідної землі. Він розгромив печенігів і назавжди відкинув їх від кордонів руських земель, відвоював у Польщі Червенські землі. Розвиваючи дипломатичні відносини, Ярослав Володимирович зміцнював міжнародні зв'язки за допомогою династичних шлюбів. 3 ініціативи Ярослава в Києві розпочалося грандіозне будівництво. Було споруджено нову лінію міських укріплень з трьома воротами, яка захищала місто. За Ярослава Мудрого було побудовано Софійський собор - головний храм Давньоруської держави, присвячений Мудрості Господній. Усього в Києві за часів Ярослава було побудовано 400 церков. Ярослав Мудрий заснував бібліотеку й архів при Софійському соборі. Там же було засновано школу для «книжко-вого навчання». Школи були не тільки при монастирях, але також при великих церквах. При Ярославі були засновані перші монастирі, зокрема Києво-Печерський, які стали осередками культури. Часи Ярослава Мудрого увійшли в історію України як період розквіту Руської Землі, піднесення її економічної і політичної могутності, поширення християнської віри, її світогляду, становлення в країні цивілізованого суспільства. Гетьман Пилип Орлик Пилип Орлик походив із чеської знаті. Пилип Орлик народився в Литві. Спочатку хлопець навчався в школі десь поблизу рідного села. У молоді літа перебрався в Україну й навіки пов'язав свою долю з новою Батьківщиною. Тут вступив до Києво-Могилянської колегії, яка згодом дістала статут академії. В академії Пилип Орлик виявляв особливий інтерес до філософсько-богословських проблем. Закінчивши студії в Києво-Могилянській академії, Пилип Орлик у 1692 р., одержав посаду писаря Київської консисторії. Орлик опиняється в Генеральній Військовій канцелярії, яка була вищим виконавчим органом управління на Гетьманщині. Тут він робить швидку й видатну кар'єру. Почавши з молодшого писаря, згодом займає поважну посаду старшого військового канцеляриста. Пилип Орлик досягнув служ-бових висот завдяки своїм талантам. Він не мав в Україні родових коренів, що в той час у середовищі старшини вже було неабияким важе-лем для просування по щаблях службової кар'єри. Щоправда, одруження 23 листопада 1698 р. з донькою полтавського полковника Павла Герцика — Анною — дало йому змогу ввійти до кола козацької аристократії Гетьманщини. Вирішальну роль і в кар'єрі, і в житті Пилипа Орлика відіграв гетьман України Іван Мазепа, котрий для здійснення своєї державної програми шукав здібних співробітників і помічників, яким можна було б довіритися. Він не міг не помітити Пилипа Орлика з його розумною головою, доброю освітою, літературними здібностями, шляхетною душею, ентузіазмом і неймовірною працездатністю. У 1702 р. Пилип Орлик дістає призначення до уряду генерального писаря, який був найвпливовішим у Раді правлячої генеральної старшини, своєрідному кабінеті міністрів при гетьмані. Обрання козацькою радою Пилипа Орлика гетьманом України відбулося п'ятого квітня 1710 р. Гетьман Богдан Хмельницький Хмельницький Богдан (Зіновій) Михайлович (1595–1657) – визначний український політичний і державний діяч, полководець, гетьман України (1648– 1657). Засновник Української Козацької держави. Народився майбутній гетьман України у родині українського шляхтича Михайла Хмельницького. Початкову освіту здобув у школах Чиги-рина та Києва. Згодом продовжив навчання в єзуїтському колегіумі у Львові. Опанував польську та латинську мови, а з часом ще й ту-рецьку і французьку. Після 1618 р. Б. Хмельницький розпочав свою службу в складі Чигиринської сотні реєстрового війська. У серпні 1620 р. він разом зі своїм батьком рушив до війська коронного гетьмана Станіслава Жолкєвського, яке готувалося до походу на Молдову. Справжнє бойове хрещення Богдан прийняв у битві з турками під Цецорою. 1648 р. його було обрано гетьманом, і розпочалася підготовка до загального повстання проти Польщі. За час свого гетьманування Б. Хмельницький запровадив ефективну податкову систему, збирався налагодити карбування власних грошей, встановив і підтримував дипломатичні стосунки з багатьма країнами Європи Михайло Грушевський Михайло Грушевський виріс на Кавказі — спочатку в Ставрополі, а потім у Владикавказі. Проте Сестринівка стала його духовною батьківщиною: тут народилася та виросла його мати Глафіра Захарівна і 17-річною вийшла заміж за професора Київської духовної семінарії 30-річного Сергія Грушевського; у Сестринівці провів своє життя батько Глафіри — місцевий священик Захарій Опоков. Дід Михайла Грушевського, який благословив онука на навчання у Києві в університеті Святого Володимира, був за життя нагороджений двома орденами Святої Анни, бронзовим хрестом, орденом святого рівноапостольського Володимира, — і йому було подаровано дворян-ство. Саме дід навчався у Тифліській гімназії і в Київському університеті на історико-філологічному факультеті.. 4 березня 1917 в Києві утворюється Українська Центральна Рада, головою якої заочно обрано Михайла Грушевського. Час на посаді: 27 березня 1917 — 29 квітня 1918 Григорій Сковорода Народився Григорій Сковорода на Полтавщині 22 листопада 1722 року у родині малоземельного козака Сави Сковороди. За звичаєм свого часу Григорій закінчив чотирирічну дьяковскую школу і у шістнадцятирічному віці поступив до Києво-Могилянської Академії. В 1738 році перед брамою Київської академії зачудовано зупинився Григорій Сковорода. Йому випало щастя тут вчитися. Він був солістом академічного хору і відзначався в науках, але згідно царського указу від 10 серпня 1742 року "Про набір співаків у двірську капелу” дев’ятнадцатирічний студент стає "придворним уставщиком”, тобто солістом придворного хору цариці Єлизавети, що любила тішити себе слуханням співу, особливо українських пісень. Співаки і музиканти набиралися з України. 1744 року цариця Єлизавета перебувала в Києві, а з нею і двірський хор. Сковорода не захотів знову їхати до Петербурга і повернувся в Київську академію. Останні 25 років свого життя (1769-1794 рр.) Г.Сковорода мандрував Україною, проповідуючи серед народу свої філософські та соціальні погляди. Тарас Шевченко Класик української літератури, національна гордість українського народу.Народився в сім'ї селянина-кріпака в с. Моринцях на Черкащині. Рано лишився сиротою. Грамоти навчився у дяка. У 14 років узятий "козачком" до двору поміщика П. Енгельгардта, з яким переїхав до Вільна, а потім до Петербурга. В 1832 р. відданий у науку до художника В. Ширяєва.У 1838 клопотами К. Брюллова, В. Жуковського, О. Венеціанова, М. Вієльгорського, Є. Гребінки, І. Сошенка та інших Тараса Шевченка було викуплено з кріпацтва. Цього ж року його прийнято до Академії мистецтв, яку закінчив у 1844 р.. У 1843 і 1845 роках відвідав Україну, працював художником у київській Тимчасовій комісії для розгляду давніх актів. У лютому 1847 р. затверджений на посаді вчителя малювання в Київському університеті. Тарас Шевченко був одним з найвидатніших майстрів українського образотворчого мистецтва. Він працював у галузях станкового живопису, графіки, монументально-декоративного розпису та скульптури, досконало володів технікою акварелі, олії, офорту, малюнка олівцем і пером. Він є автором понад тисячі мистецьких творів (не збереглося більше 160). У 1859—1860 роках виконав офорти з творів зарубіжних та російських художників, за які отримав звання академіка гравірування. Ім'я Тараса Шевченка відоме в усьому світі: у багатьох країнах йому встановлено пам'ятники, його твори перекладені майже на всі мови світу, його ім'ям в Україні названо навчальні заклади, театри, площі, вулиці, міста. Національна опера України, Київський національний університет, центральний бульвар міста Києва носять ім'я видатного сина українського народу — Тараса Шевченка. Іван Франко Іван Якович Франко народився 27 серпня 1856р. у підгірському виселку Нагуєвичі Дрогобицького повіту в родині сільського коваля. Вчився він у сільській школі, спочатку в Нагуєвичах, а потім у Ясениці Сільній, у Губичах; з 1864 по 1867 рік — у Дрогобицькій школі василіян, а далі у гімназії, яку закінчив 1875р. Його батько, Яків Іванович, помер, коли І. Франкові було лише близько одинадцяти років. Саме про смерть батька у 1871р. Франко написав свій перший вірш. Вітчим добре поставився до свого пасинка і дав йому змогу продовжувати навчання. Та невдовзі у молодого гімназиста померла і мати (1872 року), яку він дуже любив і присвятив їй свої згадки у вірші «Пісня і праця» (1883р.), у поемі «Гадки на межі» (1881p.). І після смерті матері Івана Франка вітчим, одружившись вдруге, не змінив свого ставлення до пасинка і допомагав йому продовжувати навчання. 26 липня 1875 року Іван Франко закінчує Дрогобицьку гімназію і одержує атестат зрілості. І.Я. Франко написав майже п’ятдесят казок, двадцять із нх увійшли до збірки "Коли ще звірі говорили” (1899) та ряд оповідань: «Грицева шкільна наука» «Олівець», «Під оборогом», «Schonschreiben». Леся Українка Леся Українка (Лариса Петрівна Косач) народилася 25 лютого 1871р. у Новограді-Волинському. Мати її — письменниця Олена Пчілка — і батько — юрист — багато уваги приділяли гуманітарній освіті дітей, розвивали інтерес до літератури, вивчення мов. Все це сприяло ран-ньому входженню Лесі в літературу: в дев'ять років вона вже писала вірші, у тринадцять почала друкуватись. У 1884р. у Львові в журналі "Зоря” було опубліковано два вірші ("Конвалія” і "Сафо”), під якими вперше з'явилось ім'я — Леся Українка. Дитячі роки поетеси минали на Поліссі. Взимку Косачі жили в Луцьку, а літом — у с. Колодяжне. Серед факторів, які впливали на форму-вання таланту Лесі Українки, була музика. Тарас Мельничук Коломийщина завжди була багата на різних талантів, у тому числі і на літературні. Серед них визначне місце посідає Тарас Мельничук. рша вчителька Т.Мельничука була родом з Коломиї. В малому Тарасові вона помітила великий талант і всіляко підтримувала обдаровану дитину, вела окремі заняття з ним, підживляючи потяг до красного письменства. Закінчивши семирічку в рідному селі, Тарас з дозволу батька продовжував навчання у сусідньому селищі Яблуневі, де була середня школа. Тут ще більше зріс і змужнів його талант, він зустрівся з майбутнім поетом Дмитром Павличком, який вже закінчив школу і був відомим серед молодих поетів. Микола Амосов Багатьом людям врятовано життя завдяки науковим працям академіка Миколи Амосова. В інституті, який він створив, проводять найскладніші операції на серці. У 1939 р. М.М. Амосов з відзнакою закінчив Архангельський медичний інститут, а в 1940 – з відзнакою Всесоюзний заочний індустріальний інститут. Під час Великої Вітчизняної війни М.М. Амосов був на фронті провідним хірургом польового госпіталю. З 1947 до 1952 р. працював головним хірургом Брянського обласного відділу охорони здоров’я, і в цей час почав широко займатися грудною хірургією, проводив велику наукову роботу і в 1953 р. захистив докторську дисертацію. У 1952 р. М.М. Амосов як видатний спеціаліст з грудної хірургії був запрошений до Київського інституту туберкульозу для керівництва спеціально створеною клінікою торакальної хірургії. Євген Патон В Україні добре знають Євгена Патона. Його ім'ям названо міст через Дніпро, що в Києві. Цей міст уперше у світі збудований методом електрозварювання (завдяки науковим винаходам Євгена Патона). Син Євгена Патона – Борис Патон також працює в галузі металургії. Його наукові дослідження заклали основи космічного зварювання. Ось які славетні академіки, батько і син. Олег Антонов Гордістю України є сучасні літаки «Антей», «Руслан», «Мрія», їх розробило конструкторське бюро Олега Антонова. Це від його імені українські літаки називаються «Анами»: і маленький трудівник АН-2, і велетень АН-22 - «Антей», і багато інших. Катерина Білокур Живописець. Читати, писати і малювати навчилась самотужки. Жила у злиднях. Нею написані такі картини: «Квіти увечорі», «Декоративне панно», «Жар-колос», «Жоржини», «Рожі і троянди», «Осінь», портрети та автопортрети. 1954 року в Парижі на міжнародній виставці демонструються її картини «Цар- колос», «Берізка» і «Колгоспне поле», які високо оцінив Пабло Пікассо. 1956 року їй присвоєно звання народного художника України. В останні роки життя художниця створила чудові картини «Півонії» (1959), «Букет квітів» (1959), «Квіти і овочі» (1959), «Натюр-морт» (1960). Коли 1954 року всесвітньо відомий маестро Пабло Пікассо побачив на міжнародній виставці в Парижі картини Катерини Білокур, кажуть, що він довго стояв біля них, мов загіпнотизований, а потім назвав її геніальною й порівняв із Серафін Луїз із міста Санлі, відомою художницею, що вславилася в наївному мистецтві й також малювала квіти. І додав: «Якби в нас була такого рівня художниця, ми змусили б світ заговорити про неї». Через два роки Катерині Білокур було присвоєно звання народного художника України. Її ім’я стало знане в республіці й поза її межами, про неї пишуть статті, в Богданівку, раніше богом забуте село, як казала сама Білокур, почали навідуватися гості з Києва, її згадують поряд із славетними примітивістами Анрі Руссо, Іваном і Йосипом Генераличами, Марією Приймаченко, Ніко Піросманішвілі, Ганною Собачко-Шостак. Вона тяжко хворіла, давалися взнаки злигодні тогочасного сільського побуту, невлаштованість в особистому житті, хвороба матері. Померла художниця 9 червня 1961 року. 1977 року в селі Богданівці відкрито меморіальний музей художниці, на території якого вста-новлено пам’ятник. Тетяна Яблонська — Окрасою образотворчого мистецтва України є твори живописця, народного художника Тетяни Яблонської. Вона працювала в різних жанрах, її полотна відзначаються ліризмом та яскравим колоритом. Ліризмом позначені картини, в яких Яблонська оспівує щастя матери- нства, безпосередність дитячого сприйняття світу («У парку», «Весна», «Ранок» та інші). З 1944 по 1953 рр. викладач Київського художнього інституту. З 1966 по 1973 завідувач кафедри композиції, керівник навчально-творчої майстерні монументального живопису у Київському державному художньому інституті. Шевченківську премію Яблонська отримала вдома. Коли важка хвороба прикула худож-ницю до ліжка, Тетяна Нилівна не здалася — вона не могла ходити, проте малювала... Зображала все, що бачила зі свого вікна, й жодного разу не повторилася. Цей дивовижний цикл пастельних пейзажів так і назвала: «Вікна». Художниця пережила інсульт, та так і не одужала. Останній рік вона практично не розмовляла. З Гаяне та двома її дітьми спілкувалася лише їм відомою мовою. Але продовжу-вала писати — лівою рукою, мовчки — до останнього дня. Персональні виставки Тетяни Яблонської проходили в сотнях міст світу. Її кар-тини є в Державній Третьяковській галереї, Державному російському музеї, Музеї Дракона в Тайвані, Національному художньому музеї України, Київському музеї російського мистецтва, Полтавському, Запорізькому, Харківському художніх музеях, Львівській картинній галереї, у приватних колекціях. Тетяні Яблонській, єдиній серед художників-живописців, присвоєно звання Героя України. 2006 року на честь Тетяти Яблонської названа одна з вулиць Києва у Солом”янському районі . Василь Сухомлинський Народився Василь Олександрович у селі Васи-лівці на Херсонщині (тепер Кіровоградська область). Тут пройшли його дитинство і юність. Влітку 1933 року Василь поїхав до Кременчука. Спочатку вступив до медичного технікуму, але незабаром залишив його, вступив на робфак, який достроково закінчив, і був прийнятий в педа-гогічний інститут. Провчившись два роки, Сухом-линський переводиться в Полтавський педаго-гічний інститут (на заочне відділення) і працює вчителем у заочній школі. Закінчивши у 1939 році інститут, Сухомлинський повертається в рідні місця і працює викладачем української мови та літератури в Онуфріївській середній школі. У сорок першому Василь Олександрович добро-вольцем йде на фронт.Після війни його призна-чили директором Павлишівської середньої шко-ли, якою Сухомлинський керував протягом 22 років, до кінця своїх днів. Ігор Сікорський Ми знаємо Ігоря Сікорського як геніального авіаконструктора, який подарував світові декілька неперевершених моделей літаків та гвинтокрилів. Сергій Бубка Бубка Сергій Назарович (1963 р.н.) легкоатлет, багаторазовий чемпіон та рекордсмен світу, Європи, Олімпійських ігор Народився в селi Кам’яний Брід поблизу Луганська. З десяти років почав займатися легкою атлетикою. Рано обрав своєю спортивною спеціальністю стрибки з жердиною. Навчався в дитячих спортивних школах Луганська і Донецька. Його тренер на все спортивне життя — В.А.Петров рано розпізнав у ньому талант стрибуна. Але перших значних результатів у стрибках з жердиною досяг його старший брат Василь — у 1978 р. він став майстром спорту. Сергій Бубка в 1980 р. також виконав норматив майстра спорту, ставши чемпіоном СРСР серед юнаків. У 1981 р. став срібним призером на чемпіонаті СРСР серед дорослих і був вклю-чений у збірну країни. В Гельсінкі на чемпіонаті світу з легкої атлетики в 1983 р. завоював золоту медаль з результатом 5,70 м, йому надано звання заслуженого майстра спорту. Далі пішов нинішній шквал його переможних виступів і рекордів, — рахунок тільки рекордів світу йшов на десятки. Бубка — шестикратний чемпіон світу. Йому належать фантастичні світові рекорди: 6,14 м на стадіоні та 6,15 м в закритому приміщенні. Руслан Пономарьов До шахів Руслан Пономарьов прилучився вдома. Найзавзятішим шахістом був батько. З 10 років Руслан виступає на турнірах серед дорослих. А коли йому виповнилося 14 років, він впритул наблизився до найвищого звання в шахах - гросмейстера. Остання із сенсацій — перемога 17-річного Руслана Пономарьова над найстаршим гросмейстером Віктором Корчним, неодноразовим претендентом на світову шахову корону. Супертурнір відбувся в січні 2001 року в Донецьку — рідному місті Руслана. Дехто іронізував, що, мовляв, легенда сучасних шахів Корчной зіграє з юним майстром у піддавки. Але таке твердження спростував сам Корчной: «Я готувався до цієї зустрічі майже рік і грав на повну силу», — заявив він журналістам. Руслан залюбки грає у футбол, любить плавати, а коли активний відпочинок втомлює, з насолодою грає в комп'ютерні ігри. Андрій Шевченко Андрій Миколайович Шевченко — український футболіст, виступає за київське «Динамо» і національну збірну України. Заслужений майстер спорту України з 2003. Нагороджений найвищою державною відзнакою — «Герой України». У 2003 році став першим українцем, який виграв Лігу чемпіонів. Володар «Золотого м\'яча» 2004 — призу, який вручають найкращому футболісту Європи. Один з найрезультативніших бомбардирів єврокубкових турнірів за всі сезони. Найкращий бомбардир національної збірної України в історії. Капітан збірної України. Тричі ставав найкращим бомбардиром Ліги чемпіонів, двічі - чемпіонату Італії. Другий бомбардир за всю історію «Мілана». Віталій і Володимир Кличко Кличко Віталій Володимирович— український боксер, Учений-Педагог, політик, громадський діяч, меценат, член громадської ради журналу «ЄвроАтлантика», Герой України.Шестиразовий чемпіон світу з кікбоксингу. Чемпіон світу з боксу у важкій ваговій категорії .Срібний призер Чемпіонату світу з боксу. Триразовий чемпіон України з боксу серед любителів. Чемпіон I Всесвітніх ігор військовослужбовців у важкій ваговій категорії (1995 рік). Лідер партії УДАР (Український Демократич-ний Альянс за Реформи) Віталія Кличка. Депутат Київської міської ради, голова фракції «УДАР Віталія Кличка»; член палати місцевих влад Конгресу місцевих та регіональних влад Ради Європи; член постійної комісії Київради з питань місцевого самоврядування, регіональних та міжнародних зв'язків; голова правління Благодійного фонду «Фонд братів Кличків» (з серпня 2003 року); член Національного олімпійського комітету України (з червня 2005 року); засновник, член правління Міжнародного фонду сприяння розвитку спорту «Спорт — XXI століття» Володимир Володимирович Кличко — український професійний боксер. Олімпійський чемпіон з боксу у надважкій ваговій категорії (1996 рік). Чемпіон світу з боксу у важкій ваговій категорії Молодший брат чемпіона світу Віталія Кличка. Перший титул чемпіона світу здобув 14 жовтня 2000 року в бою проти переможця Віталія Кличка — Кріса Берда. 20 березня 2010 року захистив титул чемпіона у важкій ваговій категорії у бою з Едді Чемберсом. 11 вересня 2010 технічним нокаутом здолав Самюеля Пітера. 2 липня 2011 за рішенням суддів отримав перемогу над Девідом Хеєм. Микола Лисенко Серед оперної спадщини компози-тора найвидатнішою є народна музична драма «Тарас Бульба». Микола Лисенко написав дитячі опери «Коза-дереза», «Пан Коць-кий», «Зима й весна». У Києві споруджено пам'ятник композитору і є меморіальний музей. Володимир Івасюк Володимир Михайлович Івасюк народився 4 березня 1949 р. у Кіцмані Чернівецької області в сім'ї вчителів Михайла та Софії Івасюків. У 3 роки з цікавістю спостерігав за репетиціями учительського хору, на які його часто брали батьки. У 1954 р. Володя вступає в підготовчий клас філії Чернівецької музичної школи № 1, де починає оволодівати скрипкою. 1956 р. іде у перший клас середньої школи. Його запро-шують грати на місцевих оглядах художньої самодіяльності, на батьківських зборах, на концертах для робітників та колгоспників. За свою чудову гру Володі земляки дарують справжню німецьку скрипку. Після закінчення 6 класу 1963 р. Володя вступає в Київську музичну школу для обдарованих дітей імені М. Лисенка. Однак навчання, виснажлива робота над собою, проживання в гуртожитку позначились на здоров'ї підлітка і він, відмінник, після першого семестру повертається в Кіцмань, де продовжує навчання в середній школі та музичній школі за класом фортепіано. 1964 р. Володимир пише дві пісні "А мені шістнадцять літ" і "У двадцять літ". Восени 1964 р. Володя створює в школі ансамбль "Буковинка" і пише для нього свої перші пісні, серед яких найперша — "Колискова". У 1968 році він написав «Червону руту» та «Водограй». Відтоді його пісні тріумфували на багатьох конкурсах і за кордоном, звучали від Камчатки до Чорного моря. Йому б жити та жити… Але вранці 24 квітня 1979-го 30-річний композитор, як і зазвичай, поспішав до консерваторії, а додому вже… не повернувся. Його скалічене тіло знайшли у Брюховицькому лісі, що під Львовом. Олександр Пономарьов Олександр Пономарьов народився 9 серпня 1973 р. в місті Хмельницькому. Талант до співу в Сашка проявлявся ще змалку, однак грошей на музичну школу в сім'ї не було, тому часто доводилось співати у дворі під супровід гітари (у дванадцять років пісню "Святая Анна" Сашко співав під вікнами дівчинки-однокласниці, яка йому сподобалася). І лише наприкінці восьмого класу в Сашка з'явилося власне фортепіано.У 1988 р. Сашко вступає до Хмельницького музичного училища, заспівавши на всупному іспиті пісню "Ніч така місячна". Олександр успішно закінчує училище у 1992 р.Вже 1993 р. стає студентом вокального факультету Львівської консерваторії. У Всеукраїнському фестивалі "Червона рута " отримує перше місце в номінації "популярна музика". В 1994 р. бере участь у міжнародному фестивалі-конкурсі "Слов'янський базар" у Вітебську отримав Гран-прі... У 1996 р. на престижному Міжнародному конкурсі молодих виконавців "Ялта-96" стає володарем Гран-прі. Цього року виходить у світ перший альбом "З ранку до ночі". У 1997 р. на Міжнародному фестивалі "Таврійські ігри" отримує нагороду "Золота Жар-птиця" у номінації "Співак року". Цього ж року його називають "Зіркою естради року". 21 грудня 1997 р. в київському палаці "Україна" -сольний концерт - "Перша і остання любов". У 1998 р. присвоєно звання Заслуженого артиста України (на той час співак став наймолодшим Заслуженим артистом). В лютому-березні 1998 р. проходить перший в історії незалежної України "живий" всеукраїнський гастрольний тур Пономарьова по 25-ти містах України. 26 травня 1998 р. створює продюсерський центр "З ранку до ночі". 16 грудня 1998 р. в палаці "Україна" на церемонії нагородження Всеукраїнською премією в галузі музики та масових видовищ Олександру третій раз поспіль вручають перо "Золотої Жар-птиці" в номінації "Співак року". У 1999 р. Макс Паперник знімає відеокліп на пісню "Ніжними вустами", в листопаді цього року на екрани виходить кліп Олександра "Ти моя". У грудні 1999 р. отримує чергову премію "Золота Жар-птиця«.Липень 2001 р. - знову стає "кращим співаком України" (він єдиний український артист, який п'ять разів поспіль здобував премію "Золота Жар-птиця"). Наприкінці 2001 р. проходять дві прем'єри відеокліпів на пісні "Крила" та "Вогонь". На "Таврійських іграх-2002" знову здобуває премію "Золота Жар-птиця". 3 листопада 2002 р. проходить прем'єра кліпу на пісню "Човен", знятого у Венеції. У травні 2003 р. з піснею "Hasta la Vista" посів 14 місце на 48-му пісенному конкурсі "Євробачення" в Ризі .В червні 2003 р. відбувається дебют Олександра в кіно . 18 серпня 2006 р. Президент України Віктор Ющенко присвоює Олександрові Пономарьову звання народного артиста. Руслана Народилася у Львові. Музикою займається з чотирьох років. Співала в групі "Оріон", дитячому ансамблі "Усмішка". У 1995 році закінчила Львівську консерваторію ім.М.Лисенка по спеціальності "диригент, піаністка". В 2004р.-1 місце на Євробаченні. ІІІ.Підсумок уроку Презентацію до уроку можна скачати за посиланням:
Джерело: http://docme.ru/eok | |
| Переглядів: 123467 | Коментарі: 6 | Рейтинг: 3.5/51 |
| Всього коментарів: 6 | |||||||||
| |||||||||
ble>
 |
Добавил: Наталя_Зуєва
 |
|
0
  Ну звісно... Тепер нічого нікому не доведеш. Сама винна. |
 |
Дата публикации: 10.04.2012 в 19:27 Спам[Материал] |  |
ble>
|
Добавил: Галя0753
|
|
0
Презентація нехай залишається.Я не вважаю її плагіатом,бо крім моїх доповнень, вказала на джерело використання, а саме: презентацію я завантажила на сайті "Учительський Журнал он-лайн",яка була опублікована вчителькою Стасюк Оленою Станіславівною 07 березня 2011р.(до речі, крім презентації був ще й конспект уроку). Так,що це не Наталія Зуєва подала першою, тому й посилання не на неї. |
|
Дата публикации: 09.04.2012 в 19:01 Спам[Материал] | |
ble>
|
Добавил: [ADM]Irina
|
|
0
Що робити з презентацією??? 
|
|
Дата публикации: 09.04.2012 в 18:38 Спам[Материал] | |
ble>
|
Добавил: Галя0753
|
|
|
0
Шановна п.Наталіє! Презентацію “Видатні українці” я доповнила,використавши матеріал з порталу “Учительський Журнал он-лайн” (Вчитель початкових класів ЗОШ№17, м.Миколаєва, Стасюк Олена Станіславівна) , на що й дала посилання про джерело,тому не вважаю це плагіатом. Нажаль,файл зник,я сьогодні завантажила повторно: http://www.getzilla.net/files/3220218/27slavetni_ukra_ntsi.rar.html |
|
Дата публикации: 08.04.2012 в 23:26 Спам[Материал] | |
ble>
|
Добавил: Наталя_Зуєва
|
|
|
0
Сподіваюся, що Ви на надаєте створену мною презентацію. Було б неприємно дивитися на плагіат колеги. |
|
Дата публикации: 08.04.2012 в 18:01 Спам[Материал] | |
ble>