Каталог статей

Головна » Статті » Презентації та відео матеріали » Я у світі

Урок-проект "Українська мова - державна мова України"

УКРАЇНСЬКА МОВА – ДЕРЖАВНА МОВА УКРАЇНИ Урок-проект з курсу «Я і Україна. Громадянська освіта», 4 клас *Проблема проекту:* сформувати в учнів поняття про українську мову як державну мову; розкрити красу і мелодійність рідної мови; виховувати повагу і бажання вивчати та спілкуватися рідною мовою. (2 слайд) *Спосіб вирішення проблеми: підбір матеріалу в бібліотеці, в Інтернеті, ознайомлення з додатковою літературою, Ⅰ етап – підготовчий.* Визначення теми та завдань. (3 слайд) *У чому полягає задум* *Для цього це потрібно* Дізнатись якомога більше Пробудити в учнів повагу, любов до української мови, про українську мову. бажання вивчати та оберігати її. ІІ етап – планування діяльності для досягнення поставленої мети. (4 слайд) Клас поділяється на групи. *Завдання: пошук інформації* *Результат* 1група –значення мови в нашому житті . 1-й промінчик – легенда «Як ростуть слова». 2 група – відображення відношення народу 2-й промінчик – народна скарбничка до мови та слова в усній народній творчості. 3 група – як розвивалась українська мова 3-й промінчик – скорботний календар протягом багатьох століть української мови 4 група – що таке державна мова і що записано 4-й промінчик - українська мова – державна про державну мову України в Конституції України. мова України. 5 група – краса і мелодійність рідної мови. 5- промінчик – вірші про українську мову. Ⅲ етап – виконання проекту. (5 слайд) Кожна група готується до подання своїх результатів. Учні працюють з додатковою літературою, відвідують шкільну бібліотеку, шукають інформацію в Інтернеті. IY етап – підбиття підсумків. Захист проекту. (6 слайд) Урок-свято *Мета:* сформувати в учнів поняття про українську мову як державну мову; розкрити красу і мелодійність рідної мови; виховувати повагу і бажання вивчати та спілкуватися рідною мовою. Обладнання: проектор, екран, малюнок сонечка, папір, фломастери, костюми для інсценівки. Хід уроку 1. Вступне слово вчителя. А Вкраїни ж мова – Мов те сонце дзвінкотюче, Мов те золото блискуче, Вся і давність, і обнова – Українська мова. - Так говорив про українську мову Павло Тичина. Про українську мову будемо говорити сьогодні і ми. Наш урок – незвичайний. Це урок-захист проекту «Українська мова – державна мова України». Ви всі старанно готувалися, кожна група виконувала своє завдання і сьогодні покажете результати своїх пошуків, своїх досліджень. Наша мова «мов те сонце дзвінкотюче» і тому ми вирішили, що кожна група додасть свій промінчик до цього сонечка. Прислухайся: з ранку до вечора навколо тебе звучить мова. Ось у сусідній кімнаті з кимось розмовляє мама, віддалік чується голос диктора, а з вулиці долітають ледь чутні голоси людей. Ти так звик до цього, що майже не помічаєш звучання мови. Ти чуєш її лише тоді, коли вона звернена до тебе безпосередньо. А тепер припусти на хвилинку, що мови нашої – та й інших мов на землі – ще нема. Якою була б земля? Якими були б ми? Навіть уявити важко, яка б це була сумна й похмура картина. Стіною стоять непрохідні ліси, а в них – хижі звірі, гадюки, сови... А хто там боязко визирає з печери? Та то ж первісна людина! Скоцюрбилась від холоду й страху, щільніше натягує на голі плечі якусь шкуру, сторожко оглядається... Такими наші пращури були колись, такими б надовго вони зоставались, якби не зробили геніального відкриття: винайшли мову. (А. Коваль) Послухайте легенду про те, як люди навчились розмовляти. 1-й промінчик – 1-ша група. (До сонечка прикріплюється перший промінець). Інсценівка легенди „Як ростуть слова”. (7 слайд) ЯК РОСТУТЬ СЛОВА (ЛЕГЕНДА) *Ведучий* Про це вже мало хто пам’ятає, бо минуло відтоді не сто, не двісті, а тисячі років. На щедрих плодючих землях, оточених горами, жило плем’я німів. Вони вирощували виноград, персики, апельсини, всіляку городину і жили в достатку. Та коли б ми з вами якимось дивом потрапили в ті краї, то не почули б жодного слова – лише шум водограю і щебетання пташок звучали там. Німи не вміли говорити, вони тільки ворушили губами і читали слова по вустах. Може, то було й непогано, бо ж не знали ні сварок, ні лайки, а тому й приятелювали і старий , і малий. Одна лише бабуся Мова жила сама за високим кам’яним парканом. Щодня вона поралася у квітнику. Мову вважали чарівницею, бо ж розумілася на травах: яка від кашлю, яка від зубного болю, а яка від лихоманки. (Входить бабуся Мова в гарній хустині. Ходить, збирає до кошика квіти і трави). Якось до бабусі прийшов хлопець. (Входить хлопець. Ворушить губами, розповідає, допомагає собі рухами). З його тремтячих вуст дізналася Мова про горе. Сусідська дівчина, сліпа від народження, хотіла вмерти, бо почувалася дуже самотньою. Люди нічим не могли їй зарадити, адже дівчина не бачила слів утіхи... - Не зумію я повернути дівчині зір, - похитала головою Мова. – Та у мене є таємниця. І мова повела хлопця у свій дивовижний квітник. - Здрастуй... здрастуй... здрастуй...- забриніло зусібіч. Ті звуки линули від квітів. (Учениці, вдягнені в різнокольорові сукні, тримають в руках яскраві квіти). - Це – слова, - пояснила бабуся. – Зірви найкращі, віднеси дівчині, хай вона почує, хай радість прийде в її засмучену душу. (Хлопець зриває букет, несе дівчині, віддає. Дівчина притискає букет до себе, посміхається). Який же то був букет! Мінився золотим, червоним, синім кольорами, пахтів, наче персиковий сад, і звучав так чарівно, що серце завмирало: - Ти...красива...Ти...потрібна...мені... Живи... А наступного дня всі німи юрмилися біля Мовиного подвір’я. Вони прийшли по слова. Благально простягали руки, з надією дивилися на бабусю Мову. (Кілька німів обступають Мову, простягають до неї руки, ворушать губами). - Я навчу вас вирощувати слова, - ворухнулися губи старенької. Мова винесла повний кошик корінчиків. - Кожне слово, наче квітка, має корінь, а з нього виростають листочки - суфікси, пагінці – префікси і пуп’янки – закінчення. З одного кореня може вирости багато слів-квітів. Бережіть свої квітники, виполюйте бур’яни і вирощуйте найкращі слова. По корінчику розібрали німи щедрий подарунок Мови, обсадили всю землю дивоквітами і передали наступним поколінням таємницю про те, як ростуть слова. *Вчитель. «Рідна мова дорога людині, як саме життя», – говорить народна мудрість. Друга група вивчала народні вислови про мову, її вплив на життя людини. 2 промінчик – Народна скарбничка* (8 слайд) (До сонечка прикріплюється другий промінчик. Прислів’я виставляються на дошці.) *1-й учень.* Мова людини – показник її вихованості, загальної культури, розуму. Отже, треба старатися так вивчати мову, щоб розмовляти нею правильно і красиво. Треба завжди пам’ятати, що рідна мова – це неоціненне духовне народне багатство, яке передається з покоління в покоління і несе в собі народну мудрість, славу, культуру, традиції. *2-й учень.* «Кожне слово рідної мови, - писав Василь Сухомлинський, - має своє обличчя, як у квітки, у нього свій неповторний аромат і відтінок барви, - а цих відтінків кожна барва має тисячі». *3-й учень. Любов до рідного слова знайшла своє відтворення і в народній творчості. Здавна люди вважали, що влучні народні прислів’я і приказки завжди виховували людину. Учні розказують, які прислів’я вони вивчили та пояснюють, як їх розуміють.  Слово не горобець, випустиш – не спіймаєш.  Мудрий не все каже, що знає, а нерозумний не все знає, що каже.  Птицю пізнають по пір’ю, а людину – по слову.  Умій сказати, умій і змовчати.  Гостре словечко коле сердечко.  Вода все сполоще, а злого слова – ні.  Рідна мова – не полова: її з вітром не розвієш.  Хто своєї мови цурається, той сам себе соромиться. Вчитель. Видатний український письменник і педагог Василь Сухомлинський писав: «Любов до Батьківщини неможлива без любові до рідного слова. Тільки той може осягти своїм розумом і серцем красу, велич і могутність Батьківщини, хто збагнув відтінки і пахощі рідного слова, хто дорожить ним, як честю рідної матері, як добрим ім’ям своєї родини. Людина, яка не любить мови рідної матері, якій нічого не промовляє рідне слово, - це людина без роду й племені». Третій промінчик – Скорботний календар української мови* (9 слайд) *1-й учень.* Замислимось над тим, що таке наша мова. Протягом кількох століть жорстоко знищувалася культура українського народу. Особливої наруги зазнала наша мова, оскільки саме вона була, є і буде коренем народу українського. Її забороняли, принижували, охрестивши "холопською”. *2-й учень.* Зародившись десь на світанні суспільного слов’янського життя, мова наша витерпіла страшне лихоліття, пережила утиски сусідніх держав.. Були такі часи, коли українцям заборонялося розмовляти, читати й писати рідною мовою. Не там десь – за морями-океанами – а на своїй землі. Та попри все зберіг наш народ мову, доніс з глибин віків до нас її багатство і велич. *3-й учень.* 1720 рік. Указ російського царя Петра І про заборону друкування книжок українською мовою. *1-й учень.* 1769 рік. Видано розпорядження російської церкви про вилучення у населення України українських букварів та українських текстів із церковних книг. *2-й учень.* 1775 рік. Заборона викладання українською мовою у Києво-Могилянській Академії. Зруйнування Запорізької Січі та закриття українських шкіл при полкових козацьких канцеляріях. *4-й учень.* 1862 рік. Закрито українські недільні школи, які безкоштовно організовували видатні діячі української культури. *5-й учень.* 1863 рік. Циркуляр міністра внутрішніх справ Російської імперії Валуєва про заборону друку українською мовою. *6-й учень.* 1876 рік. Емський указ, за яким не допускалося ввезення з-за кордону, друкування та видання в імперії книг „на малороссийском наречии”, заборонялися різні сценічні вистави і читання, друкування текстів до нот. Скасовувалися з вжитку слова: Україна, козак, Запорозька Січ. *3-й учень.* 1884 рік. Зачинено всі українські театри. *1-й учень.* 1908 рік. Вся культурна й освітня діяльність в Україні визнана царським урядом Росії шкідливою, «могущей вызвать последствия, угрожающие спокойствию и безопасности Российской империи». *2-й учень.* 1914 рік. Російський цар Микола ІІ зліквідовує українську пресу – газети й журнали. *4-й учень. 1938 рік. Сталінський уряд видає постанову про обов’язкове вивчення російської мови, чим підтинає коріння мові українській. 5-й учень. 1983рік. Видано постанову про так зване посилення вивчення російської мови в школах и поділ класів в українських школах на дві групи – російську і українську, що привело до нехтування рідною мовою навіть багатьма українцями. 6-й учень.* 1989 рік. Видано постанову, яка закріпила в Україні російську мову як офіційну загальнодержавну мову, чим українську мову було відсунуто на третій план, що позначається ще й сьогодні. *4-й учень* Хотіли вирвати язик, Хотіли ноги поламати, Топтали під шалений крик, В’язнили, кидали за грати, Зробить калікою з калік Тебе хотіли, рідна мати. *Вчитель* Рідна мово! У страшні часи національного гноблення до тебе припадали, як до цілющого джерела, рятуючись від духовної смерті. А були й такі, що зрікалися тебе, забуваючи про свій рід, про своє коріння. Це про них писав педагог Василь Сухомлинський: „Той, хто цурається рідної мови, засуджує себе на злиденність душі”. Це про них говориться у віршах сучасних поетів Дмитра Павличка і Дмитра Білоуса. *3-й учень. Ти зрікся мови рідної. Тобі Твоя земля родити перестане. Зелена гілка в лузі на вербі Від доторку твого зів’яне. 2-й учень* Ти зрікся мови рідної. Ганьба Тебе зустріне на шляху вузькому. Впаде на тебе, наче сніг, журба – Її не понесеш нікому. *5-й учень.* Наш великий національний геній, Тарас Григорович Шевченко, перетворив українське слово на чисте золото поезії. Саме рідне слово, рідна мова залишилися тоді тією скарбницею, що вберегла національний дух від остаточної руйнації. Тоді ж почали поступово утверджувати етнічні і політичні поняття слів „Україна”, „український народ”, а нашу мову визначили як українську. *6-учень.* Ти постаєш в ясній обнові, Як пісня, линеш, рідне слово. Ти наше диво калинове, Кохана материнська мово! 4 промінчик – Українська мова – державна мова України. (10 слайд) *1-й учень.* Мову називають одним із найдивовижніших скарбів, які людина створила за свою історію. Без знання рідної мови не можна пізнати свій народ, його історію, звичаї, традиції. *2-й учень. Старі мудрі люди вважають, що без певних наук людина може прожити, а ось без знання рідної мови – ніяк. Без мови не може існувати народ та його культура. 3-й учень.* Для кожної людини, що живе в Україні, українська мова є державною мовою. Про це говорить основний закон нашої країни - Конституція України. Стаття 10. *4-й учень.* (Зачитує з Конституції). Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України. *5-учень.(Зачитує з Конституції). В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської , інших мов національних меншин. Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування. 4-й учень. Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом. 6-й учень.Закон про мови містить 6 розділів (40 статей). У ньому зазначається, що закон регулює суспільні відносини у сфері всебічного розвитку і вживання української та інших мов, якими користується населення країни, в державному, економічному, політичному і господарському житті, охорону конституційних прав громадян у цій сфері, виховання шанобливого ставлення до національної гідності людини, її культури і мови. 1-й учень. Укр. мова проголошується державною мовою в Україні. Їй забезпечується всебічний розвиток і функціонування у всіх сферах життя; створюються також необхідні умови для розвитку і використання мов інших національностей. 2-й учень. Визначаються обов’язки службових осіб щодо володіння державною мовою. 6-учень.* Державна мова – це мова, яку повинні знати всі люди, які проживають на території держави. Кожна держава має свою державну мову, яку слід усім поважати. При цьому кожна людина має право думати і розмовляти своєю рідною мовою, вивчати і любити її. *Вчитель.* Доки мова для внуків звучить солов’їно І дзвенить, мов кришталь, мов трава степова, Ти не вмреш, ти не вмреш, Україно! Не загине народ, що в негоду співа. 5 промінчик – Вірші про українську мову. (11 – 16 слайди) *1-й учень. Наша мова –одна з найбагатших і наймелодійніших мов світу. Відомий український поет Володимир Сосюра так написав про неї: 2-й учень.* О місячне сяйво і спів солов'я, Півонії, мальви, жоржини! Моря бриліантів, це - мова моя, Це - мова моєї Вкраїни. *3-й учень.* Яка у ній сила - і кличе, й сія, Яка в ній мелодія лине В натхнення хвилини! О мово моя, Душа голосна України! *4-й учень.* Ти - сурми на сонці, ти - стягів гаї, Ти - вибухів огненних повна. Це - матері мова. Я звуки твої Люблю, наче очі дитини... *2-й учень* . О мово вкраїнська! *3-й учень. Хто любить її... 2-й, 3-й і 4-й учні. Той любить мою Україну. 5-й учень* Рідна мова О мово рідна, Скільки в тобі пісні! Тієї пісні, що мати співає, Коли дитя маленьке колихає. О мово рідна, Скільки в тобі хвилі! Тієї хвилі, як Дніпро бринить І розливає лагідну блакить Ти – із криниці свіжая вода, Що в спеку рідну землю напуває І з квітами тихенько розмовляє. Ти – лебідь, що на озері прозорім. Навколішки не станеш, не впадеш, Ніколи з України не минеш. Ти – мов лелека, що приносить щастя, Ти - полум’я незгасної зорі. Ти – цвіт моєї рідної землі. Ти - джерело моєї України. О мово рідна, Скільки в тобі сили! *6-й учень.* Рідна мова. Сидір Воробкевич Мово рідна, слово рідне, Хто вас забуває Той у грудях не серденько, А лиш камінь має. Як ту мову нам забути, Котрою учила Нас всіх ненька говорити, Ненька наша мила? *1-й учень* Р. Котик Моя мова. Моя любов – мово – Мово українська. Скільки в тебе рідного! Скільки в тебе близького! Скільки в тебе мудрості! Скільки в тебе ласки… Ти моя улюблена і чарівна казка. Лагідна, співуча, І дзвінка, й красива, Мов життя, жагуча, Мово наша – диво. *Y. Підсумок.* Вчитель.Підходить до кінця наш урок. - Яку тему ми вивчали на уроці? Робота в групах. (17 слайд) - Охарактеризуйте українську мову. Яка вона? На своїх малюнках домалюйте сонечку промінці, допишіть, які слова про мову ви підібрали (виконує кожна група). - Для чого важливо знати рідну мову? - Яку мову називаємо державною? - Як ви розумієте слова державна мова? - Який висновок ви зробили для себе? Мені хочеться звернутись до вас словами поета Максима Рильського. Як парость виноградної лози, Плекайте мову. Пильно й ненастанно Політь бур'ян. Чистіша від сльози Вона хай буде. Вірно і слухняно Нехай вона щоразу служить вам, Хоч і живе своїм живим життям. - Я сподіваюсь, що ваші серця відгукнуться на цей заклик і ви будете гордитися тим, що ви – українці, будете вивчати і шанувати українську мову, тому що для більшості з вас вона – рідна, а для всіх нас – державна. Давайте на закінчення заспіваємо пісню «Вивчай і люби рідну мову». (Звучить пісня). (18 слайд) - Дякую вам за роботу. Ви добре попрацювали. Наш урок закінчено. Джерело: http://docme.ru/gok
1 2 3 4 5 Категорія: Я у світі \| Додав: Tamilala (03.02.2012) \| Автор: Хряпіна Т.П.
Переглядів: 13478 \| Коментарі: 2 \| Рейтинг: 4.3/6