Розробила Радостєва Марія Анатоліївна,
вчитель початкових класів Письменської СЗШ
Тема «Славне свято Великодня»
Мета: розширити знання учнів про свято Великодня, традиції його святкування;
вдосконалювати навички декламування віршів, розвивати уміння слухати;
виховувати естетичний смак, любов та повагу до моральних цінностей українського народу, популяризувати звичаї святкування Великодня.
Обладнання: мультимедійний проектор, електронний варіант відповідної презентації, фарбовані яєчка, пучок вербових гілочок.
Зал святково прикрашений. В рамках свята можна провести виставку робіт учнів на великодню тематику.
ХІД ЗАХОДУ
(зірочками відмічено місця зміни слайдів презентації, червоним кольором надруковано слова ведучого, чорним – вірші дітей)
*
Роман Завадович
Великдень
Радісний надходить день,
Дзвонять дзвони: дзень-дзелень,
Понад міста, понад села
надійшла весна весела.
Ясне сонце над селом,
Наче писанка зійшло –
Вибігайте з хати, діти!
Як сьогодні не радіти?
Вийдем-вийдем на горбок,
Заспіваєм гагілок,
Що весна вже воскресла,
Нам Великдень принесла.
*Великдень – це день Воскресіння Ісуса Христа. Вважається одним з найбільших свят у християн.
Сергій Рачинець
Воскресіння
Що за день чудовий воскресіння,
Сповнений любові і надій?
За чиїмось мудрим повелінням
Світ довкола враз помолодів.
Прямо в хату ллється сонця повінь,
Вже давно такої не було.
А душа стає моя раптово,
Наче біле лебедя крило.
Хоче в небо визволення ради
Із пітьми, що застує мені...
Воскресіння – то велика радість,
Благодать Господня навесні.
*Сьома тижнями раніше розпочинається Великий піст, його характерною ознакою є те, що окрім вживання скоромних страв забороняються також і будь-які розваги. *Великодньому тижню передує Вербний тиждень, або ж як кажуть у народі Чистий тиждень.
Марія Хоросницька
Вербна неділя
Тоненьким прутиком
З вербовим котиком
Себе вітаємо
Легеньким дотиком...
Радісну вістку
Собі говоримо,
Що день великий
Не поза горами,
Що вже за тиждень
Буде Великдень!
Мабуть, усім відомі слова «Не я б’ю, верба б’є. За тиждень Великдень. Не вмирай, не вмирай – червоного яєчка дожидай!» (інсценувати). Так говорили, б’ючи освяченою вербою рідних, близьких та друзів.
Верба б'є, не я б'ю...
(З народного)
Верба б'є, не я б'ю,
За тиждень — Великдень!
Уже недалечко
Червоне яєчко.
Лоза б'є, не я б'ю,
За тиждень — Великдень!
Будь здоровий, як вода,
І багатий, як земля.
Протягом цих днів наводять лад у господарстві, прибирають у хаті та прикрашають оселю найкращими святковими рушниками та килимами.
*Найважливішим днем у цей тиждень – четвер. У давнину ранок починався з того, що мати будила дітей, наливали миску непочатої води та вкидала у неї жменю жита і крашанку, після чого по черзі вмивала малих дітей, старші діти вмиваються самі.
У народі кажуть, що у цей день навіть ворон своїх дітей купає. У цей ж день стригли дітей та прали білизну. *Надвечір всі члени сім’ї одягають усе чисте і святкове й прямують до церкви – «на страсть», там розповідається про останній день життя Ісуса Христа на землі. Потім освячують свічку, яку потім палаючою несуть до дому, свічку потрібно захищати аби не згасла в дорозі. Вважається що страсна, або ж громична свічка – це оберіг від усього лихого.
*В п’ятницю заведено пекти паску, яка є головним хлібом свята. На всій території України паска має однакову форму – це круглий хліб, виготовлений на основі пшеничного борошна, молока, яєць та цукру.
Леся Храплива-Щур
Паска
Тішиться маленька паска,
Тішуся і я, –
Що несу її святити,
Що вона моя.
* Останні приготування до Великодня розпочинаються у суботу. Цього дня пишуть писанки, фарбують крашанки, запікають сало, ковбаси, м’ясо, подекуди запікають ціле порося.
Леонід Полтава
Великодні писанки
Що за дивнії яєчка
наша курочка знесла!
Намальоване гніздечко,
ще й пташиночка мала,
навкруги – барвисті квіти,
жовті, сині гілочки...
Чи здогадуєтесь, діти,
що це? Певно – писанки!
Їх не курочка знесла,
їх матуся принесла,
ми гуртом розмалювали
для святкового стола:
сяють наші писанки,
як весняні квіточки!
Ігор Калинець
Виводить мама дивним писачком
Виводить мама дивним писачком
по білому яйці воскові взори.
Мандрує писанка по мисочках
із цибулиним золотим узваром,
з настоями на травах, на корі,
на веснянім і на осіннім зіллі –
і писанка оранжево горить
у філіграннім сплеті ліній.
То вже вона, як дивовижний світ,
то вже дзвенить, як згусток сонця,
буяють буйно квіти у росі,
олені бродять в березневім сонці.
І стилізовані сплітаються сади
у маєві густих обрамлень,
мереживом найтоншим мерехтить
геометричний космацький орнамент.
І я поплив у світ дитячих мрій
на білі колискові оболоні...
Котились писанками із гори
ясні сонця у мамині долоні.
Анатолій Камінчук
Писанка
Українська писанка –
як дитяча пісенька,
як бабусина казка,
як матусина ласка.
Сяду собі скраєчку,
розмалюю яєчко:
Хрестик, зоря, віконце –
стане воно, мов сонце.
Катерина Перелісна
Писанка
Гарна писанка у мене,
мабуть, кращої й нема.
Мама тільки помагала,
малювала ж я сама.
Змалювала дрібно квіти,
вісім хрестиків малих
і дрібнесенько ялинку,
й поясочок поміж них
Хоч не зразу змалювала
(зіпсувала п’ять яєць),
та як шосте закінчила,
тато мовив: „Молодець!”
Я ту писанку для себе,
для зразочка залишу,
а для мами і для тата
дві ще кращих напишу.
* Ввечері господиня починає збирати великодній кошик, кладучи в нього потрохи з кожної великодньої страви, після чого накриває все святковим рушником й несуть до церкви посвятити з вечора, якщо сім’я йде на всенощну, або можна йти на світанку. *Надзвичайно красиве видовище, коли з корогвами, хрестом та іконами Христа, Євангелія священик робить обхід навколо церкви. Дзвонять дзвони та співає хор „Христос Воскрес!”.
*А ще напередодні , у святу Суботу, у далекому Єрусалимі у храмі Воскресіння Господнього щороку відбувається всесвітньо відоме чудо – сходження Благодатного Вогню на православного патріарха під час його молитви до Бога. Цей Вогонь нерукотворний, сходить із самого неба, ніби блискавкою, і запалює навколо всі свічки та лампадки навколо і в перші хвилини не обпалює.
*Після того як освятили паску люди йдуть додому, де розговляються за святковим столом. Спочатку треба їсти свячену писанку, або крашанку, потім паску, після цього можна їсти решту святкових страв. Не слід це плутати з святковим сніданком, бо це урочиста трапеза – священнодійство.* А ще існують народні великодні ігри.
Марія Хоросницька
Великодня гра
Стали діти у кільце.
В кожного в руках яйце.
Марті випало на славу
Розпочати цю забаву,
Дуже милу, престару
Великодню гру.
Ходить дівчина кільцем
І постукує яйцем...
Що не стукне – трісь і трісь, –
Яйця тріскають чиїсь...
Мартине – ціле, тверде, –
Марта рада далі йде...
Стук-стук-стук...
І раптом – хрусь!
Гру продовжує Петрусь.
Стукнув всього
Разів три
І так само вийшов з гри.
За Петром пішов Максим,
Декілька дівчат за ним...
В Олі писанка ціла,
Оля в грі перемогла!
А тепер, відомо всім,
Всі за стіл до Олі в дім
Їсти яйця, все що є...
Просить цей, що виграє.
Усі три святкових дні родини ходять один до одного в гості. *
В народі кажуть що у ці три дні є момент, коли Господь відкриває небо, аби почути та виконати одне найзаповітніше бажання людини з чистим серцем. Саме тому до Великодня рекомендується прогнати з серця усе зло та усю ненависть і заздрість, та помиритися навіть з найзапеклішими ворогами.
Грицько Чупринка
Великодні дзвони
В небі, в зоряній безодні,
Тонуть дзвони великодні,
Тонуть, тонуть, ніби сон,
Б'ють, дзвонять тон у тон;
З ними дума в небо лине,
З ними никне, з ними гине
Тьма заслон.
Гаснуть зорі. Знову світло.
Все радіє, все розквітло.
Зникла сила перепон.
Вся земля — святий амвон!
Сяйвом душі всі облиті
І немає їм на світі заборон.
* Вірш
Христос воскрес! Воістину воскрес!
Ясніє сонечко, радіє світ увесь,
Нехай у серці віра і добро панують.
Хай щиру радість писанки дарують.
Джерело: http://www.docme.ru/KzB5 |
