Каталог статей

Програма вивчення сім’ї
(за М.Ю.Красовицьким)

-         Склад сім’ї, діяльність батьків – професійна і громадська.

-         Матеріальне становище сім’ї, умови життя і навчання дитини.

-         Загальний культурний рівень батьків, їх педагогічна культура.

-         Розпорядок і режим життя учнів в сім’ї.

-         Наявність та характер контролю батьків за навчанням і поведінкою учня.

-         Моральний дух сім’ї, її моральні цінності та пріоритети.

-         Характер взаємовідносин у сім’ї (між батьками, між дитиною і батьками).

-         Ставлення батьків до виховних зусиль школи, зацікавленість у навчальних успіхах сина (дочки).

Приблизна схема аналізу особливостей

і недоліків сімейного виховання учнів

І. Загальна характеристика сім’ї:

1.     Склад сім’ї: повна, формально повна, неповна.

2.     Характеристика сім’ї: гармонійна, проблемна (конфліктна, антипедагогічна, асоціальна, аморальна).

3.     Типовий стан сім’ї:

–  емоційний комфорт;

–  тривожність;

–  емоційно-психологічний дискомфорт і нервово-психічне напруження.

4.      Стиль сімейного виховання: ліберальний, демократичний, авторитарний, нестійкий.

5.     Порушення сімейного виховання:

–  домінуюча гіперпротекція;

–  потураюча гіперпротекція;

–  гіперпротекція;

–   емоційне викладання;

–   жорстка поведінка;

–   підвищена моральна відповідальність.

6.     Ставлення до школи: підтримують тісний зв’язок, підтримують контакти епізодично. Зв’язки мають випадковий характер, батьки уникають контактів, протидіють шкільному вихованню.

ІІ. Особливості сімейного виховання:

1.     Батьки створюють умови для правильного розвиту дитини:

–  нормальні житлово-побутові умови;

–  організація місця для занять;

–  створення домашньої бібліотеки;

–  наявність ігрових куточків;

–  контроль за дотриманням санітарно-гігієнічного режиму.

2.     Батьки розвивають пізнавальні інтереси дитини:

–  разом з дітьми слухають радіопередачі;

–  дивляться й обговорюють телепередачі;

–  читають книжки, обговорюють їх зміст;

–  ходять з дітьми до театру;

–  відвідують кіно;

–  заохочують улюблені заняття дитини.

3.     Батьки надають допомогу в навчанні, організації домашньої навчальної праці.

4.     Діти мають конкретні трудові обов’язки в сім’ї.

5.     Батьки виконують рекомендації педагогів щодо виховання дитини.

6.     Батьки бачать недоліки у вихованні своїх дітей.

7.     Сім’я допомагає педагогу в організації навчально-виховної роботи.

8.     Батьки справляються із вихованням дитини.

ІІІ. Недоліки сімейного виховання (назва).

1.     Причини недоліків (відповідне підкреслити):

–  неблагополуччя сім’ї (мікроклімат, здоров’я);

–  відсутність єдиних вимог;

–  незнання психологічних особливостей своєї дитини;

–  низький освітній, культурний, психолого-педагогічний рівень батьків;

–  відсутність контролю, бездоглядність, психічна деривація дитини;

–  використання антипедагогічних заходів впливу;

–  неправильне оцінювання дитини, її ідеалізація;

–  невиконання рекомендацій педагога;

–  невіра у можливості дитини, у свої сили;

–  переоцінювання виховних можливостей сім’ї;

–  інші причини (вказати які).

Професіограма педагога-організатора в роботі з педагогічно занедбаними дітьми

1.              Вести банк даних (картотеку) про дітей, схильних до правопорушень.

2. Залучати важковиховуваних підлітків до роботи в гуртках, творчих об’єднаннях, спортивних секціях, клубах за інтересами школи, позашкільних закладах, місцем проживання.

3.     Вести облік зайнятості учнів в гуртках, клубах, секціях.

4.     Залучати важковиховуваних підлітків до участі до діяльності комісій дисципліни та правопорядку шкільного учнівського самоврядування.

5.     Залучати важковиховуваних підлітків до участі в різного роду акціях милосердя, загонах ЮДМ, доброчинних акціях, позакласних виховних заходах.

6.     Спільно з класними керівниками брати участь у проведенні рейдів-перевірок дотримання важковиховуваними підлітками режиму дня та правил для учнів.

7.     Спільно з класним керівником здійснювати контроль за організацією вільного часу важковиховуваними підлітками.

8.     Вести індивідуальну роботу зі школярами, схильними до правопорушень.

9.     Брати участь в роботі шкільного штабу (Ради) профілактики правопорушень серед неповнолітніх.

10.                       Співпрацювати з соціальними інституціями регіону (комісією в справах неповнолітніх і кримінальною міліцією та ін.) з метою підвищення ефективності правовиховної роботи та у превенції правопорушень.

Використана література

1. Конституція (Основний Закон) України, прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 року.

2. Концепція виховання дітей і молоді в національній системі освіти, затверджена колегією Міністерства освіти і науки України 28 лютого 1996 року.

3. Проект Концепції виховання громадянина України // Позакласний час.плюс. – 2006. – № 3. – С. 15-31.

4. Закон України"Про освіту” від 23.03.1996 р. № 100/96-ВР (зі змінами і доповненнями).

5. Закон України"Про загальну середню освіту” від 12.05.1999 р. № 651-ХІV.

6. Закон України"Про позашкільну освіту” від 22.06.2000 р. № 1841-ІІІ.

7. Бех І.Д. Особистісно орієнтоване виховання: Науково-метод. посібник. – К.: ІЗИН, 1998.

8.       Волкова Н.П. Педагогіка: Посібник. – К.: Видавничий центр "Академія”, 2003.

9.       Дем’янюк Т.Д. Організація виховного процесу в сучасному загальноосвітньому навчальному закладі: Науково-методичний посібник. – Суми.: ТОВ Видавництво "Антей”, 2006. – 348 с.

10. Кацинська Л. Виховний процес в сучасній школі. Рівне, 1997.

11. Максимова Н.Ю. Виховна робота з соціально дезадаптованими школярами: Методичні рекомендації. – К.: ІЗИН, 1997.

12. Хромова О.Л., Кравченко Т.В. Виховуємо батьків: Методичні рекомендації для роботи з батьками учнів. – К.: Пед. думка, 1998.

Упорядник: В.М. Гусак, методист лабораторії позакласної та позашкільної виховної роботи ОІППО

http://www.zippo.net.ua/