Каталог статей

Рекомендації щодо складання навчальних програм для обдарованих дітей

1.           Кожна дитина неповторна, тому виникає необхідність у визначен­ні сильних і слабких сторін кожної дитини і складанні програми, що відповідає її потребам. 

2.           Обдаровані діти дуже критичні до себе і часом відрізняються несприятливим Я-образом, тому необхідно допомогти їм знайти реалістичне уявлення про себе. Для цього необхідна відповідна реакція близьких дорослих. 

3.           Сім'я повинна відігравати найважливішу роль в освіті обдарованої дитини. Результати програми навчання можуть бути найкращими, коли сім'я і школа працюють у тісному контакті. 

4.           Програма для обдарованої дитини має включати різноманітний навчальний матеріал, що відповідає її інтересам і потребам. Адже зазвичай обдарованих дітей відрізняє широка сфера інтересів і розвинуті навички. 

5.           Програма повинна також бути збалансованою і сприяти всебіч­ному розвиткові, передбачати розвиток рухової й емоційної сфер, а також спілкування. 

6.           Обдарована дитина, що навчається в одній групі з «середніми дітьми», повинна мати можливість спілкування з настільки ж обдарованими однолітками.

7.            Програма навчання обдарованої дитини досягає кращих резуль­татів, коли за її ходом стежить педагог, що має досвід роботи з обдарованими дітьми. 

8.           Важливе співробітництво батьків і педагогів, щоб визначитися у постановці цілей, які стають перед дитиною, і шляхів до їх до­сягнення. В умовах співробітництва, дитина, як правило, більш повно реалізує свій потенціал. 

9.           Програма має передбачати оптимальний і плавний перехід дитини з одного рівня на іншій, щоб забезпечити поступальний хід його розвитку. 

10.      Програма також повинна розвивати наполегливість у досягненні цілей. 

11.      Безумовно, однією з найважливіших цілей програми є розвиток творчих здібностей. 

12.      Необхідно вишукувати шляхи залучення до навчання обдарованих дітей талановитих наставників. 

При розробці навчальних програм слід виходити з положень, заснованих на загальних особливостях обдарованих:

·        здатність швидко схоплювати зміст принципів, понять, поло­жень; 

·        потреба зосереджуватися на сторонах проблеми, що зацікавили, і прагнення розібратися в них глибше; 

·        здатність помічати, обмірковувати помічене і висувати пояснення; 

·        стурбованість, тривожність у зв'язку зі своєю несхожістю на інших дітей. 

Виходячи з цих особливостей навчальні програми для обдарованих повинні відрізнятися від звичайних за:

·        змістом; 

·        процесом; 

·        необхідним результатом; 

·        середовищем навчання. 

Конкретно це виражається в тому, що слід:

·        вводити в зміст широкі питання, теми або проблеми, що вима­гають міждисциплінарного підходу в їхнє вивчення; 

·        постійно включати поглиблене вивчання тих проблем, що обрані самим учнем; 

·        особлива увага приділити розвитку вмінь самостійно працювати, тобто умінь за типом «учися, учитися»; 

·        орієнтуватися в навчанні в першу чергу на розвиток продуктив­ного абстрактного мислення і вищих розумових процесів; 

·        домагатися насиченості завданнями відкритого типу; 

·        особливо виділити розвиток дослідницьких умінь; 

·        пам'ятати про необхідність розвитку базових умінь і навичок поряд з вищими розумовими операціями; 

·        заохочувати результати, що кидають виклик існуючим поглядам і містять нові ідеї; 

·        заохочувати використання різноманітних форм висування і впро­вадження в життя результатів роботи; 

·        заохочувати рух до розуміння самих себе, визнання своїх здіб­ностей, подібності і відмінності від інших; 

·        оцінювати результати роботи на основі конкретних критеріїв, пов'язаних з конкретною галуззю інтересів.