Каталог статей
| Головна » Статті » Увага! Першокласник! » Різні аспекти цього питання | [ Додати статтю ] |
Роль ігрової діяльності в навчально-виховному процесі
| Олабин Світлана Володимирівна, вчитель початкових класів Кононівської ЗОШ І-ІІІ ступенів, Драбівського району Роль ігрової діяльності в навчально-виховному процесі Формування учня самостійною, ініціативною, вдумливою особистістю може бути успішним, якщо вчитель потурбується про це з першого проведеного уроку. Одним із найперспективніших шляхів виховання активних учнів, озброєння їх необхідними вміннями і навичками є впровадження активних форм і методів навчання, се¬ред яких провідне місце займають навчальні ігри. Упродовж життя людина грає ту чи іншу соціальну роль, що відведена їй у суспільстві. За життя людина програє близько ста ролей і до виконання кожної із них готується сама або її готує суспільство. У дитячі роки гра є основним видом діяльності людини. За її допомогою діти пізнають світ. Без гри дітям жити нудно, нецікаво. Буденність життя може викликати у них захворювання. В грі діти і підлітки перевіряють свою силу і спритність, у них виникає бажання фантазувати, відкривати таємниці й прагнути чогось прекрасного. За вмілого використання гра може стати незамінним помічником педагога. Гра дарує щохвилинну радість, задовольняє актуальні невідкладні потреби, а іде — спрямована в майбутнє, бо під час гри у дітей формуються чи закріплюються властивості, вміння, здібності, необхідні їм для виконання соціальних, професійних, творчих функцій у майбутньому. І скрізь, де є гра, панує здорове, радісне дитяче життя. Потрапляючи до школи після дитячого садка, дитина зустрічається з іншим видом діяльності — навчанням. Але гра залишається важливим засобом не лише відпочинку, а й творчого пізнання життя. Ігрова позиція — могутній засіб виховного впливу на дітей. В.Ф.Шаталов зазначає: «Придивіться: чи не дуже рано згасає наш педагогічний інтерес до ігор, які вірою і правдою завжди служили й покликані служити розвиткові кмітливості та пізнавальної цікавості дітей на всіх, без винятку, вікових рівнях. Відомо, що ті діти, з яких на уроці й слова не витягти, в іграх активні. Вони можуть повернути хід гри так, що деякі відмінники тільки руками розведуть. їхні дії відзначаються глибиною мислення. Мислення сміливого, масштабного, нестандартного» [1, С 64-65]. Дидактичні ігри бажано широко використовувати як засіб навчання, виховання і розвитку школярів. У будь-якій грі розвивається увага, спостережливість, кмітливість. Сучасна дидактика, звертаючись до ігрових форм навчання на уроках, вбачає в них можливості ефективної взаємодії педагога і учнів, продуктивної форми їх спілкування з властивими їм елементами змагання, непідробної цікавості. У процесі гри в учнів виробляється звичка зосереджуватися, самостійно думати, розвивати увагу. Захопившись грою, діти не помічають, що навчаються, до активної діяльності залучаються навіть найпасивніші учні. Використання на уроках дидактичних ігор та ігрових моментів робить процес навчання цікавим, створює у дітей бадьорий творчий настрій, полегшує засвоєння навчального матеріалу. Різноманітні ігрові дії, за допомогою яких розв'язується те чи інше розумове завдання, підтримують і посилюють інтерес дітей до навчального предмета. Отож гра — незамінний важіль розумового розвитку дитини. Дидактична гра на уроці — не самоціль, а засіб навчання і виховання. Сам термін «дидактична гра» підкреслює її педагогічну спрямованість та багатогранність застосування. А тому найсуттєвішими для вчителя будь-якого предмета, на наш погляд, є такі питання: а) визначити місце дидактичних ігор та ігрових ситуацій у системі інших видів діяльності на уроці; б) доцільність використання їх на різних етапах вивчення різноманітного за характером навчального матеріалу; в) розробка методики проведення дидактичних ігор з урахуванням дидактичної мети уроку та рівня підготовленості учнів; г) вимоги до змісту ігрової діяльності у світлі ідей розвивального навчання; д) передбачення способів стимулювання учнів, заохочення в процесі гри тих, хто найбільше відзначився, а також для підбадьорення відстаючих. Гра — одна з найважливіших сфер у життєдіяльності дитини, разом з працею, навчанням, мистецтвом, спортом вона забезпечує необхідні емоційні умови для всебічного, гармонійного розвитку особистості. Для педагога вона стає інструментом виховання, що дає змогу повніше враховувати вікові особливості дітей і підлітків, розвивати ініціативу, створювати атмосферу розкутості, самостійності, творчості та умови для саморозвитку. Яскравим прикладом ігрової позиції вчителя є діяльність А.С.Макаренка, який писав: «Є ще один важливий метод — гра... Треба зазначити, що між грою і роботою немає такої великої різниці, як дехто думає... В кожній гарній грі є насамперед робоче зусилля та зусилля думки... Дехто гадає, що робота відрізняється від гри тим, що в роботі є відповідаль-ність, а в грі її немає. Це неправильно: у грі є така ж велика відповідальність, як і в роботі, — звичайно, у грі гарній, правильній...» [2, С. 367-368]. А.С. Макаренко, запроваджуючи гру в життя колективу, створював життєрадісний, оптимістичний, мажорний тон і стиль, що сприяли подоланню труднощів, баченню перспективи. Дидактична гра — це практична групова вправа з вироблення оптимальних рішень, застосування методів і прийомів у штучно створених умовах, що відтворюють реальну обстановку. Під час гри в учня виникає мотив, суть якого полягає в тому, щоб успішно виконати взяту на себе роль. Отже, система дій у грі виступає як мета пізнання і стає безпосереднім змістом свідомості школяра Все, що допомагає успішному виконанню ролі (знання, вміння, навички), має для учня особливе значення і якісно ним усвідомлюється. Коли вчитель використовує на уроці елементи гри, то в класі створюється доброзичлива обстановка, бадьорий настрій, бажання вчитися. Плануючи урок, учитель має зважати на вік учнів, добирати ігри, які були 6 їм цікаві й зрозумілі. Розглянемо особливості окремих навчальних ігор, що найчастіше використовуються на уроках. Рольова гра. Головна мета її — розвивати здібності школярів, прищеплювати уміння приймати правильні рішення. У рольових іграх виявляються особистість учня, його здібності та перспективи на майбутнє. Вікторина. Її ще називають грою переможців. У ній змагаються, аби швидше і повніше відповісти на поставлені запитання. Отже, вікторина — це конкурс, під час якого учні самостійно відповідають на запитання. Щоб урок був цікавим і ефективнішим, на його різних етапах можна використовувати кросворди за темами уроку чи розділу. Складаючи кросворд, учитель має дотримуватися вимог проведення дидактичних ігор. Під час цілеспрямованої підготовчої роботи учні розв'язують запропоновані кросворди досить успішно і охоче пробують самостійно складати мінікросворди з вивченої теми. Отже, кросворд, з одного боку, вносить в урок елемент гри, а з іншого — сприяє глибшому засвоєнню вивченого. Перелічені види ігор мають своє призначення і конкретне застосування. Так, мета дидактичних ігор—формування в учнів уміння поєднувати теоре-тичні знання з практичною діяльністю. Оволодіти необхідними знаннями, уміннями і навичками учень зможе лише тоді, коли він сам виявлятиме до них інтерес, і коли вчитель зуміє зацікавити учнів. Добираючи ту чи іншу дидактичну гру, вчитель має пам'ятати, що процес створення гри містить ряд етапів: а) вибір теми гри; б) визначення мети й завдань гри; в)підготовка і проведення гри (повідомлення учням теми гри, підготовка унаочнень, проведення гри, підбиття підсумків). Успіх проведення гри залежить від дотримання вимог: а) ігри мають відповідати навчальній програмі; б)ігрові завдання мають бути не надто легкими, проте й не дуже складними; в) відповідність гри віковим особливостям учнів; г) різноманітність ігор; д)залучення до ігор учнів усього класу У навчальних іграх немає тих, хто програв або виграв, тут виграють всі. Їх можна проводити на будь-якому етапі уроку. Це дасть змогу виявити знання учня і вміння користуватися ними. Де брати навчальний час, який можна використати для дидактичних ігор? Якщо залишитися в межах традиційних форм і методів навчання, то в структурі занять навчального часу для ігор не знайдеться. Але якщо відмовитись від деяких застарілих компонентів уроку, наприклад, тривалих нудних опитувань, мікролекцій на уроці, повчальних розмов, то гра не лише органічно впишеться в структуру уроку, а й дасть змогу різко зекономити навчальний час. Як оцінювати результати дидактичних ігор? Якщо після гри вміння і навички учнів не зростають, це означає, що гра не ефективна і результати її впровадження негативні. Тоді треба шукати причини негативних наслідків. їх може бути дві: перша — якість самої гри низька і не відповідає вимогам; друга — методика проведення гри має серйозні відхилення від належного рівня. Позитивний ефект від використання ігор для навчання має виявитися одразу ж після гри. Він легко виявляється в моральному задоволенні від гри її учасників. Проте існують і обмеження для проведення дидактичних ігор: 1. Не варто організовувати навчальну гру, якщо учні недостатньо знають тему. 2. Не слід застосовувати ігри з тих предметів і програмних тем, де вони не можуть дати позитивного ефекту. Пам'ятаючи ці обмеження, кожен учитель має все ж керуватися настановою В.О.Сухомлинського про те, що без гри немає і не може бути повноцінного розумового розвитку учнів. Навчання грамоти дітей шестирічного віку на на сьогодні є актуальною проблемою шкільного навчання. Її успішне вирішення залежить від кваліфікованого керівництва навчальним процесом, основою якого є знання особливостей механізму читання, вікових та індивідуальних особливостей шестирічних першокласників. Тому дуже важливим є вибір методів навчання, провідним з яких стає дидактична гра як найприродніша і найпривабливіша діяльність для дітей цього віку. Отже, ігрові форми, на уроках навчання грамоти — це найважливіший шлях залучення дітей до читання. Заглиблюючись у цікаві ігри зі словесним матеріалом, першокласники не помічають, як у них формується ряд дуже важливих навичок, які лежать в основі читання. Оволодівши ними, вони непомітно для себе, невимушено, легко і швидко навчаються читати Добукварний період. У цей період уроки навчання грамоти мають загальномовний, навіть суто теоретичний зміст. У дітей формуються навички аналізувати предмети та явища, класифікувати їх за родовими і видовими ознаками; уміння ділити слова на склади, розрізняти кількість складів у слові, виділяти в них наголос; уміння самостійно визначати послідовність звуків у слові, відчувати звук як окремий елемент слова, розрізняти голосні і приголосні (тверді і м'які) звуки за звучанням та артикуляцією, позначати їх умовними знаками, записувати складо-звукові моделі слів. Уважні долоньки. Мета. Узагальнити знання дітей про слова — назви істот та неістот. Ігрова дія. Зараз ми потренуємо ваші до¬лоньки. Правила гри: вчитель називає слова — назви істот та неістот, учні мають "упіймати", плескаючи у долоні, ті слова, які відповідають на питання хто? Телеграф Мета. Формувати в учнів уміння визначати кількість складів у слові. Ігрова дія. Зараз ми з вами будемо телеграфістами і передаватимемо слова до іншого міста (попередньо вчитель пояснює дітям, як працює телеграф). Правила гри: вчитель називає учню слово, а той має відстукати по парті стільки разів, скільки складів у цьому слові. Усі інші — "контролери" — перевіряють правильність виконання завдання. Пізніше учні можуть грати самостійно в парах, даючи завдання один одному. Ланцюжок Мета. Вдосконалювати: вміння дітей ділити слово на склади. Ігрова дія. Вчитель показує учням ланцюжок (на малюнку або справжній), звертаючи увагу на те, як одне кільце з'єднане з іншим. Потім пропонує створити ланцюжок зі слів так, щоб вони з'єднувались однаковими складами. Правила гри: клас ділиться на команди (за рядами). Кожній команді вчитель пропонує перше слово, а далі учні самостійно продовжують складати ланцюжок: миша - шапка - картина і т.д. На кожне правильне слово, яке називає команда, вчитель малює на дошці кільце ланцюжка. Якщо хтось помиляється або довго розмірковує, ланцюжок рветься. Перемагає команда, в якої він розірветься найменшу кількість разів. Лото в парах Мета. Формувати в учнів уміння виконувати звуковий аналіз слова. Обладнання: предметні малюнки, фішки з умовним позначенням звуків для кожного учня. Ігрова дія. Зараз кожний з вас стане шифрувальником і спробує зашифрувати слова за допомогою фішок. Правила гри: на партах дітей розміщені предметні малюнки та фішки. Один учень кладе малюнок на парту, інший називає його та викладає з фішок звукову модель. Потім учні міняються ролями. Під час гри вчитель ходить між рядами та контролює правильність виконання завдання. Букварний період. У цей період діти вивчають букви на позначення голосних і приголосних звуків, прийоми читання з орієнтуванням на голосні, ознайомлюються з літерами я, ю, є, Г, апострофом, розділовими знаками. Дидактичні ігри, розроблені для цього періоду, можна застосовувати під час вивчення будь-якої літери, змінюючи лише лексичний матеріал. Змійка Мета. Формувати в учнів навички правильного читання складів (слів) із виучуваним звуком. Обладнання: склади (слова), написані на дошці. Ігрова дія. Ваша команда має прослизнути між складами, мов змійка між камінцями. Правила гри: клас ділиться на команди (за варіантами). Члени кожної команди по черзі читають . по одному складу (слову). Перемагає та команда, яка жодного разу не помилиться. М'ячик Мета. Формувати в учнів уміння добирати слова із виучуваним звуком. Обладнання: невеликий м'яч. Ігрова дія. До нас у гості закотився м'ячик. Той, до кого він потрапляє, має навчити його слова, у якому є звук ... . Правила гри: вчитель дає першому учневі м'яч, той називає слово із виучуваним звуком і передає м'яч наступному, який теж називає слово, і т.д. Швидко слово шукай Мета. Формувати в учнів уміння орієнтуватися в тексті та співвідносити фонетичне значення слова із написаним. Обладнання: текст букваря. Ігрова дія. Деякі слова в тексті заблукали. Будь ласка, допоможіть їх знайти. Правила гри: вчитель називає слово, а учні мають швидко знайти його в тексті та прочитати разом із наступним словом. Перемагає той, хто перш знайде найбільше слів. Післябукварний період. У цей період відбувається закріплення та вдоск» налення навичок читання. Учні вчаться працювати текстами, виробляють правильну інтонацію читання. В післябукварний період доцільно застосовувати такі ігри: Впіймай помилку Мета. Формувати в учнів уміння розуміти прочитане, стежити за читанням інших. Обладнання: текст букваря. Ігрова дія. У нашому букварику щойно заховалися помилки. Я читатиму текст, а ви спробуйте і помилки впіймати. Правила гри: вчитель читає текст із букваря, навмисно змінюючи якісь слова. Учні уважно стежать за читанням учителя та текстом і, помітивши помилку, зупиняють його та виправляють. Перемагає той, хто "впіймає" найбільше помилок. Гра — то не просто забава, а водночас і весела школа життя. В іграх закладена мудрість народна; вони не лише розвивають фантазію, кмітливість, спритність, а й вчать справедливості, чесності, бережливого ставлення до всього живого, знайомлять нас із давніми народними звичаями, уявленнями про світ. Крім того, вони не дають нудитися, марнувати час. Ігри проводяться не лише в приміщенні, а й надворі, тому в деяких іграх беруть участь рослини або просто їх назви. РІПКА
Стають, узявшись за руки в коло, обличчям до середини. А потім, не розриваючи руки, повертаються обличчям назовні, в поле. Є два способи. Перший. Усі вивертаються під своїми руками. Другий. Одна пара підіймає руки вгору, утворюючи ворота, в які проходять усі, не розриваючи рук. Потім коло крутиться. Усі приказують: - Варена ріпко, держись кріпко! Хто обірветься, тому дістанеться! Хто не втримає рук, стає посередині кола. Якщо коло вже не буде вміщати всіх, хто знаходиться всередині, починають знову. Список літератури 1. Шаталов В.Ф. Педагогическая проза. — М., 1980. - 95 с 2. Макаренко А.С. Гра // Твори: В 7 т. - К, 1954. - Т. 4. - С. 428. 3. Сухомлинський В.О. Серце віддаю дітям. – вибр. Твори У5Т. – К.. Рад. школа. – 1977 – Т.В. – с.95 4. Яришева М.Ф. Методика ознайомлення дітей з природою/ навч. Посібник.-К. Вища шк.-1993.-с.53 Джерело: http://oipopp.ed-sp.net/ | |
| Переглядів: 9235 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 5.0/1 |
| Всього коментарів: 1 | |
|
| |
ble>