Урок позакласного читання
Тема. Народ скаже, як зав’яже
Мета: розкрити учням барвистий світ народних прислів’їв, приказок, загадок, казок, лічилок, колискових пісень, особливості цих видів фольклору; виховувати інтерес в учнів до народної творчості, виховувати почуття гордості за свою Батьківщину, її культурну спадщину, розширювати в учнів уявлення про народні дитячі ігри; виховувати повагу до надбань українського народу.
Обладнання: карта подорожі по країнах Усної народної творчості, вишиті рушники, плакати з висловами та прислівями, роздатковий матеріал, листівки «Телеграмки», книги про усну народну творчість, презентація до уроку, комп’ютер, аудіозаписи колискової пісні «Котику сіренький» та гри «Подоляночка».
ХІД УРОКУ
І. Вступ.
Вчитель. Діти, сьогодні ми з вами вирушаємо в далеку і привабливу подорож. Ми відвідаємо різні країни — Прислів’я і Приказку, Загадкову, Казкову, Лічилочку. Це держави минулого, сьогодення і майбутнього. А мешканці — люди, звичайні громадяни, як ми з вами; вони і створили ці могутні, вічно живі й мудрі країни.
Діти, ви готові до подорожі? Тоді розпочинаємо!!!
Ми пролітаємо з вами над давньою державою Прислів’я. Що ж означає це слово? Прислів’я — один з видів усної народної творчості. З давніх-давен прислів’ями люди виражали свої знання про різні явища життя суспільства і природи. Наприклад, вирощуючи зернові й городину, люди переконалися, що землю слід підживлювати, і цей досвід висловили так: «Хто землю удобряє, тому й земля повертає». Є багато прислів’їв про те, як берегти здоров’я, честь, рідну землю, ставитись до людей.
— До перлин української мови належать прислів’я, що впродовж століть складав народ. Вони виникли у сиву давнину, передавалися з вуст в уста, адже тоді ще не було письма, У мудрих і дотепних висловах український народ розкрив різноманітні явища суспільного життя і природи, влучно оцінив людські характери та події. Правда і кривда, добро та зло, мужність і боягузтво, щедрість та скнарість, товариськість і незгода, соціальна нерівність та любов до краю — про все це передано у прислів’ях коротко та образно, адже у них — вікова мудрість, багатостраждальна історія.
ІІ. Подорож країнами по карті «Усна народна творчість».
Вчитель. Отже, ми в країні «ПРИСЛІВ'Я». Пригадаємо, що таке прислів’я? Прислів'я в стислій формі викладає одну якусь думку. Найчастіше воно становить всього одне просте речення.
Давайте перепочинемо декілька хвилин, детальніше ознайомившись із цією країною — перлиною народної мудрості. Зверніть увагу ось на цей рекламний плакат: «За рідний край життя віддай».
- Як ви розумієте ці слова? Поясніть. І ось ще один: «Навіть пташка має рідну землю». Поясніть значення цих слів. Свою думку обрунтуйте.
- Погляньте сюди. У друкарні, напевно, припустились помилки. Щось тут не те, якась нісенітниця: «Не лихові смійся чужому».
Давайте допоможемо мешканцям країни. Інакше вони ніколи не дізнаються, що тут написано. І ось ще таке прислів’я, схоже на попереднє: «Не воду і холодну за береться». Які ми молодці! Змогли все розгадати. А тепер пограємо в ігри!
2.1. Гра «Хто правильно закінчить прислів'я».
• Не знаєш броду —... (не лізь у воду).
• Диму без вогню... (не буває).
• Не той друг, хто медом маже, а той... (хто правду каже).
• Кожна жаба своє... (болото хвалить).
• 3 малої іскри... (великий вогонь буває).
Учні закінчують прислів’я, пояснюють їх значення.
2.2. Гра «Шифрувальники».
(Учні отримують картку із зашифрованим прислів’ям, називають його та пояснюють значення. Щоб прочитати зашифроване прислів’я, потрібно у кожному горизонтальному рядку закреслити кожну другу літеру).
1-ший учень
Л у а ш с м т б і р в т к в а
д і е т н у ь
п л о с ч к и ж н д а х є,
а н
с п о р л с о н в а е к й
к х і ю н ц ч ш а п є.
(Ластівка день починає, а соловей кінчає.)
2-ший учень
С к л р о п в д о
д н о з
с ч л н о ї в к а —
з к л ї о м ж о и з т а ь к с р я
м н о д в к а є.
(Слово до слова — зложиться мова.)
3-ший учень
X к т р о д
с н в в о п є м ї ч
м ф о ю в т и ь
ц п у з р ї а і є л т і ь у с з я о,
т к о і й м
с д а о м у
с ф е х б н е
с ї т а и о д н а к є у т п ь р с б я.
(Хто своєї мови цурається, той сам себе стидається.)
4-ший учень
П к т о и у ц а ю п
П о і ф з ц н к а о ю і т в ь
п р о в
п н і с р’ м ю о,
а н
л о ю м д е и а н к у —
п д о
м н о у в ч і о.
(Птицю пізнають по пір’ю, а людину — по мові.)
2.3. Завдання «Утвори прислів'я з антонімами».
Вчитель. Пригадайте прислів’я з поданими антонімами.
Посієш – пожнеш; світ – тьма; праця – лінь; рання – пізня; менше – більше; вранці – увечері.
2.4. Завдання «Віднови прислів’я та приказки з власними іменами».
Вчитель. Відновіть прислів’я та приказки з власними іменами.
1. Не зівай, … ,- на те й ярмарок.
2. Для нашого… не страшна робота.
3. Наша… на все здалася.
4. Заплач, … , дам копійку.
5. З нашої… ні серця, ні ласки.
6. Вискочив як… з конопель.
7. Не вмер…, так болячка задавила.
8. Казала… , як удасться.
9. Ти йому про…, а він тобі про… .
10. Ой не ходи, … , та й на вечорниці.
Довідка: Хомко, Федот, Парася, Матвійко, Параска, Пилип, Данило, Настя, Хома, Ярема, Гриць.
Вчитель. Рухаємось далі. На горизонті країна «ПРИКАЗКА». Погляньте, яка чудернацька назва міста: «Із вогню та в полум’я». І ось ще одна: «Ганятися за двома зайцями». Так, у країні Приказок багато цікавих назв міст. Пропоную відпочити і здивувати своїми здібностями наших гостей.
2.5. Завдання «Вилучи зайве».
Вік живи — вік учись.
Будьте здорові!
Вчитися ніколи не пізно.
Хай вам щастить!
Не кажи — не вмію, а кажи — навчусь.
Щоб тобі добре було!
Косо, криво,аби живо.
2.6. Завдання «З’єднайте частинки «розсипаних речень».
Дім без книги, вік учись.
Краще переконувати словами, гуляй сміло.
Сварка до добра не доводить.
Зробив діло - ніж кулаками.
Вік живи - -хата без вікна.
Книга вчить, як на світі жить.
2.7. Завдання “Зі слів склади приказку”
(На дошці врізнобій написані слова, їх треба скласти так, щоб отримати прислів’я).
Людьми людиною межи будь.
Усьому хліб голова
Мед і гіркий хворому
2.8. Завдання для груп “Дібрати заголовок” .
(Поясніть, про що йдеться в групі прислів’їв і приказок. Дібрати за-головок (про рідний край, про науку, працю).
Книга вчить, як на світі жить.
Хто грамоти вміє, той краще сіє.
Мудрим ніхто не вродиться, а навчиться.
Без труда нема плода.
Зробив діло — гуляй сміло!
Праця чоловіка годує, а лінь марнує.
Кожному мила своя сторона.
Який народ, такі й порядки.
Кожний край має свій звичай.
Вчитель. Наші завдання стають дедалі цікавіші і ми переносимося у країну «ЗАГАДКОВУ». Діти! Як ви гадаєте, чому жанр «загадка» має таку назву? Від якого слова вона походить? (Від слова «гадати» — думати, здогадуватися) Загадка є свідченням гостроти розуму людей, яскравого, образно¬го сприйняття й розуміння ними світу. — Загадка — ще один скарб нашої мови, який дістався нам у спадок від предків, де дотепне метафоричне запитання, постав¬лене у формі хитромудрого короткого опису будь-якого предмета чи явища. Це своєрідний і дуже давній вид народної творчості. За-гадування в Україні завжди було неодмінною умовою не лише розу¬мового розвитку дитини, а й випробовування кмітливості, мудрості та зрілості дорослих. У сиву давнину загадкам надавали магічного значення, вони були пов’язані з культовими обрядами й звичаями. Вміле одгадування загадок вважалося ознакою розуму і щасливої вдачі. Специфіка загадок полягає в тому, що в них зашифровано якийсь предмет чи явище і треба відшукати його первісне значення. А зараз, дітки, позагадуємо загадки!
2.9. Завдання «Дерево мудрості».
(Учні «вішають» листочки на «дерево мудрості», на яких записані загадки, та дають відповіді).
1. Коло вуха завірюха, а у вусі ярмарок. (Бджола)
2. Що йде вперед і не вертається? (Сонце)
3. Хто співає, свище й плаче, а ніхто його не бачить? (Вітер)
4. Під землею птиця кубло звила і яєць нанесла. (Картопля)
5. Червоний колір, а винний смак, кам’яне серце. Чому це так? (Вишня)
6. Прозорий мов скло, а не вставиш у вікно? (Лід)
7. Зайде в дім не — виженеш, прийде час — сам вийде. (Промінь сонця)
8. Стоїть півень на току у червонім ковпаку (Мак)
9. Що то за віконця, що допомагають бачити сонце? (Окуляри)
10. Баба-Яга, дерев’яна нога, весь світ годує, а сама голодна. (Соха)
11. Залізний ніс у землю вріс, риє, копає, проти сонця грає. (Плуг)
12. Кінь сталевий, вівса не просить, а оре і косить. (Трактор)
13. Хто мовчить, а всіх людей навчить? (Книга)
14. Розстелений кожушок, на нім посіяний горошок (небо з зорями).
15. Торох, торох, розсипався горох, почало світати — нема що збирати. (небо з зорями)
16. Один баранець пасе тисячі овець (місяць)
17 Всі його люблять, всі його чекають, а хто подивиться — кожен скривиться (сонце)
19. Літом одягається, а на зиму одежі цурається (дерево).
20. Чорна корова людей коле, а біла воскрешає (ніч та день).
21. Хто малюнок на вікні уночі зробив мені? (мороз).
22. Взимку горою, а літом водою (сніг).
23. Як сіробокий кінь заіржав, то весь світ задрижав (грім).
24. Сидить баба на грядках, вся закутана в хустках (капуста).
25. Сімсот соколят на одній подушці сплять (соняшник).
26. Є шапка, але немає голови; є нога, але без черевика (гриб).
27. Зубів не має, а кусає (мороз).
28. Має гребінь — не може ним чесатися (півень).
29. У воді купалася, а сухою зосталася (качка).
30. Літом наїдається, зимою висипляється Ведмідь).
31. У двох матерів по п'ятеро синів (руки й пальці).
32. Має шкір сім, витискає сльози всім (цибуля).
33. Рукавом махнув, дерева нагнув (вітер).
Вчитель. А зараз ми дістались до країни «КОЛИСАНОЧКА». Чи пам’ятаєте ви свої колискові пісні? Хто їх може виконувати, крім мами? Які герої найчастіше зустрічаються у колискових?
Сьогодні ми повернемось у чарівний час, коли ви були зовсім маленькими дітьми. Тоді поруч з вами завжди була мама. Єдина, найрідніша, найдорожча людина для кожного з нас. Вона постійно піклується про дітей, хоче, щоб вони росли здоровими, добрими, щасливими. Саме такі сподівання та мрії висловлюються у народних колискових піснях. Слова прості й мелодії спокійні, монотонні заспокоюють дитя, западають у саме серце. І згадуються нам ласкавий котик, щебетлива ластівка, воркітливий голуб, Сонько й Дрімко. Колисковими піснями мами не лише присипляють дітей, а й прикликають для них добру долю, щастя, здоров’я.
Цікавим видається й звичай — першим класти в колиску кота. Наші пращури вважали, що тварина принесе солодкий сон, спокій.
Українські колискові здебільшого не багатослівні, проте досить глибокі за змістом. У центрі сюжету завжди опиняється дитина, її щастя, здоров'я, подальша доля. У колискових наявні добрі образи. Це Котики, Гулі (так поетично наш народ називав голубів, що символізували чистоту, добро, благополуччя), які обдаровують дитину, Дрімота, яка гойдає колиску.
- Є колискові, що складав автор. Тому прослухайте, будь ласка, авторську пісеньку (дівчинка розказує пісеньку ….)
- Зараз я вам пропоную прослухати пісеньку у виконанні народної артистки Ніни Матвієнко «Котику сіренький»
2.10. Прослухування аудіозапису пісні «Котику сіренький» .
Учитель. Діти, вам сподобалося перебувати у цій країні? Бачу, ми мимоволі почали дрімати. Країна «Колисаночка» накликала на нас великий сон.
Ану ж бо наступна країна змусить нас прокинутися, стати жвавими та гратися. На нашій дорозі країна «ЛІЧИЛОЧКА». Навіщо розучують лічилки? Коли їх застосовують? Сьогодні на уроці ми пригадаємо ще один вид усної народної творчості «лічилки».
Раз, два, три!
Раз, два, три!
Дули, дмухали вітри.
Дули, дмухали щосили
І горіхів натрусили.
Натрусили так багато,
Поспішаймо їх зібрати!
Раз, два, три!
Ловиш ти!
Діточки, а хто пригадає яку лічилочку? Ану ж розкажіть!
2.11. Декламація лічилок.
Вчитель. Дуже цікаві лічилочки знають наші дітки! Молодці! А зараз ми мандруємо до країни «ІГРОВА». У які ігри ви любите грати? Змалечку через ігри і забави маленька людина входила у життя. Через них вона дорослішала, набувала практичного досвіду. У численних народних іграх українських дітлахів відобразилося все: історія народу, його світогляд, традиції та деталі побуту. Як ви вважаєте, гра — це пустощі?
Це своєрідне мистецтво. В іграх передається характер народу, виховуються дружні стосунки, чесність, повага, спритність, кмітливість. У грі змагаються, пізнають одне одного. Гра дає радість, бадьорить дітей. Рухатися, бігати, гратися означає жити. Народна мудрість говорить: «Як дитина бігає і грається, так їй і здоров’я усміхається!» Народ свято береже свою мову, пісню і, звісно ж, гру.
Які народні ігри ви знаєте? Що має робити дівчинка-подоляночка під час гри? Уявіть себе подоляночкою. Давайте спробуємо розіграти її поведінку.
2.12.Інсценізація гри «Подоляночка» під аудіозапис).
Вчитель. Далі на нашому шляху остання країна нашої подорожі чудесна, фантастична країна «КАЗКОВА». Чи задумувалися ви над тим, чому живуть і не вмирають народні казки? А безсмертні вони тому, що в них живе і не вмирає сам народ, його мудрість, віра і незгасаюче працелюбство. Бо вони упродовж віків були і залишаються чарівними проповідниками доброти й милосердя, яких сьогодні так не вистачає у людських взаєминах.. Перегортаючи сторінки улюблених казок, ми розуміємо, що казки — то наші великі вчителі, що спочатку виховують, а вже потім розважають.
Знаходячи в живій природі чимало схожого до своєї людської поведінки, звичок, наші предки у своїй уяві зображували її подібною до себе - вівці, коти, кози, собаки, вовки, лисиці, гуси тощо в казках говорять, співають, сватаються, одружуються, ходять один до одного в гості, судяться і т. п. Тобто картини людського життя передаються алегоріями - через образи тварин. Отже, в більшості українських казок присутні реальні об'єкти і явища природи, які вчитель при бажанні може використовувати в процесі навчання
Казки є одним з найпоширеніших видів оповідної народної творчості. Кожен народ має свої казки і сюжети, в які він укладає свою життєву і соціальну філософію, сформовану побутом та історією. А зараз розгадаємо кросворд «Народна казка».
2.13. Розгадування кросворду «Народна казка».
Вчитель. Із кросвордом ми чудово справилися! Тому перейдемо до виконання різних цікавих завдань!
2.14. Завдання «Вгадай назву казки за ілюстраціями».
(Діти за ілюстраціями повинні відгадати назву казки та героїв).
2.15. Завдання «Від кого телеграма?».
(Командам пропонується здогадатися, хто ж з героїв міг надіслати таку телеграму)
«Упіймав звірів. Дід з Бабою нарешті розбагатіють» (Солом'яний бичок.)
«Втік від Діда і Баби. Не можу знайти дорогу додому» (Колобок).
«Зварив борщ. Приходь, кумонько, в гості» (Журавель, «Лисичка і журавель»).
«Булава стала у нагоді. Повертаюсь переможцем» (Котигорошко).
«Купив насіння, приїжджайте садити» (Дід з казки «Ріпка»)
2.16. Гра «Спробуй, відгадай!».
1. Який птах врятував Івасика Телесика від неминучої смерті? (Гусеня).
2. Хто вигнав козу-дерезу із заячої хатки? (Рак-неборак).
3. Листочок якого дерева вхопила коза-дереза, коли бігла через місточок? (Клена).
4. У якій казці лисичка побігла з гостювання, не подякувавши за частування? ("Лисичка та журавель").
5. Хто вигнав мишенят Крутя і Вертя з-за столу? (Півник).
6. Мандрував дорогами все своє життя. Співав пісні, вважав себе невловимим, та врешті пісня його обірвалася на півслові. Хто це? (Колобок).
7. Цей дім ніхто не будував, а жити в ньому мали право лише п'ять братів, але в скрутну хвилину вмістилося майже все лісове царство. Що це за дім? (Рукавичка).
8. Про кого йдеться: "За три копи куплена"? (Про козу-дерезу).
9. Хто допоміг витягнути ріпку? (Мишка).
10. Назвіть три казки, героями яких є лисиця. ("Солом'яний бичок", "Колобок", "Рукавичка").
11. Які птахи зустрічаються в казці "Яйце-райце"? (Жайворонок, орел, голуб).
12. Що сталося з бабою в казці "Котигорошко", коли вона проковтнула горошину? (Народила сина Котигорошка).
13. Як звати сина лисички в казці "Котик і півник"? (Пилинко).
14. Як цариця-миша завоювала царя-жайворонка в казці "Яйце-райце"? (Комашня за одну ніч повідкушувала птиці пір'я коло крил).
15. Назвіть друзів Котигорошка. (Вернигора, Верни дуб, Крутивус).
2.17. Гра «Казкова загадка».
1. Білий, як сніг, надутий, як міх, лопатами ходить, а рогом їсть. (Гуска, "Телесик').
2. Сірий, зубастий, по полю блукає, ягнят шукає. (Вовк, "Рукавичка").
3. У зеленому жакеті репетує в очереті, хоч і плавати мастак, а не риба і не рак. (Жаба, "Рукавичка").
4. Не дід, а з бородою, не бик, а з рогами, не корова, а молоком напуває. (Коза, "Коза-дереза").
5. Влітку носить сіру шубу, взимку — білого кожуха. Має з тріщиною губу, косі очі й довгі вуха. (Заєць, "Колобок").
6. У воді купалася, сухою зосталася. (Качка, "Кривенька качечка").
7. Дивиться на землю, як зерно клює, дивиться у небо, як водичку п'є. (Курка, Курочка Ряба).
8. Гострий носик вона має, слід хвостом все замітає. Та й полює тишком-нишком то на зайця, то на мишку. (Лисиця, "Солом'яний бичок").
9. Хто це біжить, хвостиком метляє? Як кота побачить, утікає. (Мишка, "Ріпка').
10. Має гарний він жупан; ходить важно, наче пан; чоботи зі шпорами, з кігтями роговими; стереже свою родину, наче матінка дитину. (Півень, "Котик і півник").
11. Хоч хатинонька маленька, та затишна і тепленька; як мороз кусається, п'ять братів сховаються. (Рукавичка, "Рукавичка ").
12. Коли ляжеш на подушку, тихо сяде біля вушка та показує швиденько кольорові побрехеньки. (Сон, "Мудра дівчина').
13. Біжить свинка, вирізана спинка, оглянеться назад, а сліду не видать. (Човен, "Телесик").
14. Розколеш лід - візьмеш срібло, розколеш срібло — візьмеш золото. (Яйце, "Яйце-райце").
15. Загорнулася в клубок ціла купа голочок. Лис підбіг, голки понюхав. Потім довго носа чухав. (Їжачок, "Лисиця та їжак").
Вчитель. Отже, наша подорож підходить до завершення. Я надіюсь, що ці кра¬їни вас зачарували і вже ніколи не «відпустять» вас. Вони живі, процві-таючі, у них є майбутнє. Адже прислів’я, приказки, загадки, лічилки, казки виникають постійно, але поширюються в народі й передаються від покоління до покоління.
ІІІ. Підсумкова бесіда.
Вчитель. Діти, давайте пригадаємо, які ми жанри ми сьогодні опрацьовували?
- Образний вислів, який стисло і влучно означає якесь явище життя. (Приказка ).
- Розповідний жанр усної народної творчості, переважно невеликий за розміром, у якому йдеться про вигадані події (Казка).
- Невеличкий твір, де дотепне метафоричне запитання, постав¬лене у формі хитромудрого короткого опису будь-якого предмета чи явища (Загадка)
- Мудрі та дотепні вислови, у яких український народ розкрив різноманітні явища суспільного життя і природи, влучно оцінив людські характери та події (Прислів’я).
- Короткий віршик, що допомагає під час гри визначити чергу учасників. Із цією метою лічилку промовляють в особливому ритмі, що допомагає рахувати (Лічилка).
ІV. Перегляд виставкового стенду з книгами «Бібліотека – скарбниця усної народної творчості».
Вчитель. Усна народна творчість протягом тисячоліть була чи не єдиним засобом узагальнення життєвого досвіду народу, втіленням народної мудрості, народного світогляду, народних ідеалів. У фольклорі знайшли не лише естетичні та етичні ідеали народу, а й його історія, філософія, психологія, - тобто все, чим він жив, що хотів передати наступним поколінням. Тому записував і укладав книги. Пригадаймо прислів’я «Книга вчить, чк на світі жить». Давайте подивимось книги, які містяться в нашій бібліотеці – скарбниці усної народної творчості.
V. Підсумок уроку. Побажання учням.
Сьогодні на уроці ви доторкнулися до мовної скарбниці нашого народу, до його чарівного світу мудрості. Бажаю вам черпати все життя з цієї криниці, щоб у вашому серці завжди знаходилося місце для загадкового, таємного, чарівного. Поринайте у чудовий світ мрій та фантазій, будьте і самі чарівниками, які вміють творити добро і нести у життя найкраще.
ЛІТЕРАТУРА
1. Денисюк І. Національна специфіка українського фольклору // Слово і чаc. - 2003. - № 9. - C.17 - 23; № 10 - C.41 - 49.
2. Довженко Г.В. Український дитячий фольклор. - К.: Наук. думка, 1981. - 172 c.
3. Закувала зозуленька: Антологія української народної поетичної творчості: Для ст. шк. віку / В.Ф. Василашко (ред.)Наталя Шумада (вступ.ст.,упоряд.та прим.) — К. : Веселка, 1998. — 510с.
4. Лановик М. Українська усна народна творчість: Підруч.. — 4.вид., стер. — К. : Знання-Прес, 2006. — 591с.
5. Мишанич C.В. Система жанрів в українському фольклорі //
Українознавство: Посібник. - К.: Зодіак-ЕКО, 1994. - с.263-276.
Презентація
|
