Тема. Рідний край. Моє село – мальовнича Кононівка.
Мета: формувати ключові компонентності:
вміння вчитися – дати дітям загальне розуміння про село – частину України. Ознайомити з походженням назви населеного пункту, в якому живемо (с. Кононівка). Розповісти про видатних людей;
громадянську: вчити працювати в колективі, самостійно, в парах, в групах;
загальнокультурну: виховувати культуру мовлення, вміння говорити літературною мовою;
соціальну:розвивати спільне бачення корисності навчання (батьки + діти +держава + вчитель);
предметну: виховувати любов до України, до рідної Кононівки.
Обладнання: книжка-альбом «Моє рідне село», виготовлений учнями, плакат «Моє село – мальовнича Кононівка», підручник, зошит.
Хід уроку
І. Організаційна частина.
1. Світить сонечко вгорі,
Посміхнулось дітворі.
Продзвенів умить дзвінок
І покликав на урок.
2. Посміхніться всі, малята,
Простягніть всі рученята,
Побажайте ви всім добра –
Буде весело тут. Ура!
ІІ. Підготовка до уроку
1. Хвилина поезії.
Україно, краю рідний.
Ти – міцна, ти – витривала,
Із колін зневаги вставала.
Ми тебе шануєм, рідна,
Ти – багата і не бідна.
Ти красою величава…
Хай же лине всюди слава.
Т. Козій
2. Бесіда.
- Про що йдеться у вірші?
- Як називають Україну?
3. Робота в групах
Перша група учнів: підбір синонімів до слова «Україна»;
(Україна - держава, Батьківщина, рідний край, Вітчизна, рідна земля, країна);
Друга група учнів: придумати описові слова до слова «Україна» (Яка?Красива, могутня, величава, барвиста, рідна);
Решта дітей:розгадування кросворду.
1. У вінку червонолистім,
У червоному намисті,
Видивляється у воду
На свою зелену вроду.
(калина)
2. Підморгне зеленим оком –
Ми йдемо,
Підморгне червоним –
Стоїмо.
(світлофор)
3. Вдень у небі гуляє, а ввечері на землю сідає.
(сонце)
4. Взимку біле, навесні червоне,
Влітку зелене, восени стрижене.
(поле)
5. Що за гість, що темноту їсть?
(день)
6. Рукавом махнув – дерева нагнув.
(вітер)
7. Їду, їду – нема сліду.
(човен)
8. Не кущ, а з листочками,
Не сорочка, а зшита,
Не людина, а говорить
(книга)
9. Що в сороки сорок?
(а).
КРОСВОРД
КРОСВОРД
Вчитель. Погляньте, яке слово у виділеному рядку? (КОНОНІВКА).
А що ж таке Кононівка для вас? (Діти відповідають, що рідне село).
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
1. Повідомлення теми уроку.
Слово вчителя. Сьогодні ми перегорнемо деякі сторінки історії нашого рідного села, в якому ви народились, живете, вчитесь. Мандруючи рідним селом, ви дізнаєтесь про походження його назви, ознайомитесь із назвами вулиць, почуєте про видатних людей, що в свій час перебували в селі, а також проживали, живуть у ньому. Але в цьому нам допоможуть група науковців та журналіст.
(Кілька учнів збирали матеріал про село, під керівництвом вчителя оформили альбом та виготовили плакат).
2. Огляд плаката «Моє село – мальовнича Кононівка».
- Що означає цей напис?
3. Розповідь вчителя.
Для людини найкраще місце на землі те, де вона народилась і живе. Тут ваші друзі, батьки, односельці. Усе тут є: і парк, і поле, і магазин, і оселі людей. А біля них – сад квіти, городи. Село, в якому ми живемо – частина України, це рідна затишна домівка. Споконвіку люди передавали наступному поколінню рукописи, літописи про історію свого поселення, про його галузі виробництва.
4. Прес-конференція.
Вчитель. Розпочинаємо прес-конференцію. Будьте уважні, діти!
Журналіст
- Чому село має назву Кононівка?
Науковець І
- Село Кононівка розташоване у верхів’ї річки Малий Чумгак. Вперше про нього згадується в 1688 році у купчій Конона Тимченка, який походив із села Коломиць. Спочатку це був хутірець, який названий був Кононівським Яром на честь цього купця. Декілька разів цей хутір перепродувався Леонтію Свічці, потім братам Лизогубам та іншим покупцям. Згодом звалося село Кононівською слобідкою. В село приїжджали люди все частіше і частіше. Згодом воно збільшилось. І воно було перейменовано у село Кононівка.
(Вчитель зачитує цитату з книги В. Щерби «Над Чумгак-рікою».
«У 70-ті роки докорінно змінилося соціально-культурне обличчя Кононівки. З’явилося чимало будівель громадського призначення – магазини, клуб, їдальня. Піднялися житлові будинки, розрослося село…»
5. Фізкультхвилинка.
Вітер віє нам в лице,
Захиталось деревце.
Вітерець все тихше й тихше,
Деревце все вище й вище.
Журналіст
- А що ще вам відомо про селоКононівка?
Науковець ІІ
- У 1900 році Кононівські землі придбав агроном, політичний і громадський діяч Євген ХарлампійовичЧикаленко. Це людина з великим минулим. Це – борець за поліпшення умов життя бідних людей. Людина, що вчила селян піклуватися про землю, яку продавав їм дешево. Він мав велику бібліотеку. Допомагав письменникам у виданні їхніх творів.
(Демонстрація фотосвітлин про Є. Чикаленка.)
Журналіст
- І чим ще відоме наше село?
Науковець ІІІ
- У 1908 році тут перебував М. Коцюбинський – письменник, який присвятив свій твір «Інтермеццо»Кононівським степам. Він гостював у Євгена Чикаленка. Частими гостями в нього були Дніпрова Чайка, Борис Грінченко, Микола Лисенко із сином Остапом та інші визначні люди того часу.
Журналіст
- Яка головна вулиця села?
Науковець І
Головною вулицею села Кононівка є вулиця, яка носить ім’я видатного письменника М. Коцюбинського, який у 1908 році ходив по цій дорозі.(Демонстрація фотосвітлин вулиці і визначних місць села).
Журналіст
- А як називаються інші вулиці?
Науковець ІІ
Мальовнича Кононівка. Вулиці її великі й гарні. Стоять добротні будинки, які потопають у різнобарв’ї квітів, цвіту садів, розмаїтті городів. Цю красу ще в 1908 році описував у творі «Інтермеццо» український письменник Михайло Михайлович Коцюбинський. Він згадував діда Веремія, який був здоров’я волячого, сильний, говіркий, багато знав, заворожував своїми розповідями про минуле Кононівки. У сучасній Кононівці є вулиці Садова, Паркова, Польова, Шевченка, Гагаріна, Ватутіна та інші.
Журналіст
- Які споруди є в селі, що мають велике значення для кононівчан?
Науковець ІІІ
- У центрі села височить школа, яка збудована в 1982 році, є будинок культури, магазини, проходить залізниця. У селі є «Кононівський елеватор», який приймає на сушку (на тік) багатотонне зерно, яке потім вивозять великими машинами та вагонами по залізниці в інші міста та країни.
Журналіст
- А хто працює в школі?
Науковець І називає директора Згуровського В.В., що очолює педколектив, перераховує вчителів.
6. Робота в зошиті (ст. 45-46). Перевіряються 2-3 учні.
9. Робота з підручником (робота над текстом вірша «Найрідніша» М. Сингаївського).
Журналіст
- А хто з поетів Драбівщини проживав у селі? Які твори ви його читали?
Науковець ІІ (коротко про В. Скрипника).
- Народився в 1956 році. Проживав у сім’ї вчительки Яронної Євдокії Степанівни та різноробочого Петра Скрипника, який був і бухгалтером, і економістом. Володимир навчався в нашій школі, рано почав писати вірші, приймав активну участь у житті села.(Зачитує вірш В. Скрипника про Рідну мову).
Рідна мова
Українська мова – самоцвітна!
Мов веселка в небесах блакитних.
Виграє, іскриться у бездонній
Невичерпній мудрості народній.
Ніжна, наче росяна краплина,
Ти душі народної перлина.
Материнська пісня колискова –
Моя рідна українська мово.
Ти, мов цвіт весни, завжди прекрасна.
А проміння слів твоїх не згасне.
Ті слова, мов у польоті крила,
В них і велич грації і сила.
Ти народу нашого знамено,
Бо багата, як земля священна.
Всіх чаруєш музикою слова,
Зелен –Краю неповторна мово.
Мов джерельну воду прохолодну,
Ти її красу несеш перлинну.
Твоя мова - пісня солов’їна,
Люба рідна Україно.
В. Скрипник
Журналіст
- А хто ще вам відомий з людей пера?
Науковець ІІІ
- Це вчителька-пенсіонерка Грінько Ольга Михайлівна (зачитує вірш).
Рідний край
Краю мій отчий,
Рідна оселя,
Росяна стежка в дім…
Є для любові
В будні і свята
Місце у серці моїм.
В рідному краю
Друзів я маю,
Тут мене мама жде.
Пісня лунає,
Вірю я: щастя прийде.
Верби над ставом
Вартою стали,
Стомлене, спить село…
Зірка упала –
Я загадала,
Щоб все найкраще збулось.
Якщо закине
Доля далеко
Раптом в чужі краї,
Думкою лину
Я в Україну
Де живуть рідні мої.
Гублять стеблинки
Сльози – росинки,
В полі шумлять жита…
Рада прожити
В рідному краї
Долею дані літа.
Ольга Грінько
- А також Козій Тамара Антонівна, яка написала також твори про нашу Кононівку. Слово надається вчительці Козій Т.А. (Вчитель декламує вірш).
Рідна сторона
О краю мій, Черкащино чудова!
Я народилась на твоїй землі.
Тут я зросла, і пісня колискова,
Що часто чується мені вві сні.
Твої степи, природа їх – величні,
Оспівані Негодою й Маслом.
Це Кобзаря Шевченка край привітний,
Розкинувся над річкою Дніпром.
На цій землі зросли колись герої,
Що дуже так змужніли в боротьбі.
Це – Загородський і Степаненко...
Їх імена відомі вже тобі.
Їм кланяються завжди низько в ноги
Черкаськії невтомні трударі.
Ідуть Дніпром, минаючи дороги,
І полем йдуть потужні кораблі.
Тут виріс із дитини у герої
(А йшов йому лише двадцятий рік),
Цим хлопцем був Олійник Анатолій,
Який в бою з душманами поліг.
І матері серце в великій тузі,
Не промине могили жоден раз.
Він мало допоміг своїй матусі,
Але багато так зробив для нас.
О легендарний краю мій квітучий,
Ти Кононівська рідна сторона!
Твоєю величчю і я могутня.
Оцим полям подяка і хвала.
Журналіст
- А чим ще відоме наше село Кононівка?
Науковець І
Наше чудове село знамените тим, що тут народився і виріс воїн – інтернаціоналіст Анатолій Олійник. Це простий хлопчина, який ріс добрим, відповідальним, хоробрим і сміливим. Але загинув у Афганістані, був похований у центрі села. До його пам’ятника приходять дорослі й малі, які вклоняються йому низько в ноги.
(Показ фотосвітлин пам’ятника А. Олійнику).
Журналіст
Для підсумку я прошу вчительку доповнити про сьогодення села Кононівка.
Слово вчителя.
- Чудове наше село Кононівка. Заворожує воно своєю красою. Розташоване на межі трьох областей Черкаської, Полтавської, Київської.
ІV. Підсумок уроку
1. Бесіда
Журналіст
- Що ви нового дізналися про село? (Дає мікрофон учням, вони розповідають).
2. Перегляд присутніми фото про Кононівку, а також книжок творівВ. Скрипника, В. Щерби, Т. Козій, О. Грінько.
3. Прослухування пісні «Як у нас на Україні» у виконанні К.Бужинської (муз. О. Харитонова, сл. В. Сєрова).
Література
1. Козій Т.А .З власного досвіду про навчання грамоти та читання учнів початкових класів. –Драбів, 2010 р. ,с.39-40, 51.
2. Козій Т.А. Струни серця.(Збірка віршів). - Кононівка, 2008 р. ,с. 6-7.
3. Щерба В.П. Над Чумгак-рікою. Шрамківка, 1996 р., с. 8 -9.
4. Поезія Грінько О.М. та Скрипника В.М. (Рукописні твори).
5. Історія села Кононівка (Рукописний альбом із шкільного музею).
Повна версія уроку
|
