Тема : І. Франко «Захар Беркут». Характеристика образів.
Мета: розвивати вміння виразного читання художнього твору,навички самостійної роботи з
текстом, додатковою літературою, логічне мислення,мовленнєву і
творчу компетентності; розкрити історичну основу повісті,вчити дітей характеризувати
персонажів твору,виховувати шанобливе ставлення до історії своєї країни,почуття
патріотизму.
Обладнання : портрет І.Франка,Ілюстрації до твору,підручник,ТЗН.
Хід уроку
Організаційна частина.
Актуалізація знань учнів.
Робота з ілюстраціями.
Учні вгадують, до якої частини твору належить та чи інша ілюстрація.
Оголошення теми та мети уроку.
Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу.
1.Вступне слово вчителя.
І.Франко - талант винятково різнобічний,енциклопедичний. Він був геніальним поетом,великим прозаїком,видатним драматургом,перекладачем,літературознавцем,громадським діячем. Він написав близько 100 оповідань,10 повістей,серед яких – історико -героїчна повість «Захар Беркут».Для того, щоб розглянути повість глибше і повніше,ви отримали завдання - провести дослідницьку роботу:
- виявити в тексті історичні факти і авторські вимисли;
-дослідити біографічні дані;
2. Виступи учнів.
1.Біографи.
Повість «Захар Беркут» була написана за короткий час - протягом півтора місяця ,у надзвичайно складних умовах,коли письменник жив у Нагуєвичах.Перед тим Франко вже двічі перебував у в”язниці. Переборов важку недугу-пропасницю і неймовірно важкі умови поліцейського етапу.
«Тяжка була дорога,- із сумом згадував письменник,- після котрої на обох ногах повідпадали нігті на пальцях обох ніг». Переборов ще одну хворобу-тиф- і вижив. Після трагічної епопеї коломийського ув”язнення Франко,цькований поліцією,приїхав у рідне село. Але й тут його не залишає всевидяче око жандарма,повсякчас підступно стежить за ним. Удень важка робота до сьомого поту,а ввечері копітка творча праця над рукописами. Тут, у Нагуєвичах, при світлі каганця(у нього не було навіть настільної лампи) в безсонні осінні ночі народжувались герої славнозвісного «Захара Беркута».
2.Історики.
У передмові до повісті Франко писав: «Повість історична-се не історія…Головна основа взята почасти з історії(напад монголів),а почасти з переказів народних(про витоплення монгольської ватаги) . Дійові особи зрештою видумані ,місцевість списана по можливості вірно».
Північно-Західна Русь потрапила під владу монголо-татарських ханів пізніше ніж Північно-Східна. У 1241 р. Батий пронісся над Карпатами.
У 1259р. Бурундай направив свої війська через територію Галицької землі й Волині, йдучи на Польщу. З цього часу вся Південно - Східна Русь опинилась під владою Золотої орди.
Звичайно, документів про цей період історії збереглось мало. Але існує ще одна річ,яка дозволяє авторові домислювати історії. Письменникові потрібне художнє бачення історії , її творче осмислення. Спираючись на дані історичної науки, він повинен збагнути дух епохи, покликати до життя типових її представників.
«Захар Беркут» - це художній сплав історії та легенди.
Факт потоплення в Карпатах монголів для історії не відомий . Жодні історичні документи його не засвідчили. Але художня уява народу створила Галицький переказ : «Русини підрубали дерева ,наклали в купи каміння, воду перегородили. Коли татари йшли в той глибокий звор, тоді люди ті підрубані дерева, каміння і воду пустили за одним свистом . То всьо почало гукати , стріляти і вбило много татар.»
3.Знайомство з літературознавчими термінами.
Слово учителя.
Сьогодні ми познайомимось з новими поняттями,такими як літературний характер та характеристика персонажа.
Літературний характер – це змальована письменником у художньому творі людина з властивими їй індивідуальними рисами ,які зумовлюють її поведінку,ставлення до інших людей,до життя.
У повісті багато дійових осіб. Вони поділяються на героїв з позитивними та негативними рисами. У такому групуванні й протиставленні персонажів повісті виявляється любов письменника до гноблених та ненависть до поневолювачів.
Характеристика персонажа виконується за таким планом:
1.Портрет;
2.Авторська характеристика;
3.Якості особистості
4.Творча робота
Самостійне складання учнями характеристики образів Захара Беркута та Тугара Вовка за планом з допомогою підручника (за варіантами).
Орієнтовні відповіді учнів.
1.Захар Беркут постає перед нами як старий, але ще міцний чоловік, високий,худорлявий,з довгим сивим волоссям та бородою. Лице суворе,але не зле.
Тугар Вовк ще молодий чоловік, високий, міцний. Вираз обличчя доволі простий, але очі не добрі , лукаві.
2.До Захара Беркута автор ставиться з повагою, підкреслює позитивні риси характеру ,намагається показати його як приклад справжнього вождя, що готовий на все заради свого народу.
Тугара Вовка І.Франко зобразив як людину корисливу, що здатна на все заради власної вигоди. І хоча в кінці твору Вовк шкодує про свої вчинки та намагається виправити ситуацію, автор все ж засуджує його.
3.Захар Беркут постає перед нами як справедлива, чесна людина, розумний та розважливий керівник, за яким йде народ, якого поважають та до якого прислухаються.
Тугар Вовк – не зважаючи на те ,що є сильною особистістю, підступна та корислива людина, здатна на зраду і прагне досягти влади за будь-яку ціну. 5. Перегляд відеоматеріалів до теми.
Підсумок уроку
Колективна робота.
Учні з допомогою учителя складають порівняльну таблицю ,знаходять спільні та відмінні риси характеру Захара Беркута та Тугара Вовка.
Захар Беркут Спільні риси Тугар Вовк
чесний мужній підступний
справедливий розумний прагне отримати владу
вболіває за свій народ сильний егоїст
безкорисливий розважливий корисливий
щирий сміливий нещирий
рішучий
Домашнє завдання.
За планом охарактеризувати Максима Беркута та Мирославу.
|
