Свято Першокласників:
«ПРИЙШОВ НАУМ — ЧАС БРАТИСЯ ЗА УМ»
(Посвята в однокашники)
Мета: розкрити значення слова школа; розвивати інтерес до школи, до знань, до прекрасного; учити дітей правильно поводитися в школі; залучати учнів до джерел і витоків народної спадщини; збагачувати знання про народні звичаї та обряди; виховувати бажання в учнів добре вчитися; виховувати повагу до вчителя, однокласників; залучати батьків до проведення свят.
Обладнання: презентація, вірші про школу, декорації.
Вчитель 1: Рідний, рідна, рідне - корінь роду, народу. Рідна мама, рідний тато,рідна земля і рідна Україна, рідна мова і рідна школа.
Святі слова тримають нас на світі і вчать любові до берегів, між
якими з віків у віки тече ріка нашого народу, нашої нації, нашої України.
Школу, так, саме школу українці поставили в один ряд з такими словами як мама, Україна. Ми - українці - нація, яка споконвіку прагне багато
знати.
Вітаємо Вас, діти вільної України, і Вас, дорогі гості, в нашій школі, зі святом першокласника.
Вчитель 2: Вітаю вас і я з цим знаменним днем. Але, щоб розпочати свято, першокласники повинні відгадати загадку.
Великий будинок дітей завжди жде
І часто, як вулик бджолиний, гуде.
Як чаша, він повен знаннями.
Ласкавий будинок цей з нами.
(школа).
На сцену виходять 6 першокласників.
1 учень: Школа! Вулик ти дитячий, ну, а діти, як бджолиний рій.
Вчаться тут і йдуть сюди терпляче і беруть початок з нього свій.
2 учень: Як були ми дошкільнята,то ходили в дитсадок.
А тепер вже інший час –зустріла радо школа нас.
3 учень: Ми тепер - не просто діти, шестирічки-неумійки,
Шестирічки - перший клас, школярі тепер всі з нас.
4 учень: Якщо вчимося ми у школі,то звемося - школярі.
Радо в школі зустрічають однокласники мої.
5 учень: У цьому році перший раз
Пішов я в школу в перший клас,
І першим в класі з того дня
3"являтись став до школи я.
6 учень: Дивуються навколо друзі, і мама, і тато:
— Чому це ти до школи так любиш поспішати?
- Бо хочу, щоб у класі учительку щоразу,
Щоранку і щодня стрічав найпершим я.
(Діти співають пісню про школу).
Вчитель : Школа плекає розум нації. Давні і добрі традиції шанобливого ставлення до освіти живуть на теренах України.
Сьогодні, 14 грудня, особливий день - день Наума.
У давні часи навчання в школі починалося взимку. Це була найзручніша пора, коли сільські діти мали змогу здобувати освіту. Батьки відводили до школи дітей саме в цей день, бо "Пророк Наум наведе на ум".
Ось чому ми саме сьогодні святкуємо День першокласника.
За народними уявленнями, Наум - покровитель розуму, знань і доброчинства. А тому селяни були переконані: якщо на це свято розпочати навчання, то дитина успішно засвоїть знання, набереться розуму.
Тяжко давалось в ті давні роки наука дітям. По-перше, вчителями на той час були малоосвічені дячки; використовувався метод заучування різних складів. Як правило, до школи ходити було далеко. Незважаючи ні на що, батьки віддавали дітей в школу, бо знання були у повазі. Саме в цей день існували певні традиції, пов’язані з навчанням.
Напередодні Наума батьки відвідували дячка і домовлялись про оплату: за науку сина чи дочки потрібно було забезпечити вчителя дровами на зиму, обдарувати салом чи ковбасами на різдвяні свята. Ввечері до "кашоїда" має прийти хрещений батько з букварем.
Міні-сценка
Дійові особи: кашоїд, хрещений батько, мати, батько.
Хрещений батько: -Доброго вечора у вашій хаті!
Господиня: Добрий вечір, проходьте. Сідайте ось тут, будь ласка. Як добре, що ви завітали до нас на день Наума.
Хрещений батько: - Ставте діжку, застеляйте кожухом, будемо підстригати хрещеника, щоб добре в голову лізла наука.
Господиня: (Дає діжку і кожух), - А я тим часом приготую пшоняну кашу на ознаку доброго навчання. (Пішла варити кашу)
Хрещений батько: Батюшка Наум, виведи синка на ум. (три рази).Сідай, сину, до столу. Повторюй за мною, це —аз, це - буки...
(Батько говорив, а хрещенник повторював ).
Хрещений батько: Що ж, сину, думаю буде тобі наука даватися.
Господиня: - Їж, синку, нехай навчання для тебе буде легким.
Адже "треба чимало каші з"їсти", щоб опанувати наукою.
Вчитель: Вранці син з батьком йшли до церкви. Коли повертались додому, мати подавала кашу на сніданок і благословляла на добре навчання.
Господиня: (з іконою) Благословляю тебе, сину.
Батько: (витягує свячену вербову галузку і тричі стьобає нею
сина, примовляючи:) - Святою вербицею, якою Христа зустрічали, виряджаємо тебе, щоб тобі, сину, наука давалась.
Вчитель: Батько з сином йшли до школи, несучи горщик з кашею і
гостинцями для вчителя. В школі учню показували різки, що стояли в кутку. І учень знав, що йому потрібно бути слухняним і чемним.
Хоч згодом терміни початку навчання були змінені, але в
ремісничих цехах і братствах продовжували давню традицію - майстри
набирали учнів на свято Наума. На його честь влаштовували цікаві обряди.
Наші першокласники провчилися в школі 100 днів і вже багато чого навчились: в букварі добралися до букви …. , майже закінчили першу частину пропису, вивчили числа першого десятка, люблять малювати і працювати.
- Адже так, дітки? Ваші знання перевіримо за допомогою загадок.
• Нею тільки поводи —
Залишаються сліди.
Що за дивна штучка?
Та це просто... (ручка).
• Чорні птахи вилітали, біле поле засівали.
Що посіяли — узнаєш, коли книжку прочитаєш. (Букви)
• Олівці і ручки поскладали усі діти у... (пенали).
• Настрибався зайчик вволю, білий слід лишив по полю.
Ми за ним спостерігали, слово «мама» прочитали. (Крейда)
• Цю найпершу в школі книжку знає будь-який школяр.
До усіх книжок доріжку прокладає нам... (Буквар).
Учитель. А зараз згадаймо наш найперший день у школі — Перше вересня.
У кожного в пам'яті школа з дитинства свого вирина.
Немає таких, хто б не вчився у школі добра і тепла.
Є школа велика й маленька, сільська вона є і міська.
Ти в серці моєму навіки, ти будеш, рідненька, одна.
Для нас вчителі тут працюють, не прагнуть лаврових вінків.
На праведний шлях наставляють з любов'ю й терпінням батьків.
Здрастуй, рідна школо! Ти давно нас ждеш,
У середині й довкола сяєш і цвітеш!
Вчителі тут, наче бджоли, тільки пролуна дзвінок —
Усі швидко і завзято починають свій урок.
А чому біжать струмки, а чому пливуть хмарки,
І чому приходить літо? Чом за гори і моря світла падає зоря,
І чому так пахнуть квіти? Що там далі, за селом?—
Хочем знать усе кругом.
А чому гримить гроза, а чому блищить роса?
І чому так сонце гріє? Чом стартують від Землі ,
В дальній космос кораблі, і чому крилата мрія?
Що там далі, вдалині, в нашій рідній стороні?
А чому торують шлях капітани у морях,
І чому квітують весни?
Всі дороги, всі путі перед нами у житті.
Перед нами дні чудесні.
У щасливий, добрий час все відкриється для нас.
Пісня «Мій букварик»
Вчитель: А про перші наші кроки і тяжкі хвилинки
Нагадають вам, напевно, веселі смішинки. (Виступають першокласники).
Учениця: Годинник
Щось годинник,- каже тато, -раптом зупинився.
Треба в чистку віддавати, Мабуть, запилився.
-Звідки взятись тому пилу? - мовила Алінка.
-Я ж годинник з милом мила. Там нема й пилинки!
Учень: Батьки-чомучки
Ну і мама! Ну і тато! Наче справжні дошколята!
Нічогісінько не знають, Смішно і сказать комусь.
Бо щодня мене питають Лиш одне: чому й чому?
- Ти чому образив Віту?
- А чому отримав двійку?
- І чому прийшов так пізно?
- Та чому в шкарпетках різних?
- Ти чому такий непослух?
- А чому не стелеш постіль?
- Ти чому це вірш не учиш?
- А чому портфель без ручки?
- І чому такий синець?
Ох, настане мій кінець! Не поясниш їм ніколи –
Хоч би й дуже захотів...
Треба їх віддать до школи –
Хай питають вчителів.
Учень: Коли б начальником я став хоч на одну годину,
То я б одразу наказав Закон ввести єдиний:
У дні святкові й вихідні батьків не допускати
Без нас у парк, на стадіон, до цирку й до театру.
Ще й всюди входи б спорядив словами охоронними:
"Вхід без дітей для всіх батьків суворо заборонено!"
Учитель. Ой !!! А хто це до нас завітав?
Сценка «Знання і лінь»
Знання. Доброго вам, діти, дня! Я — Знання! Відчиняю для вас двері в школу, в перший клас. Вірним другом буду завжди, і кращого вам не знайти.
У гарній сукні заходить Лінь із хустинкою в руках.
Лінь. Як не знайти? Найкраща подруга для них я!
Знання. А ти хто?
Лінь. А я Лінь. Під моєю владою всі — і дорослі, і малі.
Знання. Помиляєшся, небого, Пануватимеш недовго! Уже давно час тобі Зникнути із Землі.
Лінь. Зникнути? Ти що верзеш?
Знання. Ти ж нещастя всім несеш!
Лінь. А ти боїшся, маєш страх? Сьогодні буде тобі крах.
Знання. Долю свою я дітям вручаю. Пощади у тебе я не благаю.
Лінь. О, я супернице завзята! Зіпсую тобі це свято.
(Іде до дітей і махає хустиною над дитячими головами.)
Лінь (таємничо)
Засніть, засніть, мої раби, Прийдіть сюди, чарівні сни.
Знання. Схаменись! Ну й вперта Лінь... Ти ж мара, нікчемна тінь! Не в ті двері ти ввійшла. Тут паную лише я!
Лінь. Та ж засніть, засніть, раби, Хусточко, своє роби!
Чари твої безсилі, Бо діти розумні, милі. Твоїми рабами їм не бувати. Тут тобі і пропадати!
Лінь. Що це зі мною? Темніє в очах… Я згораю! Ой, який жах! Зупиніться, я утікаю, біжу, ледарів пошукаю.
Знання. Коли серце мудрістю горить чари Ліні зникають умить.
Я радію, що перемогло, бо вам потрібне тільки я.
До ваших послуг мої володіння.
Вчіться сумлінно — й прийде до вас вміння!
Знання проводить конкурс «Мій портфелик» (потрібно обрати шкільні речі)
Пісня «Осінь» (Фізкультпауза)
Сьогодні на наше свято прийшли учні 11 класу, надаємо їм слово.
Ведучий 1: (учень 11-го класу)
Добрий день, любі малята! Для нас — зміна ви завзята
Ви тепер вже не малі. Ви сьогодні — школярі.
Ведучий 2: (учень 11-го класу)
Ми хочемо теж вас привітати! І від душі вам побажати...
Вчитись добре й на «відмінно»,з бажанням вчитись безупинно.
Щоб вчителів ви поважали, своїх батьків всі шанували.
Любили школу неодмінно, щоб виросла нам гідна зміна!
Ведучий 3: (учень 11-го класу)
Бажаєм успіху і знань, змагань, і віри, і дерзань.
Знання потрібні для життя, для України майбуття...
Ведучий 4:
Здолати труднощі зумій, своє завдання зрозумій,
Що лише той учитись зможе, хто власні ліньки переможе.
Ведучий 5:
Найсвітліша дорога на світі - це дорога до знань, до школи,
Пам"ятайте це, любі діти. Не забудьте цього ніколи.
Ведучий 6:
І хоч вчитись нелегко буває, та наука завжди хороша.
Кожна в світі людина знає, що знання - це найлегша ноша.
Ведучий 7:
Хай не ваблять витребеньки, хай вас лінощі не точать.
Хай живеться вам легенько і навчається охоче!
Ведучий 8:
- Дорогі першокласники, сподіваємося, що ви наполегливо здобуватимете знання, будете гарно вчитися. Ми приймаємо вас до нашої шкільної родини і вручаємо цей чарівний ключик від Країни Знань. Успіхів вам!
Вчитель: Учнів одного класу ми називаємо однокласниками. А раніше їх називали однокашниками. І ось чому: колись діти вчились у церковно-приходській школі. Жили вони часом далеко і приходили
До неї з різних сел. Учні обідали всі разом. По черзі приносили горщик каші і їли її з однієї миски. Так і назвали їх однокашниками.
Ви, діти, теж навчаєтесь разом, тому сьогодні у вас посвята в однокашники.
Отже приготуйтеся до урочистого моменту - прийняття клятви однокашників.
Ви у школі вже прижились,
Правил добрих ви навчились,
І сердечно обіцяйте
"Клянусь" за мною повторяйте.
1: Перше правило - учитися дуже старанно і гарно - клянусь!
2: Друге правило - трудитися, батькам удома допомагати - клянусь!
3: Бути чесним і правдивим - третє правило у нас,
Бути другом незрадливим: клас - за тебе, Ти за клас - клянусь!
4: Мудре правило четверте - знай і друзям розкажи,
Наполегливо й уперто економ і бережи: Парту, книгу, кожну річ - клянусь!
5: П’яте правило - читати, малювати і співати,
гратися з товаришами і дружити з малюками - клянусь!
6: Шосте правило ти знай - старших себе поважай - клянусь!,
Вітаємо вас, діти! Ідіть навчайтесь,
Розуму набирайтесь,з лихом не зустрічайтесь.
Хай вам щастить!
А зараз прийміть вітання від своїх батьків.
(Виходять мати й батько в українському національному одязі. Мати несе горщик з кашею, батько - велику миску з дерев’яними ложками - подарунок для однокашників).
Мати: До схід сонця раненько вставала,
У трьох водах крупу вимивала,
На жаркому вогні нашу кашу варила,
Щоб була у наших дітей сила.
Щоб ви гарно навчались і добра набували.
Батько: (Роздає дітям ложки)
Хто скільки з"їсть крупинок,
Той матиме стільки гарних оцінок.
Ложки діставайте, з Богом, починайте.
Кашу з’їдайте. Смачного! (Звучить весела українська пісня. Мати підносить горщик з кашею до кожної дитини, діти по черзі набирають кашу, їдять, поки горщик не спорожніє).
Вчитель. Шановні діти, батьки! Ось ви і здолали перший бар'єр на вашій шкільній дорозі. Цілих 100 днів ви звикали до школи. Батьки заохочу¬вали вас, діток, як могли. Не обійшлося і без якихось покарань. Сьогодні я хотіла, щоб про¬сто зараз батьки разом із дітками переламали «лозину» — символ покарання.
Вчитель: Привітати вас зі святом, діти, прийшли керівники школи,
надаємо їм слово. (Виступає заступник директора).
Вчитель: Дорогі дітки, сьогодні привітати з вашим святом завітав сам Батечко Наум.
Батечко Наум: Доброго дня, дорогі діти, вчителі, гості! Дякую Вам, що в День моїх іменин Ви святкуєте таке гарне свято. Вітаю Вас. Знаю, що Ви багато чого вже навчилися, багато чого знаєте та вмієте, але я хочу нагадати Вам про обов’язки , яких Ви повинні дотримуватись, як рівноправні громадяни нашої країни України. Отже слухайте мій наказ:
Наказ першокласнику
Люби свою мову, свій народ, свою Батьківщину — Україну! Де б не був ти, дізнавайся про історичні місця, людей тієї місцевості; навчись їх пісень, ігор, казок, легенд.
Шануй батька свого і матір свою, щоб було тобі добре і щоб довго прожив ти на землі. Завжди пам'ятай, що найближчі й найрідніші люди — мама і тато. Вони дали тобі життя, годують, одягають тебе і дуже хочуть, щоб ти виріс доброю людиною. Шануй їх, в усьому намагайся допомогти, поводься так, щоб батьки тішилися і пишалися тобою.
Захищай слабших, турбуйся про молодших і старших.
Будь правдивим і справедливим, працьовитим і скромним. Дружи з дітьми, але не бійся сказати товаришеві про негарний вчинок. Допомагай дорослим у корисних справах!
Бережися злого, роби добро. Намагайся ані словом, ані вчинком не завдати людям прикрості. Щодня роби зарядку, дотримуйся режиму дня. Дружи з сонцем, водою і повітрям.
Старанно вчися. Уважно слухай учителя на уроках, щоб шкільний день минув не марно.
Я ще не знаю до ладу, ким буду я в майбутнім:
У рідну армію піду, щоб стать бійцем могутнім.
Чи буду я робітником на велетні заводі...
Чи в океані моряком піду на теплоході...
В країні нашій стільки справ, і кожна з них цікава,
Що я ще й досі не добрав — яка найкраща справа?
Літак між хмарами водить?.. У шахті працювати?..
Ліси ростить, сади садить, будинки будувати?..
Чи поклади нові знайти руди, вугілля, нафти?
Чи в інші зоряні світи злетіти космонавтом?..
А ще привабливіш було б стать лікарем великим.
І від усіх-усіх хвороб знайти цілющі ліки.
Щоб всі здорові та міцні жили б хоч років двісті!
Про все, що мріється мені, несила й розповісти.
Просторі стеляться путі, навкруг широкий обрій.
Мені відкрито все в житті - аби учився добре.
І я навчатимусь як слід! І буду вірним сином...
Милішої за цілий світ...
Усі (разом). Моєї Батьківщини!
Вчитель: Дорога класна родино! Наше свято добігає кінця. Ми дуже вдячні всім, хто брав у ньому участь, всім, хто завітав до нас. Сподіваємось, що цікава розмова, теплота і щирість залишиться в наших серцях назавжди.
Вчитель : Хай злагода і мир панують у ваших родинах! Однокашникам - бути гідним звання школяра і щасливої дороги до світу знань. (Звучить "Пісня про рушник ".)
Під музику ведучий говорить:
Вчитель : В Україні є чудовий звичай - проводжаючи дітей у життєву дорогу, мати дарує вишитий рушник, як символ материнського благословіння, материнської любові.
Вчитель : Хай стеляться вам сонячні дороги в широкий світ знань, умінь, звершень. У добру путь, дорогі друзі.
(Учні виходять із зали під рушниками, які тримають мами).
|
