Каталог статей
| Головна » Статті » Поради психолога » Шкільний психолог | [ Додати статтю ] |
Програма психологічної допомоги школярам класів інтенсивної педагогічної корекції. Проект «РЕЛАКСАЦІЯ-КОРЕКЦІЯ-РОЗВИТОК»
Програма психологічної допомоги школярам класів інтенсивної педагогічної корекції КЗОШ № 61
Тернівського району (проект) «РЕЛАКСАЦІЯ-КОРЕКЦІЯ-РОЗВИТОК» Розрахована на учнів першого класу Практичний психолог: А.В. Плескановська Укладач: Плескановська Анна Валеріївна практичний психолог криворізької загальноосвітньої школи № 61 відділу освіти виконкому Тернівської районної у місті ради.
Рецензент: Токарєва Н.М. – кандидат психологічних наук, завідуюча кафедри загальної та вікової психології Криворізького державного педагогічного університету; Косенчук О.Г. – методист КЗ «Інноваційно – методичний центр» Пояснювальна записка Кожна людина, незалежно від стану здоров'я, наявності фізичного чи інтелектуального порушення, має право на одержання освіти, якість якої не різниться від якості освіти здорових людей. Цей принцип, що відбитий у низці міжнародних документів, покладений в основу організації інклюзивного навчання дітей з особливими освітніми потребами, котре впроваджується з метою реалізації їхнього права вибору навчального закладу та форми навчання за місцем проживання із забезпеченням усіх необхідних для цього умов. Причини проблем що виникають у дитини, можуть бути пов'язані як з особливостями його психофізичного розвитку, так і з педагогічною, соціальною занедбаністю, несформованістю передумов до шкільного навчання. Проблема затримки психічного розвитку та труднощів у навчанні усвідомлюється психологами та педагогами всього світу, як одна з найбільш актуальних психолого-педагогічних проблем . Це явище спричинило багато актуальних проблем, які вимагають невідкладного розв'язання. Система корекційно-розвиваючого навчання (КРН) - це форма диференціації освіти, що дозволяє вирішувати завдання своєчасної активної допомоги дітям із труднощами в навчанні та адаптації до школи. Основною метою програми початкової школи КРН є надання допомоги дітям в адаптації до школи. збереження психічного й фізичного здоров'я, соціалізація, моральне становлення особистості дітей з особими потребами. Дана мета вимагає розв'язання ряду завдань: розвиток емоційної регуляції поведінки дітей; попередження й зниження тривожності та страхів; підвищення впевненості в собі ; активація пізнавальної діяльності учнів; підвищення рівня їх розумового розвитку; нормалізація навчальної діяльності; корекція недоліків емоційно-особистісного й соціального розвитку; соціально-трудова адаптація. Корекционная робота з дітьми - це складний вид діяльності дорослих у загальноосвітніх установах. Запорука її успіху - у професійній взаємодії. Ідеї практичної реалізації принципів психологічної та корекційної допомоги дітям з особими потребами: створення позитивної емоційної атмосфери в процесі діяльності психолога і дитини; індивідуалізація корекційних прийомів і методів; створення розвиваючої сфери як фактора психічного розвитку дитину; необхідність ранньої корекційно-педагогічної допомоги проблемним дітям; орієнтація на зону найближчого розвитку; виховання через колектив, як основний фактор психічного розвитку дитину. Представлена модель психологічної допомоги дітям із труднощами в навчанні дозволяє зтверджувати, що тільки цілеспрямована й систематична корекційно-розвиваюча діяльність психологічної служби може допомогти дітям. Програма " Р- К-Р" розрахована на рік занять із дітьми 1- го класу корекційно-розвиваючого навчання. Обсяг програми становить 84 години на рік. Заняття проводяться в класних кімнатах та в кабінеті релаксації. У процесі занять є групова та індивідуальна робота. Розклад будується з розрахунку 1 групове та 2 індивідуальних заняття на тиждень. Освітній процес будується відповідно до вікових, психологічних можливостей і особливостей дітей, що пропонує можливу необхідну корекцію часу та режиму занять. Програма називається " РЕЛАКСАЦІЯ-КОРЕКЦІЯ-РОЗВИТОК" - це три основні складові, без яких неможливо працювати в класах КРН. В першу чергу РЕЛАКСАЦІЯ - зняття напруги, розслаблення дитини. Тільки після цього КОРЕКЦІЯ - виправлення, виправлення тих особливостей психічного розвитку, які не відповідають нормі. По моєму глибокому переконанню, тільки після зняття напруги дитина може піддаватися більш повній, глибокій, продуктивній корекції. І через релаксацію й корекцію – РОЗВИТОК дитини - рух уперед до мети. Очікувані результати До кінця навчання в першому каласі за програмою «Р-К-Р» має сформуватись певний рівень: знань і уявлень про навколишній світ; розумових операцій, дій і навичок; мовного розвитку, що передбачає володіння досить великим словниковим запасом, основами граматичного сладу мови, зв'язним мовленням і елементами монологічної мови; пізнавальної активності, що проявляється у відповідних інтересах і мотивації; регуляції поведінки. Тематичний план програми «Р-К-Р» для 1-го класу (перший рік навчання)
№ Тема заняття Кількість годин
Розділ 1. Діагностика. 1-2 Діагностика пізнавальної сфери 2 3-4 Діагностика емоціойно-особистісної сфери 2 Розділ 2. Допомога першокласникам в адаптаційнний період 5-6 Я теперь учень 2 7-8 Я дорослішаю. Мій внутрішній світ 2 9-10 Я+Я. Я+інші 2 11- 12 Я та мої емоції 2 13-14 Я вчуся спілкуватися 2 14- 15 Чим ми відрізняємся 2 15- 16 Моя сім'я 2 16-17 Навколишній світ 2 18 Підбиття підсумків 1 Розділ 3. Релаксаційні заняття. 19-21 Релаксація за допомогою музики. 3 22-23 Релаксація за допомогою ліплення. 2 24-25 Малюнкова релаксація. 2 26-28 Релаксаційні ігри 3 29-30 Релаксація за допомогою ароматів. 2 31-32 Способи саморегуляції 2 Розділ 4. Перевірка эфективності роботи за програмою. 33-34 Діагностика пізнавальної сфери 2 35-36 Діагностика емоціойно-особистісної сфери 2 Розділ 5. Індивідуальні консультації Індивідуальні коррекционно - розвиваючі заняття з дітьми 35 Індивідуальні консультації для батьків 5 Індивідуальні консультації для педагогів 5 Всього 84 Заняття «Я тепер учень» Мета : допомогти усвідомити відмінності в позиціях "дошкільник" і "школяр"; розвивати позитивну самооцінку ; вчити класифікувати та узагальнювати Хід заняття 1. Дискусія (мета - постановка проблеми, що обговорюється на занятті). Дітям пропонується відгадати загадку: Стоїть будинок: хто до нього увійде, Той і розум придбає . (Школа). - Навіщо діти перестають ходити в дитячий сад і починають ходити в школу? Важливо, щоб висловилися усі бажаючі відповісти на це питання. По завершенню ведучий підводить підсумки дискусії, узагальнюючи конструктивні висловлювання дітей. 2. Усвідомлення відмінностей в позиціях "дошкільник" і "школяр". - Як називають дітей, що навчаються в школі? (першокласники, школярі, учні) - Як учні проводять час в школі? (слухають учителя, грають на перерві, сидять на уроках) - З якими уроками ви вже познайомилися? (письмо, читання, навколишній світ) - Які уроки вам зустрічалися в дитячому саду? - Що ще спільного між дитячим садком і школою? (діти їдять, рано приходять в школу і в сад.) - Чим відрізняється час в школі від часу в дитячому саду? (діти багато гуляють, грають, сплять). - Як називають дітей, які відвідують дитячий садок? Чому їх так називають? - Чим відрізняється школяр від дошкільника? - Визначите, хто намальований на картинках? Доведіть. 3. Розвиток уміння класифікувати і узагальнювати. - Прочитайте тему нашого уроці на дошці і в зошиті. - Як ви розумієте ці слова? - Які написи ви бачите на табличках нижче? - Назвіть предмети, намальовані під табличками. - Як ви думаєте, на яких 2 групи ми розділимо ці предмети. - З'єднаєте лініями, намальовані предмети з табличками - Чому деякі картинки ви віднесли і до групи "Дитячий сад" і групі "Школа"? 4. Робота із казкой-метафрой. - Сьогодні ми познайомимося з учнями лісової школи. - Як ви думаєте, чому школу назвали "Лісовою". Які звірі вчаться в цій школі? - Я розповідатиму вам історію, а ви її малюватимете. Казка третя. "Смішні страхи" Обговорення казки, організація виставки малюнків "Лісова школа" 5. Підсумок уроку Мета: закріплення результатів. Ведучий підводить підсумки теми "Хто такий школяр", спираючись на дитячі малюнки з виставки. Заняття "Я дорослішаю", «Мій внутрішній світ»
Мета: допомогти дітям зрозуміти власну індивідуальність; розвивати уяву дітей; формувати почуття самоповаги. Ритуал вітання. Психолог. Скажіть, а якби вам довелося заглянути в колодязь (звичайно ж, при цьому вас повинен тримати за руку хто-небудь з дорослих), що б привиділося вам? (Відповіді дітей.) Гра "Радіо". Отже, сьогодні ми з вами говоримо про те, як ми виглядаємо. І я пропоную вам нову гру. Чи знаєте ви, як називають людину, яку ми чуємо по радіо? Правильно, диктором. Сьогодні по радіо диктор розшукуватиме дітей нашої групи. Він кого-небудь описуватиме, а ми по його розповіді дізнаємося, хто ж загубився. Спочатку диктором буду я. Слухайте: "Увага! Увага! Загубилася дівчинка. На ній червоний светр, в кісках білі банти. Вона добре співає пісні. Хто знає цю дівчинку"? Діти. Знаємо, це Іра! Психолог. Правильно, вгадали. А тепер диктором буде хтось з вас. (Під час гри психолог стежить, щоб діти перераховували характерні риси своїх товаришів : як вони одягнені, чим люблять займатися, як відносяться до друзів.) Гра "Вітер дме на…". Отже, диктор розповів про кожного з вас. Це згодиться вам в наступній грі. Спочатку виберемо ведучого. Ведучий починає гру словами "Вітер дме на". Наприклад: вітер дме на того, у кого світле волосся, - значить, усі світловолосі збираються разом. (Завдання можуть бути наступними: "Вітер дме на того, у кого є сестра", "хто любить тварин", "хто любить літо" і так далі. Можна вибрати ведучим когось з дітей.) Психолог. Ми добре посувалися, а тепер сідайте на килимок, відпочиньте, а я вам розповім про дівчинку Катю. "Сидить дівчинка Катя і дивиться на себе в дзеркало. Міркує: "У мене два очі, два вуха, дві руки, дві ноги, а мова одна і ніс теж один". "Чому це у мене усього по двоє, а язик один і ніс теж один"? - запитує Катя свою бабусю. А бабуся відповідає їй: "А тому, мила внучка, щоб ти більше бачила, більше слухала, більше робила, більше ходила, менше базікала і кирпатий ніс свій куди не потрібно не сунула". Психолог. Діти, а ви як думаєте? Правильно бабуся відповіла Кате? Давайте і ми подивимося на себе в дзеркало. А у вас теж так? Два вуха, два очі, один ніс, один рот? (Діти розглядають себе у великому дзеркалі, дивляться один на одного.) Малюнок "Мій портрет". А тепер розкрийте свої альбоми і намалюйте себе. Постарайтеся передати колір волосся, одяг. (Діти виконують завдання.) Ритуал прощання з групою. Заняття «Я+Я» Тайна мого імені.
Мета: сприяти гармонізації усвідомлення дитям свого імені; учити усвідомлювати свої фізичні і емоційні відчуття; розвивати вміння усвідомлювати власну індивідуальність. Ритуал вітання. Психолог. А ви знаєте, що означають ваші імена? (Розповідає дітям, заздалегідь підготувавши необхідний матеріал про значення імен). Гра « Відлуння». Психолог. Зараз ми пограємо в нову гру. Той, хто сидить праворуч від мене, повинен буде назвати своє ім'я і проплескати його в долоні, ось так: «Ві-ка, Ві-ка». А ми дружно, як відлуння, за ним повторюємо. Потім своє ім'я проплескає Вікина сусідка справа - Іра, а ми знову повторюємо. Таким чином, всі по черзі назвуть і проплескають своє ім'я. (Діти по черзі називають і проплескують своє ім'я - спершу поодинці, потім всі разом.) Гра «Маленьке ім'я». Психолог. А тепер давайте уявимо собі, що ви раптом стали маленькими. Ми кидатимемо один одному м'яч, називаючи ім'я того, кому кидаємо. Той, хто отримає м'яч, повинен буде прийняти позу маленької дитини. Всі інші повторюють його позу і хором називають його ім'я. (Коли всі діти приймуть участь в грі можна обговорити, що відчували при цьому діти, чому був вибраний саме той або інший вік «маленької дитини».) Психолог. Не знати, як звуть своїх рідних, знайомих, друзів, - неввічливо. Саме тому люди завжди пам'ятають їх імена і не лінуються привітно їх називати, вітаючись, прощаючись або звертаючись з проханням. Давайте кожен з вас назве ім'я свого друга. (Відповіді дітей.) Гра «Поясни ім'я». Психолог. Отже, у кожної людини є ім'я. Є воно і у казкових персонажів, а у тварин є кличка. Я зараз вам називатиму ім'я героя з казки або кличку тварини, а ви спробуйте пояснити, чому їх так звуть. Психолог. Незнайка. Діти. Його так назвали, тому що він нічого не знає. Психолог. Белосніжка. Діти. Вона біла, як сніг. Психолог. Снігуронька. Діти. Вона зроблена з снігу. Психолог. Синьоглазка. Діти. Це дівчинка з синіми очима. Психолог. Курочка Ряба. Діти. Вона строката, ряба. Психолог. Молодці, діти! Гра «Ласкаве ім'я». Психолог. А тепер давайте встане в круг. Пригадаємо, як ласкаво звуть вас удома. Ми кидатимемо один одному м'ячик. І той, до кого м'ячик попаде, назве одне або декілька своїх ласкавих імен. Важливо, крім того, запам'ятовувати, хто кожному з вас кинув м'ячик. Коли всі діти назвуть свої ласкаві імена, м'ячик піде у зворотний бік. Потрібно намагатися не переплутати і кинути м'яч тому, хто перший раз кинув вам, і виголосити його ласкаве ім'я. (Діти по кругу перекидають один одному м'ячик, називаючи свої ласкаві імена. Потім гра повторюється в зворотному порядку.) Конкурс «Хто знає більше імен». Психолог. Зараз ми створимо дві команди і проведемо конкурс. Називати можна не лише свої імена, але і імена своїх рідних, знайомих, друзів. Переможе та команда, яка пригадає і назве більше імен. (Діти виконують завдання.) Психолог. Сьогодні ми говорили про ваші імена, ви чули багато варіантів вашого імені, ці знання знадобляться вам. Зараз ми оформимо особисту візитну картку. Тут мають бути красиво написані ім'я, прізвище і що-небудь важливе про вас. Заняття «Я + ІНШІ» Ми такі схожі.
Мета: формувати у кожного учня відчуття приналежності до групи; розширювати уявлення дітей про різні способи комунікації; розвивати навички позитивного само сприйняття та сприйняття інших. Ритуал вітання. Психолог. Здрастуйте, діти! Чи замислювалися ви над тим, що, не дивлячись на всю різноманітність людських осіб, інколи ми зустрічаємо двох майже однакових людей? Як їх називають? (Двійнята, близнюки.) Але схожими між собою можуть бути не лише двійнята, а навіть ми з вами. Не вірите? Поглянете один на одного і скажіть, чим ви схожі з сусідом справа. Ви можете називати риси схожості в зовнішності, в поведінці, захопленнях. (Діти відповідають.) Психолог. Ну ось, ви і переконалися, що риси схожості можна знайти між будь-якими людьми. Гра «Асоціації». Психолог. А тепер я хочу ускладнити завдання. Закрийте очі і уявіть собі ту квітку або тварину, на яку, як вам здається, ви схожі. (Включається музика.) Розглянете їх трохи краще, а тепер розплющте очі і розкажіть нам, кого ви уявляли і чому. (Діти виконують завдання.) Гра «Дарунок». Психолог. Ви добре виконали це завдання, тому я можу вас запросити в парк розваг, де нас чекають дивні пригоди. У цей парк входять не по квитку – при вході потрібно зробити дарунок іншим людям. Діти, хто любить отримувати дарунки? А хто дарувати? А хто що більше любить? (Відповіді дітей.) Психолог. Сьогодні ми пограємо в гру, яка дозволить вам і дарувати, і отримувати дарунки, лише вигадані. Але я думаю, що вигадані дарунки майже так само цікаві, як і справжні. Отже, давайте уявимо собі, що ми стали всемогутніми. І можемо подарувати будь-який дарунок сусідові справа. Поглянете на нього уважно спробуйте вгадати, який дарунок йому хотілося б отримати більш всього. А тепер по черзі «подаруємо один одному наші дарунки». Не забувайте при цьому дивитися товаришеві в очі. А той, хто отримає дарунок, звичайно, не забуде подякувати. (Після того, як діти «подарують один одному дарунки», можна запитати їх, які дарунки їм сподобалися більше і чому, що було приємно: дарувати або отримувати.) Гра «Кімната сміху». Психолог. А тепер ми відправимося в кімнату сміху. Хто-небудь з вас бував в кімнаті сміху? Там є криві дзеркала, які можуть розширити або звузити зображення, подовжити або вкоротити, або ж зовсім скривити його. Дивитися на себе в такі дзеркала буває зазвичай дуже смішно. Зараз кожен з вас стане кривим дзеркалом. (Психолог задає дітям тип дзеркала.) Один з вас зайде в нашу «кімнату сміху» і по черзі буде підходити до кожного дзеркала і робитиме перед ним який-небудь рух. А «дзеркало» спробує його відобразити. Перемагає те «дзеркало», яке зуміє відобразити «відвідувачів» найсмішніше. Потім в кімнаті сміху у нас побуває кожен. (Всі діти по черзі виконують роль «відвідувача»). Після гри проводиться невелике обговорення. Психолог. Ну, відразу видно, що сміятися і веселитися ви всі умієте і любите, і цим ви теж схожі один на одного. Ритуал прощання з групою. Заняття Я І МОЇ ЕМОЦІЇ «Наші емоції» Мета: продовжувати знайомство дітей з емоціями радості, здивування, страху, гніву, горя, інтересу; закріплювати отримані на попередніх заняттях знання і уміння; розширювати уявлення про емоції; продовжувати розвивати емпатію, уяву; розвивати виразність мови і рухів; розвивати уміння визначати настрій за схемами, мімікою, рухами, жестами. Ритуал вітання. Психолог. Діти, давайте з вами пригадаємо, які настрої ми вивчили. Діти. (Радість, здивування, страх, гнів, горе.) Психолог. По чому ми можемо визначити настрій людини? Діти (По його обличчю.) Психолог. Я зараз покажу вам картки із зображеннями різних настроїв, а ви спробуйте вгадати їх і назвати. (Діти виконують завдання.) Гра «Криві дзеркала». Психолог. Давайте пограємо. Вам необхідно розбитися на пари. Один з вас стає «дзеркалом», а другою буде в це дзеркало виглядати. «Дзеркалу» я дам картку, на якій змальований якийсь настрій. Йому необхідно буде змалювати цей настрій, при цьому не називаючи його. Дзеркало у нас незвичайне, а криве, тому воно спотворює особу того, хто в нього виглядає, і повинно змалювати інший настрій. (Після того, як пара змалює настрій, останні діти вгадують його по міміці; потім в грі бере участь інша пара.) Вправа Ведучий читає вірш Е.Алябївої, а учні зображують емоції і відчуття. "Спочатку вони здивувалися, Потім глибоко обурилися. Образилися, але не на всіх. З образою вони відвернулися, Як миша на крупу, всі надулися. І раптом засмутилися всі. Поникли сумні плічки. У очах засмучений вечір, І сльози ось-ось побіжать. Але тут промінець сонця крадькома По щічці слизнув ніжно-гладкій. І все засвітилося довкола. Від радості всі посміхнулися. Неначе від сну все прокинулись. Застрибали і закричали: - Ура! Ми веселими стали!" Психолог. Кожен настрій має свій смак і запах. Вгадайте, про який настрій нагадують вам ці продукти? Наприклад, гіркий лук. Діти. Злість. Психолог. Кислий лимон. Діти. Смуток. Психолог. Солодкий виноград. Діти. Радість. Психолог. Молодці, діти! Гра «Професії». Психолог. Ви знаєте, що дорослі люди найчастіше десь працюють. І у них теж буває різний настрій. І це ми зараз спробуємо змалювати. Встаньте вільно і виразними рухами свого тіла і виразом свого обличчя покажіть мені веселого танцюриста, здивованого диригента, злого двірника, сумного художника, переляканого водія. (Діти виконують завдання.) Малюнок «Різні чоловічки». Психолог. Ми сьогодні дуже багато говорили про настрої: вгадували їх, змальовували на своєму обличчі і своїми рухами. Самий час ці настрої замалювати. Відкрийте свої альбоми. Ми створюватимемо портрети. Візьміть по одному кружку, обведіть його п'ять разів. Обводите кухлі, залишаючи між ними досить місця. Ці кухлі ми перетворюватимемо на чоловічків з різними настроями. Стежите, щоб настрої не повторювалися. Використовуйте олівці різного кольору. (Діти виконують завдання.) Покажіть роботи один одному. Наше заняття закінчилося. Ритуал прощання з групою. Заняття «Я вчуся спілкуватися» Мета: учити дітей описувати свої бажання, відчуття; розвивати увагу дітей до себе, своїх переживань; розширювати уявлення дітей про різні способи комунікації; Ритуал вітання. Психолог. Здрастуйте,діти! Сьогодні ми з вами ближче познайомимося зі світом, який знаходиться усередині вас. Ваші переживання, настрої, бажання – все це і є ваш внутрішній світ. Вправа «Слухаємо себе» Психолог. Давайте сядемо зручніше, розслабимося і закриємо очі. Послухаємо, що відбувається довкола.., що відбувається усередині кожного з вас. Уважно прислухайтеся до своїх відчуттів. Що кожен з вас зараз відчуває, чого хоче? Що ви чули ? (Діти діляться своїми враженнями.) Гра «Світ мій, дзеркальце, скажи!». Психолог. А тепер у нас наступне завдання. Спробуйте поглянути на себе з боку, а потім розповісте про себе: своєму зовнішньому вигляді, поведінці, бажаннях.(Діти виконують завдання.) Психолог. Молодці! Продовжуємо наше заняття. Гра-розминка «Вітер дме на...» Психолог. Давайте пограємо в гру «Вітер дме на.». Коли я виголошуватиму слова завдання, все, до кого ці слова відносяться, бігом збираються в кружок. Отже, ми починаємо: «Вітер дме на того, хто любить малювати.., хто хотів би мати собаку або кішку, а мама не вирішує.., хто любить ходити в цирк або ляльковий театр.., кому подобається отримувати дарунки.., хто любить є цукерки.» (Діти виконують завдання. Потім проводиться коротке обговорення гри.) Гра «знайомство-вистава». Психолог. Сьогодні на занятті ми багато говорили про ваш внутрішній світ, ми також багато дізналися про бажання і настрої інших. Тепер нас чекає нова гра. Необхідно розбитися на пари, уважно поглянути на свого партнера, пригадати все, що ви знаєте про нього або що він сам розповідав про себе. А потім познайомте нас зі своїм партнером, представте його нам. Розкажіть про нього те, що могло б зацікавити всіх присутніх. Малюнок «Мені це подобається». Психолог. А зараз давайте трохи помалюємо. Намагайтеся пригадати найкраще переживання, яке стало можливим завдяки вашим очам, тобто ви можете намалювати те, що ви будь-коли бачили, і це вам дуже сподобалося. (Діти виконують завдання.) Ритуал прощання з групою. Заняття «ЧИМ МИ ВІДРІЗНЯЄМОСЯ» «Ми такі різні».
Мета: учити розрізняти індивідуальні особливості дітей в групі; розвивати вміння визначати свої смаки і переваги по відношенню до ігор, занять, тварин і порівнювати їх із смаками інших людей; виховувати в дітях толерантне ставлення до інших. Ритуал привітання. Психолог. Сьогодні на нашому занятті ми поговоримо про те, які ми всі різні. Гра «Башточка з іграшок». Психолог. У мене а столі лежать картинки із зображеннями різних іграшок і інших предметів. Хай кожен з вас по черзі візьме набір картинок і викладе таку башточку: у першому вікні на її вершині знаходитиметься ваша найулюбленіша іграшка, у вікні нижче – менш улюблена і так далі (Після закінчення вправи психолог допомагає дітям зробити висновок, що в кожного з них вийшла своя башточка, тобто діти вибирали іграшки по своїй особистій перевазі.) Гра «Ми такі різні». Психолог. Вставайте в круг. Я ставитиму питання, а та дитина, про якого піде мова, зробить крок вперед. Психолог. Хто у нас найвищий?...самий маленький? У кого найсвітліше волосся?...темне волосся? У кого на голові є бант? У кого на одязі немає гудзиків? У кого в одязі присутній червоний (синій, жовтий) колір? (Після гри психолог звертає увагу дітей на те, що вони знову змогли переконатися в наявності в кожного з них чогось такого, чого немає в інших.) Гра «Спиною один до одного». Психолог. А тепер давайте перевіримо, наскільки добре ви умієте запам'ятовувати особливості зовнішності один одного. Для цього вам необхідно об'єднатися в пари і встати спиною один до одного. Я дозволяю вам на хвилинку розвернутися і поглянути один на одного. Потім один з пари описуватиме зовнішність свого партнера – яке в того волосся, очі, ніс, одяг. (В кінці гри психолог відзначає кращих гравців, які змогли запам'ятати і назвати найбільше число деталей зовнішності і одягу свого партнера по грі. Потім психолог разом з дітьми обговорює на прикладі 1-2 пар що грають, чим вони відрізняються один від одного.) Гра «знайомство-вистава» Психолог. Ми сьогодні багато говорили про те, які ми різні. Ви багато дізналися і про себе, і про інших дітей. Тепер я дам вам нове завдання. Об'єднайтеся в пари. Познайомте нас зі своїм партнером, представте його всім нам. Розкажіть про нього те, що могло б зацікавити всіх присутніх,старайтеся пригадати щось незвичайне, властиве лише йому. (Діти виконують завдання.) Психолог. Сподіваюся, що після нашого заняття ви зрозуміли, які люди різні, кожен зі своїми звичками, зовнішністю, поведінкою. Ритуал прощання з групою. Заняття «МОЯ СІМ'Я» «З ким я живу».
Мета: допомогти кожному учню відчути себе улюбленим; виховувати шанобливе ставлення до інших членів сім'ї; продовжувати учити дітей проявляти пошану, довіру, взаєморозуміння і взаємодопомогу, дбайливе відношення до членів сім'ї. Ритуал вітання. Бесіда «Що таке сім'я?» Психолог. А ось чиї ви – це ми сьогодні і спробуємо з'ясувати. Сьогодні наша розмова піде про вас і про ваші сім'ї. Як ви вважаєте, що таке сім'я? (Відповіді дітей.) Так, це для сім'ї близькі один одному люди, вони живуть разом і допомагають один одному. Вправа «Хто кому хто?» Психолог. Поглянете на цю картинку: тут змальована велика сім'я. (Демонструється картинка «Сім'я».) Давайте розберемося, хто в цій сім'ї кому і ким доводиться. Кожному з вас я дам картку, на якій змальовані окремі члени сім'ї. Ви повинні будете сказати, хто кому ким доводиться. Наприклад, в цій сім'ї два хлопчики: вони один одному – брати; бабусі дівчинка доводиться внучкою. (Діти виконують аналогічні завдання.) Давайте ближче познайомимося з кожним членом сім'ї. А почнемо ми це знайомство з мами. З чим можна порівняти мамину посмішку? Діти відповідають. Психолог. Від маминої посмішки нам стає дуже добре, радісно, ясно і тепло, як від сонечка. А самі ви посміхаєтеся своїй мамі? (Відповіді дітей.) Бесіда «Чим порадуємо батьків?» Психолог. Я пропоную вам послухати один вірш: Мій день Вранці я прокинувся сам, Вранці я одягнувся сам, А потім вмивався сам, З'їв свій сніданок теж сам. Вдень я прогулявся сам І додому повернувся сам. Удома пограв я сам, Книжку почитав я сам, Увечері роздягся сам, Спати улігся в тиші. Побачив зірку у вікні. Не скандалив і не хникав. От і все. Спасибі мені! Психолог. Діти, розкажіть, як ви поводитеся удома і що умієте робити самостійно. Чи впізнав хто-небудь з вас в цьому вірші себе? Поясните, погано або добре поводився хлопчик у вірші, і як би поводилися ви, чи сподобається ваша поведінка мамі або папі, якщо ви будете такими, як цей хлопчик? Як ви можете порадувати маму? Папу? (Відповіді дітей.)
Гра «Ми дуже любимо». Психолог. Сім'я – це люди, які люблять один одного. Встаньте в кружок. Виберемо ведучого, він встане в центр круга. А інші уявлять, що вони-мама, папа, бабуся, дідусь-словом, ті, хто дуже любить нашого ведучого. Він буде нам по черзі кидати м'ячик, а ми – називати його ласкавими словами. А тепер пригадаєте ситуації, коли ви своєю сім'єю бували в цікавому місці або, може, ви відзначали яке-небудь свято, а може, це був звичайний день, але вам разом було добре, затишно. (Розповіді дітей.) Малюнок «Особливий день моєї сім'ї». Психолог. У своїх альбомах намалюйте цей день, подумайте, чим будуть зайняті на картинці члени вашої сім'ї, який настрій буде на їх лицях. Покажіть малюнки один одному, поділитеся своїми враженнями. Що нового ви дізналися на сьогоднішньому занятті? Що вам особливо запам'яталося? Ритуал прощання з групою. Заняття «НАВКОЛИШНІЙ СВІТ» «Мій ласкавий і ніжний звір».
Мета: закріплювати знання дітей про зовнішній вигляд, звички тварин; продовжувати виховувати відчуття турботи до тварин, співчуття до бездомної тварини; продовжувати учити дітей наслідувати характерним жестам, рухам, позам, емоційним реакціям тварин і бачити їх аналогії в людській поведінці; розвивати уяву дітей, виразність їх рухів. Ритуал вітання. Психолог. Здрастуйте, діти! Сідайте зручніше, я включу вам аудіозапис, а ви постарайтеся здогадатися про що піде мова сьогодні (звучить запис голосів тварин).
Так, ми поговоримо сьогодні про тварин. Голоси яких тварин ви почули? (Відповіді дітей.) Гра «Придумаємо клички тваринам з картинки». Психолог. А тепер давайте пригадаємо, як виглядають деякі тварини. В центрі столу розкладені картинки, перевернуті зображеннями вниз. Кожен з вас по черзі повинен буде узяти по одній картинці, розглянути її і назвати тварину. А тепер вам потрібно придумати їй ім'я, у тварин воно називається кличкою. Кличку необхідно підбирати, спираючись на зовнішні дані і на внутрішні якості тварини. Наприклад, поглянете на цю картинку. Тут намальований кіт, якого можна назвати і Пушок (тому що він пухнастий), і Черниш (тому що хутро у нього чорного кольору), і Мурчик (адже напевно він мурличе дивні пісеньки), і Шустрік (тому що йому все цікаво, він швидко бігає за стрічкою). (Далі діти виконують завдання, психолог може допомогти у визначенні меж тварин для вибору його клички.) Гра «великий - маленький». Психолог. А зараз ми пригадаємо, як рухаються тварини. Для цього вам необхідно об'єднатися в пари. Один з пари буде показувати дорослу тварину, інший – його дитинча. Давайте пригадаємо, що може робити доросла тварина? Діти. Пестити дитинчати; учити добувати собі їжу, якщо це дика тварина; жаліти, карати. Психолог. Все вірно. А дитинча відповідає своєю поведінкою на ці дії. (Діти працюють в парах, змальовують за завданням психолога різних тварин.) Гра «Я і тварина». Психолог. А тепер давайте трохи пофантазуємо. Уявіть, що до нас в кімнату по черзі один за одним входять різні тварини. Вони невидимі, бачити їх можу лише я в своїх чарівних окулярах. Я називаю тварину, а ви уявляєте, що воно виявилося поряд з вами, і реагуєте на нього. Наприклад, я говорю: «змія». Напевно, це тварина, якої ви боїтеся, або, принаймні, опасаєтеся. І тому потрібно зробити переляканий вигляд, підібгати ноги, щоб ненавмисно не наступити на неї. (Далі психолог називає тварин. Це можуть бути: кішка, собака, жираф, їжак, хом'як, лев, лисиця і ін.) Гра «Змалюй тварину». Психолог. А тепер закрийте очі і уявіть собі будь-яку тварину. Розглянете її гарненько – як вона виглядає, як рухається. Тепер ми по черзі будимо показувати рухи тварини, не називаючи її. Діти повинні вгадати, що це за тварина. (Діти виконують завдання.) Гра «Казкове звірятко». Психолог. Зараз я пропоную вам уявити собі далекі планети, на яких мешкають небачені дивні тварини. Потім, діти, уявіть собі, що з'явився зоопарк, де можна подивитися на цих незвичайних тварин. І кожен з вас може придумати і створити як-небудь небачену тварину для цього зоопарку. Вона може бути настільки дивною і незвичайною, наскільки ви побажаєте.
Малюнок «Казкове звірятко». (Коли малюнки готові, діти показують їх один одному.) Психолог. Наше заняття добігає кінця. Сьогодні ми багато говорили про тварин. Як і людям, тваринам приємно, коли їм говорять ласкаві слова, навіть якщо це тварина, на ваш погляд, зла або страшна. Пригадаєте будь-яку тварину і скажіть їй ласкаве слово. Наприклад, я скажу левові: «Ти такий сильний і сміливий!» (Вислови дітей.) Розкажіть, що вам особливо запам'яталося? Що нового ви дізналися про тварин? Ритуал прощання з групою. Робочий план на рік
за програмою «Психологічна допомога школярам класів КРН» № з\п Розділи Кількість годин
1. Діагностика пізнавальної сфери 2 2. Діагностика емоціойно-особистісної сфери 2 3. Допомога першокласникам в адаптаційнний період 17 4. Релаксаційні заняття 14 5. Перевірка эфективності роботи за програмою 4 6. Індивідуальні консультації 45 7. Разом годин у рік 84 Список використаної літератури:
1.Актуальні проблеми затримки психічного розвитку дітей. (Під ред. К.С. Лебединській. М., Педагогіка, 1982). 2.Бедер Е. Комплексне вивчення дітей з тимчасовими затримками психічного розвитку їх вивчення. // Дефектологія. М.,Педагогіка, 1975 .M 4, С. 37-41. 3.Белопольская Н.Л. Проблеми психологічного консультирвания дітей з відхиленнями в розвитку.. (Практикум. Під ред. Б.І. Зейгарник, В.В. Миколаєва, В.В. Лебединського. М., 1987, С.167-178). 4.Битянова М.Р. Організація психологічної служби в школі. М., 1998 5.Битянова М.Р., Азарова Т.В., Афанасьєва Е.І., Васильєва Н.Л. Робота психолога в початковій школі. М., 1998. 6.Борякова Н.Ю. Сходи розвитку. Рання діагностика й корекція затримки психічного розвитку. М., 2000. 7.Витцлак Г. Принципи розробки й застосування психодиагностических методів у шкільній практиці. М., 1986. 8.Власова ТА. Навчання дітей із затримкою психічного розвитку. Посібник для вчителів. М., 1981. 9.Воропаева І.П. Корекція емоційної сфери молодших школярів. М., 1993. 10. Дробнинская А.О., Фишман М.П. Діти з труднощами в навчанні./ Дефектологія N5, 1996. 11. Дубровина І.В. Психокоррекционная й розвиваюча робота з дітьми./ Навчальний посібник для студентів. М., 1999. 12. Дубровина І.В. Посібник практичного психолога. М., 1995. 13.Іванова М.В. Емоційна регуляція процесу розв'язання розумових завдань у молодшому шкільному віці. Дис. канд. психол. наук. Іркутськ, 1998 14.Казанський О.А. Ігри в самі себе. М., 1994. 15. Кравцова С.В., Мухаматулина Е. А. Тренінг. Навички конструктивної взаємодії з підлітками. М., 1997. 16.Лещинская Е. А. Тренінги спілкування для учнів. Київ, 1994. 17.Переслени Л.І. Психодиагностический комплекс методик для визначення рівня розвитку пізнавальної діяльності молодших школярів. Учбово-методичний посібник, М.,1999. 18. Пряжникова Е. Перехрестя М., 1998 19.Шкільна дезадаптация: емоційні й стресові розлади в дітей і підлітків. М.В.Н. І.К. М., 1995, с.112. 20. Шмаков С., Безбородова Н. Від гри до самовиховання. Збірник ігор коррек. М.,1993 Плескановська Анна Валеріївна, практичний психолог, Криворізька школа № 61 Запорізької обл. За матеріалами: Освіта.ua | |
| Переглядів: 8746 | Рейтинг: 5.0/1 |
| Всього коментарів: 0 | |