Каталог статей

Діагностика дослідження  психологічної готовності дітей до навчання у школі

Комплексна методика являє собою докладне практичне керівництво до дії шкільного ( дошкільного ) психолога.

      Запропонована комплексна методика була розроблена з метою підвищення ефективності роботи психолога в рамках проблеми шкільної зрілості.

       Рівень розпізнавальної чутливості методики такий, що її можна з успіхом застосовувати і з метою психологічного добору ( за типом чи рівнем розвитку. )

        Методика складається з кількох запозичених методик (Йїрасек, Венгера), а також з модифікованих і авторських методик.

        Опис методики зроблено утилітарною метою , тому в ньому немає теоретичного обґрунтування.

ЗАГАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ОБСТЕЖЕННЯ

     Особливістю комплексної методики є переважно груповий спосіб збирання даних , щоб навіть один психолог міг впоратися з обстеженням 20 дітей.

      Процедура обстеження  являє собою два уроки у групі та один урок, який психолог втрачає на індивідуальне обстеження дітей ( 5 – 7 хв на 4кожну дитину ) . Під час обстеження важливо дотримуватися послідовності апробації методики , оскільки так можна  отримати додаткові дані про працездатність дитини, а також  врахувати необхідність адаптації до обстеження і вставити період оптимальної працездатності для апробації „ інтелектуальних „ методик.

       Для проведення обстеження кожній дитині необхідно мати набір кольорових олівців  чи фломастерів , 2 простих олівців чи олівець і ручку , а також 2 – 3 аркуші нелінійованого стандартного  машинописаного паперу.

Для проведення однієї з методик знадобиться також „ заготовка „ – намальована „ нитка „ для намиста у вигляді підкови , а також – у вигляді літери s. Якщо дітей небагато, таку заготовку можна зробити підчас проведення обстеження.

      Оскільки у віці 6 – 7 років діти швидко стомлюються, якщо необхідно часто змінювати фокус уваги, важливо забезпечити оптимальні умови для підтримки фокусу уваги : двері до приміщення, де відбуваються обстеження, мають відчинятися якомога рідше. Для цього необхідно, щоб на обстеження прийшли тільки ті діти які заздалегідь записалися.

      Усі організаційні моменти зручно обговорити на попередніх батьківських зборах, де психолог розповідає про мету, зміст обстеження, а також про форму обговорення результатів. Якщо обстеження майбутніх першокласників проводиться в незнайомому приміщені школи, деякі з них можуть злякатися, розгубитися, відмовитися від роботи, просити, щоб „мама не йшла” тощо. Виявлення такої поведінки, з одного боку , допомагає діагностиці особливостей особистості, але не може бути самоціллю. Тестування має бути „ репетицією „ перед початком шкільних занять, даючи дітям можливість звикнути до нових умов.

   Також проводять консультування батьків за результатами обстеження  одразу після нього. Тому батьки повинні бути інформовані про час їхнього консультування за результатами обстеження. Доцільно заздалегідь підготувати „ аркуш самозапису „ для батьків, де кожен може записатися в домовлений день на зручний для нього час. Варто нагадати батькам що на консультацію за результатами обстеження дітей приводити не треба.    

ЗАГАЛЬНА СТРУКТУРА ТА ОПИС МЕТОДИКИ ОБСТЕЖЕННЯ

   Комплексна методика зроблена таким чином , що всі методики закріпленні за уроками. Нижче пропонується перелік використовуваних методик з нормативами часу для кожної методики :

І урок

1. Завдання ” Напиши своє ім'я „ – 2 – 3 хв.

2. Методика „ Намисто „ за Венгерок – 5 -7 хв.

3. Методика Четвертий зайвий „ – 10 – 15 хв.

4. Методика „Фраза Вінні  Пуха ” – 5 – 7хв.

    (Перерва 5 хв.)

ІІ урок

1. Методика „ Джерело” – 7 -10 хв.

2. Методика „Г арна, погана дитина і я – 10 – 15хв.

3. „ Чарівна паличка „ – 5 -7хв.

4.Методика „ Намисто – 2” – час відносно необмежений.

      (Перерва 5хв.)

Завдання „ Напиши своє ім'я”

Мета: адаптація до процесу обстеження.

Інструкція: „Діти, напишіть, будь ласка, своє ім'я в нижній частині аркуша. Напишіть своє ім'я і першу літеру прізвища, а хто може – прізвище цілком. Усі запам'ятали ? Своє ім'я і прізвище у нижній частині аркуша”. І далі: „ Може, хтось з вас не вміє писати. У цьому немає нічого страшного адже ви для того ,щоб навчитися писати, і прийшли до школи”, - і написати ім'я і прізвище дитини за неї.

При цьому можна запитати в маляти, де, на його думку, слід написати йому ім'я.

2. Методика „Намисто” ( за Венгерок)

Мета: Ця методика дасть змогу психологу переконатись у своєму припущені про рівень розвитку таких якостей, як увага, уміння слухати дорослого, уміння перекладати мовну команду в план діяльності, уміння утримувати інструкцію ( сформованість внутрішнього плану діяльності ), розвитку чи довільності переваги імпульсивності, розвиток дрібної моторики в дитини.

    Інструкція: „ Зараз я розповім вам казку. Жила собі принцеса. У неї було чарівне намисто. Коли принцеса одягала його, вона ставала невидимою. Але якось це намисто порвалося.

   Принцеса довго плакала, але раптом з'явилася добра чарівниця і сказала: „ Не плач, принцесо ! Якщо ти намалюєш своє намисто таким, яким воно було, воно знову стане цілим !” Діти, давайте допоможемо принцесі намалювати її чарівне намисто !

   Послухайте мене уважно: усього намистинок було п'ять. Усередині була синя намистинка, і поруч не було жодної однакового кольору. Будьте уважні: якщо ви намалюєте неправильно, намисто не буде чарівним! Запам’ятайте: усього намистинок було п'ять, посередині була синя намистинка, і поруч не було намистинок однакового кольору „. – Більше трьох разів інструкцію повторювати не можна. Після того, як з'ясується, що більшість малят закінчили виконання завдання, можна запропонувати їм уважно перевірити, чи правильно вони намалювали, не повторюючи при цьому умом.

             3. Методика” Четвертий зайвий”

Мета: З її допомогою можна виявити весь комплекс проблеми,  пов’язаних з розвитком вербального мислення.

  Інструкція: „ діти, зараз ми з вами будемо розгадувати загатки. Я назву вам чотири слова , а ви виберіть з цих слів одне – зайве, що не підходить до всіх інших, і намалюйте його чи напишіть. Нічого, крім зайвого слова, малювати чи писати не треба. Намалюйте тільки одне зайве. Потім, пізніше, кожному з ваз потрібно буде пояснити мені на вушко, чому ви вибрали саме це слово. Слухайте мене уважно!”

    Далі психолог чітко чітко і ясно  два – три рази поспіль повторює набір з чотирьох  слів. Усього ми  пропонували  дітям чотири таких набори так, що в дітей виходили чотири малюнки.

    Очевидно, що саме слово і картинка, яку вона позначає,- на те саме. Діти у віці 6 – 7 років не бачать ще цього протиріччя  і виконує інструкцію,  як правило, адекватно у міру свого мовного розвитку.

    По закінчені першої серії слів через активізації уваги називається наступна серія слів:

    1. Автобус, будинок, літак, корабель.

  2. Картопля, капуста, каструля, яблуко.

   3. Хлопчик, дівчинка, мама, бабуся.

   4. Ноги, черевики, валянки, тапочки.

    Кожна із серій несе також додаткове інформаційне навантаження. Про ці розбіжності буде сказано нижче.

         4. Методика „ Вислів Вінні Пуха ”

Мета: Розвиток зорових уявлень, уміння вичленувати й утримати образ знака (літери), розвиток дрібної моторики руки – ось не повний перелік якостей, що виявляються за допомогою цієї методики.

Інструкція: „Діти, зараз я напишу речення на дошці.  Це речення написане англійською мовою. Спробуйте здогадатися, що тут написано?  Це речення говорить Вінні Пух”. Тут можна дати дітям трошки відпочити,  розповівши щось про Вінні Пуха і надавши їм можливість відгадати зміст вислову . І далі : „ Ви ще не знаєте англійської , але намагаєтеся переписати цей вислів собі на аркушах якомога точніше „ . Варто всіляко стимулювати виконання завдання : „ Перемалюйте хоча б одну літеру, це вже буде чудово. Але чим більше літер ви скопіюєте, тим краще „ .

      Пропонований вислів пишеться великими літерами на дошці:

                 „ ILIKESWEETS „ .

  5. Методика „ Дзеркало „

Мета : спрямована на виявлення здатності до просторової операцій, конструктивній активності мислення, спостережливості, „ дзеркальності „ сприйняття, уваги, здатності о

орієнтуватися на зразок.

    Психолог на дошці малює рівнобедрений трикутник основою вниз, а нижче – квадрат і коло :                   

  Інструкція : „ Діти, погляньте, що тут намальовано ?  А тепер намалюйте цей малюнок „ догори ногами „ , не перевертаючи аркуша „ .

        6. Методика !” Гарна, погана дитина і  я „

    Спрямована на виявлення особливостей особистісного розвитку, тривожності, прогнозу соціально – психологічної адаптації до школи, особливостей сімейних взаємин, можливих невротичних проблем у дитини, спрямованості особливості дитини, сприйняття і уявлень ( перцептивної зрілості ) дрібної моторики, енергетичних характеристик діяльності тощо.

   Інструкція : „ Діти , зараз ми з вами будимо малювати. Подивіться уважна на свої кольорові олівці і виберіть два найкращих . Покажіть мені , які олівці ви вибрали ? – психологу варто демонструвати дітям необхідно від них дію, - А тепер переверніть свій аркуш паперу на чисту сторону і візьміть новий. Намалюйте у верхній частині аркуша два кола : одне коло – одним гарним олівцем, інше – іншим гарним олівцем.

     А тепер намалюйте тільки цими двома олівцями : хлопчики – найкращого хлопчика, дівчата – найкращу дівчинку.

    Малювати треба тільки двома гарними олівцями. Інші олівці брати не треба ! „

    Після того, як діти закінчили виконання цього завдання, дітям дають інструкцію наступного етапу.

     Відкладіть ваші гарні олівці. І тепер знову виберіть два олівці. Покажіть мені свій вибір. А тепер намалюйте два кола цими поганими олівцями внизу свого аркуша. Одне коло насмалюйте одним поганим олівцем, а інше – іншим поганим олівцем. Ці кола треба намалювати внизу.

А тепер намалюйте цими „поганими” олівцями: хлопчики – найгіршого хлопчика, дівчата – найгіршу дівчинку. Малювати треба тільки двома поганими олівцями”.

Після завершення цього етапу починається останній.

Інструкція: „Діти, а тепер візьміть два найкрасивіших і два найгірших олівці. Покажіть мені свій вибір. А тепер – тут можна зробити паузу – намалюйте тільки цими чотирма олівцями самого себе”.

Деякі діти ще на самому початку можуть відмовитися від малювання: „Я не вмію!”. Кількість таких дітей зростає на останньому етапі. У цьому випадку бажано підтримати таких дітей: „Тобі дуже добре вдається! Малюй, як зможеш!”.

Нарешті дають остаточну інструкцію: „Поставте хрестик поруч з найкращим хлопчиком (дівчинкою), а поруч зі своїм портретом – „Я”.

Діти можуть малювати не тільки олівцями, а й фломастерами. Потрібно заздалегідь подбати про те, щоб у дітей був набір кольорових олівців (фломастерів). Нехай діти малюють так, як вважають за потрібне. Так малюнок стає проективнішим.

7. Проективна проба „Чарівна паличка” (модифікація Заззо)

Мета: Є допоміжним засобом для визначення можливих емоційних проблем дитини. Також можна розглядати як додатковий адаптаційний прийом.

Інструкція: „Діти, зараз ми з вами пограємо. У мене для вас є чарівна паличка, і вона буде перетворювати вас на різних тварин. Але як тільки на болото прилетить лелека, ви станете жабенятами, всім потрібно сісти на свої місця-будиночки, інакше лелека когось піймає!”

Після цього дітям пропонується підвестися і за командою                                                          „ перетворюватися”: зараз хлопчики – жуки, дівчатка – метелики; а тепер – хлопчики – зайчики, дівчатка – білочки ; нарешті усі стають веселими жабенятами . На „ перетворення „ варто відвести не більше 3 хв, нехай це буде невелика розрядка й установка до виконання емоційно напруженого завдання.

Коли діти засвоять суть гри, їм потрібно запропонувати намалювати того,  на кого вона хотіла перетворитись.

8. Методика „Намисто -2”

Мета: - з'ясувати енергетичні та структурні особливості  діяльності дитини, творчу активність.

Інструкція: „ Діти, перед вами ще один разок. Намалюйте на ньому намистинки так, як вам хочеться „.

Під час виконання завдання психолог і асистент  повинні уважно стежити      уважно стежити за роботою дітей і зазначати:

-         напрямок малювання;

-         зміну напрямку малювання;

-         індивідуальні особливості малювання;

-         швидкість виконання роботи;

-         наявність стратегії у виконані завдання;

-         творчі компоненти.

 У процесі групового тестування психологу необхідно уважно зазначити  усі особливості поведінки дітей ( „ліворукість ”, емоційні реакції , швидкість виконання окремих завдань).