Каталог статей

Щоб дитина виросла природно доброю та чесною людиною, щоб вона не намагалася вдавати з себе кращу, ніж вона є насправді, доводиться уникати примусу у вихованні. Примушуючи до чогось, ми зобов'язуємо дитину робити щось таке, що не відповідає її сутності, інакше її не довелося б примушувати. Ефективне лише те виховання, яке привчає дитину до правди, привчає бути самою собою.
Бути, а не вдавати. - С. Соловейчик
Мета тренінгу: створити доброзичливу атмосферу у групі батьків; встановити порозуміння між поколіннями; набути навичок рефлексії у спілкуванні з дітьми; удосконалити навички ефективної взаємодії.
Ресурси: магнітофон, плакати, стікери, маркери, аркуші формату А4, скотч, ножиці (за кількістю учасників).
Рефлексія (10 хв)
Мета: визначити установки та думки щодо тренінгової форми роботи і взаємодії учасників.
У кожного тренінгу є вступна частина — обговорення, налаштування на роботу, знайомство. Я пропоную вам окреслити свій настрій зараз, назвати ваше ім'я, в якому класі навчається ваша дитина, як її звати.
Знайомство (20 хв)
Мета: згуртувати групу, презентувати себе, створити доброзичливу атмосферу.
Вам усім відомо, що таке інтерв'ю. Зараз ми спробуємо взяти інтерв'ю одне в одного, поставивши кілька запитань:
— Ваше ім'я?
— Чим ви любите займатись у вільний від роботи час?
— Хто в сім'ї більше займається вихованням дитини?
— Які методи виховання, на ваш погляд, найбільш ефективні?
— Чи досить добре, на вашу думку, ви розумієте свою дитину?
— Про що найчастіше розмовляєте з нею?
Після того, як ми взяли інтерв'ю, стаємо боком свого сусіда, кладемо йому руку на плече і від його імені читаємо відповіді на запитання.
— Які почуття у вас виникали під час виконання вправи?
— Чи важко було виконувати це завдання?
Правила роботи у групі (7 хв)
Мета: актуалізувати правила групової роботи.
Матеріали: плакат з основними психологічними правилами взаємодії на тренінгу.
Тренер пропонує актуалізувати правила роботи у групі, які допоможуть комфортно почуватися й ефективно працювати кожному. Психолог демонструє і зачитує правила. Якщо група додає чи видозмінює якісь із них, тренер відображає це на плакаті:
• відкриті новим враженням;
• приймаємо іншого, як себе;
• нікого не критикуємо;
• не боїмося бути самими собою;
• взаємно підтримуємо одне одного;
• працюємо «тут і тепер»;
• не обговорюємо поза групою того, що відбувається в ній.
Очікування (10 хв)
Мета: визначити сподівання й очікування від роботи у групі.
Матеріали: прикріплений плакат «Оберіг», стікери-квіточки.
Перед початком роботи тренінгової групи психолог прикріплює на дошку плакат, на якому зображений оберіг. Кожен учасник отримує стікер-квіточку, на якому записує свої очікування. Після того, як усі учасники зроблять це, вони по черзі підходять до плаката, зачитують свої очікування і прикріплюють стікери до оберегу.
Методика «Як ви розумієте свою дитину?»
На запропоновані нижче запитання дайте відповідь «так», «ні», «не знаю».
1. На деякі вчинки дитини ви часто реагуєте «вибухом», а потім шкодуєте про це.
2. Інколи ви вдаєтесь до допомоги та порад інших осіб — коли не знаєте, як реагувати на поведінку вашої дитини.
3. Ваші інтуїція й досвід — найкращі порадники у вихованні дитини.
4. Інколи вам трапляється довірити дитині секрет, який нікому іншому ви б не розповіли.
5. Вас ображає негативна думка інших про вашу дитину.
6. Вам трапляється просити у дитини вибачення за свою поведінку.
7. Ви вважаєте, що дитина не може мати секретів від своїх батьків.
8. Ви помічаєте між своїм характером і характером дитини відмінності, які іноді вас дивують (радують).
9. Ви занадто переживаєте неприємності або невдачі вашої дитини.
10. Ви можете утриматися від купівлі цікавої іграшки для дитини (навіть якщо у вас є гроші), тому що знаєте, що їх повен дім.
11. Ви вважаєте, що для певного віку найкращий виховний аргумент — фізичне покарання (ремінь).
12. Ваша дитина саме така, про яку ви мріяли.
13. Ваша дитина завдає вам більше турбот, ніж радості.
14. Іноді вам здається, що дитина учить вас нових думок і поведінки.
15. У вас конфлікти з дитиною.
За відповіді «так» поставте собі 10 балів, за «не знаю» — 5, «ні» — 0.
Інтерпретація результатів
100—150 балів. Ви дуже близькі до пра¬вильного розуміння власної дитини. Ваші погляди — ваші союзники у вирішенні різних виховних проблем. Якщо ж ваша поведінка ще й сповнена терпимості, то вас можна визнати прикладом, гідним наслідування. Для ідеалу вам бракує лише одного маленького кроку. Ним може стати думка вашої дитини.
50—90 балів. Ви йдете правильною дорогою — до кращого розуміння своєї дитини. Тимчасові труднощі або проблеми з дитиною ви можете розв'язати, почавши із себе. І не намагайтеся виправдовуватися браком часу або натурою вашого малюка. Є кілька проблем, на які ви можете вплинути, тому постарайтеся це використовувати. І не забувайте, що зрозуміти — не завжди означає приймати. Не тільки дитину, але й власну особистість теж.
0—49 балів. Здається, можна більше співчувати вашій дитині, ніж вам, оскільки вона не має батька-доброго друга і провідника на важкій дорозі отримання життєвого досвіду. Але ще не все втрачено. Якщо ви справді хочете щось зробити для своєї дитини, спробуйте діяти інакше. Може, ви знайдете когось, хто вам у цьому допоможе. Це буде нелегко, зате в майбутньому перетвориться на подяку й успішне життя вашої дитини.
Вправа «Фантазія» (40 хв)
Мета: налаштувати учасників на розуміння бажань дітей різного вікового періоду, отримати зворотний зв'язок від дітей.
Матеріал: плакати.
Тренер пропонує сісти зручніше, заплющити очі та спробувати уявити собі те, про що говоритиметься.
До уваги тренера! Щоб учасники змогли відтворити уявний образ за словами тренера, читати текст слід повільно, з паузами та музичним супроводом.
Психолог. Сядьте зручно. Зробіть кілька спокійних вдихів. Скажіть собі: «Мені добре». Заплющте очі, подумки поверніться до свого дитинства. У кожному віці людина має чогось навчитись, має свої прагнення, мрії та бажання. Я називатиму певний вік, а ви уявіть собі, чого має навчитись людина в цьому віці, до чого прагне, чого бажає. Отже, дошкільне дитинство... початкова школа... середня школа... юність... Помандруйте ще мить у цьому часі... А зараз зробіть глибокий вдих, поверніться у цей чає, у цю хвилину, в цю кімнату, розплющте очі.
До уваги тренера! Стежте за динамікою групи, і якщо треба, обговоріть відчуття.
На наступному етапі учасників об'єднують у три мікрогрупи (листок, стебло, квітка). Кожна група методом жеребкування отримує завдання в конвертах та формулює бажання, прагнення та сподівання певного вікового періоду (дитинство, підлітковий вік, юність). Після презентації групової роботи учасникам пропонують прослухати інтерв'ю з дітьми кожного вікового періоду та на фліп-чарті порівняти думки батьків і дітей.
Обговорення
Учасники по колу висловлюють свої враження від роботи, обмінюються думками щодо можливих бар'єрів у спілкуванні.
Енергізатор «Ліпимо вареники» (5 хв)

Мета: мобілізувати внутрішні ресурси, покращити настрій, підвищити активність.
Тренер пропонує всім стати в коло, покласти руки одне одному на спину та пригадати рухи, які робить господиня, коли ліпить вареники, спробувати повторити усім разом, а потім передати одне одному гостинець.
Інформаційне повідомлення
Світ дітей існує поряд зі світом дорослих, у тому самому фізичному просторі, але часто ми, дорослі, виявляємося «сліпими» до життя наших дітей. Найчастіше причиною нерозуміння наших дітей є небажання прислухатись до їхніх думок, надмірна гіпер-опіка, недовіра, ігнорування їхніх бажань, батьківський егоїзм.
Вправа «Кроки до серця дитини» (25 хв)
Мета: розробити моделі порозуміння між поколіннями.
Тренер об'єднує всіх у дві мікрогрупи (можна і більше — залежно від кількості). Учасники першої мікрогрупи отримують завдання визначити камені спотикання, які спричиняють нерозуміння дітей. Друга мікрогрупа міркує про конструктивні шляхи, які ведуть до серця дитини. Потім усі презентують свої напрацювання.
— Що вам було легко, а що важко виконувати?
Аналізуємо очікування (10 хв)
Мета: провести оцінку результатів тренінгу.
Тренер привертає увагу до плакату очікувань і питає, наскільки справдились очікування кожного.
Підсумок заняття
Психолог дякує за участь у тренінгу та розповідає притчу про жінку, яка запитувала в ангела уві сні про подальшу долю своїх дітей.
Тренер. Янгол відповів так: «Ваші діти — це не ваші діти. Вони сини і доньки життя, яке турбується саме за себе. Вони з'являються завдяки вам. І хоч вони належать вам, ви — не їхні господарі. Ви можете подарувати їм вашу любов, але не ваші думки. Тому що вони мають власні. Ви можете дати дім їхнім тілам, але не їхнім душам, адже їхні душі живуть у домі Завтра, якого ви не здатні відвідати навіть у ваших мріях. Ви не мо¬жете зробити їх подібними до себе. Тому що життя іде не назад і не чекає на вчора. Ви — тільки луки, з яких летять послані вперед живі стріли, яких ви називаєте своїми дітьми. Лучник бачить свою ціль на шляху до безмежжя, він згинає вас своєю силою, щоб його стріли могли летіти швидко і далеко. Нехай ваше згинання в руках цього лучника буде вам на радість. Адже він любить не тільки свою стрілу, але і свій лук, хоча лук цей і нерухомий.