Заняття для вчителів, присвячене вибору стилю педагогічного спілкування
Спостереження без оцінювання
є найвищою формою людської інтелігентності.
Дж. Крішнамурті
Скільки існує світ, існує так звана проблема «батьків і дітей», тобто власне проблема взаєморозуміння у спілкуванні. Тому тема налагодження стосунків і вибору правильної стратегії спілкування є надзвичайно актуальною. В наш час, коли школа перейшла від авторитарної системи освіти до особистісно орієнтованої дана проблема загострилась і можна часто почути від педагогів такі нарікання як «Їм нічого не можна сказати, бо це викликає бурю протесту», а часом вчительське зауваження навіть призводить до конфлікту і унеможливлює подальшу роботу (а тим більше співпрацю на уроці). Дуже часто педагоги зовсім не бачать причину конфлікту як наслідок обраного стилю спілкування, а лише як наслідок невихованості учня. Стиль спілкування взагалі та педагогічного спілкування зокрема в багатьох випадках має елемент оцінювання та навіть звинувачення, і дуже часто ми, непомітно для себе, натискаємо спусковий гачок самозахисту у свого співрозмовника. Звідси конфлікти, небажання вислуховувати та виконувати поради (вимоги) педагога.
Пропоную заняття для вчителів, присвячене вибору стилю педагогічного спілкування.
Спостереження (констатація).
Ключові цілі: ми чітко описуємо те, що бачимо, чуємо, відчуваємо, але без оцінювання; ми відображаємо так само об’єктивно як це демонструє відеокамера; оцінювання, судження або інтерпретація змішана з нашими спостереженнями викликає у співрозмовника бажання захищатись, а не спілкуватись.
Наприклад: якщо сказати людині «Ти грубіян», то вона сприйме це як критику, якщо натомість сказати «Сьогодні вранці, коли я з Вами вітався, ви дивились в інший бік», то швидше за все людина погодиться з цим спостереженням і буде відкрита для подальшого спілкування.
Коли ми вибираємо мову констатації, ми робимо перший крок у налагодженні стосунків з іншою людиною, торуючи шлях для подальшого діалогу.
Коли ми використовуємо констатацію у відповідь на дію учня, ми даємо йому конкретну інформацію щодо його подальшого навчання та виховання.
Вправа 1.
Уявіть що ви відчували б, слухаючи кожне з цих тверджень. Визначте в котрому твердженні є оцінювання, а в якому лише констатація.
1) Твоя робота дуже неохайна. Я бачу числені клякси на полях твого листка.
2) Ти зовсім не вмієш слухати.
Я бачу, що ти дивишся в книжку в той час як я говорю.
3) Ти грубіян.
Коли я підійшла до тебе сьогодні, ти втік в інший бік.
4) Ти безвідповідальний.
Двічі цього тижня ти обіцяв зробити домашнє завдання, проте так і не виконав своєї обіцянки.
Коли вчитель щодня буде використовувати констатацію замість звинувачення, його учні зроблять перший крок у вивченні «мови жирафа».
Вправа 2
Рольова гра «Мова жирафа та мова шакала»
Мета:розширити вибір у способах реакції на повідомлення, вчитись трансформувати повідомлення з «мови шакала» у «мову жирафа».
Проведення: учасники розподіляють між собою ролі «шакала» та «жирафа» і висловлюють своє ставлення до заданої ситуації.
«мова шакала» - критикує та звинувачує себе та інших.
«мова жирафа» - розуміє почуття та потреби свої та інших.
Ситуації: учень розбив вікно м’ячем, учениці листають під партою журнал (обмінюються записками та сміються) в той час як ви пояснюєте розв’язання задачі, учень здає в бібліотеку дуже пошарпану книгу, дві учениці щоразу запізнюються на Ваш урок, двоє учнів відмовляються сидіти разом за партою, учень постійно ходить без форми та з сережкою, учень під час уроку розмалював парту.
Вправа 3
Мирне вирішення конфліктів (робота в групах)
Один із учасників презентує конфліктну ситуацію з власного досвіду (прочитану, побачену, з досвіду колег). Хтось із учасників вдягає «вуха жирафа» і пропонує свій варіант висловлювання «мовою жирафа» (без оцінювання та звинувачення).
Вправа 4
Побудова моделі спілкування «факт-почуття-потреба-прохання»
Крок 1 «Констатація»
Називання факту або ситуації, яка мене вразила (засмутила). Констатація не містить судження, аналізу, критики, звинувачень, прогнозів.
«Коли я бачу або чую…»
Крок 2 «Почуття»
Що я відчуваю, коли бачу (чую) факт, описаний в ситуації (крок 1). «Я відчуваю…»
Крок 3 «Потреби»
Висловити які провідні потреби, бажання, цінності обумовили мої почуття (крок 2). «Тому що я потребую…»
Крок 4 «Прохання»
Висловити що конкретно може зробити інша людина, щоб задовольнити Ваші потреби (крок 3). «Якби тільки Ви змогли…»
Вправа 5
«Прохання»
Крок 1: учасники групи визначають яке з поданих речень містить чітке прохання про конкретну дію, яка може бути зроблена тим, до кого Ви звертаєтесь.
1. Я хочу, щоб ти мене зрозумів.
2. Я би хотів, щоб ти назвав одну річ, яку я міг би зробити, щоб порадувати тебе.
3. Я б хотів, щоб ти був більш впевненим у собі.
4. Я б хотів, щоб ти дозволив мені бути собою.
5. Я хочу, щоб ти припинив пити.
6. Я хочу, щоб ти був чесним зі мною щодо вчорашньої зустрічі.
7. Я хотів би, щоб ти їхав зі швидкістю дозволеною правилами або меншою.
8. Я б хотів краще пізнати тебе.
9. Я хотів би, щоб ти виказував повагу до мого права на приватне життя.
10. Хотілося б, щоб ти готував вечерю частіше.
Вправа 6
Учасники тренуються висловлювати прохання, зазначаючи свої почуття, потреби та конкретну очікувану дію.
Вправа 7
«Обери свою гру»
Учасники обирають спочатку цілі, потім мотиви, які обумовлюють цілі і, відповідно до обраних цілей і мотивів, отримують способи їх досягнення (використання у спілкуванні мови шакала або мови жирафа), а відтак і назву гри.
Віддача та знаходження Дорікання та називання
Цілі
Зробити життя чудовим.
Йти назустріч потребам інших.
Створити спільноту і бути сильним разом з іншими. Бути правим.
Отримувати що я хочу.
Створити ієрархію та мати владу над іншими.
Мотиви
Радість.
Задоволення потреб. Почуття страху, провини, сорому.
Обіцянки, обов’язок.
Способи
Говорити мовою жирафа:спостерігати – бачити і чути, ділитись своїми почуттями, потребами, формулювати прохання.
Слухати зі співчуттям:чути потреби та почуття.
Говорити мовою шакала: судити та аналізувати, дорікати та критикувати, ставити вимоги, використовувати покарання та нагороди.
Слухати без співчуття: погоджуватись або не погоджуватись, радити, читати нотації, сперечатись.
Отже, шановні колеги, сьогодні ми мали можливість відчути різницю між використанням різних стилів спілкування, отримати досвід використання «мови жирафа» і «мови шакала» і, навіть, обрати стиль спілкування відповідно до своїх цілей та мотивів. Проте попереду ще дуже багато наполегливою праці, адже лише постійне використання набутого дозволяє нам виробити відповідний стиль спілкування, тим самим уникаючи конфліктів та будуючи міцний міст взаєморозуміння та співпраці зі своїми учнями, родиною та всіма оточуючими.
Роздатковий матеріал
Вправа 1
1) Твоя робота дуже неохайна.
Я бачу числені клякси на полях твого листка.
2) Ти зовсім не вмієш слухати.
Я бачу, що ти дивишся в книжку в той час як я говорю.
3) Ти грубіян.
Коли я підійшла до тебе сьогодні, ти втік в інший бік.
4) Ти безвідповідальний.
Двічі цього тижня ти обіцяв зробити домашнє завдання, проте так і не виконав своєї обіцянки.
Вправа 2
Ситуації:учень розбив вікно м’ячем, учениці листають під партою журнал (обмінюються записками та сміються) в той час як ви пояснюєте розв’язання задачі, учень здає в бібліотеку дуже пошарпану книгу, дві учениці щоразу запізнюються на Ваш урок, двоє учнів відмовляються сидіти разом за партою, учень постійно ходить без форми та з сережкою, учень під час уроку розмалював парту.
Вправа 5
В якому реченні чітко висловлено прохання
1. Я хочу, щоб ти мене зрозумів.
2. Я би хотів, щоб ти назвав одну річ, яку я міг би зробити, щоб порадувати тебе.
3. Я б хотів, щоб ти був більш впевненим у собі.
4. Я б хотів, щоб ти дозволив мені бути собою.
5. Я хочу, щоб ти припинив пити.
6. Я хочу, щоб ти був чесним зі мною щодо вчорашньої зустрічі.
7. Я хотів би, щоб ти їхав зі швидкістю дозволеною правилами або меншою.
8. Я б хотів краще пізнати тебе.
9. Я хотів би, щоб ти виказував повагу до мого права на приватне життя.
10. Хотілося б. щоб ти готував вечерю частіше.
Вправа 7
Віддача та знаходження Дорікання та називання
Цілі
Мотиви
Способи
Говорити мовою жирафа:спостерігати – бачити і чути, ділитись своїми почуттями, потребами, формулювати прохання.
Слухати зі співчуттям:чути потреби та почуття.
Говорити мовою шакала: судити та аналізувати, дорікати та критикувати, ставити вимоги, використовувати покарання та нагороди.
Слухати без співчуття: погоджуватись або не погоджуватись, радити, читати нотації, сперечатись.
Цілі
Бути правим. Отримувати що я хочу. Йти назустріч потребам інших.
Створити ієрархію та мати владу над іншими. Зробити життя чудовим.
Створити спільноту і бути сильним разом з іншими.
Мотиви
Радість. Задоволення потреб. Почуття страху, провини, сорому. Обіцянки, обов’язок.
Віддача та знаходження Дорікання та називання
Цілі
Зробити життя чудовим.
Йти назустріч потребам інших.
Створити спільноту і бути сильним разом з іншими. Бути правим.
Отримувати що я хочу.
Створити ієрархію та мати владу над іншими.
Мотиви
Радість.
Задоволення потреб. Почуття страху, провини, сорому.
Обіцянки, обов’язок.
Способи
Говорити мовою жирафа:спостерігати – бачити і чути, ділитись своїми почуттями, потребами, формулювати прохання.
Слухати зі співчуттям:чути потреби та почуття.
Говорити мовою шакала: судити та аналізувати, дорікати та критикувати, ставити вимоги, використовувати покарання та нагороди.
Слухати без співчуття: погоджуватись або не погоджуватись, радити, читати нотації, сперечатись.
Віддача та знаходження Дорікання та називання
Цілі
Зробити життя чудовим.
Йти назустріч потребам інших.
Створити спільноту і бути сильним разом з іншими. Бути правим.
Отримувати що я хочу.
Створити ієрархію та мати владу над іншими.
Мотиви
Радість.
Задоволення потреб. Почуття страху, провини, сорому.
Обіцянки, обов’язок.
Способи
Говорити мовою жирафа:спостерігати – бачити і чути, ділитись своїми почуттями, потребами, формулювати прохання.
Слухати зі співчуттям:чути потреби та почуття.
Говорити мовою шакала: судити та аналізувати, дорікати та критикувати, ставити вимоги, використовувати покарання та нагороди.
Слухати без співчуття: погоджуватись або не погоджуватись, радити, читати нотації, сперечатись.
|
