Каталог статей

Урок

I. Цілі: постанова комплексних задач навчання й виховання.

1. Освітні задачі:

• формування понять, законів;
• вироблення вмінь, навичок з предмета;
• формування навичок навчальної праці.

2. Виховання учнів на уроці:

• комплексне виховання, усебічний розвиток;
• НОП - навчання вмінню ставити цілі, виділяти істотне, головне, планувати роботу, здійснювати самоконтроль, підбивати підсумки, працювати в оптимальному темпі, берегти час.

3. Зміст:

• повнота (відповідно до навчальної програми);
• науковість;
• зв'язок із життям;
• доступність (але високий ступінь складності);
• опора на міжпредметний зв'язок;
• систематичність і послідовність (опора на логіку підручника).

4. Форма:

• місце уроку в системі уроків за темою;
• оптимальні форми організації - класна, групова, індивідуальна;
• цілеспрямована розмаїтість структури уроку;
• завершеність усіх видів робіт;
• диференційовані набори завдань;
• раціональні форми зворотного зв'язку «учитель-учень»;
• відсутність шаблону;
• розумна щільність уроку (без неробочих пауз), економія часу.

5. Методи:

• відповідність методів змісту, їх спрямованість на рішення задач комплексного підходу до навчання й виховання;
• методи, спрямовані на формування пізнавальних інтересів, позитивного ставлення до навчання (використання ефекту новизни порівняння, парадоксальності, пізнавальної суперечки, цікавості, гри та ін.);
• методи, що активізують мислення;
• методика самостійних робіт;
• система письмових робіт;
• вироблення навичок НОП (через методи);
• використання позакласного читання, реалізація позаурочних знань учнів;
• характер питань, їх логічне навантаження (чи вимагає виділення істотного, порівняння, аналізу, установлення причинно-наслідкових зв'язків, доказу, узагальнення, резензування, застосування знань на практиці, аргументації, ілюстрації тощо).

6. Умови навчання. Технологія уроку:

• педагогічний такт і самоконтроль учителя (культура спілкування, контакт із класом, спритність, рішучість, діловитість, почуття гумору, культура мови, сучасний зовнішній вигляд);
• санітарно-гігієнічний режим (стан приміщення, чистота, провітрюваність, температура тощо, розклад та ін.);
• психологічний режим (мобілізуючий початок уроку, емоційний настрой, організація взаємодопомоги, дисциплінованість, взаємна доброзичливість і т. д.);
• попередження перевантаження, диференційованість домашніх завдань і диференційована робота на уроці;
• навчально-матеріальне забезпечення уроку (необхідна й достатня матеріальна база, ефективність її використання);
• робоче місце вчителя й учня;
• робочий темп уроку (не розхолоджує, але не завищений);
• вплив організації уроку на навчання й виховання.

7. Результати:

1) виконання поставлених цілей;

2) обсяг знань, умінь, навичок;

3) їх міцність, дієвість;

4) усвідомленість;

5) наступність;

6) результативність  письмових робіт;

7) просування учнів у розумовому розвитку, у самоосвіті та самовихованні. Формування відповідального ставлення до справи.

Сучасні вимоги до уроку. Вимоги до побудови уроку

1. Відповідність уроку програмі за місцем і часом.

2. Структура уроку та доцільність етапів, їх співвідношення за часом.

3. Ідейність і науковість.

4. Естетичне виховання, емоційні сторони уроку.

5. Подача нового матеріалу.

6. Дотримання принципів розвивального навчання.

7. Зв'язок із життям.

8. Наочність навчання, використання ТСО.

9. Робота з книгою.

10. Зародження нових понять, радість пізнання.

11. Організація тренувальних вправ.

12. Самостійність у роботі учнів.

13. Активність та ініціатива учнів.

14. Охоплення учнів різноманітними формами роботи.

15. Охоплення усною та мовною практикою.

16. Індивідуальний підхід (увага до здібних, робота з відстаючими).

17. Організація перевірки знань учнів.

18. Глибина та міцність знань учнів.

19. Відповідність оцінок та анотації до них.

20. Організація домашнього завдання.

21. Темпи проведення уроку.

22. Педагогічний такт учителя.

23. Мова вчителя, його суб'єктивні достоїнства.

24. Робота над вимовою.

25. Словниково-фразеологічна та стилістична робота.

26. Розвиток зв'язного мовлення, практична спрямованість.

27. Вивчення граматики, лексики.

28. Техніка читання.

29. Культура мови та письма.

30. Вивчення літературних творів.

31. Система письмових робіт.

Програма спостережень на уроці

1. Як вирішуються на уроці основні освітні задачі, включаючи формування загальних і спеціальних умінь і навичок навчальної праці.

2. Як вирішуються на уроці задачі формування світогляду, морального, трудового, фізичного та естетичного виховання.

3. Як вирішуються на уроці задачі розвитку інтересу до навчання, мислення, свободи, емоційної сфери діяльності.

4. Як ураховуються особливості класу при плануванні та рішенні задач уроку.

5. Оптимальність обраної структури уроку й темпу його проведення.

6. Оптимальність змісту уроку (обсяг, складність, доступність, науковість, міжпредметні зв'язки тощо).

7. Оптимальність обраних методів навчання (мета уроку, специфіка класу, тема): словесні наочні та практичні, індуктивні та дедуктивні, репродуктивні та пошукові методи самостійної роботи, методичне стимулювання методів контролю, ефективності контролю.

8. Оптимальність сполучення форм навчання на уроці (загальнокласних, групових, індивідуальних). Диференційований підхід до слабовстигаючих і найбільш підготовлених учнів.

9. Оптимальність застосування різноманітних засобів на уроці.

10. Морально-психологічна та емоційна атмосфера на уроці. Особистісний вплив учителя.

11. Оптимальність обсягу складності домашнього завдання та способів інструктування з його виконання.

12. Результативність уроку:

а) ступінь засвоєння учнями основних понять, фактів, спеціальних умінь і навичок;

б) оцінка очікуваних змін у розвитку інтересу до навчання, свободи, емоційності, загальнонавчальних умінь і навичок, уміння виділяти головне, планувати відповідь, працювати з книгою, картою, здійснювати самоконтроль, у належному темпі читати та писати;

в) оцінка очікуваних змін у рівні вихованості школярів.

Недоліки - учителям не вдаються два типи уроків:

а) пояснення нового матеріалу;

б) повторення.

Не приділяється велика частина часу на пояснення й первинне закріплення нового матеріалу, немає системи підготовчих вправ, пояснення проходить швидко, не організована достатня кількість практичних дій, немає реалізації дидактичних цілей, погано виконуються вправи підручника, підручник використовується на 20 %, учителі вибирають більш легкі вправи. Необхідно звернути увагу на роботу з підручником. При рішенні задач переважають фронтальні методи. Наступність: учителі середніх класів не знають програми початкових класів.

Схема аналізу процесу формування загальнонавчальних умінь і навичок

1. Навчально-організаційні

Учитель на уроці:

• оголошує мету уроку;
• визначає задачу конкретного етапу уроку;
• учить планувати виконання завдання;
• учить знаходити найбільш раціональні способи виконання;
• учить самооцінці виконуваної роботи.

Учень на уроці:

• виконує відповідну роботу, наслідуючи вчителя;
• вносить свої елементи;
• використовує знання про спосіб творчої діяльності;
• опановує відповідні вміння.

2. Навчально-інтелектуальні

Учитель на уроці:

• продумано працює над інтелектуальними вміннями та навичками;
• реалізує міжпредметну методику їхнього формування;
• погоджує свої дії з іншими викладачами;
• спирається на вже відоме учням;
• уводить уміння практично;
• уводить уміння з поясненням їхньої теоретичної основи;
• розвиває вміння далі.

Учень на уроці:

• використовує вміння правильно, упевнено;
• допускає помилки, використовує операції не цілком;
• не володіє сформованим інтелектуальним умінням.

3. Навчально-інформаційні

Учитель на уроці:

• приділяє увагу процесу читання;
• методично підготовлює введення в урок активного читання;
• здійснює диференційований підхід у формуванні навичок читання.

Учень на уроці:

• читає в нормі, вище норми, нижче норми (основні недоліки).

Учитель:

• навчає продуктивним методам роботи з підручником;
• визначає характер пізнавальної діяльності при роботі з підручником (відтворення, творче осмислення, застосування);
• учить працювати з планом, тезами, конспектом, схемами, таблицями, діаграмами.

Учень:

• працює з підручником недостатньо самостійно й упевнено;
• утруднюється в роботі з планом, тезами тощо;
• володіє прийомами роботи з підручником.

Учитель:

• залучає додаткову літературу під час пояснення нового матеріалу;
• учить працювати з додатковою літературою з предмета;
• включає елементи бібліографічної грамотності в заняття з учнями.

Учень:

• уміє працювати з додатковою літературою;
• володіє бібліографічною грамотністю;
• не звертається до додаткової літератури.

4. Навчально-комунікативні

Учитель на уроці:

• розвиває увагу учнів;
• навчає слухати та записувати пояснення вчителя, іноді відповідь учня;
• розвиває монологічну мову;
• розвиває діалогову мову, уміння ставити запитання.

Учень:

• управляє власною увагою;
• слабко управляє власною увагою;
• уміє ставити запитання, включатись у діалог;
• формує основні типи монологічної мови.

 

Автор: Л. Ромадіна

За матеріалами: Освіта.ua