Воротніченко Галина Іванівна, вчитель початкових класів Рокитнянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №3 Рокитнянського району
Тема: Тарас Шевченко. Пейзаж у художньому творі
Мета: ознайомити учнів з життям і творчістю великого сина українського народу – Т.Г.Шевченка; удосконалювати навичку усвідомленого правильного читання, стимулювати учнів до висловлювань, до застосування різних способів виконання завдань; розвивати пам’ять, усне мовлення, спостережливість, уміння робити висновки, аналізувати; виховувати любов до Шевченкового слова, почуття прекрасного, гордості за свій рідний край.
Обладнання: портрет Т.Г.Шевченка, запис пісні «Зоре моя вечірняя…», виставка книг, дитячих малюнків, ілюстрації до життєвого та творчого шляху поета, індивідуальні картки для тестування, додатковий матеріал.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань
Т.Шевченко – це наша мудрість, наша душа, наша сила та гордість
ХІД УРОКУ
I. Організація класу до уроку
Знову день почався, діти!
Всі зібрались на урок –
Отже, час нам поспішити –
Вже покликав нас дзвінок.
Привітання
Ми вам раді, люди добрі,
І вітаєм щиро вас.
І запрошуєм ласкаво
На урок читання в другий клас.
Вправа «Подаруй усмішку товаришу»
Учитель. Погляньте один на одного, посміхніться, побажайте успіхів і добра. А тепер погляньте на мене і передайте свій настрій у своїх очах.
ІІ. Актуалізація опорних знань та умінь учнів
1. Робота над розвитком артикуляційного апарату
1) Розчитування за складовою таблицею
Та то ту ти бі бе Ат от ут ит іб еб Ла ло лу ли лі ле Ал ел ул ил іл ел
2) Чистомовка
Ай – ай – ай – де б ти не був, але знай,
Ай – ай – ай – що наймиліший твій рідний край, На – на – на – твоя домівка та родина,
На – на – на – й наша рідна Україна.
3) Звуконаслідування
Озвучте як:
Звучить тиша (ц–ц–ц) Бринить бджола (дж–ж–ж) Шелестить листя (ш– ш–ш) Їде потяг (ч–ч–ч)
2. Вправи для очей
– «Намалюй у повітрі очима предмети» (яблуко, грушу, квітку тощо).
– «День і ніч» (заплющити очі, розплющити очі).
3. Вправа «Подивись і повтори»
1) Витягни губи трубочкою.
2) Покажи губами букву «О».
3) Зроби язичком рухи маятника.
4) Оближи губи.
4. Гра «Склади ім’я»
– Прочитайте імена.
– З літер червоного кольору складіть слово, що є ім’ям. (Тарас)
П Е Т Р О
С О Ф І Я
М А Р І Я
А Н Т О Н
О Л Ь Г А
5.Слово вчителя
– Хто такий Тарас Григорович Шевченко? (Український поет і художник)
– Що можуть поєднувати слова Україна і Тарас? (Поет дуже любив Україну і сумував за нею, коли був на засланні).
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань уроку
1. Розповідь учителя з елементами бесіди
– Сьогодні на уроці ми будемо знайомитися з творчістю видатного поета і художника Т.Г.Шевченка.
Благословен той день і час,
Коли прослалась килимами
Земля, яку сходив Тарас
Малими босими ногами
Тарас Григорович Шевченко народився 9 березня 1814 року в селі Моринці на Черкащині в родині селян-кріпаків. Ріс він лагідною, чуйною та щирою дитиною. Найбільше любив свою матінку. Але радість і втіха хлопчика були не довгими. Коли йому виповнилося 9 років, померла мама. Батько залишився один з п’ятьма дітьми. Через два роки помер і батько. Тараса віддали в школу до сільського дяка, де він навчився читати й писати. Навчався він легко. Дуже любив малювати.
Очі маленького Тараса звикали до розмаїття краєвидів. Уже тоді в майбутнього поета й художника зароджувалась любов до природи рідного краю. Але йому доводилося й багато працювати. Тарас працював прислугою, пастухом, погоничем. Він завжди мріяв писати, творити. От тільки життя в нього було тяжке. 24 роки прожив у кріпацтві, 10 років провів у солдатській неволі і лише 13 років він насолоджувався свободою, був вільною людиною. В далекому краї Шевченко часто згадував українську землю, замріяні верби, тихі ставки. Його вірші хвилюють нас силою почуттів, чарівністю. Перша збірка віршів «Кобзар» вийшла у 1840 році. Тому Тараса Шевченка ще називають Великим Кобзарем.
Його життя було коротким, але яскравим. Він залишив нам у спадок – силу думки, любов до рідного краю і прекрасні вірші та картини.
10 березня 1861 року на 47 році життя перестало битись серце Великого Кобзаря. За заповітом Шевченка поховано над Дніпром в Каневі на Чернечій горі. Нині – це Шевченкова гора.
2. Вправа «Літературна морока» Робота в парах
– Із слів, які лежать у вас на парті, складіть прислів’я.
(Слово Тараса – наша зброя і окраса. Тарасові думки будуть жити віки.
Хто з Шевченком знається, той розуму набирається. Ми Шевченка славить будем і ніколи не забудем.
Шевченко Тарас наче сонце для нас. Шевченкові твори сяють, мов ясні зорі).
3. Фізкультхвилинка
ДЕРЕВЦЕ
Трава низенька-низенька, (Роблять присідання.)
Дерева високі-високі. (Піднімають руки вгору.)
Вітер деревце колише – гойдає. (Обертаються.)
То вліво, то вправо нахиляє. (Нахиляються праворуч, ліворуч.)
То вгору, то назад. (Потягуються вгору, назад.)
То вниз нагинає. (Нахиляються вперед.)
Птахи летять – відлітають, (Махають руками.)
А учні тихенько за парти сідають. (Сідають за парти.)
ІV. Вивчення нового матеріалу
Опрацювання вірша Т.Шевченка «Зоре моя вечірняя…»
1. Відгадайте загадку
В синім небі світлячки
Не дістать до них рукою.
А найбільший світлячок
Вигнувся дугою. (Місяць і зорі)
– Чи захоплювались ви красою неба вдень, вночі, ввечері, вранці? (Так)
– Що цікавого ви бачили в цей час на небі? (Ввечері – місяць і багато зірок, а вдень – хмаринки і сонце).
– Чим воно вас зачарувало? (Неповторною красою). Тарас Шевченко теж любив спостерігати за вечірнім небом. Образ вечірньої зорі – це улюблений образ поета.
2. Розповідь учителя про історію написання вірша «Зоре моя вечірняя»
Цей вірш Тарас Шевченко написав, коли перебував у засланні, у далекому Орську. Він дуже сумував за рідними місцями, за природою рідної України, і ця туга за Батьківщиною вилилася в чудовий вірш «Зоре моя вечірняя…». Це уривок із великого твору «Княжна». Слова цього вірша були покладені на музику Дмитром Крижанівським. Ось так і виникла чудова пісня.
3. Слухання запису пісні
– Які почуття охопили вас, коли ви слухали пісню? (Сумні).
– Які образи постали у вашій уяві під час прослуховування пісні? (Відповіді дітей).
– Зображення картини природи називається пейзажем. Художники малюють природу фарбами, а письменники і поети змальовують природу словами.
4. Виразне читання вірша вчителем напам’ять
– Яка картина виникає у вашій уяві? ( Вечірнє небо, зорі, Дніпро,верба над водою).
– Чому автор використовує пестливу форму слів: сонечко, веселочка, тихесенько? (Передає любов до рідного краю).
5. Вправи для розвитку швидкості читання
– Прочитайте колонки споріднених слів
гора зоря веселка
горою зіронька весело
гірка зоряний веселитися
6. Читання вірша сильнішими учнями
– Чи всі слова вам зрозумілі?
7. Словникова робота
а) Пояснення незрозумілих слів.
Неволя – позбавлення свободи, невільництво.
Сокорина – дерево.
Розіслала – розстелила, розкинула.
б) Читання слів «буксиром» разом із сусідом по парті.
8. Аналіз вірша з елементами вибіркового читання
– До кого звертається поет? (Поет звертається до вечірньої зорі).
– Як ви розумієте вислів « у Дніпра веселочка воду позичає»? (Над Дніпром з’явилася веселка).
– З яким проханням звертається поет до зорі? (Щоб вона зійшла).
– Чому поет звертається до зорі? (Щоб вона розповіла як сідає сонечко).
– Про що ви дізналися у третій строфі? (Про сокорину).
– Чи відповідає ілюстрація змісту вірша? (Так, відповідає).
– Чому художник використав оранжевий, синій і рожевий кольори? (Тому що вечір).
– Які рядки відповідають малюнку? Зачитайте їх. (Розкажи, як за горою сонечко сідає, Як у Дніпра веселочка воду позичає).
V. Опрацювання вірша «Сонце заходить, гори чорніють…»
1. Виразне читання вірша вчителем напам’ять
– Чи подібний пейзаж, описаний у вірші, на пейзаж у попередньому творі?
(Так: вечір, захід сонця, виходить вечірня зоря).
2. Самостійне читання вірша учнями
– Зверніть увагу на те, як у вірші змальовано захід сонця.
3. Аналіз вірша з елементами вибіркового читання
– Які почуття охопили вас під час слухання вірша?
– Знайдіть рядки і поясніть їх значення:
1) гори чорніють – сутінки покрили гори;
2) поле німіє – після тяжкої праці в полі люди повернулись до своїх домівок;
3) серце одпочиває – насолоджується, радіє.
4. Гра «Доповни речення» (робота в парах)
Сонце заходить, гори …
… тихне, поле німіє. Лину я, лину… гадаю І ніби серце…..
(чорніють, пташечка, думку,одпочине)
5. Читання вірша за методикою «Естафета»
6. Розвиток зв’язного мовлення. Словесне малювання
– Уявіть себе художником і «намалюйте» словами картину до строфи, яка найбільше вам сподобалася.
VІ. Підсумок уроку
– Про пейзажну лірику якого поета ми говорили? (Про лірику Т.Г.Шевченка).
– Чого вчать твори Тараса Шевченка? (Шанувати і любити рідну землю, свій народ, мову, батьків).
– А зараз поміркуйте і сплетіть павутинку.
– Я дізнався …(про життя і творчість Шевченка).
– Я хочу ще більше …(прочитати творів).
– Мені сподобалось …(виконання пісні «Зоре моя вечірняя…»)
– Тепер я знаю, що … (Тараса Шевченка називають Великим Кобзарем)
– Про що мріяв Т.Г.Шевченко? (про те, щоб Україна була вільною, а народ український – щасливим)
VІІ. Домашнє завдання
Вивчити напам’ять вірш «Зоре моя вечірняя…».
Виразно читати вірш «Сонце заходить, гори чорніють…». Намалювати ілюстрації до згаданих творів.
|
