Каталог статей

Ружа, мальва, півонія – в народі кажуть, що колись Ружа була дуже вродливою дівчиною як і її сестри – Мальва та Півонія, лікували людей від сердечних хвороб. І якось прийшов до них вітер-зимовій. Постукав у двері і питає:
- Чи тут живуть дівчата-красуні, що людей лікують, здоров’я дають?
- Тут, - відповіла Ружа.
- То впустіть до хати.
- А хто ти будеш?
- Той, хто гори верне, страху наганяє, людей від сонця оберігає.
- А чи не завдасиш нам шкоди?
- Ні.
Відчинила Мальва, і влетів до хати вітер-зимовій.
- На що скаржишся, - запитала Півонія?
- На безсилля з Морозом боролися.
- А чи добре щось ти зробив людям?
- Ні.
- То чому ж тобі співчувати?
- Тому, що я хворий.
- Але ж ми тільки добрим людям допомагаємо, відповіли дівчата.
Тоді дмухнув Зимовій на сестер і перетворив їх на квіти. А людина навесні висадила їх у квітник: мальву – біля вікна, півонію – до води, ружу – до сонця. Відтоді це символи віри, надії, і любові. А ще ці квіти запобігають серцевим хворобам.
Учень1.
Палахтіє Мар’їн корінь
В п’янких пуп’янках півоній
Ой, пестливі пахощі,
Полохливі пахощі.
Учень 2.
Ружі тендітна краса
В пелюстках тремтливих роса
Люблю я цю ружу живу,
Ніколи її не зірву.
Учень3.
Від мого віконця
До самого сонця
Стеле мальва стежку,
Квіткову мережку
Волошка – про неї існує багато легенд. Одна з них така. Покохали колись селянський син Василь та русалка одне одного. І все було добре в них. Але не дійшли згоди, де жити. Василь умовляв її залишитися на землі, а русалка кликала коханого на скромну квітку, що кольором нагадує голубе плесо води. Волошка – символ кохання.
Учень.
Витають у пшениці
Синьо-жарі птиці
Сяють злотом колоски,
Синім цвітом волошки.
Незабудка – символ хорошої пам’яті.
Учень.
Незабудка здавна знана,
Квітом люби мене звана.
Діти ж цвіт у завиточку
Ще назвали риб’є очко.
Мак – він дає дитині сон. А ще кажуть: мак – символ крові невинно вбитої людини. Тим – то мак вплітають у вінки тим, у кого хтось із рідних загинув чи помер.
Ця квітка – символ печалі.
(Показую малюнок солдата у полі маків)
Учень (вірш).
Ну й мак же красивий зацвів серед поля!
Такий, що повз нього не пройдеш ніколи.
Мурашки спинялись, і коники клякли
Од тої краси незвичайного маку.
І навіть завжди заклопотані бджоли
Літали повільно над маком по колу.
А макові – що? Ну вродився такий.
Красою пишатись йому не з руки.
Тай він не пишався, а всім усміхався
І з кожним привітно і чемно вітався.
І кожний лиш кращого макові зичив,
І всім веселіше ставало утричі!
І все, що стрибало й повзло-заспівало.
Бо знали чудово,
Що добрій красі,
Не заздрять,
А тільки радіють усі.
Починали уквітчувати голівку віночком дівчатка з трьох років. Перший вінок для дівчинки плела мама. Купала його в росах сім днів, сушила, а тоді до скрині клала. У віночок вплітала чорнобривці, незабудки, барвінок, ромашки. Кожна квіточка лікувала дитину: чорнобривці допомагали позбутися головного болю, незабудки та барвінок зір розвивали, ромашка серце заспокоювала.
У чотири роки плівся інший віночок. Кінчики квіточок неодмінно розчісувались. Вплітали безсмертник, листочки яблуні.
У віночок шестирічної дівчинки вплітався мак – він оберігав спокійний сон та ясну думку.
Для семирічної дівчинки плели віночок із семи квітів. Уперше вплітали до нього цвіт яблуні. Батько торкався голівки донечки з віночком і промовляв: «Мати-яблуне, дядино моя, дай донечці моїй здоров’я і долю красну.» В центрі віночка було гроно калини, символ дівочої краси.
Крім квітів, у вінок вплітають стрічки. Люди вірили в їхню магічну силу. Стрічки оберігають волосся від поганих очей. Вимірювались вони довжиною дівочої коси, щоб сховати її.
Світло-коричнева стрічка – символ землі-годувальниці.
Жовта стрічка – символ Сонця.
Світло-зелена – символ краси і молодості.
Блакитна чи синя – символ неба і води.
Жовтогаряча стрічка – символ хліба.
Фіолетова – символ душевності.
Рожева – символ достатку.
Біла – символ пам’яті про померлих. На лівому боці її вишивали сонце, на правому місяць.
Називали віночок дуже гарно "Пісня Землі”

Учень (вірш).
У цвіті вишневім,
У колосі жита,
У кетягу калини,
У винограднім гроні,
У дереві кожнім
І в кожнім зелі – голос Землі!
Віночки – обов’язковий атрибут майже всіх свят: Івана Купала, весілля, вечорниць, обжинків, зустрічі весни і т.п.
В зв’язку з цим складено багато віршів, пісень, хороводів, танців. Якщо діти беруться за руки і стають у коло, то кажуть, що вони стають віночками. Віночок – це коло найдружніших, найспівучіших дітей.
Учні (вірші)
Вийди, вийди, Іванку,
Заспівай нам веснянку,
Зимували - не співали,
Весни дожидали.
Весно, весно, наша весно,
Та що ж ти нам принесла?
Старим бабам – по кілочку,
А дівчаткам – по віночку.
Звила ж я віночок вчора
Звечора, звечора
З зеленого барвіночку
Та й повісила на кілочку.
Учні (пісня)
А в кривого танця
Та й не виведу кінця.
Треба його та й виводити
Кінця – ладу ізнаходити
Треба ж його вести
Та віночок плести
Веду, веду та й не виведу,
Плету, плету та не виплету
Ой вінку, мій вінку
Хрещатий барвінку.
Ой я тебе плела вчора
Та ще вчора ізвечора.
Повісила тебе
На золотім кілочку,
На золотім кілочку
На шовковім шнурочку.
Дівчинка: (вірш) Танець (з віночком)
Ой, хрещатий барвіночок.
Рясно так цвіте!
Не журися, люба мамо,
Бо – дочка росте!
Ти стелися, барвіночку,
У нас у садку:
На купального Івана
Буду я в вінку…
Я з дівчатками надвечір
Вийду до води,
Мій вінок на сині хвилі
Я пущу пливти.
Пливи, пливи, мій віночку,
Барвінковий цвіт,
У далекий невідомий,
У казковий світ.
Пливи, пливи, мій віночку,
Рівно по воді:
Все, що я не загадаю,
Збудеться тоді.

Гра "Впізнай рослину"
Учні працюють з роздатковим матеріалом. В одну кишеньку вкладають назви квітів, які вплітають до віночка, а в іншу кишеньку – назви дерев.
Робота з підручником (с. 108)
- Яка зайва квітка у віночку? Чому?
Підсумок уроку
- Скільки квіток має бути у вінку? Які?
- Як називається віночок?