Каталог статей
| Головна » Статті » Вчитель вчителю » Уроки | [ Додати статтю ] |
Екскурсія "Володимир Великий – хреститель Русі"
| Тема: Володимир Великий – хреститель Русі Мета: ознайомити з життям і діяльністю київського князя Володимира Великого, причинами і наслідками прийняття ним християнства в Київській Русі; виховувати бажання знати і вивчати історію рідної землі. Хід екскурсії Вчитель Народний Дім! Які святі слова! В Хмельницькому іди в Народний Дім! Тут України слава ожила… Ти ще не був?! Тоді удвох ходім. Ходімо всі. Тут дихають віки. Тут вічне все над тимчасовість мод. В Народний Дім ідемо залюбки. В Народнім Домі твориться народ. Іван Драч Діти ...щоб землю свою Міцно, щиро покохати, Треба все її минуле Добре вивчити, пізнати. Треба знати те, як предки На землі цій колись жили, Як її грудьми своїми Заступали, боронили, – Як за волю і за долю Йшли у бій, як на забаву, Здобували собі рани, Україні своїй славу; Як невпинно працювали і боролись всі завзято, щоб їх люба Україна була дужа і багата. Хай не буде ні одної Української людини, Що не вміла б розказати Про минуле України. Роман Завадович Екскурсовод Перша держава, яка об’єднала велику територію нинішньої України, звалася Київська Русь. Центром її був Київ – місто, що виникло над великою річкою Дніпром, на перехресті доріг, на межі полісся і степу. (Додаток 1. Зображення тодішнього Києва ) На чолі держави був князь. Він мав своє військо, що звалося дружина. - Що робили князі разом зі своїми воїнами? (збирали данину з людей, вели торгівлю з іншими країнами, як не досягали згоди – йшли війною) Першими київськими князями були Олег, Ігор, Ольга, Святослав. (Додаток 2. Князівське військо, перші князі). Ось уже понад 15 століть височіє на схилах Дніпра золотоверхий Київ, якому випала історична місія стати «матір’ю міст руських». Діти В ранкову пору чи у тишу вечорову Я вулицями Києва іду і, ніби знову, Торкаюся історії руками, Веду розмову мудру із князями: Із Києм, Діром і Аскольдом, і Олегом… Їх імена неначе обереги Для тебе, Києве – і нині, і в віках Княгиня Ольга з Святославом на руках, Що рідну землю змалку захищав, Князь Володимир, мудрий Ярослав Нас наставляють з глибини століть, Як рідною землею дорожить. Екскурсовод Сьогодні ми згадаємо князя Київської Русі – Володимира Великого. (Додаток 3. Портрет князя) Саме ім’я Володимир означає володар миру. Генеалогічне дерево Володимир Святославич Князь Київський Початок правління: 11 червня 978 року Кінець правління: 15 липня 1015 року Інші титули: князь Новгородський Попередник: Ярослав Святославич Наступник: Святополк Володимирович Дата народження: 958 рік Місце народження: Бутово під Псковом Дата смерті: 15 липня 1015 року Діти: Ізяслав, Ярослав Мудрий, Святополк Володимирович, Мстислав Володимирович (Хоробрий) Батько: Святослав Ігорович Мати: Малуша Володимир став князем у 980 році. Він прийшов до влади внаслідок тривалої боротьби між братами Ярополком і Олегом. Літописець Нестор так описав підсумок цієї боротьби: «І став княжити Володимир у Києві один». Україні він прислужився тим, що за його часів та ще потім, за його сина Ярослава Мудрого, Україна була найсильнішою державою за всі часи свого існування. Володимир завершив об’єднання всіх земель. Подбав, щоб на кордонах держави споруджували міста-фортеці та земляні вали. Стежив за ворогами слов’ян – половцями та печенігами – і не давав плюндрувати руські землі. Він жив у згоді з сусідніми державами й народами, як от з поляками, греками, болгарами, чехами, мадярами. Клопіт мав тільки з печенігами, які часто нападали на українські землі зі сходу і нищили міста і села. З ними зводив Володимир численні бої. Про бої є різні оповідання, а одне описує таку битву. (Додаток4. Ілюстрації до оповідання) Раз печеніги підійшли під самий Київ, і проти них вийшов Володимир з військом. Тоді вождь печенігів промовив до нього так: «Не проливаймо крові наших воїнів, але виберімо зі своїх військ по одному силачеві і нехай вони стануть до двобою. Як твій мого поборе, то ми заберемося, а якщо мій переможе твого – тоді ми будемо вас 3 роки грабувати. Зажурився Володимир, чи знайде у своїм війську такого силача, щоб поборов страшного печеніга. Учні Засмутився Володимир. Аж прийшов якийсь дідусь: Син побореться, мій князю, І поборе, я клянусь. Привели до князя хлопця: Соромливий, мовчазний. Невисокого і зросту, Хоч доволі кремезний. Печеніг угледів хлопця І сміється: - От дурне, Подолати, побороти Воно думає мене! Не злякався наш вояка І боротися почав, Повертав борця і важив, Потім наче кожу м’яв. І нарешті, наче діжку Обхопив і кинув вмить. На землі без руху мертвий Печеніг-борець лежить. І на тім славетнім місці, Де страшний борець упав, На тім місці Володимир Переяслав збудував. - Хто ж це був той силач? (Кирило Кожум’яка) Екскурсовод
Забезпечивши свою державу від зовнішніх ворогів, Володимир почав скріплювати її зсередини. Щоб здобути собі вірність і любов народу, Володимир не володарював один, а прикликав на пораду старих мудреців, вибраних з волі народу. Він допомагав бідним, старцям і калікам, сиротам і вдовам. Тому всі його називали ласкавим батечком і «Сонечком Ясним». У 980 році Володимир Великий заснував Пантеон слов’янських богів (місце, де зібрані зображення різних прадавніх богів). Складався він з шести основних богів, яким поклонялися наші пращури. Перун – бог грому Хорс – бог сонця Дажбог – сонячне світило Стрибок – бог вітру Семиргл – бог рослинного світу Мокш – богиня родючості Та недовго проіснував Пантеон. Володимир вирішив, що Київська Русь повинна прийняти християнську віру. Так було учинено. А всі боги Пантеону повержені і скинуті з кручі в Дніпро. Тоді найкращою і найрозвинутішою державою у світі була Візантія зі столицею Царгородом ( нині Стамбул). Це була християнська держава. Хто Христос? Чого навчав він? І хотів добра чи зла? І чому христову віру Мудра Ольга прийняла? Ольга – бабуся князя Володимира, яка прийняла християнство, а народ не хрестила. Діти І скликає Володимир На нараду мудреців. І послав він їх пізнати Кожну віру і богів. І до кожної країни Їдуть княжі посланці. Роздивились, все пізнали І вернулись мудреці. І сказали: - Ми пізнали Віру кожної землі. Та найліпша – віра грецька, Не забути нам її. Екскурсовод То ж, щоб перейняти від своїх сусідів греків з Візантії ту культуру і освіту, що була вкрай необхідна для розвитку народу – князь Володимир прийняв і християнську віру. З Візантією єднав Володимира вже раніше тісний союз, бо він був одружений з сестрою візантійського імператора, Анною, яка була християнкою. У 988 році, влітку, запросив Володимир на Україну грецького митрополита і священників, і вони почали хрестити народ, найперше у Києві, а потім у всій державі. Людей хрещено у ріці ( в Києві у Дніпрі ). Матері тримали дітей на руках. Кого охрестили, тому давали хрестик на шию. (Додаток 5. Ілюстрації хрещення людей) Діти Не всміхається більше Дажбог, І Перун – мовчазний, понурий, І Стрибок не шумить, з вітром не гомонить, І Лада сумна, мов заснула. Віра інша, нова, опустилась на Русь І пішла по землі переможно. Бог єдиний із сонячних світлих небес Людям шлях освітив словом Божим. Розмаїта веселка із синіх небес, Мов рушник, що на щастя і долю, Пролягла серед хмар у чеканні чудес В бога просячи злагоди й волі. Екскурсовод Від того часу, як Україна стала християнською, почала ширитися в нас наука і освіта. Від того часу почали учені монахи писати українську історію. Культуру вищу, вищі ідеали Принесло християнство у державу. Народу нашому духовність і освіту А князеві і почесті, і славу. Володимир закликав народ церкви будувати, Книги читати, перекладати, По-християнськи в родинах жити, Ближніх своїх усім серцем любити. Упорядкувавши так цілу державу, Володимир понастановлював по різних городах своїх синів, а сам сидів у Києві і правив цілою державою. Він заснував інші нові міста, серед яких – Володимир на Волині. Побудував князь також багато церков, як у Києві, так і по інших містах. Найкращою була Десятинна церква у Києві, звана так тому, що князь давав на неї десяту частину зі своїх прибутків. Володимир Святославич першим з київських князів став карбувати власні монети. Златник Володимира важив 4,2 г. Це була високохудожня монета з гербом тризубом, портретом князя і словесною легендою. На зворотньому боці було зображення Христа Спасителя. Такими ж були і срібні монети з написом: «Володимир на столі – а се його срібло». Пізніші срібники на звороті замість зображення Христа Спасителя мали тільки тризуб. (Додаток 6. Зображення монет княжих часів) Зараз князь Володимир зображений на лицевій стороні всіх одногривневих банкнот і двох монет. Також пам’ятник Володимиру Хрестителю на Володимирській гірці в Києві був зображений на купюрі 100 000 купонів. (Додаток 7. Зразки грошей) 15 липня 1015 року Володимир Великий помер у своєму дворі на Берестовім, під Києвом. Похоронено його в Десятинній церкві. Князював Володимир Великий 35 років. Церква іменує його святим тому, що він охрестив Україну. На високому пагорбі над Дніпром стоїть пам’ятник: князь Володимир з хрестом. Пагорб зветься Володимирською гіркою. І вулиця, що веде сюди, – Володимирська. Пам’ятник йому поставили 100 років тому. Пам’ятник Володимиру Великому є і в Лондоні. (Додаток 8. Ілюстрації пам’ятників) Діти Слава тобі невмируща І слово вдяки щире, Що з’єдинив нашу землю Наш Володимире! Що беріг границь широких Полками своїми, Що опіку, ніби крила, Розпростер над всіми. Не дав сильним знущатися, Ні кривди творити; Добре було нашим предкам Під тобою жити. А найбільша тобі слава І вдяка без міри, Що ти нам указав сонце Христової віри. О. Олесь | |
| Переглядів: 2476 | Рейтинг: 2.3/3 |
| Всього коментарів: 0 | |