Каталог статей

Матеріал до заняття. Ікони із зображенням Святого Миколая, Андрія, калита, легенди, вірші, дерево доброти, прислів’я та переказки, прикмети, кулінарний рецепт "Миколайчики”, сюжетний малюнок "Андріївські вечорниці", вірші, прислів’я та приказки, калита, гостинці, ікона "12 апостолів”, ікона Миколи Чудотворця.
Хід та план уроку

Організація класу до уроку
Діти, сьогодні в нас виховна година буде цікава і весела. Приготуйтесь, будь ласка, уважно слухати і, при потребі, допомагати мені.
Вступна бесіда
- Які ви знаєте пори року?
- Яка зараз пора року?
- Які зимові свята ви знаєте?
(Новий рік, Різдво Христове, День Збройних Сил України (6 грудня), День Святого Валентина, Стрітення, Сави, Варвари, Миколи, Андрія тощо).
Кожне свято по-своєму цікаве та веселе.
Взимку нема роботи на полі, на городі. Отже, і посвяткувати та пожартувати можна довгими зимовими вечорами.
Оголошення теми і мети
Про кожне свято можна говорити багато цікавого. Але сьогодні ми зупинимось лише на двох із них: це день Святого Миколая та Андрія. Кожен з цих свят ми відзначаємо у грудні.
Евристична бесіда
- Якого числа ми відзначаємо день Святого Миколая? (19 грудня)
- Що ви знаєте про це свято?
- Чому його чекають діти?
- Кому з вас Святий Миколай залишав подарунки під подушкою?
Доповнення учителя
19 грудня в сиву давнину український народ відзначав день Святого Миколая. Цей день був особливо урочистим. Вважалося, що цей святий є захисником усіх бідних і знедолених. Та найбільше його вшановували діти, для яких він був почесним охоронцем.
В Україні, особливо в західних областях, до цього дня добре готувались. Ввечері Миколай заходив до оселі з подарунками. Якщо діти спали, Миколай клав подарунки їм під подушку.
Вручаючи кожному окремо гостинець, Святий Миколай згадував усе те добре, що зробила дитина протягом року, і соромив за нечемні вчинки, ще й клав різочки для неслухняних дітей. Відтак діти свято вірили в існування цього доброго захисника і намагалися не гнівити Святого Миколая, який знає про все.
Крім того, в школах влаштували цікаві вистави, де головною дійовою особою був Святий Миколай.
Нерідко у нього були янгольські крила. Він мав довгу бороду, а в руках тримав соснову гілочку, обвішану цукерками. Вручаючи гостині, святий нагадував малечі про все добре і погане, зроблене нею за рік.
Читання легенди "Дитинство Святого Миколая”
Дуже давно жив у місті Мйрах, у Малій Азії хлопець Миколай. Нічого не бракувало малому Миколі: ні гарної одежі, ні смачної їжі. Але не мав він ні тата, ні мами. Хлопчик ріс під опікою (під наглядом чужих людей). Та коли він виходив із свого гарного будинку і бачив, як убого живуть сусідські діти, серце його завмирало.
Був у Миколи старий учитель, який учив його молитися, читати і писати. Одного разу читав він разом з учителем Святе Письмо, а було там написано: "Коли ти робиш добро іншому, то нехай твоя правиця не знає, що робить лівиця…”
- Учителю, поясни мені, як це розуміти? – запитав у задумі.
- А так, сину: коли робиш добро іншому, не треба про це нікому розповідати. Краще не хвалитись своїми добрими вчинками, - відповів учитель.
Це було пізньої осені. Микола вже знав, що багато діток в його околиці сидять голодні в неопалюваних хатах. Дуже бідує родина старого Олександра. "Не можу я спокійно спати, коли інші діти голодні” – подумав.
Устав і пішов до комори (кладовки) тихенько, щоб ніхто не чув і не бачив, набрав повну торбу різних харчів ще й кілька товстих полін (дров) захопив. У своїй скрині відшукав взуття.
Сказав своїй няні, що йде спати, взяв торбу і пішов до хати старого Олександра. Кинув торбу на порозі і швиденько побіг назад.
А вранці старий Олександр знайшов торбу і не міг натішитися подарунками. Але не міг здогадатися, кому дякувати.
Отак розпочалося таємне обдарування бідних. Люди молили Бога за невідомого, що допомагає їм, та не могли здогадатися, що то був Миколай.
Але слуги помітили, що зникають речі. І одного разу вистежили Миколу. Вони запитали хлопчика, навіщо він це робить. Він відповів, що не може спати, коли бачить голодних дітей.
А коли Миколай виріс, то став священником і все своє добро роздав бідним. Скрізь чинив тільки добро. За це Бог дав йому силу творити ще більше добра.
А коли він помер, то церква зарахувала його до святих.
А тепер діти моляться до Святого Миколая, щоб він допоміг їм бути добрими і щоб нагороджував їх за добрі вчинки. Вони чекають ночі з 18 на 19 грудня, щоб почути срібні дзвіночки на санчатах, якими їде до них святий Миколай. Кажуть, що тоді радіє місяць на небі, посміхається, бо він знає, що в цю ніч усі радітимуть. І ті, хто робить подарунки, і ті, для кого вони призначені.
Бо найбільше щастя в житті – це творити добро.
Читання віршів дітьми
Як сніг упаде
Як сніг упаде, білий сніг,
І все довкола вкриє,
Мороз потисне й на шибках
Квіти зими засіє:
У теплій хаті жебонять
Про що-то діти тихо,
Гладять віконцем в небеса,
А в личку знать утіху.
Бо звідтіль в ясну ніч оцю
Зійде Святий Микола,
Дарунків пишних принесе
З небесного престола.
Миколаїв дарунок
Довго в ніч я ждав на Миколая,
Слухав, чи санки вже не риплять,
Чи не тупає весела зграя
Білих, мов сніжинки, ангелят.
Ждав я довго, ждав і не діждався,
І не знаю сам, коли заснув,
Аж до ранку спав, не прокидався,
Хоч, здається, кожний шелест чув.
Аж оце уранці прокидаюсь
І очам не вірю я своїм…
О, спасибі, добрий Миколаю,
Що з дарунком Ти прийшов в наш дім!
На санчатах видно Ти приїхав,
Оленів залишивши у раю,
А в ракеті безшелесно, тихо
У кімнату прилетів мою.
І в дарунок ти поклав на ліжку
Не багато нам березових різок,
А барвисту українську книжку,
Повну найчудовіших казок.
Гра-конкурс "Деревце доброти та милосердя”
Пускаю по партах лист-заготовку (стовбур і гілочки).
Завдання дітям:
а) подумай одну мить, чи зробив ти у житті якусь хорошу справу? Чи проявив милосердя?
б) якщо зробив якусь хорошу справу, то намалюй на дереві листочок,
в) якщо проявив милосердя, то намалюй квіточку.
Висновок: ось як квітне наше деревце!
Ви ще зробите безліч хороших справ і наше деревце заквітне ще пишніше.
Робота над прислів’ями
1) До Миколи нема зими ніколи.
2) Миколай бородою трусить – дорогу стелить.
3) До Миколи та й ніколи (про тих, хто не віддає борги).
Народні прикмети (читання)
1) Як на Миколая впаде великий іній – на гарний врожай хліба.
2) Як на Миколая піде дощ, то врожай на озимину.
3) Якщо на Миколая буде мороз, то на добрі хліба та городину.
День Святого Андрія
(Вступне слово вчителя)
Це свято ми відзначаємо 13 грудня. Андрій Первозваний – християнський святий, учень Христа, апостол, що проповідував християнство.
День Святого Андрія люди люблять святкувати. Воно починається з поклоніння хлібові. Цей хліб печуть у формі сонця.
Він називається Калитою, бо спечений на честь сонячного божества Корша. В цей день, увечері, молодь збиралася у селянській хаті на вечорниці. Калиту пекли дівчата. Прикрашали її узорами з колосків, зірочок., зверху посипали маком і змащували медом, щоб була солодка. Начинку робили з вишень, з маку або з повидла.
Хлопці приходили з музиками і починалося веселе дозвілля. Молодь танцювала, співала.
На стіл ставили пісні страви: кашу на олії, вареники з капустою, картоплю в мундирах (не обирану), квашену капусту.
У цей вечір дівчата відгадували свою долю. Для цього, крім калити, пекли ще балабушки (пампушки) або млинці. Виклавши свої балабушки або млинці на тарілки, дівчата чекали, чию балабушку або чий млинець найперше вхопить собака, якого перед цим запускали до хати.
Вважалося, чию балабушку собака з’їсть першою, то та дівчина найшвидше вийде заміж.
А ще дівчата сіяли коноплі на снігу і промовляли: "Андрію, Андрію на тебе коноплі сію, - дуже хочу знати, з ким їх буду брати”.
Дівчата вірили, що хлопець, який з’явиться уві сні, насланому Святим Андрієм, буде судженим.
Звернення дівчат до Святого Андрія Первозванного під час ворожіння
1) Андрію, Андрію,
Я на тебе коноплі сію,
Спідницею волочу,
Заміж вийти хочу.
2) Андрію, Андрію,
Я на тебе коноплі сію,
Нехай буду знати,
З ким їх збирати.
3) Калитою радіємо,
Конопельки сіємо,
Сонце до заходу,
А коноплі до сходу.
Конопельки сіємо,
Граблями волочимо,
Бо ми заміж хочемо.
Дай Боже знайти
З ким життя мати.
4) Світи, світи, місяченьку,
І ви, ясні зорі.
Та й просвіти доріженьку
До милого двору.
Прислів’я та приказки
1) На Андрія треба кожуха-добродія
2) На Андрія робиться дівицям надія.
Проведення гри: "Їду, їду калиту кусать”
Матеріали:
1) Калита, підвішена на стрічці до сонечка;
2) Сонечко, закріплене вгорі;
3) Сажа (фарба, помада тощо);
4) Кочерга.
Хід гри
• Біля калити на сторожі стоїть писар Калитинський з віхтем та сажею;
• До калити на кочерзі скаче вершник Кочержинський.
• Завдання Калитинського – розсмішити Кочержинського.
• Завдання Кочержинського – не сміятись і вкусити калиту, не допомагаючи руками.
• Право на вогняного коня (кочергу) здобував той, хто гарно затанцює.
• Сівши на кочергу Кочержинський говорив: "Їду, їду калиту кусать”
• Кали
• тинський відповідає: "Я буду по губах писать”.
• Підскакуючи до калити Кочержинський казав: "А я вкушу”.
• Калитинський відповідав: "А я вмажу” (повторюють кілька разів).
• Писать можна тоді, коли Кочержинський не втримається і засміється (писать вуса, бороду).
• Якщо не засміявся і вкусив калиту, то повертається назад на кочерзі переможцем.
Всі йому аплодують. Грає 2-3 пари дітей. Гра супроводжується веселим сміхом.
Підсумок уроку
- Про які свята ви довідались?
- Що нового дізнались про них?
(запитуємо 2-3 учнів)
Завдання додому
• Зробіть приємну несподіванку своїм братикам, сестричкам або батькам:
підготуйте невеличкий подарунок і покладіть в ніч з 18 на 19 грудня їм під подушку.
• Разом з мамою спечіть Калиту і пограйтесь вдома із своїми братиками та сестричками на свято Андрія.