Каталог статей

Українські прислів’я та приказки про здоров΄я

«Здоров’я – найдорожчий скарб.»

Безцінний скарб, що ми здоров’ям звемо,

Із юних літ нам треба берегти.

Адже нічого більше нам не треба,

Щоб тільки всі були здорові ми.

Здоров’я дитини –

Багатство родини!

Здоров’я народу –

Багатство країни!

Вислови про здоров’я:

-    Здоров’я – найбільший скарб у житті.

-    Було б здоров’я, а все інше буде.

-    У здоровому тілі – здоровий дух.

-    Бережи здоров’я, поки молодий.

-    Здоров’я -  не шапка – на базарі не купиш.

-    Здоров’я мати – вік біди не знати.

-    Здоров’я, як щастя, коли його не помічаєш, значить, воно є.

-    Хто праці не боїться, того хвороба сторониться.

Українські прислів’я і приказки про здоров’я.

Здоров’я – всьому голова.

Здоров’я маємо -  не дбаємо, а втративши – плачемо.

Нема щастя без здоров’я.

Було б здоров’я – все інше наживеться.

Здоровому все -  здорово.

Світ великий – було б здоров’я.

Найбільше багатство – здоров’я.

У здоровому тілі – здорова душа.

Здоров’я нівроку, аби не муляло збоку.

Здоровому пір’я, а хворому каміння.

Подивись на вид, та й не питай про здоров’я.

Як не має сили, то й світ не милий.

Хоч мале, та вузлувате.

Хвороба нікого не красить.

Ці приказки, прислів’я є народними порадами, як стати здоровим.

Тримай голову в холоді, черево в проголоді, ноги в теплі, житимеш довго на землі.

Аби зуби, а хліб буде.

Заздрість здоров’я їсть.

Здоров’я входить золотинками, а виходить пудами.

Здоров’я маємо – не дбаємо, а втративши – плачемо.

Бережи одяг новий, а здоров’я - доки молодий.

Весела думка – половина здоров’я.

Сміх – це здоров’я.

Береженого і Бог береже.

Здоров’я в аптеці не купиш.

Чим захворів, тим і лікуйся.

Без діла людина старішає.

Хочеш добре виглядати, не треба нервувати.

Досить жартувати, аби не хворувати.

Гроші й одежу бережуть, коли вони є, а здоров’я – коли немає.

До старості баба на базар ходила, а здоров’я так і не купила.

Здоров’я – це ранок

Зі свіжим повітрям.

Це сонце, що гріє

Ласкаво й привітно.

Це хвилі Дніпра,

Що нам сили джають.

Бери це сміливо,

Мій друже , і в путь.

Здоров’я -  це смак

Свіжих ягід дозрілих,

Це спорт, що дає нам

Наснагу і силу.

Це сон, що на крилах

Нам зорі несуть.

Усе це з собою

Узять не забудь.

Та тільки на цьому шляху пам’ятай:

Цурайся цигарки,

від чарки тікай,

І знай, любий друже,-

У цьому житті

Чи бути здоровим

Вирішуєш ти!

                            Василенко Н.В.

Народ здавна підмітив, що здорові люди роботящі, а ліниві часто хворіють, менше живуть, бо праця – то здоров’я.

Без діла псується сила. Лінощі псують людину. Довго спати – здоров’я не мати. Для ледачого і сонце не впору сходить. Хто довго спав – здоров’я проспав. Хто рано встає, тому щастя є. Зі спання не буде коня, а з лежі не буде одежі. Без труда нема плода. Хто пізно встає, тому хліба не стає. Маленька праця краща за велике безділля. Без діла жити – тільки небо коптити. Ледачому завжди важко. Він і за косою мерзне. Ховається від роботи, як собака від мух.

Цікаві народні приказки – це поради про їжу, харчування, помірність в їжі.

Найпростіша їжа дає найбільшу силу. Роби до поту, то їсти будеш мати охоту. Їсть за вола , а робить за комара. Як їв, то впрів, а як робив, то мама снилася. Сердите не буває сите. Який до їди, такий і до роботи. Ненажера риє собі яму власними зубами. Хто добре жує, той довше живе.

Дуже шкодить здоров’ю алкоголь. Здавна на Україні дітям і молодим на весіллі заборонялося пити хмільні напої. А запорожським козакам під карою смерті заборонялося пити горілку й вино під час походів.

Хто горілку любить, той себе губить. Хто п’є, той себе б’є. На копійку випив, а на рубель здурів. Пияцтво в роботі не товариш. Від горілки в голові, наче в млині. Хліб на ноги ставить, а горілка з ніг валить. Горілка усьому доброму злодійка. Горілка без вогню розум спалить. Горілка входить – ум виходить. Хто частенько випиває, той під тином спочиває. Хміль шумить – ум виходить. Пили – веселилися, вранці встали – зажурилися. П’яниця в боргах, як собака в реп’яхах. З горілкою кохається розуму лишається. Чарка горілки – лиха ківш.

Передбачувати погоду можуть не тільки рослини й тварини, але й людина може бути сама собі синоптиком. Ось прикмети:

Волосся на голові робиться м’яким – буде дощ. Ломить руки, або коліна – буде погоди переміна. У людини похилого віку болять крижі – на непогоду. Мозолі болять – буде мороз або сніг. У вухах дзвенить улітку – на непогоду, взиму – на сніг.

Деякі люди перед негодою відчувають швидку втому і головний біль, на що також є свої прикмети і приказки, а саме:

Здорову людину опівдні ломить на сон – дощ на порозі.. Сверблять, лопотять вуха – на дощ. Якщо дуже плачуть діти,

 Погода погіршиться. Люди хворі або схильні до різних недуг, відчувають нестерпний біль – буде буря. У хворих ревматизмом і похилих віком людей болять і ниють кістки – чекай негоди. Люди мислять більш чітко і ясно в ті дні, коли атмосферний тиск високий. При низькому тиску буває більше автопригод.

В українському фольклорі багато повір’їв, що висвітлюють фізичну природу людини, присвячених проблемі збереження її здоров’я.У народі кажуть:

Плювати у криницю не годиться – колись  прийдеш води напитися. Не треба їсти над колодязем, бо жаби плаватимуть у ньому.Хоч сорочка одна- зате біла щодня.

Використана література:

1.Науково – методичний журнал «Початкова школа» №11 2006р. ст.. 1 -4. «Формування культури здоров’я молодших школярів шляхом впровадження здоров’язберігаючих освітніх технологій.» Л. Загрійчук вчителька приватної школи «Перша ластівка» М. Івано – Франківська.

2.Науково – методичний журнал «Початкова школа» №3 2006р. ст. 23 - 25. «Здоров’я – найдорожчий скарб.» В. Соловей вчителька початкових класів Прилуцької гімназії №1 Чернігівської області.

3.Науково – методичний журнал «Початкова школа» №9 2006р. ст. 1 – 3. «Здоров’я, здоров’я і ще раз здоров’я» В. Сухомлинський.

4.Інформаційно – методичне видання «Здоров’я та фізична культура». №2 2006, 21 – 22. «Спорт – помічник! Спорт – Здоров’я! Спорт – гра!» Г. Козар учитель початкових класів ЗОШ №8 м. Червоноград, Львівська обл.

5.Інформаційно – методичне видання «Здоров’я та фізична культура». №7 2006, ст.17 -18. «Ключі від дозвілля» Г.Стасенко учитель фізики ЗОШ №35, м. Вінниця.