Каталог статей
Головна » Статті » Вчитель вчителю » Класні виховні заходи | [ Додати статтю ] |
Урок Доброти і Милосердя Мета: Навчальна: 1) Дати визначення поняттю "Добро". Розливальна: 2) Навчити дітей творити Добро, радуватися за інших, сприймати чужий біль, як свій. Виховна: Виховувати в собі милосердя, добре ставлення ло оточуючого світ, до жінки, до інвалідів, до слабших за себе. Епіграфи: "Краса врятує світ" (М. Ф. Достоєвський) " Бути добрим до кожної травинки ніжної..." (Є. Євтушенко) "Добро все переможе" (Народна мудрість) На дошці записи:
2) Добра, корисна справа, дія. вчинок. 1) 2) Нещастя, лихо, горе 3) Почуття роздратування, гніву, досади, розлюченість. (Великий тлумачний словник сучасної української мови) (В. Г. Бусел) На дошці: "Милосердя - щиросердність, співчуття, готовність робити добро всякому, любов на ділі, здатність відгукнутися на чужий біль. Людям милосердним притаманне співчуття по відношенню до сироти, інваліда, тяжко хворої людини, людини похилого віку, людини, що потрапила в біду”. ("Тлумачний словник" В. І. Даля). - Діти! Добрий День! - (Вітання дітей). Сідайте. - Дорогі діти! Сьогодні у нас незвичайний урок - Урок Доброти і Милосердя. Мета: 1 завдання: Дати визначення поняттям "Добро", "Зло", "Милосердя", 2 завдання: навчатися творити Добро, радіти за інших, сприймати 3 завдання: Виховувати в собі Милосердя, добре ставлення до Епіграфи до нашого уроку: "Краса врятує світ" (Ф.Достоєвський) (Епіграф - це вислів, який передає головну думку уроку) "Бути добрим до кожної травинки ніжної" (Є. Свтушенко) "Добро все переможе" (Народна мудрість) Народна мудрість віддзеркалює істину. Народ ніколи не помиляється. Відтак, почнемо розкривати велику таємницю природи Добра. Перед Вами таблиця. На ній Ви бачите слова, які мають різне значення: любити, сподіватися, шана, ненависть, байдужість, біль, повага, злагода, хороший, тривога, ніжність, сумний, хвороба, справедливість, війна, кров. Завдання: Знайдіть спочатку слова, які символізують Добро: А тепер слова, які символізують Зло. Молодці: інтуїтивно Ви правильно визначили значення слів. Ми зробили 1 крок до визначення поняття Добро. Давайте кожен із Вас скаже, як він уявляє Добро. 1. Чи можна доторкнутися до Добра? 2. Чи можна покуштувати? 3. Чи можна понюхати? Отже, це категорія не матеріальна, а духовна. Вона стоїть поряд з такими поняттями, як Душа, Дух. 4. Як же зрозуміти, що це - Добро? 5. З чим воно асоціюється? З яким предметом Ви зв'язуєте поняття До дошки запрошується художники. Завдання: намалювати сонечко, щоб воно було добрим. 6. Якщо його зобразити у вигляді музики, яка це буде музика? 7. Яким кольором Ви намалювали б Добро? 8. Що є протилежністю Добра? 9. Чого більше в сучасному світі - Добра чи Зла? Отже, Добро - це духовна категорія, ЇЇ не можна торкнутися, понюхати, посмакувати, Добро можна тільки відчути: це ласкаве, добре, ніжне ставлення, це готовність допомогти в скрутну хвилину, це любов до оточуючого світу. Це те, що заставляє нас радіти, любити, співчувати. А тепер звіримо свої знання про Добро зі словником. 2 Завдання: Давайте поговоримо про Добро більш конкретно. Де найяскравіше світять зорі, де ми робили перші кроки, де у нас були перші відкриття, перші розчарування? 1) Хто перший у Вашому житті допомагає пізнати суть Добра? У кого найдобріші очі, найкрасивіші коси, найласкавіші в світі руки? Уважно послухайте оповіданнячко: Маленька дівчинка приїхала з мамою у велике місто. Пішли вони на базар. Мама вела доньку за руку. Дівчинка побачила щось цікаве. На радощах заплескала в долоні. І загубилася в юрбі. Загубилася і заплакала: - Мамо! ... Де моя мама? - Люди оточили дівчинку і питають: - Як тебе звуть, дівчинко? - Оля. - А маму як звуть? Скажи, ми зараз її знайдемо. - Маму звуть... мама... матуся. Люди усміхнулися. І знову питають: - Ну, скажи, які в твоєї мами очі: карі, сині, блакитні, сірі? - Очі в неї... найдобріші... - А коси? Які в мами коси - чорні, русі? - Коси... найкрасивіші... Знов усміхнулися люди. Питають: - Ну скажи, які в неї руки? Може, якась родимка у неї на руках є, - Руки в неї... найласкавіші. Пішли люди і оголосили по радіо: "Загубилася дівчинка. У її мами найдобріші очі, найкрасивіші коси, найласкавіші в світі руки?". Запитання: А чому вона знайшлася? (Тому, що вона єдина), а) А як Ви відноситеся до своєї мами? Чи завжди слухаєте її? Висновок: Мама дала нам життя. Вона нас жаліє, коли ми поранимо пальчик, вона недосипає ночей, коли ми хворіємо, вона завжди піклується про нас, навіть тоді, коли ми виростемо і станемо дорослими. Отже, віддячте мамі своєю Добротою, щоб у неї менше було сивих волосинок. (Робота в парах). Закінчіть речення: "Мені добре, коли..." "Бути Милосердним - це ..." б) А хто Вас любить дуже-дуже, навіть іноді більше, ніж мама, захищає Вас від злого в світі, пече смачні пиріжки і кладе в свята під подушку подарунок? Святковий обід Ніна живе у великій родині. В неї мати, батько, два брати, дві сестри і бабуся. Ніна в родині найменша, їй восьмий рік. Бабуся найстарша: їй уже вісімдесят два. Коли сім'я обідає, в бабусі тремтять руки. Несе вона ложку до рота, ложка тремтить і з неї капає на стіл. Незабаром у Ніни день народження. Мама сказала, що на її іменини буде в них святковий обід. На обід Ніна запросить своїх подруг. Ось і гості прийшли. Мама накриває стіл білою скатертиною. А Ніна думає: "Це ж і бабуся за стіл сяде. А в неї руки тремтять... Подруги сміятимуться. Розкажуть потім у школі: "В Ніниної бабусі руки тремтять”. Ніна тихенько каже: - Мамо, нехай бабуся з нами за стіл не сідає. - Чого? - дивується мати. - У неї руки тремтять. На стіл капає. - Мама зблідла. Не сказала ні слова, зняла зі столу білу скатертину й сховала її в шафу. - Вона довго сиділа мовчки. А потім сказала: "Бабуся нездужає. Тому святкового обіду не буде. Вітаю тебе, Ніно, з днем народження. Моє тобі побажання: бути людиною". Запитання: Що це означає: бути людиною? - Висновок: Бути Людиною - це поважати старість, дбайливо й терпимо відноситися до проявів старості, пам'ятаючи, що ніхто в цьому житті не вічний, кожен буде старим і немічним. - Ми з Вами поговорили про маму, бабусю. А про кого з найрідніших людей ми забулися? (Зачитую оповідання: Наш тато одужав). - У синьоокої Катрусі сьогодні велика радість. Більше року хворів її тато. В лікарні лежав, три операції переніс. Мама і Катруся усе горювали. Не раз, бувало, Катруся вночі прокинеться й чує: мама тихо плаче. А сьогодні татко вже на роботі. Здоровий і бадьорий. Радісно сяють Катрусині очі. Як прийшла вона до школи, зустріла й поділилася радістю: - Наш тато одужав. - Петько і Грицько подивилися на Катрусю, знизили плечима й нічого не сказавши, побігли ганяти в м'яч. Катруся підійшла до дівчаток. - Наш тато одужав, - сказала вона й засяяла на радощах. Одна із них, Ніна, здивовано спитала: - Ну то й що? Катруся відчула як до горла підкотилася грудка, і їй стало важко дихати. Вона відійшла до одинокої тополі на краю шкільного подвір'я і заплакала. - Чого ти, Катрусю, плачеш? - почула вона тихий, ласкавий голос. Підводить голову – Костик, мовчазний хлопчик, що сидить за останньою партою. - Наш тато одужав, - каже, схлипуючи, Катруся, - Ой, як здорово! - зрадів Костик. - Біля нашого дому в бору зацвіли Бути добрим - це здатність радіти чужим радощам, успіхам, сприймати чужу радість, як свою. (Звучить пісня "Бути добрим"). Добрим бути просто чи не просто? Не залежить доброта від зросту, І дитина робить добру справу. Як не кине друга на поталу. Як людей полюбиш, пошануєш, Силу для Добра в душі відчуєш. І закрутиться земля скоріше. Якщо разом станемо добріші. Доброта з роками не старіє, Доброта від холоду зігріє І якщо вона як сонце світить. То радіють І дорослі й діти. Дорогі діти! Давайте зараз заглянемо у свою душу і дамо відповідь на таке питання: чи завжди наші слова відповідають вчинкам? Що красномовніше говорить про здатність творити добро - красиве слово, не підкріплене ділом, чи конкретна справа? Зараз послухаємо оповідання "Сьома дочка". | |
Переглядів: 12366 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 3.3/22 |
Всього коментарів: 1 | |
|
ble>