Мета: Розширити знання учнів про святкування Великодніх свят. Розкрити зміст свят: Вербна неділя, Чистий четвер. Відроджувати звичаї та обряди нашого народу, примножувати його традиції. Виховувати у школярів почуття любові до свого народу.
(Зал прикрашений вишитими рушниками, гілочками верби, листівками до Великодня, у глиняних тарілках крашанки, писанки, паска. Діти одягнені в українські костюми.)
Ведуча: Україна - країна смутку і краси, радості й печалі, розкішний вінок з рути і барвінку, над яким світять яскраві зорі, це історії мужнього народу, що віками боровся за волю, за щастя.
Ведучий Історію свого народу можна пізнати, вивчаючи його звичаї, ті прикмети, по яких розпізнається народ.
Ведуча: Хто ти, хлопчику маленький?
Учень: Син я України - неньки
Українцем я зовуся
Й тою назвою горджуся!
Ведуча: А по чім тебе пізнаю?
Учень: По вкраїнському звичаю.
В мене вдача щира й сміла,
І відвага Духа й тіла,
І душа моя здорова.
Українська в мене мова.
«Пісня Гей на видноколі»»
Вчитель В усіх народів світу існує повір'я, що той, хто забув звичаї своїх батьків, караєть¬ся людьми і Богом. Він блукає по світу, як блудний син і ніде не може знайти собі притулку, бо він загублений для свого народу. Отож давайте сьогодні разом і продовжимо вивчати народні традиції, пов'язані з найулюбленішим весняним святом усіх християн - Великоднем, або Святом Гїасхи, днем Воскресіння Ісуса Христа.
Учень. Вдягла весна мережану сорочку,
Умившись і звільнившись від турбот,
І підіймає волошкові очі
До вищих, до церковних позолот.
Учениця. Великдень всіх нас на гостини просить,
Малює сонце полотно небес,
І крашанку, як усмішку підносить,
Христос воскрес!
Учень. Воістину воскрес!
І дзвони засріблилися завзяті,
І ніби покотилось між людьми:
Всі разом. Христос воскрес!
Ведуча :До Великодня готуються заздалегідь. Неділя за тиждень перед Великоднем називається Вербною, Саме в цей день Ісус востаннє увійшов до Храму Божого. Дорогу йому встеляли пальмовими вітами ( його вітали, як справжнього царя). В Україні пальми не ростуть, тому люди, щоб відзначити цей день, ставили у своїх оселях вербові гілочки.
Сценка
Вістунець. Не я б'ю, верба б'є.
Через тиждень — Великдень.
Будь здорова, як вода,
Багата, як земля,
А красива, як весна.
Дівчинка. Хто ти?
Вістунець. Я весняний вістунець, прийов звістити, щоб увесь хрещений люд готувався до найкращого свята, до Великодня. Дівчинка. А чого мене б'єш?
Вістунець. Хіба це я ? Це свячена вербиця. Сьогодні її день — Вербна неділя. Навесні, як тільки пригріє сонечко, вона першою прокидається. її пухнасті котики будять усіх до роботи. Тож і ти не зволікай, бо:
Жарт б'є, не я б'ю-
За тиждень - Великдень! (Легенько вдарити вербичкою).
Пісня " Котики вербові"
Ведучий: Щоб Великодня діждати, потрібно всіх прощати, добро в хату пускати, а погане забувати. Давайте і ми з вами спробуємо посміхнутись один одному і залишати у себе в душі тільки добрі почуття.
Вчитель У християн існував звичай: у Чистий четвер треба скупатися до заходу сонця і змити з себе все погане з тіла і з душі. От ми з вами вмиємося. (Вмочується гілка верби у тарілку з водою і брискається на дітей )
Водичка, водичка, вмий дитяче личко,
Щоб очі блищали, щоб щічки червоніли,
Щоб кусався зубок та сміявся роток!
Ведуча У п'ятницю чи суботу (в деякій літературі написано, що в п'ятницю) пекли паску, - великий випечений хліб, який символізує вічність людського життя.
Сценка
Мати. Улянко, неси тазики, будемо паски виробляти, вже тісто підійшло. А ти, Лесику, не сиди на печі, бо паска вийде горбатою, а це вже ознака якоїсь біди. І швиденько віника подай. ( Лесик зліз із печі, приніс віника, а Уляна поставила тазики)
Мати (обмахує віником всі кути хати). Буду паски в піч саджати, а ви, таргани і блошиці, стоноги, геть з моєї хати. Виходьте з моєї світлиці в темницю.
( Звертається до дітей). Ходіть, діти, пасочки виробляти. (Виробляють, а мати садить у піч) Господи, поможи!
Ведуча: За паску господиня хвилюється особливо. Вважалося, що коли паска печеться, потрібно, щоб
нікого чужого в хаті не було. ( Мати виймає паски з печі).
Улянка. Моя рум'яніша! Лесик. Зате моя з сиром!
Мати. Гріх напередодні такого великого свята сперечатися. А пасочки вам усім удалися на славу - і пухкі, і рум'яні.
Діти (разом) .Дай. мамо, покуштувати. Мати. Паску, поки не посвятить священик, не їдять. Улянка. Ох і гарна! Ох і гарна! Пасочка рум'яна. Ох, духмяна, ох духмяна Пасочка рум'яна.
Лесик. Тішиться маленька паска,
Тішуся і я,
Що тримаю в руках її ,
Що вона моя!
Ведучий А тепер відгадайте загадку . У фарбах катається до церкви збирається. (Яйце)
Вчитель Невід'ємною частиною Великоднього свята були і є крашанки і писанки. Яйце - це символ весняного відродження, зародження життя, продовження роду. Писанки ніколи не варять, щоб не вбивати живу силу зародка. На них сонце зображували у вигляді кола, зірку - у вигляді променів, воду - у вигляді хвиль. З давніх давен яйце є символом весняного відродження природи, зародження життя, продовження роду. Фарбоване, розмальоване яйце вважається оберегом, його намагаються зберегти хоча б один рік, до наступного Великодня. Розписують писанки тонкою металевою трубочкою - писачком. За чергою занурюють яйце у різні фарби, дають їм висохнути і утворюється справжнє диво - Великодня писанка. Розфарбоване яйце є символом свята. З писанкою зустрічають весну, готуються до Великодня. Освячене яйце їдять першим, повернувшись на Великдень із церкви, писанками обмінюються, даруюють рідним, сусідам, беруть із собою, як ідуть у гості, роздають жебракам. Зі свяченим обідом поспішають із церкви додому. Хто першим повернеться додому після Пас¬хальної всенощної, тому Бог допомагатиме у всіх справах.
Учні:
1. Моя бабуся розповідала, що писанки не лише захищають людину від зла, а й приносять добробут. Колись пасічники клали їх під вулик, щоб роїлися бджоли.
2. А моя бабуся мене вчила, що шкарлупи від писанок зберігають, а потім вивішують на городі на палицях, щоб у землі не заводилися черв'яки.
З.Ая від своєї бабусі чув, що коли садять часник, то шкарлупи прикріплю¬ють на двох устромлених у землю палицях, сподіваючись, що часник буде круглий, як яйце.
4. Про писанку складено чимало легенд. Ось одна з них. Коли Ісуса Христа вели на муки, Мати Божа творила вночі писанки. Ви¬ходили вони дуже гарні. А як писала, котилися їй з очей сльози. Коли вони ка¬пали на писаночку, там жевріла цяточка.
Тому й тепер писанкарки малюють ці цяточки.
5. А ще, за дуже давньою легендою, найперше яйце мало в середині не жовток з білком, а цілий світ. Тож з яйця світ утворився.
7. На Великодні свята дорослі хлопці зустрічають з дівчатами, обли¬вають їх водою або парфумами, а ті вручають їм писанки.
8. Розписували писанки дівчата. Кожна потай робила так: над білою шка¬ралупою купала яйце в трав'яних фарбах, розмальовувала, аби сподобалося мамі. І все ж найчарівнішу писанку дарувала вона своєму судженому.
9. Орнамент писанки пов'язаний з оспівуванням землі, небесних світил, води, знарядь праці, із звичаями та обрядами, з місцевою рослинністю. ,
Пісня «Гарна писанка у мене»
Ведучий А що означають різні кольори на писанці?
Ведуча. Крашанки рофарбовували у різні кольори.
1. Червоний - радість життя, надії, любов. Найбільш розповсюджений колір.
2. Жовтий уособлював місяць і зорі, а в господарстві - урожай.
3. Блакитний - символ неба, простору, вітру, здоров'я.
6. Зелений- колір весни, пробудження природи, надії, радості буття.
5. Чорний - символ землі, її родючості.
6. Писанка - це щось надзвичайне.
7. А ще є й таке прислів'я: "Великдень - славне свято, та без писанки не обійдеться".
Дівчинка А цю легенду розповідають на Гуцульщині. Щороку змій Ірод, прикутий
залізними ланцюгами у пеклі, посилає на світ Божий своїх гінців. А коли по¬
вернуться, запитує, чи ще творять люди писанки. Якщо гінці цього не запе¬
речують, Ірод заходиться від плачу, бо немає ще в нього сили і влади на Землі.
Тож доки малюють писанки, доти й буде світ...
Пісня “ Писанки»
Ввечері матуся нас чарує,
Писанки на виставку малює.
Віск черпає пищиком із блюдця,
Очі мами лагідно сміються.
Очі мами світяться у ласці:
Квітоньки на писанці зірчасті,
А на другій - півники та бджоли,
Ми таких не бачили ніколи.
А на третій писанці - зірниці,
Ще й під ними золоті жар - птиці.
На четвертій — олені та сарни,
А на п'ятій - рушничок прегарний.
Ввечері матуся нас чарує,
Писанки на виставку малює.
Дивиться і тішиться матуся:
Я у неї малювати вчуся.
Ведуча. В ніч перед паскою намагалися не спати. Адже, Бог роздає щастя тільки тим, хто не спить. Світло горіло цілу ніч. А в церкві відбувається святкова служба.
Ведучий У давнину вважали, що на Великдень має гріти сонце, а тому люди перед його сходом
відчиняли віконниці, щоб упустити до хати царя неба, який приносить у дім щастя і здоров'я.
Улянка. ( з квіткою на голові).
Всі готуються у хаті.
Я вже йду на двір.
Зелень свята задивилась
У синій простір.
Лесик. Ой, сестричко малесенька.
Яка ж бо ти гарнесенька!
За косою барвіночки,
Ще й біленькі рученьки.
Улянка.
На святу неділеньку зібралися.
Будем паску святкувати,
Весну красну звеличат
Ведуча. На Великдень у церкву збиралися всі: і старі, і малі. (Задзвеніли дзвони). Чуєте, як радісно дзвони грають!? Вони нам сповіщають: Христос Воскрес! Воістину воскрес!
Міні вистава
Дівчинка. Христос воскрес!
Вже три дні, як хмари стали,
Потемнів Єрусалим.
Як Ісуса поховали,
Вкрили каменем важким.
Вже три дні, як суд ворожий
На хресті Христа розп'яв.
Вже три дні, як він, син Божий,
За всіх нас терпів, страждав.
Підем, діти, підем живо
На могилі приплакнем...
Але що там? Що за диво? Гріб увесь горить вогнем...
Гляньте, діти, гріб порожній! Хтось там камінь відвалив!
( входить хлопчик в костюмі янгола)
Ангел. Се вчинив Господь Все можний!
Він воскрес! Діти. О, диво з див!
Ангел. Не лякайтесь! Приступайте!
Я посланник із небес!
Дівчинка. То є ангел з неба, діти!
Ангел. Так, я ангел. Христос воскрес!
Діти. О! Воістину воскрес. Той, що був і є з небес!
Ангел. Чудо се добро віщує: правда в світі запанує!
Всі. Всіх нас нині звеселяє диво з див святе, чудесне!
Вже нас горе не здолає, наша доля ще воскресне
Христос воскрес! Христос воскрес!
Радійте, люди І звеселяють рідний край.
Біжіть у поле, у садок. Збирайте гіллячко і квіти,
Кладіть на Божий хрест вінок.
Нехай бринять і пахнуть квіти.
Нехай почує Божий рай.
Як на землі радіють діти
І звеселяють рідний край.
На нас погляне Божа Мати,
Радіючи з святих небес...
Збирайтесь, діти, нум співати...
Христос Воскрес! Христос воскрес! .
Вчитель Дуже загальний і улюблений у нашого народу звичай благословення на Великдень їжі і печива.
Сценка «У кошику»
Яйце: Хтось тисне щохвилини,
Не чую рук вже й ніг, Затерпла всенька спинка
Й болить вже правий бік!
Гей, хто тут? Озовися!
Наліг, що все тріщить.
Ти чуєш? Піднімися,
Не можу більш терпіть!
Хрін: Хто ниє біля мене
У цей святковий день?
Яйце: Це я, яйце свячене...
Хтось душить, наче пень.
Хрін (придивившись):
То шинка, друже милий,
Обабіч розляглась...
Спить, бач, як знахабніла.
(Хрін відсуває шинку).
Шинка (прокинувшись): А вам до того зась...
Яйце (радісно): Тепер уже вільніше
Та й біль вже не такий...
Хрін: Вигляд веселіший.
Яйце: Ти - добрий... Хоч гіркий.
Хрін: Що за такого, мабуть,
Мені не дивина...
Проте всі поважають,
Як прийде лиш весна.
Сьогодні свято - Пасха...
Я незамінний тут.
Який смачний я з м'ясом...
Ковбаса (ображено): Хвалько ти, шалапут!
Смачніша всіх на світі
І найситніша - я,
Мене їдять і діти,
І вся людська сім'я.
Беруся радо в боки -
Гей, гоп, са-са, са-са,
Червоні в мене щоки -
Танцює ковбаса
(Танцює).
Масло: Я теж потрібне людям,
їм ситності даю...
Мене і в страві люблять,
І хворі з маслом п'ють.
Без мене свято Пасха
Не може обійтись.
Сир: Скажи мені, будь ласка,
Чи гірший я, ніж ти?
До мене дай сметани -
Хоч пальці оближи.
А вареники із мене
Чи ж не смачні, скажи?
Паска (гордо): Та що там говорити!
Важливіша я тут!
Без мене вас святити
До церкви не підуть!
Я - голова над вами,
Мій рід йде з давнини,
Шанують нас віками
І славлять щовесни.
Та й Пасхою Великдень
Звуть люди на землі...
Тоді і день великий,
Як паска на столі
З родзинками, медком...
їдять мене на свято
Із м'ясом, молоком...
Крейда: Я теж, як ви, свячена -
Лиш з церкви принесли -
На дверях, хоч не вчена,
Малюю я хрести.
Писанка: Я писанка, красуня,
Вся в рисках і квітках.
Красу митців несу я,
їх славлячи в віках.
Мене кладуть у свято
На пишному столі,
Щоби моїм убранством
Втішалися малі.
Шинка: "Краса", "любов" - всі трублять...
Давно я знаю вас!
Однак мене всі люблять
Без всяких там прикрас.
Писанка Без ме"не наше свято
Не буде тим, чим є,
Бо писанка багато
Всім радості дає.
Хрін (додавши): В цій писанці вкраїнська
Душевна глибина:
Жива блакить барвінка
Й хода весни красна
Свічка (до всіх): О, знати ми повинні
Ціну собі та іншим,
Любов, як ту святиню,
Нести до серця всім.
Свята - це дні єднання
З родиною родин,
Це наше спільне знам'я,
Бо ми - народ один!
Ми знаєм тільки чвари
І множимо роздор...
Вкраїнці, досить сварок –
Єднаймось під прапор!
Так нашому народу Франко давно казав.
Будуймо ж дім із згоди,
Бо слушний час настав.
Розмову припинімо...
Вже йдуть Господарі.
Христос воскрес! - скажімо
У мирі і добрі.
Ведуча, Поздоровляти зі святами і христосатися починають уже після Богослужіння! При цьому обмінюються писанками і крашанками. Повернувшись додому із свяченим, вся сім'я тричі промовляла:
Мати, батько. Свята паска у хату.
Дочка, син. Вся нечисть із хати.
Мати. Перед тим, як сісти за стіл, потрібно вмитись. Іди, Улянко. ( У череп'яну миску кладе три червоні крашанки, наливає холодну воду.
Ведучий Першою вмивалась дівчина, потім хлопець, мати і батько. За кожним разом воду міняли. Крашанки залишались ті самі.
Батько. Візьми Улянко, щоб красива була.
Ведуча. Із свяченими стравами батько обходив тричі стіл, після чого ділив крашанку і паску на стільки частин, скільки членів родини, роздавав кожному.
Батько. Дай, Боже, і на той рік дочекатись світлого празника у щасті і здоров'ї.
Ведучий. Після того, як поснідали свяченим, виходили на вулицю і співали гаївки.
Пісня- гаївка
Ведуча. Жодне свято не обходилось без ігор.
Гра "Навбитки" полягає в тому, що один тримає в руці крашанку, носком догори, а другий б'є носком своєї крашанки. Потім б'є другий по протилежному кінці. Чия крашанка розіб'ється з обох кінців, той програв: він віддає свою крашанку тому, хто виграв.
Гра "У котка".
З похилого місця з перепоною внизу котять яйця, одне за одним, намагаючись котити так, щоб попасти своєю крашанкою в крашанку партнера. Хто частіше попадає, той більше виграє.
Гра в знахідку.
Кладуть кілька шапок, під одну з них - крашанку. Хто відгадає, під котрою з шапок є крашанка, той виграв, а не відгадає - програв. (В такі ігри грали переважно хлопчики)
Гра "Подоляночка" (для дівчаток)
Ведуча. У великодній понеділок люди ходили один до одного в гості, христосувались, обмінювались писанками. Цей день називали волочильним. Ще є одна назва понеділка - це "обливний", бо в цей день за стародавнім звичаєм хлопці обливають дівчат водою, а дівчата дарують їм крашанки.
Сценка
Дмитро (ллє воду на Ганнусю). Будь здорова, як вода, весела, як весна.
Ганнуся. Обережно, Дмитре, віночок новий, квітки замочиш.
Петро. А ти на коси, Дмитро, на коси, щоб гарно росли. (Підносить глечик над головою Ганусі. Вона втікає),
Ганнуся (стріпує воду з кіс) . То тебе помити треба. Бачиш, який малий, ніби тебе ніколи весняний дощ не мочив.
Оля (підбирає глечик). Давайте, дівчата, поллємо Петра, щоб добре ріс. (Дівчата підбігають до Петра. Одні його тримають, інші ллють на нього воду. )
Петро. Досить, дівчата, а то до неба виросту.
Оксана (ллє на Петра воду три рази). Один дощ, другий дощ, третій дощ!
Петро. Досить з мене одного. Бр - р - р !
Оксана. Три краще. Знаєш, як старі люди казали: "Як підуть весною три дощі добрі, то наповнять три роки голодні".
Петро. На урожай то добре. А для мене яка вигода? Сорочка вся мокра, змерз, як цуцик. Ой, дівчата, жалю у вас немає. Я ж на ваші сорочки води не лив. Тільки на коси. А ви мене з ніг, чи то з голови до ніг облили.
Маруся. Здоровий будеш. А сорочка висохне. Он бачиш, як сонечко гарно світить.
Вчитель Ось так проходив "обливний" понеділок. Багато цікавого ви дізнались на нашому святі. Розповідайте друзям, знайомим, рідним про славні народні традиції України, зберігайте їх, примножуйте, бо це - наша історія, наша культура. Нехай якнайшвидше кожен здобуде перемогу добра над силами зла у своїй душі. Щоб не тільки вустами, а й чистим серцем на привітання: " Христос воскрес!", відповісти: "Воістину воскрес!"
|
