Каталог статей

Мовчан Людмила Миколаївна, вчитель початкових класів Рокитнянської ЗОШ І-II ст. № 5

Тема. Вище України тільки небо. Петро Осадчук «Стежка»
Мета: ознайомити учнів з творчістю українського поета Петра Осадчука, розкрити красу і своєрідність його поезії; вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; вчитися визначати настрій вірша; навчати аналізувати його зміст, уявляти описані картини, розмірковувати над текстом; розвивати спостережливість, творчу уяву, чуття поетичного слова, асоціативне мислення; виховувати любов до рідного краю.
Обладнання: картки із завданнями, шифрограми, картки до гри «Морський бій», Науменко В. О. «Літературне читання» – підручник для 3 класу, словник синонімів.
Тип уроку: комбінований.

                                                                                           Хід уроку

І. Організаційний момент

Ось дзвінок сигнал нам дав –

Працювати час настав.
Тож і ми часу не гаймо,
Урок літературного читання починаймо.

Створення позитивного настрою
– Погляньмо одне на одного, усміхнемося, подумки побажаємо добра. Сподіваюся, що ми зуміємо створити на уроці ситуацію успіху. Щоб наша праця була плідною, слід дотримуватись деяких правил, пригадаймо їх:
1. Правило піднятої руки.
2. Дружня співпраця у парах, групах.
3. Уважно слухати вчителя і учнів.
4. Активно і творчо працювати.

ІІ. Мовленнєва розминка

Урок продовжим без зупинки

З мовленнєвої розминки.
1. Відгадування загадки
У Негоди-Непогоди Із дірками торби.
Як вона в них воду ллє, То із неба що іде?(Дощ)
2. Артикуляційна вправа. Промовляння чистомовки за вчителем
Ила-ила-ила – хмара сонечко закрила.

Ім-ім-ім – прокотився грім.
Ощ-ощ-ощ – і полився дощ.
Щу-щу-щу – раді люди всі дощу.

Ай-ай-ай – буде гарний урожай.
3. Робота над скоромовкою
Гра «Дощик»
Пішли рясні дощі. Ловилися лящі,
А хлопці – мов хлющі: Забули про плащі.
Та що їм ті дощі, Коли такі лящі!
Діти читають хором:
накрапає дощ (тихо);
дощ пускається сильніше (голосніше); злива (голосно);
дощ слабшає (тихіше);
дощ припиняється (читання припиняється).
4. Робота над загадкою. Вправа для розвитку мовної догадки
– Прочитайте загадку, подумки переставляючи букви. От пярма, от ірвна, от укрта,
Опевед етеб оп свіх всіхат. Опичантєься з опораг Езбікеннча яц … (дорога).
– До слова дорога доберіть синоніми. (Записую на дошці.) Дорога, шлях, путь, стежка, стежечка, тропа, стезя.

ІІІ. Перевірка домашнього завдання

ІV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку
1. Шифрограма
– За окремими фрагментами складіть висловлювання відомого поета.
1) вище
2) небо
3) Україною –
4) небо, 5) але
6) України
7) Україна!8) й 9) над
10) тільки
Самоперевірка: 95 48 14 36 84 18
– 79– 38+ 31– 28– 55+ 19

Відповідь. Вище України тільки небо, але й небо над Україною – Україна!

Зразок розв’язування
Виконуємо обчислення, вказані у самоперевірці

95 – 79 = 16,        36 – 28 = 8,
48 – 38 = 10,        84 – 55 = 29,
14 + 31 = 45,        18 + 19 = 37.
Використовуючи по порядку цифри одержаних чисел 16, 10, 45, 8, 29, 37,
побачимо, що фрагменти треба розмістити так: 1, 6, 10, 4, 5, 8, 2, 9, 3, 7.
Вище України тільки небо, але й небо над Україною – Україна!

– Хто є автором цього вислову? Дати відповідь на це запитання допоможе гра «Морський бій».
2. Гра «Морський бій»

3. Робота над загадкою
– А слово – відгадка підкаже назву твору, який ми будемо читати. Серед будинків, дерев і калюж
В’ється стрічка, наче вуж.

На плазує, не іде,
А усіх кудись веде. (Стежка)
4. Вступне слово вчителя
Засперечалися дітки, яка стежка найкраща.
– До крамнички, бо там є цукерки.
– Ні, до школи, бо там є дітки.
– Ні, до річки, бо там можна скупатися.
– Ні, в садок, бо там є груші, яблука.
– Ні в поле, бо там просторо... Аж тут приспіла мама.
Дітки й питають, яка стежка найкраща?
– Додому, дітки. До рідної хати. (Д. Чередниченко)
– Багато різних стежинок є на землі. Чимало цікавого можуть вони нам розповісти. Одні ведуть у далекі незвідані світи, інші – до заповітної мрії.
У кожного своя стежка, кожний вибирає сам, якою вона буде і де проляже.
– А сьогодні на уроці ми пройдемось поетичною стежинкою, якою поведе нас Петро Ілліч Осадчук, спробуємо відкрити для себе творчість цього талановитого українського поета, котрий визначив сенс свого життя лише одним реченням: «Вище України тільки небо, але й небо над Україною – Україна!»

V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу
1. Біографічна довідка
Вперше Петро Осадчук (2 грудня 1937 р. – 8 жовтня 2014 р.) глянув на цей кольоровий світ у селянській сім'ї села Острівці на Івано-Франківщині. З важкого повоєнного дитинства запам'яталося, як з однолітками блукав у лісі, де не тільки слухав пташиний щебет, а й шукав грибів і диких ягід, як ходив з матір'ю в поле, прилучаючись до хліборобської праці. А вечорами при гасовому каганці зачитувався книжками.
Інтерес до поезії зродила в нього шкільна самодіяльність, у якій брав участь як читець-декламатор вже з другого класу. Учнівські концерти в березневі Шевченківські дні, сповнені хвилюючих віршів великого Тараса, чи не перші зронили в юну душу відчуття поетичного слова. Після закінчення Одеського університету почав трудове життя учителем української мови у сільській школі. Педагогічні здібності та робота на освітянській ниві допомогли йому просто і цікаво писати для малих читачів.
2. Опрацювання статті про поета (с. 116–117)
Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання статті учнями
– Як поет визначив сенс свого життя? Як ви розумієте ці слова?
– Які збірки написав поет для дітей?
Фізкультхвилинка
4. Опрацювання вірша П.Осадчука «Стежка» (с.117)
1) Читання вірша вчителем
- Який настрій передав автор у вірші?
- Яку картину ви уявляли, слухаючи вірш?
2) Словникова робота
а) Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем:
заллю зрівняюся
прудко згодом
дзвенів захлюпоче
молодчин барабанив
щодуху в супрязі
б) Робота в парах (на картках). З’єднайте слово з його тлумаченням.
Прудко – пізніше, потім.
В супрязі – скло в рамі вікна, дверей.
Згодом – дуже швидко.
Шибка – разом, спільно об'єднавшись.
3) Робота над виразністю читання вірша
– Який основний тон виберете для читання вірша?
– У якому темпі будете його читати?
– З якою інтонацією прочитаєте слова дощу?
4) Виразне читання вірша учнями. Читання «ланцюжком»
5) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання
– Як хлопчик тікав від дощу?
– Хто прийшов йому на допомогу?
– Чому він дякував стежці?
– Чому розізлився дощ?
– Як поет описав дощ?
– З приводу чого хлопчина висловлює жаль?
6) Вправи на розвиток швидкості читання
а) Гра «Дочитай рядок вірша».
Діти знаходять і дочитують рядок до кінця: «Я заллю …», «Але стежка …»,
«під ногами …», «І тому в …», «І вона …», «Жаль, …».
б) Гра «Розвідники»
- Скільки разів автор вживає слово «дощ»? (3 рази.)
- А скільки разів згадує про стежку? (5 разів.)
в) Знайдіть слово, якому відповідає така звукова модель: [– o/=: o] (заллю). Доберіть до цього слова спільнокореневі слова (лити, проллєш, ллють, проливний).
г) Знайдіть у вірші уособлення (дощ хапав; стежка навчила; дощ не зміг піймати; стежка плаче, тремтить; сонце впурхнуло.)
д) Гра «Знайди риму» (до хати – за п’яти, щодуху – над вухом, водою – тобою, хлопче – захлюпоче, в шибку – швидко …).
7) Робота в групах. Доберіть рядки вірша до малюнків
Я домчав– таки до хати – дощ не зміг мене піймати.
І тому зі злості в шибку барабанив швидко– швидко.
І тому в супрязі з вітром нагинав додолу віти.
Але згодом до кімнати сонце впурхнуло крилате.
Біг я стежкою до хати – дощ хапав мене за п’яти.

5. Робота за ілюстрацією
– Подивіться на ілюстрацію до цього вірша. Можемо ми її віднести до всього твору чи до якоїсь його частини?
– Що художник зобразив на картині?
– Що він намалював у центрі картини? Удалині?
– Які фарби обрав? Який настрій вони створюють?
– Опишіть картину, використовуючи рядки з вірша.
8) Розвиток зв’язного мовлення. Складання сенкану Рядок 1 – тема (1 слово – іменник);
рядок 2 – опис теми (2 прикметники);
рядок 3– дія, пов’язана з темою (3 дієслова); рядок 4 – ставлення до теми (речення з 4– х слів); рядок 5 – синонім теми, резюме.
Стежка
Вузенька, найкраща.

Звивається, виринає, біжить.

Веде до рідної домівки.
Поетична стезя.

VІ. Підсумок уроку
– Вирина стежина рідна З теплої трави …
Мати наша – Україна, Не забудьте ви!
1) Вправа «Що для мене Україна» (побудова асоціативного куща).

рідний край             матуся                домівка               Батьківщина              Україна

                       друзі               місце, де народились                         школа
2) Вправа «Коло єднання»
Кожен із нас є частинкою великого українського народу. Станьмо всі у коло і почергово назвімо те, що нас єднає, робить патріотами, які готові віддати свої сили, знання, навіть життя за Україну, які не дозволять, щоб Вітчизну підкорили, поставили на коліна.
Ми в серцях розтопимо лід, Штучно створені зруйнуємо стіни! Так, ми різні – Південь, Захід, Схід, Та всі разом – народ України!

VІІ. Домашнє завдання: виразно читати вірш.