Каталог статей

Світлана Дмитрівна Степура,
учитель СЗШ № 218
Деснянського району м. Києва.

Тема: Воскресіння Христове
Мета: розповісти про давні традиції та звичаї, пов’язані зі святом Пасхи; пояснити, що головним у цьому святі є прославлення Ісуса Христа, який переміг смерть і дарував людям вічне життя; виховувати повагу до традицій свого народу% розвивати творчі здібності, мовлення.
Обладнання: ікона Спасителя, український рушник, роздавальний матеріла (картки для гри «Писанки», картки зі словниковими словами), малюнки учнів, музичний супровід, інтерактивна дошка, виставка книжок.

Хід уроку

І. Організація класу.
ІІ. Повторення вивченого.
*Бесіда.
- У чому справжня краса людини? (У красі її душі)
- Що допомагає нам творити добрі та милосердні справи, відрізняти добро від зла? (Наше сумління, внутрішній голос)
- До якого свята готуються усі християни навесні?
- Яку ще назву має це свято свят?

*Словникова робота.
На дошці картки зі словами: Великдень, Пасха, Воскресіння Христове, Христов день, Світле Воскресіння.
Учні з допомогою вчителя витлумачують значення слів.

*Читання учнями віршів
Христос воскрес!
Христос воскрес! Яка велична днина!
Яка любов, і ласка, і краса!
Віддав Господь улюбленого Сина,
Щоб людям всім відкрити небеса.
Христос воскрес! Радійте нині , діти!
Сповнилося найбільше із чудес.
Пропала тьма, і сонце правди світить,
Христос воскрес! Воістину воскрес!
                                                        І. Савицька
Христос воскрес!
Христос воскрес – радійте , діти,
Біжіть у поле, у садок.
Збирайте зіллячко і квіти,
Кладіть на Божий хрест вінок!
Нехай бринять і пахнуть квіти,
Нехай почує Божий рай,
Як на землі радіють діти
І звеселяють рідний край.
На вас погляне Божа Мати,
Радіючи з святих небес…
Збирайтесь, діти, ну ж співати:
Христос воскрес! Христос воскрес!
                                               Л. Глібов
Христос воскрес!
Христос воскрес! Усе радіє,
Сміється сонечко з небес,
Прозора річечка леліє –
Христос воскрес!
Христос воскрес!
В траві фіалочки зітхають
І пролісок тремтить увесь,
Розквітла яблунька аж сяє
Христос воскрес!
Христос воскрес!
Дзвенять пташки у полі, в лісі,
І дзвін співає до небес,
Де білі хмарки розпливлися –
Христос воскрес!
Христос воскрес!
                        М. Верес

ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку.
І\/. Вивченян нового матеріалу.
*Розповідь учителя.
Чудової весняної пори до нас приходить одне з найбільших християнських свят – Великдень. В Україні його святкують з 10 століття. Великдень належить до тих свят, дата яких змінюється щороку (не раніше 4 квітня та не пізніше 8 травня), відзначають його першої неділі після весняного рівнодення.
За 6 днів до Великодня Ісус Христос зі своїми дванадцятьма учнями йшов до Єрусалима. Він проповідував любов до ближнього та праведне життя, зцілював тяжко хворих людей. Дорогою Спасителя радісно вітали люди, ламали пальмові гілки й кидали йому до ніг.
На Україні замість пальми ламають вербу. Неділю за тиждень перед Великоднем називають «Вербною», а тиждень перед цією неділею – «вербним». У Вербну неділю освячували в церкві гілочки верби, якими потім стьобали домочадців та худобу, приказуючи: «Верба б’є, не я б’ю, за тиждень - Великдень, недалечко червоне яєчко», «Лоза б’є, не я б’ю, за тиждень - Великдень. Будь здоровий, як вода, і багатий, як земля».
Знайшлися злі й заздрісні до чужої слави люди, які звели на Христа наклеп, начебто він підбурює простих людей проти існуючої влади. Жерці Єрусалима підкупили за тридцять срібних одного з Ісусових учнів – Іуду, щоб він зрадив свого Вчителя і передав до рук «правосуддя». Нарада єрусалимських жерців засудила Сина Божого до страти, римський намісник Понтій Пілат затвердив смертний вирок. Ісуса Христа було розіп’ято на горі Голгофа поблизу Єрусалима.
Один з учнів Христа, Йосип, був дуже багатою та поважною людиною, йому вдалося випросити в Понтія Пілата тіло Спасителя та поховати в печері у власному саду.
На третій день після смерті Ісус Христос воскрес. Цю подію він же й передбачив, але люди йому не вірили.

*Словникова робота:
Воскреснути – повернутися до життя після смерті, стати знову живим, ожити.
У перекладі з древньоєврейської мови «Пасха» - «проходження повз, позбавлення». Свято, пов’язане з воскресінням Ісуса Христа, символізує перемогу добра над злом, світла над пітьмою. Христове Воскресіння стало своєрідним свідченням того, що Ісус Христос – це істинний Спаситель, бо він переміг смерть, воскреснувши. І цим він дав надію всім віруючим людям, зробив людей переможцями смерті, адже, відповідно до заповідей Святого Письма, кожна людина протягом праведного свого земного життя може заслужити право на власне безсмертя.
За тиждень до Великодня починається приготування до свята. У цей час триває великий піст ( визначення прочитати на стор. 122 підручника) .
У чистий четвер господарі прибирають у хаті та біля хати, «щоб очистити землю від усякої нечисті». Усі миються, купаються, перуть білизну.
У страсну п’ятницю печуть паски. Їсти їх ні в якому разі не можна аж до Великодня.
У суботу виготовляють писанки, крашанки, дряпанки (скрябанки, різьбянки) та крапанки.

*Робота в групах ( по 4-6 учнів ).
Гра «Писанка»
Кожна група учнів одержує окремі картки з описом техніки виготовлення великодніх яєць, їхніх назв та зображення. Потрібно встановити відповідність між назвою та відповідним малюнком і описом.

КРАШАНКА    ДРЯПАНКА    КРАПАНКА    ПИСАНКА
Текст №1
Яйце, пофарбоване в один колір.
Текст №3
Зафарбовують яйце в один колір. Наносять олівцем орнамент, який потім видряпують великою голкою, шилом чи цвяхом.
Текст №2
Розтопленим воском на яйці роблять цяточки, які повинні залишитися білими, потім опускають у жовту фарбу. Коли фарба висохне, наносять воском цяточки, які повинні залишитися жовтими. Таким способом можна зробити цяточки різних кольорів.
Текст №4
Яйце розписують голівкою шпильки, що гострим кінцем устромлена в паличку, або писачком (паличкою з бляшаною трубкою на кінці). Писачком на яйце наносять візерунок розтопленим воском, потім яйце занурюють у фарбу. Коли яйце висохне, обтоплюють віск, щоб було видно малюнок.

*Розповідь учителя
В прикарпатському місті Коломиї є унікальний, єдиний у світі музей «Писанка», де зібрано понад 10 тисяч писанок із різних країн світу.
Колір писанки та малюнок на ній мають символічне значення.
Кольори:
Червоний – радість, веселощі.
Жовтий – сонце, зірки, місяць.
Чорний – земля, ніч, буря.
Білий – сніг, зима, день, світло.
Коричневий – урожай, земля.
Блакитний – небо, повітря, здоров’я.
Зелений – воскресіння природи, її багатство.

* Демонстрація слайд-шоу.
• Символи, зображені на писанках.
• Писанки, традиційні для окремих регіонів України.

*Розповідь учителя
На Великдень люди повинні вибачити один одному всі минулі провини та образи. У неділю до церкви збирається дуже багато людей на святкову службу, святять паски, яйця, поздоровляють один одного, обмінюються писанками і кажуть:
Христос воскрес!
Воістину воскрес!
Музичний супровід:
«Святковий передзвін дзвіниці Києво-Печерської Лаври».

*Робота з підручником.
Опрацювання тексту «Воскресіння Христове» (стор. 120 – 121).
Бесіда.
- Які звичаї пов’язані з пасхальними святами?
- Чому на могилі прийнято ставити хрест?
- Що означає хрест на храмах, обкладинках книжок?
- Чи відчувають душі померлих наші молитви?

* Фізкультхвилинка.
*Створення проблемної ситуації.
Опрацювання тексту на стор. 12 підручника.
Учитель пропонує учням дати відповіді на запитання:
- Для кого залишають християни на могилах крашанки, шматочки пасок, цукерки?
- Чи є християнським звичай веселитися та влаштовувати застілля на кладовищі?

*Робота в зошиті.
• Розфарбовування малюнка «Церква – як пасочка, а земля – як писаночка».
• Демонстрація кращих малюнків.

*Робота в парах.
На дошці записано прислів»я:
- Шити, білити, а завтра Великдень.
- Обійдеться на Великдень без гречаної паски.
- Не кожен день Великдень, а хліб не паска.
- Дороге яєчко к Великому дню.
- Де той у бога Великдень, а він уже з писанками та крашанками.
- На Великдень перший раз закує зозуля.
- Де вовк на Великдень зачує дзвони, то буде там цілий рік крутитися.
Завдання:
Розкрити значення двох прислів’їв (за власним вибором).
Записати приказки та прислів’я, присвячені Великодню.

\/. Підбиття підсумків уроку.
Кожен народ має свої звичаї. .Староукраїнські традиції тісно сплелися з християнськими. Ми повинні не лише ознайомитись із християнськими традиціями та звичаями, а й розуміти їх сутність і значення. Християнські звичаї завжди допомагають людям долати зло в собі та прикрашають життя добрими традиціями і справами.