Каталог статей
| Головна » Статті » Вчитель вчителю » "Методична скарбничка" | [ Додати статтю ] |
Казка "Вовк та семеро козенят" на новий лад
ВОВК І СЕМЕРО КОЗЕНЯТ НА НОВИЙ ЛАД Десь у лісі зелененькім, Що від вирубки страждав, Жив і був вовчик сіренький. Краще буде – виживав. Мешкав зовсім нелегально, Ліс давно приватним став. Як не прикро, не печально – Часто вовк голодував. Лис – дружбан переселився У садок, десь до людей. Там хоч є чим поживиться: Можна вполювать курей. Лис рудий і він хитріший, Та й він в лісі набідився. Знав би вовк долю раніше – Десь інакше б народився. Страшно вовку вийти з схову: Тут і там палять рушниці. Навесні, чи влітку знову… Все тікає, навіть птиця. Тато й мама пригадались, Як їх з братом научали. Слава богу не діждались, Якби встали – повмирали б. А що брат? Це справжня біда, Що спіткала в сільці. Тепер „Педігрі” він сніда, На цепу і в клітці. Сіроманець не був грізний, Хоч хижацький норов мав. Та не раз він плакав слізно: Сам у лісі, потерпав. Там у лісі в своїй дачі Леді-Коза поселилась. Ще раніше в них з Козлом Козлів семеро родилось. Виросли вони „царями”. Та генетика ж козляча… Кожен день і ще ночами Веселилися на вдачу. В небі феєрверк зривався, Влаштовувались перегони. Вовк наш в хащі забивався… І все це – у заповідній зоні! Та на цьому не скінчились Всі його поневіряння, Бо Козли оті рішили Влаштувати полювання. Розійшлися всі по лісу, Прапорців понаставляли. Закони всі пішли до біса, - Вони самі ж їх і приймали. Волав наш вовк про допомогу… Та відійшов він в забуття. Поклали шкуру на підлогу… А це не казка, а життя. Чого Козли і Козенята В природі вільно хазяйнують? Хіба їм досі „не понятно”, - Вони й собі життя руйнують. А ліс сумує і за вовком, За зайцем, оленем і лосем. То ж станемо ми їм на захист, Щоб плакать нам не довелося. Усе в природі є потрібне, Ми ж діти Матінки-Природи. Ростімо добрі, щирі, здібні. Ти ж бо є мудрий, мій народе! учениця 7 класу Лисак Іванна (Керівник: Новак Любов Миколаївна) | |
| Переглядів: 4058 | Рейтинг: 5.0/1 |
| Всього коментарів: 0 | |