Адаптаційні заняття “Я – першокласник”
Система адаптаційних занять «Я – першокласник» допомогає учням ознайомитися зі шкільними правилами і новим статусом школяра, що позитивно впливає на рівень шкільної мотивації. Також ці заняття спрямовані на розвиток таких психічних процесів як пам’ять, увага, мислення, довільність дій.
Автор: Гукова Олена В’ячеславівна
Заклад: НВК “Гімназія із ЗШ І ступеня”, учитель початкових класів
Тема: Адаптаційні заняття “Я – першокласник”
Спрямування: Учителям майбутніх 1 класів
ЗАНЯТТЯ 1
Тема. Знайомство
Мета: сприяти згуртуванню дружного колективу, допомогти дітям зрозуміти, що кожна дитина особлива і відрізняється від інших людей; розвивати пам’ять, мовлення, творчу уяву; виховувати бажання йти до школи.
Обладнання: м’яч; плакат «На галявині квітів»; вирізані трафарети квітів; кольорові олівці.
ХІД ЗАНЯТТЯ
І. Організаційний момент
Ось і школа, ось і клас.
Він давно чекає нас.
А прийшли ми всі сюди,
Щоб учитись і рости.
ІІ. Знайомство
Робота над загадкою
Нас не було — воно було,
Нас не буде — воно буде.
Ніхто ні в кого його не бачив,
А в кожного є. (Ім’я)
Назвіть кожний своє ім’я.
Назвіть кожний по черзі своє ім’я.
Вправа «Галявина квітів»
Як краще запам’ятати імена, коли ви вимовляєте їх усі хором чи по одному? Чому?
На дошці прикріплено плакат «Галявина квітів». Діти розфарбовують квітку, що лежить на парті. Якщо вміють писати, то пишуть на ній своє ім’я, а якщо ні, то пише вчитель, підходять по черзі до дошки, називають своє ім’я і кріплять квітку на плакат.
Висновок: на «галявині» немає однакових квітів, тому що всі діти і люди різняться. Мають очі різного кольору, різняться волосся, зріст, одяг…
У кожної дитини — своє ім’я, прізвище.
Вправа «Ласкаве ім’я»
Кожній дитині пропонують ласкаво назвати сусіда праворуч, а потім — ліворуч. Сусід повинен подякувати за приємні слова.
Вправа «Компліменти»
Діти утворюють коло. Подають сусідові праву руку та кажуть одне одному компліменти, називаючи на ім’я (наприклад: «Ти, Дмитро, добрий! Ти, Наталко, красива!» тощо).
Вправа «Я люблю…»
Для того щоб ми могли краще пізнати одне одного, пограємо в гру «Я люблю». Той, у кого в руках опиниться м’ячик, повинен кинути його будь-кому і сказати, що саме він любить робити, чим гратися. Наприклад, я кидаю м’ячик Тарасові зі словами: «Я люблю читати книжки!»
ІІІ. Підсумок заняття
Учитель називає імена дітей, які є в класі. Діти з однаковими іменами, якщо такі є, об’єднуються в групи. Якщо однакових імен немає, діти обирають собі пару. Сідають за парти, малюють «Подарунок другові», обмінюються малюнками.
ЗАНЯТТЯ 2
Тема. Школа. Навчальні речі
Мета: ознайомити з лексикою за темою; учити користуватися навчальним приладдям; розвивати концентрацію уваги; збагачуватисловник учнів; виховувати бажання йти до школи.
Обладнання: навчальні речі; олівці; картки з текстами; картки з лініями; іграшки
ХІД ЗАНЯТТЯ
І. Організаційний момент
ДИТЯЧА МОЛИТВА
Пошли нам, Боже, маленьким дітям,
Щастя, здоров’я на многії літа!
Щоб виростали розумні та сильні!
Чисті душею та серденьком вільні!
Щоб нам світила зіронька волі,
Щоб ми не знали лиха ніколи. К. Перелісна
ІІ. Опанування лексики за темою
Робота над загадками
Великий будинок у місті стоїть,
Та завжди, як вулик бджолиний, шумить.
Як чаша, він повний знаннями,
Ласкавий будинок цей з нами. (Школа)
Довгі палички кругленькі —
Сині, жовті, червоненькі.
На папері походили,
Кольори свої лишили…
Звуться палички оці
Кольорові… (олівці).
Виводить букви і слова
Усім потрібна штучка.
В руці виблискує здаля
Зручна учнівська… (ручка).
Ручки й олівці, щоб знали,
Ми кладемо у… (пенали).
Для письма, сказати прошу,
Що потрібно взяти? (Зошит).
Цю найпершу в школі книжку
Знає будь-який школяр.
До усіх книжок доріжку
Прокладає наш… (Буквар).
Що ще діти беруть до школи? Оберіть із-поміж запропонованих предметів (можна — предметних малюнків) ті, що необхідні в школі (з-поміж навчальних речей — іграшки).
Гра на розвиток концентрації уваги
Правила гри
У кожної дитини — текст (можна використати старі газети, книги, журнали). Протягом 5 хв необхідно знайти та закреслити олівцем усі літери А, а, що зустрілися в цьому тексті.
За підсумками роботи визначають кількість пропусків та неправильно закреслених літер. Показник нормальної концентрації —чотири та менше пропусків. Більше ніж чотири пропуски — слабка концентрація.
ІІІ. Фізкультхвилинка
Руки в боки, нахились: вперед, назад.
І направо, і наліво, щоб нічого не боліло.
Раз, два, три, чотири — набираємося сили.
Туди-сюди повернись, до товариша всміхнись!
ІV. Гра «Переплутані лінії» (концентрація уваги)
Правила гри
У кожної дитини картки розміром 12*7 см із намальованими переплутаними лініями одного кольору.
Подивітьсь на картку. По її краях проведені вертикальні лінії з короткими лініями-позначками, поруч з якими стоять цифри. Ці цифри з’єднані плутаними лініями (доріжками). Протягом декількох хвилин необхідно тільки очима без допомоги рук знайти доріжку («пройти по ній»), що веде від однієї цифри до іншої: від одиниці до одиниці, від двійки до двійки тощо. Зрозуміло?
Підсумок заняття
Вивчення напам’ять вірша Л. Храпливої «У школу»
Дзвонить дзвіночок:
— Дзелень! Дзелень! —
Сміється сонце,
Збудився день.
Кличе дзвіночок:
— Бім-бам! Бім-бам!
В школу збиратись
Час школярам.
ЗАНЯТТЯ 3
Тема. Збільшення обсягу уваги, короткочасної та механічної пам’яті
Мета: учити запам’ятовувати числа та порядок розташування ряду предметів; працювати над збільшенням обсягу уваги, короткочасної та механічної пам’яті; виховувати бажання йти до школи.
Обладнання: набірне полотно; предметні малюнки; плакат із візерунком.
ХІД ЗАНЯТТЯ
І. Організаційний момент
Фізкультхвилинка «Буратіно»
ІІ. Гра «Поміть усе»
Правила гри
У ряд розкладають предметні малюнки на набірному полотні (можна виставляти предмети), які потім закривають. Згодом відкривають на 10 с, знов закривають їх. Діти мають назвати всі малюнки (предмети), які вони запам’ятали.
Педагог відкриває ці самі малюнки (предмети) на 8–10 с, запитує у дітей, у якій послідовності їх розміщено.Змінивши місцями два будь-яких малюнки (предмети), знову показує всім учасникам гри на 10 с. Пропонувати дітям визначити, які предмети перекладені. Не дивлячись більше на малюнки (предмети), діти мають сказати, якого кольору кожний із них.
ІІІ. Фізкультхвилинка
Йшли ведмедики малі,
Нахилились до землі.
Потім встали, руки в боки
І зробили три підскоки.
Руки вгору, опустили —
І за парти тихо сіли.
ІV. Гра «Шукай безперестанку»
Правила гри
Протягом 10–15 с діти мають побачити навколо себе якомога більше предметів одного й того самого кольору (або одного розміру, форми, матеріалу тощо). За сигналом учителя одна дитина починає називати їх, решта — доповнюють.
Гра «Повтори візерунок»
Правила гри
Візерунок намальований на плакаті. Педагог пропонує дітям розглянути його протягом 1–2 хв, а потім намалювати такий самий по пам’яті.
VІ. Підсумок заняття
Яка гра вам найбільше сподобалася?
ЗАНЯТТЯ 4
Тема. Вправи на розвиток пам’яті
Мета: розвивати зорову пам’ять; навчити дітей у цікавій формі перевіряти свою зорову пам’ять.
Обладнання: кольорові олівці; аркуші паперу (в кожної дитини); палички для лічби чи сірники; плакат з об’єктами для запам’ятовування.
ХІД ЗАНЯТТЯ
І. Організаційний момент
ІІ. Вправи на розвиток зорової пам’яті
Вправа «Запам’ятай кольори»
Завдання
Для гри взяти кольорові олівці. На столі кладуть 5–6 олівців різного кольору. Дітей просять протягом 10 с уважно розглянути та запам’ятати послідовність їх розташування. Після цього пропоновані кольори закривають. Діти мають намалювати, як розташовані кольори. Правильність виконання завдання перевіряють. Поступово кількість пропонованих предметів збільшують.
Вправа «Палички»
Завдання
У кожної дитини — по 6 паличок. Протягом 2 с їм демонструють першу геометричну фігуру. Дітям потрібно запам’ятати її та за командою викласти. Після цього демонструють та викладають другу, потім — третю фігури. Після виконання кожної фігури їх порівнюють зі зразком та підраховують кількість балів.
Безпомилкове виконання — 10 балів;
1 помилка — 8 балів;
2 помилки — 5 балів;
3 помилки — 3 бали;
4 та більше помилок — 1 бал.
Вправа «Запам’ятайте та намалюйте»
Завдання
Учням демонструють плакат із фігурами та предметами. Вони повинні протягом 1,5 хв розглянути зміст плаката і запам’ятати його.
Скільки предметів розташовано на плакаті?
Назвіть їх.
Що вони вам нагадують?
Намалюйте по пам’яті всі предмети.
Після завершення роботи підбивають підсумки.
ІІІ. Підсумок заняття
ЗАНЯТТЯ 5
Тема. Вправи на розвиток мислення
Мета: розвивати образне та логічне мислення; учити знаходити суттєві ознаки та порівнювати; тренувати швидкість та гнучкість розуму, здатність знаходити оригінальні рішення.
Обладнання: олівці; картки-заготовки.
ХІД ЗАНЯТТЯ
І. Організаційний момент
ІІ. Виконання вправ
Робота над загадками
Як назвати п’ять днів, не називаючи чисел та назв днів? (Позавчора, вчора, сьогодні, завтра, післязавтра)
У семи братів по одній сестричці. Чи багато всіх? (8)
Два гусака — попереду одного гусака,
Два гусака — позаду одного гусака,
А один гусак посередині.
Скільки всього гусаків? (Три)
Хто носить капелюх на нозі? (Гриб)
Що робить сторож, у якого на капелюсі сидить горобець? (Спить)
Як поділити 5 яблук між 5 дівчатками, щоб кожна отримала по яблуку, а одне яблуко залишилося в кошику? (Одна дівчинка бере яблуко разом із кошиком.)
Розв’язування віршованих задач
Чи маленька ми сім’я,
Наймолодший в ній — це я!
Полічити нас непросто:
Таня, Маня, Оля, Костик,
Олексій, Дмитро, Наташа
І Оксана — старша наша.
Як ідемо десь юрбою,
Часто чуєм за собою:
«Зачекайте на хвилинку,
Ви, бува, не з дитбудинку?
Діти, хто нам допоможе,
Скільки нас, сказати зможе?» (9)
У неділю вранці Алла
Іграшки свої зібрала,
Почала їх рахувати,
Щоб малим подарувати.
«Три ведмедики в хатинці
Подарую я Маринці.
Теремок з п’ятьма звірятами
Відтепер хай буде Натиним.
А Тетяні — Гек та Чук».
Підрахуйте, скільки Алла
Іграшок подарувала? (10)
В цирк прийшли руда лисиця,
Слон, жирафа і тигриця,
Мишка й зайчик-куцохвіст.
Хто найменший був на зріст? (Мишка)
Кролик вуха насторожив —
В нього дуже добрий слух.
Хто з дітей полічить точно:
Два кролі, то скільки вух? (4)
Гра «Чарівні картинки»
Художник дуже поспішав, тому не встиг домалювати ці картинки. Подумайте та домалюйте їх. Не поспішайте, кожну картинку можна домалювати по-різному. Добре, якщо у вас вийде два-три варіанти із кожної заготовки.
ІІІ. Підсумок заняття
ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА З ДІТЬМИ
Виявлення орієнтації в навколишньому світі, запасу знань, ставлення до школи (проводити на підставі бесіди з дитиною)
1) Для перевірки орієнтації у навколишньому світі та запасу знань пропонують такі запитання.
Як тебе звуть? (Назва прізвища замість імені не вважають помилкою.)
Cкільки тобі років?
Як звуть твоїх батьків? (Назву зменшуваного імені не вважають помилкою.)
Як називається місце, у якому ти живеш?
Яких свійських тварин ти знаєш?
Яких диких тварин ти знаєш? (Правильною вважають відповідь, у якій названо не менше двох свійських та диких тварин.)
У яку пору року на деревах з’являються листя? (Правильні відповіді: «навесні», «коли зима завершиться» і т. ін.)
Що залишається на землі після дощу? (Правильні відповіді:«калюжі», «грязюка», «вода» і т. ін.)
Чим відрізняється день від ночі? (Правильні відповіді: «удень світло», «удень сонце, а вночі місяць», «уночі сплять» і т. ін.)
Підсумок. Якщо дитина правильно відповіла на 7–8 запитань, то це свідчить про високий рівень, на 5–6 — про середній, на 4 та менше — про низький.
2) Визначити ставлення дитини до школи допоможуть такі запитання.
Чи хочеш ти йти до школи?
Як ти вважаєш, що цікавого буде в школі? (Про сформованість правильного ставлення до школи свідчать відповіді, у яких нагадано саме заняття, отримання знань і т. ін.; про несформованість — відповіді, у яких зазначені лише ігри з дітьми, перерви; зауважено, що в школі не потрібно спати вдень і т. ін.)
Як, на твою думку, краще вчитися — вдома з мамою чи в школі з учителем? (Про сформованість ставлення до шкільного навчання свідчить варіант, коли дитина обирає школу.)
Підсумок. Про сформованість ставлення до школи можна робити висновок за всіма трьома запитаннями — високий рівень, за двома — середній, за одним — низький.
Виявлення рівня розумового та мовленнєвого розвитку
1) Розуміння граматичної конструкції.
Учитель промовляє речення: «Петрик пішов грати на вулицю після того, як дочитав книгу». Речення слід вимовляти повільно та чітко. Бажано повторити його двічі. Потім учитель запитує: «Що Петрик робив раніше — грав на вулиці чи читав книгу?»
Оцінювання: правильна відповідь — «+», неправильна — «–».
2) Виконання словесних доручень.
На столі лежать олівці. Учитель говорить дитині: «Збери олівці, поклади їх у коробку, коробку поклади на підлогу». Після виконання завдання вчитель запитує: «Де тепер лежать олівці? Звідки ти їх узяв?»
Якщо дитина не може правильно виконати завдання, його спрощують. Учитель говорить: «Візьми олівці та прибери їх до ящика».І знову ставлять ті самі запитання.
Оцінювання: правильне виконання повної інструкції та правильна відповідь на обидва запитання — «+»; невиконання ані повної, ані спрощеної інструкції — «–»; проміжні результати —«плюс-мінус».
3) Змінювання іменників за числами.
Учитель говорить дитині: «Я назву словом один предмет, а ти зміни це слово так, щоб воно означало багато предметів. Наприклад, я скажу олівець, а ти повинен сказати олівці». Далі вчитель називає 11 іменників в однині: книга, ручка, лампа, стіл, вікно, місто, стілець, вухо, брат, прапор, дитина.
Якщо змінюючи слово книга, дитина недостатньо зрозуміла інструкцію (відповідає: книжки, багато книг і т. ін.), слід знову дати зразок правильної відповіді: книга — книги.
Оцінювання: якщо допущено не більше двох помилок — «+»; 3–6 помилок — «плюс-мінус»; 7 та більше — «–».
4) Розповідь за малюнками.
Перед дитиною кладуть чотири малюнки, на яких зображено добре відому їй послідовність подій (наприклад, на одному малюнку хлопець прокидається, на другому — вмивається, на третьому — снідає, на четвертому — йде до школи). Учитель просить розташувати малюнки в потрібній послідовності та пояснити їх розташування.
Оцінювання: правильне розташування малюнків та правильний опис подій, зображених на них, — «+»; дитина послідовно розташовує малюнки, але не може логічно це довести — «плюс-мінус»; послідовність малюнків випадкова — «–».
Рівень розвитку мислення та мовлення оцінюють як високий, якщо дитина за всі чотири завдання отримала «плюс». Якщо два завдання оцінені знаком «мінус», а решта два — знаком «плюс-мінус», або якщо три (чотири) завдання оцінені знаком «мінус», то підсумковий рівень низький. У проміжних випадках рівень оцінюють як середній.
Визначення рівня розвитку образної уяви
1) Збирання розрізних картинок.
Дитині пропонують скласти картинку з частин. Учитель каже: «Бачиш, картинка зламалася. Відремонтуй її!» Якщо дитина не може впоратися із завданням, то їй пропонують спрощений варіант.
Оцінювання: перша (складна) картинка зібрана правильно — «+»; перша зібрана неправильно, а друга (спрощена) правильно — «плюс-мінус»; обидві картинки зібрані неправильно — «–».
2) Малюнок людини.
Дитині пропонують намалювати якомога краще людину (чоловічка). Якщо дитина запевняє, що не вміє малювати, її слід підтримати, пояснити, що в цьому віці всі діти не дуже добре малюють, але кожний малюнок по-своєму цікавий. Якщо дитина відмовляється малювати, можна запитати: «Що є у чоловічка?» — і після відповіді (голова, ноги) запропонувати: «Так намалюй голову, ноги». Потім запитати: «Що ще є у чоловічка?» — та пропонувати намалювати названу частину тіла тощо. Наприкінці запитати: «Ти намалював усе, що потрібно?»
Оцінювання: враховують: а) наявність основних частин (голова,очі, рот, ніс, тулуб, руки, ноги); б) наявність другорядних деталей (пальці, шия, волосся або капелюх, одяг, взуття); в) засіб зображення рук та ніг (однією лінією (низький) або двома лініями так, що видно товщину кінцівок (високий)).
Якщо намальовані всі сім основних частин та не менше трьох другорядних, а руки та ноги мають товщину, то малюнок оцінюють знаком «+»; якщо зображено не більше ніж п’ять основних частин, то малюнок оцінюють знаком «–» (поза залежністю від наявності другорядних деталей та від засобу зображення рук та ніг); у проміжних випадках малюнок оцінюють знаком «плюс-мінус».
Рівень розвитку образного уявлення оцінюють як:
високий, якщо обидва завдання виконані на «+»;
середній, якщо одне виконано на «+», друге — на «плюс-мінус» або на «–», а також якщо обидва виконані на «плюс-мінус»;
низький, якщо одне завдання виконано на «–», а друге — теж на «–» або на «плюс-мінус».
Скачать https://drive.google.com/file/d/1gcRYpJFP3w_Y_NJRCFU7-xRB55-4eEz1/view
Джерело: http://abetkaland.in.ua/adaptatsijni-zanyattya-ya-pershoklasnyk/ |
